Обстежено стан лімфатичного дренажу в області локалізації гнійних ран у 140 хворих, а також проведено оцінку різних способів регіональної лімфостимуляції з застосуванням радіологічних, реографічних, морфологічних та планіметричних способів дослідження. Встановлено, що найбільш ефективним засобом регіональної лімфостимуляції є електрофорез даларгіна на рану за методом Алексієнко А.В. Застосування електрофорезу даларгіна на рану у складі комплексного лікування дозволяє значно підвищити ефективність лікування та скоротити строки загоєння ран.

Досліджено чутливість шигел і сальмонел до традиційних антибактеріальних препаратів та норбактину (норфлоксацину). Підтверджено високу чутливість вивчених культур до норбактину на відміну від препаратів, що традиційно використовуються для лікування хворих на кишкові інфекції. Вивчено ефективність цих препаратів у лікуванні даної категорії хворих. Відзначено набагато більшу клінічну ефективність норбактину.

Проведено порівняння інформативності ультразвукових і рентгенологічних ознак гострої кишкової непрохідності у 256 хворих. Встановлено, що рентгенологічний метод дослідження був інформативним у 56,6 % випадків у разі позитивної динаміки захворювання і в 25,6 % - негативної, ультразвуковий - у 94,4 % і 87,8 % відповідно. Ультразвукове дослідження дозволяє визначити наявність кишкової непрохідності, а також у деяких випадках виявити причину і рівень перешкоди, що має суттєве значення для вибору тактики лікування та обсягу оперативного втручання.

Проаналізовано результати лікування 91 пацієнта з переломами виростків великогомілкової кістки в травматологічному відділенні Вінницької міської клінічної лікарні N 2 за період 1992 - 1997 рр. Віддалені результати лікування оцінено за системою Rassmussen у 41 пацієнта, з яких 12 - лікувались консервативно, 29 - було оперовано. Внаслідок консервативного лікування отримано відмінні та добрі результати у 58,4 % випадків, задовільні та незадовільні - у 41,6 %. За результатами оперативного лікування відмінні та добрі результати отримано у 66,7 % випадків, задовільні та незадовільні - у 33,3 %.

Добове моніторування ЕКГ у 52 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) виявило епізоди ішемії міокарда у хворих зі стенокардією та у пацієнтів без больових приступів. Епізоди безбольової ішемії міокарда спостерігалися частіше вночі, особливо перед ранком, що збігалося з підвищенням АТ за його добового моніторування. Включення еналаприла в комплексну терапію хворих ГХ із наявністю ішемічних епізодів на ЕКГ потенціювало вплив нітратів, що проявлялось у збільшенні тривалості їх антиангінального і протиішемічного ефектів.

Досліджено стан мозкової системи у хворих з початковими проявами атеросклерозу. Обстежено 52 хворих з використанням доплерографії. Виявлено доплерографічні ознаки венозної дисциркуляції.

Вивчено концентрацію гастрину в сироватці крові у 160 хворих на атрофічні форми хронічного гастриту, а також внутрішньошлунковий pH за допомогою радіоімунологічного методу. Отримані результати свідчать, що рівень гастринемії залежить від вираженості атрофії слизової оболонки та локалізації запального процесу в шлунку. Антральна локалізація атрофічних форм гастриту супроводжується виразною гіпогастринемією, а фундальна та фундально-антральна локалізації - гіпергастринемією.

Шляхом експерименту на щурах оцінено профілактичні протекторні властивості спіруліни в гомогенатах легень і міокарда після отруєння дипіридилфосфатом. У перші дні інтоксикації спіруліна в дозі 500 мг/кг активізує метаболізм, її антиоксидантні властивості більше проявляються в міокарді, ніж у легенях. За дози 1000 мг/кг спіруліна значно меншою мірою покращувала стан щурів, мало відрізняючись від дії токсиканта.

За результатами клініко-психологічного дослідження 192 жінок з межовими та психотичними формами інволюційної психічної патології зроблено висновок, що важливим механізмом структурування клінічної картини є функціонування психологічного захисту. Описано основні варіанти психологічного захисту (проекцію, інтроекцію, ідеалізацію, обезцінювання, регресію, репресію, соматизацію, дисоціацію, ізоляцію, зміщення тощо) у обстежених хворих за різних типів особистісної організації. Доведено, що даний методологічний підхід дозволяє більш глибоко зрозуміти суть механізмів симптомоутворення, що може мати важливе диференційно-діагностичне значення.

Проведено клінічні та психологічні дослідження (MMPI-тест) 44 хворих на бронхіальну астму. Визначено антитіла до тканини наднирників, кортизол, а також деякі імунологічні показники периферійної крові. Більш сприятливий психологічний стан хворих і клінічні прояви захворювання спостережено за умов підвищених титрів антитіл до тканин наднирників, менш сприятливі - за умов знижених і навіть нормальних.

Розглянуто різні модифікації, недоліки та переваги прик-тесту як методу шкірної специфічної алергодіагностики. Наведено дані про перспективність його застосування для вирішення проблеми ранньої діагностики алергічних захворювань у дітей.

Досліджено 869 хворих на епілепсію, які скоїли протиправні діяння. Встановлено високу суспільну небезпечність досліджених хворих та недостатню ефективність проведення заходів профілактики їх протиправних діянь. Запропоновано корекцію здійснюваних профілактичних заходів з метою підвищення їх ефективності.

Зроблено висновок, що теорія гармонії систем, яка базується на числових пропорційних інваріантах, є універсальною концепцією для розвитку методів вивчення морфології людини. Наведено огляд наукових робіт про феномен золотого перетину, золотого вурфа, чисел Фібоначчі у біології та медицині.

Отримано результати, що свідчать про позитивну дію лазерної терапії, яка проявляється у покращанні стану плоду, підвищенні адаптаційних можливостей новонародженого та його резистентності до захворювань.

Наведено результати власного дослідження поширеності та важкості симптомів астми серед репрезентативної вибірки (6968 осіб) дітей, які мешкають у сільських населених пунктах Харківщини, згідно з програмою "ISAAC". Проаналізовано частоту та важкість проявів симптомів астми з урахуванням статево-вікових груп.

Досліджено антимікробну активність і зв'язок структури з дією ряду жовчних кислот та їх синтетичних похідних. Розглянуто перспективність утворення нових антимікробних засобів на базі природної сировини з жовчі та їх наступної хімічної модифікації.

Проведено бактеріологічний аналіз мікрофлори у жінок з неплідністю, які зазнали різного радіаційного опромінення. У даної категорії хворих виявлено дисбактеріоз піхви, що проявляється у збільшенні питомої ваги кокової мікрофлори, ентеробактерій та грибів роду Candida, а також більш широкий спектр умовно патогенних мікроорганізмів, які входять в асоціації.

Розроблено методику використання та проведено експериментальне моделювання способу формування гастроентероанастомозу з порційним переміщенням вмісту шлунка. Доведено ефективність запропонованого методу. Нову розробку змодельованого способу рекомендовано для впровадження в клінічну практику з метою запобігання післяопераційним ускладненням.

Досліджено 155 плацент жінок з наркотичною залежністю та 30 - з фізіологічним перебігом вагітності. Виявлено співвідношення різноманітних гемодинамічних, запальних, інволютивно-дистрофічних та компенсаторно-пристосувальних процесів, встановлено високу частоту порушень розвитку хоріона, формування суб- та декомпенсованих форм хронічної фетоплацентарної недостатності, перинатального інфікування фетоплацентарного комплексу. Патоморфологічні зміни у плаценті корелюють зі станом плода в ранньому неонатальному періоді. Висновок: вагітні, що вживають наркотичні препарати, належать до групи високого ризику розвитку суб- та декомпенсованих форм хронічної фетоплацентарної недостатності, яка призводить до підвищення показників перинатальної захворюваності та смертності.

Проведено морфологічне дослідження 19 плацент у новонароджених із вродженими вадами серця. Встановлено, що в досліджуваних плацентах вірогідно зменшується питома вага об'єктів, що свідчить про компенсаторно-пристосувальні реакції, водночас збільшується кількість об'єктів, які характеризують циркуляторні зміни та інволютивно-дистрофічні процеси.