Розглянуто етимологічно-прозорі народні назви риб: проведено аналіз формування систематичних назв, їх взаємозв'язки з топонімами і антропонімами, класифікація, зроблено етимолого-систематичний аналіз 242 наукових і 281 народних іхтіонімів.

Висвітлено можливості соціальної реалізації випускниць вищих жіночих курсів Російської імперії в кінці ХIХ - на початку ХХ ст. Проаналізовано варіанти їх працевлаштування, визначені пріоритетні сфери діяльності та вагома просвітницька складова повсякдення жінок з вищою освітою.

Розглянуто особливості та процес удосконалення методики археологічних досліджень у ХIХ - на початку ХХ ст. на основі аналізу інструкцій та рекомендацій, які на той час існували, а також на прикладі розкопок конкретних археологів, які займались вивченням археологічних пам'яток у Київській губернії. Зроблено висновки про роль напрацювань дореволюційних дослідників у подальшому розвитку археології.

Висвітлено фінансування державної промисловості союзного та республіканського підпорядкування за рахунок державного бюджету і банківського кредитування у другій половині 1920-х років. Показано, що фінансування республіканської промисловості не відповідало її ролі й місцю у загальносоюзному промисловому виробництві.

Розглянуто минулий досвід складної, багатогранної, але все ще фрагментарно дослідженої залежності професійного історика від політичного режиму. У добу більшовизму ситуація в Білорусі у цій царині мало чим відрізнялася від тогочасного стану справ у решті союзних республік. Відстежено відносини історик-влада у спектрі,найхарактернішому для тоталітарного режиму - від "домовленості у співпраці" до репресій і супровідного їх процесу деградації гуманітарних наук.

Проведено аналіз історичних праць (статей), опублікованих на сторінках Вісника Черкаського університету протягом першого десятиріччя ХХI ст. на предмет з'ясування оптимальності залучення та використання у них теоретико-методологічних підходів. Надано критичну оцінку доробку авторів часопису, водночас окреслено здобутки, особливості та тенденції розвитку видання в цілому.

Проаналізовано грушевськіану Д. Дорошенка до вибуху Другої світової війни. Простежено провідні історіографічні та світоглядні оцінки вченим різнопланової спадщини М. Грушевського. Відзначено впливовість грушевськознавчих роздумів Д. Дорошенка на українську історичну думку ХХ ст.

Проаналізовано роботи добровільних народних формувань з підтримання правопорядку. Їх діяльність започаткована в добу "відлиги". Увагу приділено показу чинників, які ускладнювали цю роботу.

Проаналізовано радянсько-британські відносини та з'ясовано роль радянського керівництва в їх загостренні і дипломатичному конфлікті з Англією 1927 року.

Проаналізовано специфіку соціальної позиції православного духовенства у боротьбі з пияцтвом в селах Наддніпрянської України другої половини ХIХ - на початку ХХ століття. Визначено та розкрито основні напрямки діяльності священиків у цій сфері - антиалкогольне проповідництво, опосередкований вплив на закриття питних закладів, просвітницько-профілактична робота стосовно вживання спиртних напоїв, організація товариств тверезості.

На основі аналізу першоджерел простежено теоретико-методологічний вплив енергетичної концепції С. Подолинського на формування вчення про ноосферу В. Вернадського.

Здійснено історіографічний аналіз праць радянських та сучасних українських істориків із питань хімізації сільського господарства України другої половини 1950-х - 1980-х рр.

Досліджено особливості залучення соматичної та психосоматичної проблематики до сучасного українського історіографічного дискурсу. Увагу приділено методологічним новаціям, пов'язаним із психоісторією та гендерними студіями.

Досліджено давньоруське літописання в історіографічній спадщині Дмитра Багалія. Cпівставлено студії вченого над найдавнішими пам'ятками нашої писемності з історіографічними ідеями попередників і сучасних йому дослідників. Визначено місце Д. Багалія у розробці проблем пов'язаних з дослідженням давньоруських джерел.

Розглянуто сучасну історіографічну ситуацію, яка склалася навколо вивчення Великої реформи 1861 р. в українській історіографії. Висвітлено сучасні теоретико-методологічні підходи, стан історіографічних та історичних публікацій присвячених скасуванню кріпосного права на землях України. Окреслено коло питань, які потребують подальшого вивчення.

Розглянуто деякі аспекти книговидавничої діяльність української інтелігенції протягом другої половини ХIХ ст., з'ясовано вплив цензурної політики самодержавства на цю сферу соціокультурної діяльності.

Досліджено один із перших у Російській імперії і перший в Україні досвід статистичного вивчення захворюваності сільського населення Херсонської губернії наприкінці 80-х - на початку 90-х років ХIХ ст. Збирання даних проведене земськими дільничними лікарями, аналіз і висновки зробили перші земські санітарні лікарі.

Проаналізовано характерні риси господарського розвитку, поширення феодальних відносин, специфіка соціальної структури населення Південної Київщини у XV - середині XVI ст.

Розглянуто складну психологічну трансформацію національної ідентичності поляків і українців середини ХIХ ст. на Правобережжі України. Зроблено висновок, що саме "хлопомани" - представники ре-українізованої шляхти - заклали психологічне підгрунтя національного проекту "українського відродження", який вдосконалювали й реалізовували вже наступні покоління української інтелігенції.

Висвітлено політику державної влади Російської імперії щодо педагогічної діяльності іноземців. Увагу звернуто на заходи уряду з формування нормативної бази приватного навчання, регламентації діяльності домашніх наставників, учителів і гувернерів.