Запропоновано зміни в навчальних програмах вузів: збільшення кількості годин на дисципліни екологічної спрямованості, залучення до викладання фахівців з відповідною науковою підготовкою, створення нових підручників з загальної екології для вузів і шкіл, написаних за принципом "від простого до складного".

Наведено нові особливості поведінки важких металів у грунтах, визначених у результаті дослідження екологічного стану грунтів завдяки комплексу фізико-хімічних методів аналізу природних об'єктів. Підтверджено гіпотезу про взаємодію техногенних елементів між собою у грунтах з утворенням неорганічних сполук нерозчинного характеру.

Показано роль принципу Всеєдності і в цілому екологічних знань у формуванні нового світобачення. Доведено, що наукові дослідження, національні програми з екологічної освіти повинні зважати на те, що екологія має зв'язати природничі дисципліни в єдиний вузол з одного боку, з іншого - перекинути міст від природознавства до суспільствознавства, і створити єдину наукову й освітню конструкцію.

Розглянуто програму діагностики знань студентів-екологів "Test of ecology", яка відповідає вимогам спрощеної діагностики.

Предложена серия практических работ, являющихся инновационными в области экологического образования на основе новых подходов к усовершенствованию технологии, с целью углубления знаний студентов по дисциплинам экологического профиля.

Структуру сучасної екології недостатньо повно відображено у планах підготовки фахівців-екологів. У вузах не додержуються логічної послідовності структурних розділів екології, а також принципу безперервності екологічної освіти. На прикладі одеського регіону доведено можливості практичної реалізації підготовки фахівців-екологів.

Великий обсяг масивів наукової екологічної інформації значно ускладнює пошук необхідних даних та їх використання фахівцями і студентами, що зумовило зменшення кількості годин, які можуть використовуватись студентом для аналітичної роботи з першоджерелами. На департаменті екології МФ НаУКМА проведено роботу щодо створення автоматизованої навчально-інформаційної системи, за допомогою якої можна значно спростити процес пошуку необхідної інформації та відбору джерел, відповідно до інформаційних потреб користувача. Методологічною основою створення автоматизованої системи є нова концепція структури екологічної інформації, в якій головну роль відведено біологічній складовій. Функціонування системи спрямовано на підтримку всього комплексу екологічних дисциплін, які вивчаються у вищому навчальному закладі.

Висвітлено особливості організації учбового процесу для спеціальності "Екологія та охорона навколишнього середовища",визначено його складові: обгрунтування вимог до знань та умінь фахівця, формування навчального плану, особливі вимоги до змісту навчальних дисциплін, організація польових практик. Розглянуто актуальні питання про мету, зміст, межі екології як науки, відповідь на які дають можливість більш чітко сформулювати вимоги до фахівця-еколога.

До основи розробки нової програми учбової ландшафтно-екологічної практики покладено принцип поєднання учбових, наукових і практичних задач. Запропоновано поділити практику на три етапи: тренувальне ландшафне картографування знайомої території, екологічне обстеження промислових та сільськогосподарських об'єктів шляхом заповнення стандартних анкет і ландшафтно-екологічне картографування території заданого адміністративного району Харківщини.

Доведено: використання тестової системи контролю у вищих навчальних закладах України надзвичайно різноманітне, проте, досить недосконале. Завдяки десятирічному досвіду запровадження системи тестового контролю визначено чіткі вимоги до його використання у навчальному процесі.

Поява неоекології - закономірний результат розвитку наукових знань. Неоекологію сформовано на основі дії всезагальних принципів, у т.ч. загальнонаукового принципу спадкоємності наукового знання. У постійному діалектичному оновленні екологічних знань екологія функціонувала понад 100 років, зараз настав конструктивний етап: дія законів заперечення й переходу кількісних змін у якісні викликала розмежування традиційних екологічних знань і сучасних нових понять, що віддзеркалюють сучасний зміст наукового знання, яке розвивається, подальшу спрямованість до розвитку та затвердження перспективних наукових ідей.

"Экология людини" входить до переліку дисциплін, обов'язкових для вивчення під час підготовки фахівців-екологів. Запропоновану дисципліну можна покласти до основи навчального плану для спеціалізації "екологія й охорона навколишнього середовища" (медичні аспекти екології).

Проблеми, породжені екологічною кризою, неможливо вирішити традиційними методами. Технологічний шлях їх вирішення викликає посилення негативних наслідків екологічної кризи. Традиційне право також не здатне формувати світогляд сучасної людини. Право за своєю внутрішньою сукупністю віддаляється від етики і стає формою зовнішнього вирішення економічних і політичних інтересів сильних цього світу, тому необхідна світоглядна революція. Найнебезпечніша форма забруднення - забруднення людського розуму. Вихід із кризи можливий не через нові технології, а шляхом формування екологічної етики, що набула бурхливого розвитку. Вона має бути внутрішньо узгодженою (внутрішньо несуперечливою), адекватною (здатною пояснити природу кризи як виключно проблему моральну).

Розглянуто систему засобів навчання з регіональної географії, її зміст та екологічну складову. Підкреслено значення залучення до екологічної освіти історичного матеріалу. Наведено приклад експертної оцінки одного з компонентів системи - медико-географічного атласу Дніпропетровщини.

Розглянуто роль засобів масової інформації (ЗМІ) у системі екологічної освіти людей. Розширення та доповнення знань з актуальних екологічних проблем регіону або держави завдяки ЗМІ формує соціальну турботу суспільства. Важливе значення має своєчасне отримання достовірної інформації, надісланої керівникам областей та районів, які несуть відповідальність за прийняття вірних рішень щодо екологічної безпеки виробництва або життєдіяльності. Для поліпшення екологічної освіти та виховання населення України необхідно створити добре налагоджену Глобальну Інформаційну Екомережу.

Запропоновано новий програмний комплекс "Екотест", що використовує корпоративний підхід "клієнт-сервер" для поточного тестування студентів з дисципліни екологічного профілю. Комплекс складається з сукупності методів і процедур обробки запитів "клієнт-сервер". Застосовано технологію http-потоків під час динамічного формування вихідних форм. "Екотест" дозволяє одержувати експрес-інформацію про рівень підготовки майбутніх фахівців-екологів і на цій основі корегувати процес навчання, удосконалювати методологічну базу.

Досліджено міграцію важких металів у генетичних горизонтах грунтового розрізу в грунтах типового потужного малогумусного великопилуватосуглинкового чорнозему, закладеного у неоелювіальному елементарному ландшафті на території філії Українського степового природного заповідника "Михайлівська цілина". Наведено ряд досліджуваних елементів за коефіцієнтом радіальної диференціації у гумусовому горизонті. Виділено два типи перерозподілу рухомих форм важких металів у грунтовому профілі.

Розглянуто аспекти екологічної проблематики в географії та геології. Надано характеристику екологічній геології як новому науковому напрямку в геології. Наведено її логічну структуру. На основі оцінки реального екологічного стану, що склався в державі, обгрунтовано необхідність відкриття спеціальності "Екологічна геологія" у вузах України.

На Харківщині збережено тенденцію до стабілізації екологічного стану, який складається з основних показників: поліпшення якості поверхневих вод, зменшення обсягу забору і використання води та скидання стічних вод; зниження валових викидів у атмосферне повітря забруднюючих речовин. Найбільш негативний стан пов'язаний з забрудненням атмосферного повітря, основними джерелами якого в області є, насамперед, Зміївська ТЕС (майже половина забруднення) й автотранспорт, особливо через використання старих автомобілів та неякісного пального (лише в Харкові це складає 50 % всього забруднення). На Харківщині протягом 5 років проводиться двомісячник "Екологічна весна", в рамках якого з метою покращання стану водних ресурсів проводять акції "До чистих джерел", "Первоцвіт", "Нерест", "Чисте повітря". Для покращання екологічного стану в області з ініціативи облдержадміністрації розроблено проект природоохоронної програми на 2000 рік.

Розглянуто екологічну і кліматологічну роль атмосферного озону, його участь в атмосферних процесах, його транспортування атмосферною циркуляцією і можливість діагнозу та прогнозу атмосферних процесів за його допомогою.