Розкрито теоретичні та практичні питання основ розвитку інноваційних процесів, досліджено особливості впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті. Проаналізовано розвиток соціально-психологічного потенціалу особистості за умов інноваційних змін в освіті. Наведено ретроспективний погляд на інновації в навчально-виховному процесі та управлінні, культурологічні, етнологічні та філософські засади освітніх інновацій. Охарактеризовано розвиток особистісно-професійної компетентності за умови післядипломної освіти та вплив інноваційних процесів на управління освітою в сучасному світі та розвиток суспільства. Сформовано основи виховної діяльності майбутніх учителів початкової школи. Досліджено національне виховання як засіб формування духовного світу студента. Розглянуто особистісно-орієнтоване навчання як методичну основу реалізації принципу гуманізму нової української школи.

Розроблено спосіб і пристрій для дозованого введення тваринам per os алкілселенонафтирідину (АСНР). Вивчено динаміку маси міокарда шлуночків серця у тварин основної групи та групи порівняння. Визначено рівень загальної води (РЗВ) в міокарді шлуночків серця та його вплив на зміну маси міокарда шлуночків серця при моделюванні експериментального стрептозотоцинованого цукрового діабету (СЦД). Вивчено гістоструктуру міокарда шлуночків серця та підшлункової залози у тварин основної групи та групи порівняння. Записано та виконано динамічний аналіз цих електрокардіографічних (ЕКГ) досліджень у тварин основної групи та групи порівняння. В динаміці у тварин основної групи та групи порівняння без введення алкілселенонафтиридина (АСНР) визначено та проаналізовано біохімічні показники сироватки крові. В динаміці у тварин підгруп групи порівняння із введенням АСНР визначено та проаналізовано біохімічні показники сироватки крові. Проаналізовано та визначено особливості розвитку СЦД і впливи АСНР на морфофункціональні та біохімічні прояви діабетичної КМП у процесі експерименту.

Присвячено визначенню змістовних параметрів функціонування саксофона як сольного і ансамблевого інструмента на ґрунті аналізу професійних засад французької, німецької та української шкіл. Охарактеризовано історичну генезу саксофонного виконавства як новітнього явища європейської культури, що на початковому етапі набуло професіоналізації в музичному мистецтві Франції та Німеччини. Обґрунтовано специфіку психоемоційних процесів у свідомості соліста-саксофоніста, що відкриває безмежну кількість засадничих механізмів функціонування виконавського апарату. Розглянуто психофізіологічні процеси міжособистісної комунікації саксофоніста в ансамблевому виконавстві. У науковий обіг сучасної інтерпретології введено поняття "інтерпретаційна модель", "мнемічне виконавство", "колективна імпровізація", "мистецька мотивація". Методологію складає комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: історичний – сприяв вивченню досвіду європейських виконавських шкіл Франції та Німеччини; структурно-функціональний – виявленню змістовного наповнення творів для саксофона; системний – сформував уявлення про розвиток саксофонної традиції як системи академічного мистецтва; термінологічний – використаний задля кореляції спеціалізованих термінів, задіяних у сфері саксофонології ("виконавська школа", "музичне мислення", "психологія виконавця", "мистецька комунікація"). Жанрово-стильовий підхід виявив співвідношення типових та індивідуально-композиторських принципів організації музичного твору; інтерпретаційний – сприяв виокремленню виконавського стилю саксофоніста; на фунті психологічного – розкрито дію глибинних мисленнєвих процесів у свідомості саксофоністів під час міжособистісних комунікацій різного формату. Розкрито етапи розвитку саксофонного виконавства на теренах Полтавщини; висвітлено діяльність фундатора саксофонної школи Г. І. Головні. Виявлено специфіку творчого методу В. Рунчака на матеріалі "Концерту для саксофона з камерним оркестром" (1987) і "Homo Ludens І" (1991) для саксофона соло – популярних зразків сучасного саксофонного виконавства.

Комплексно цілісне дослідження у галузі історії і теорії ансамблевого виконавства за участю скрипки в Україні 1990 – 2010-х років у контексті вивчення генезису, стилістики, форми репрезентацій. Виявлено стан розроблення проблеми, визначено поняттєве поле дослідження (скрипкове мистецтво, аматорська скрипкова культура, скрипковий стиль, практика суспільного музикування). Охарактеризовано скрипковий стиль у контексті аматорського музикування, здійснено органологічний аналіз розвитку скрипки та розроблено класифікацію ансамблів. Виявлено типові особливості аматорського камерно- інструментального ансамблю за участю скрипки. Проаналізовано стильові ознаки та соціокультурні функції аматорських колективів України на прикладі творчої діяльності ансамблів м. Харкова, Львова, Дніпра, Павлограда. Доведено, що унікальність аматорського ансамблевого музикування за участю скрипки полягає у взаємодії традицій та інновацій, які органічно увійшли у зміст діяльності, структуру колективів, форми репрезентацій та репертуарну політику.

Досліджено показники клітинного, гуморального та неспецифічного імунітету на фоні артеріальної гіпертензії залежно від тяжкості перебігу захворювання, якості життя та добового профілю артеріального тиску. Встановлено характер порушень імунних показників при артеріальній гіпертензії різного ступеня (на основі оцінки станів клітинної та гуморальної ланки системного імунітету, неспецифічного протиінфекційного імунітету, добового моніторингу тиску і зміни кількості загального холестерину в крові). Виявлено особливості стану клітинної та гуморальної ланки системного імунітету при артеріальній гіпертензії, що протікає з ускладненням. Встановлено закономірні зміни добового коливання артеріального тиску для артеріальної гіпертензії з ускладненнями.

Вивчено вплив алкілселенонафтиридина на морфофункціональні і біохімічні прояви діабетичної кардіоміопатії при моделюванні стрептозотоцинового цукрового диабету. Встановлено, що при розвитку стрептозотоцинового цукрового діабету в сироватці крові підвищується рівень глюкози та фруктозаміну. Прогресує окислювальний стрес, який ініціює підвищення, а зі зростанням експозиції експерименту - зниження активності каталази та рівня церулоплазміну. В міокарді шлуночків серця відбуваються дегенеративні зміни, які проявляються: збільшенням маси міокарда шлуночків серця не залежного від зміни рівня загальної води; зниженням електричної активності серця з деформацією зубців P і R і зміною тривалості сегментів P - Q і S -Т з вираженою депресією сегмента S - Т; зміною гістоструктури з появою осередків ішемічного ураження, геморагічної інфільтрації та венозного повнокров'я; підвищенням активності лактатдегідрогенази й амінотрансфераз (більшою мірою аспортатамінотрансферази), що ініціює зростання коефіцієнта де Рітіса. Змінюється співвідношення ліпідного комплексу: знижується рівень ліпопротеїнів високої щільності на тлі підвищення рівня загального холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької і дуже низької щільності. Морфофункціональні та біохімічні показники (що обумовлюють дегенеративні зміни в серці в динаміці розвитку стрептозотоцинового цукрового діабету) класифіковано як прояви діабетичної кардіоміопатії.

На основі аналізу теоретичних джерел та вивчення емпіричного досвіду теоретично обгрунтовано сутність ІКТ-компетентності учителів математики. Виявлено структурні компоненти ІКТ-компетентності учителів математики (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, комунікативний і рефлексивний) та три етапи її формування. Визначено загальнонаукові (когнітивний, системний, особистісно-діяльнісний) і спеціальнонаукові (компетентнісний, акмеологічний, технологічний) методологічні підходи, що є визначальними при формуванні ІКТ-компетентності майбутніх учителів математики. Науково обгрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель формування ІКТ-компетентності майбутніх учителів математики. Складовими цієї моделі є соціальне замовлення, цільовий блок, структурні компоненти, теоретико-змістовий, практичний, діагностичний, результативний блоки. Результатом її впровадження є сформований активний і основний рівні ПСТ-компетентності майбутніх учителів математики. Конкретизовано критерії та показники сформованості компонентів ПСТ-компетентності та рівні сформованості кожного з критеріїв.

Розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено модель формування громадянської позиції майбутніх учителів у позанавчальній діяльності педагогічного коледжу та педагогічні умови її реалізації під час професійної підготовки. Виявлено стан розробленості проблеми формування громадянської позиції майбутніх учителів у позанавчальній діяльності педагогічного коледжу в теорії та практиці професійної підготовки. Розроблено та теоретично обґрунтовано модель формування громадянської позиції майбутніх учителів у позанавчальній діяльності педагогічного коледжу та педагогічні умови її реалізації під час професійної підготовки. Розроблено методичне забезпечення моделі формування громадянської позиції майбутніх учителів у позанавчальній діяльності педагогічного коледжу, педагогічні умови її реалізації під час професійної підготовки й експериментально перевірено ефективність означеної моделі.

Вперше у теорії та методиці професійної освіти розглянуто проблеми підготовки майбутніх учителів фізичної культури та хореографії (МВФКХ) до реалізації варіативних модулів у процесі професійної діяльності. Виявлено стан розробленості проблеми професійної підготовки МВФКХ й розкрито зміст базових понять дослідження. Визначено сутність, структуру готовності майбутніх МВФКХ до реалізації варіативних модулів у процесі професійної діяльності, критерії, показники та рівні сформованості означеного феномену. Обґрунтовано та розроблено модель підготовки МВФКХ до реалізації варіативних модулів у процесі професійної діяльності з відповідними педагогічними умовами. Конкретизовано курикулум підготовки МВФКХ до реалізації варіативних модулів у процесі професійної діяльності. Експериментально перевірено модель підготовки МВФКХ до реалізації варіативних модулів у процесі професійної діяльності.

Дисертація є першим у теорії і методиці професійної освіти теоретико-експериментапьним дослідженням проблеми підготовки майбутніх учителів до патріотичного виховання школярів засобами українського музичного мистецтва. З'ясовано стан розробленості проблеми підготовки майбутніх учителів до патріотичного виховання школярів. Розкрито педагогічний потенціал українського музичного мистецтва щодо патріотичного виховання сучасної молоді. Визначено сутність, критерії, показники та рівні підготовленості майбутніх учителів до патріотичного виховання школярів засобами українського музичного мистецтва. Розроблено та науково обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів до патріотичного виховання школярів засобами українського музичного мистецтва та педагогічні умови її реалізації. Експериментально перевірено ефективність моделі підготовки майбутніх учителів до патріотичного виховання школярів засобами українського музичного мистецтва та педагогічні умови її реалізації.

З'ясовано теоретичні, організаційні та змістово-процесуальні засади міжнародної діяльності державних університетів США. Охарактеризовано стан розроблення проблеми міжнародної діяльності університетів США у вітчизняних наукових розвідках і понятєвий апарат дослідження (міжнародна діяльність університету, глобалізація, інтернаціоналізація вищої освіти, всебічна інтернаціоналізація, міжнародне партнерство). Виокремлено етапи розвитку міжнародної діяльності. Виявлено специфіку управління міжнародною діяльністю в університетах США на федеральному, штатовому й інституційному рівнях. Визначено змістово-процесуальні засади міжнародної діяльності в університетах США (виділено принципи, виміри, напрями, види та форми міжнародної діяльності). Обґрунтовано можливості адаптації та творчого використання позитивного досвіду щодо організації та управління міжнародною діяльністю державних університетів США в Україні.

Досліджено теорію та методику музичного мистецтва щодо проблеми формування художньо-смислових уявлень майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі навчання гри на фортепіано. Розкрито сутність феномену уявлень та поняття «смислові уявлення» в науковій літературі. Обґрунтовано зміст та побудовано структуру художньо-смислових уявлень майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі навчання гри на фортепіано. Розроблено методику формування художньо-смислових уявлень цих учителів в процесі навчання. Визначено критерії та показники оцінювання художньо-смислових уявлень майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі навчання гри на фортепіано, охарактеризовано їх рівні. Експериментально перевірено ефективність пропонованої методики формування художньо-смислових уявлень цих учителів в процесі навчання гри на фортепіано.

Досліджено проблеми формування навичок естрадного співу в учнів молодшого шкільного віку (МШВ). Виявлено стан розробленості проблеми становлення дитячого вокального виконавства та методики формування навичок сольного, зокрема, естрадного співу. Визначено поняттєвий апарат дослідження та розроблено структуру навичок естрадного співу в єдності базово-фонаційного, виконавсько-інтерпретаційного та виконавсько-сценічного компонентів. Обґрунтовано методику формування досліджуваного явища, яка містить комплекс взаємопов’язаних елементів: мета, наукові підходи, принципи, педагогічні умови, етапи, методи, компоненти, критерії, результат. Розроблено критерії, показники та рівні сформованості навичок естрадного співу в учнів МШВ. Експериментально перевірено ефективність методики формування навичок естрадного співу в учнів МШВ.

З'ясовано організаційно-педагогічні засади забезпечення якості освіти у загальноосвітніх школах (ЗОШ) Фінляндії. Схарактеризовано теоретичний доробок у галузі якості освіти та її забезпечення в дослідженнях зарубіжних, зокрема фінських, та українських учених. Виокремлено історичні періоди й етапи розвитку шкільної освіти Фінляндії, особливості процесів забезпечення якості на кожному з них, систематизовано соціальні чинники реалізації забезпечення якості шкільної освіти в сучасних умовах. Виявлено організаційні та процесуально-змістові засади забезпечення якості освіти у ЗОШ Фінляндії. Окреслено професійно-педагогічні засади забезпечення якості освіти ЗОШ Фінляндії. Обґрунтовано можливості творчого використання прогресивного фінського досвіду в аспекті досліджуваної проблеми в сучасній Україні.

Проведено комплексне дослідження, в межах якого з'ясовано нормативно-правові, організаційні та структурно-змістові аспекти розвитку вищої хореографічної освіти в Німеччині у другій половині XX - на початку XXI ст. задля визначення перспектив використання позитивного німецького досвіду у практиці вдосконалення вищої хореографічної освіти в Україні. Схарактеризовано вищу хореографічну освіту в Німеччині як історико-педагогічний феномен. Висвітлено нормативно-правові та організаційні аспекти розвитку вищої хореографічної освіти в Німеччині (1950 - 2010). Визначено структурно-змістові зміни у вищій хореографічній освіті Німеччини в досліджуваний період. Виявлено сучасні моделі підготовки фахівців-хореографів у закладах вищої освіти Німеччини. Окреслено перспективи використання позитивного німецького досвіду у практиці вдосконалення вищої хореографічної освіти в Україні.

Вивчено французькі ліричні трагедії в структурі оперного спадку А. Сальєрі. Опери середини 1780-х рр. - "Данаїди", "Горації", "Тарар" висвітлено з позицій взаємодії традицій та новаторства. Визначено основні етапи становлення наукового сальєрієзнавства. Охарактеризовано творчу постать та здобутки А. Сальєрі у контексті віденського класицизму на основі порівняльного аналізу з творчими індивідуальностями X. В. Глюка, В. А. Моцарта, Л. ван Бетховена. Визначено роль "французьких" опер у творчості композитора на основі вивчення періодизації його оперного спадку. Здійснено інтонаційно-драматургічний ("Данаїди") та жанрово-стильовий ("Горації", "Тарар") аналіз "французьких" опер А. Сальєрі. Виявлено ознаки еволюції авторського тлумачення жанрової моделі французької ліричної трагедії на основі визначення балансу традицій та новацій у взірцях оперного жанру у творчості А. Сальєрі. Удосконалено систему жанрово-стильових пріоритетів в оперній творчості композитора. Подальшого розвитку набули наукові положення щодо етапів оперного спадку А. Сальєрі.

Проведено цілісне історико-педагогічне дослідження розвитку освіти національних меншин у Північно-Східній Україні у 20-х–30-х роках ХХ століття. Обґрунтовано теоретичні засади дослідження розвитку освіти національних меншин у Північно-Східній Україні у досліджуваний період. Визначено організаційно-педагогічні засади розвитку освіти національних меншин у дошкільних установах і закладах інтернатного типу досліджуваного періоду. Охарактеризовано організаційно-педагогічні засади розвитку освіти національних меншин у трудових школах досліджуваного періоду. Розкрито організаційно-педагогічні засади розвитку освіти національних меншин у закладах професійної освіти досліджуваного періоду. Визначено організаційно-педагогічні засади освітньої діяльності політосвітніх установ для національних меншин у Північно-Східній Україні в 20-ті –30-ті роки ХХ століття.

Висвітлено проблему режисерського втілення музичної вистави на театральних сценах у контексті постановок опер Віталія Кирейка: драми-феєрії «Лісова пісня», романтичної опери-драми «У неділю рано…», гротесково-сатиричної феєрії «Марко в пеклі», камерно-комічної опери «Вернісаж на ярмарку» та опери-драми «Бояриня». Питання розглянуто крізь призму власної режисерської сценічної інтерпретації «У неділю рано…» (2014 р.) та знакових факторів успішності постановки, а саме: сценографічне рішення, пластичний рисунок ролей, потенційний конфлікт при співпраці режисера, диригента та виконавців, що виникають у зв’язку з неоднозначним тлумаченням постановниками композиторського задуму, специфіка роботи над матеріалом з акторами-вокалістами, взаємодія з глядачем. Систематизовано інформацію про втілення опер на театральних сценах України шляхом класифікації архівних матеріалів: з ЦДАЛМУ, Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької, кафедри історії української музики Національної музичної академії імені П. І. Чайковського (серед них – невідомі раніше історичні джерела), приватного архіву композитора (рукописи, статті у періодичних виданнях, фотографії з постановок, рецензії на вистави фахівців музичної та театральної галузей, афіші, програмки), а також спогадів самого композитора В. Кирейка, очевидців – глядачів, постановників та виконавців вистав.

Вперше розроблено і теоретично обґрунтовано модель формування готовності вчителів фізики до управління професійним самовизначенням учнів у післядипломній освіті. Уточнено сутнісні характеристики поняття «готовність вчителів фізики до управління професійним самовизначенням учнів у післядипломній освіті»; описано структуру готовності вчителів фізики до управління професійним самовизначенням учнів у післядипломній освіті; розроблено діагностувальний інструментарій для оцінювання рівнів (інтуїтивний, репродуктивний, продуктивний) готовності вчителів фізики до управління професійним самовизначенням учнів у післядипломній освіті. Удосконалено зміст, форми і методи формування готовності вчителів фізики до управління професійним самовизначенням учнів у післядипломній освіті; подальшого розвитку набули наукові положення щодо формування готовності вчителів фізики до управління професійним самовизначенням учнів у післядипломній освіті.

Вперше розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику формування фізкультурно-оздоровчої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у процесі фізичного виховання, яка базується на сукупності принципів (педагогічних, модернізації професійної освіти, оздоровчого тренування), передбачає дотримання педагогічних умов (модернізація змісту фізичної підготовки з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності; упровадження в освітній процес факультативу «Фізкультурно-оздоровча компетентність як складова фізичної культури особистості»; посилення мотивації до ведення здорового способу життя та опанування природних засобів оздоровлення; стимулювання фізкультурно-оздоровчої діяльності у позакласній роботі; контроль показників фізичного розвитку та фізичного стану під час фізкультурно-оздоровчих занять), удосконалення методів (словесних, наочних, практичних), форм (навчальні, методичні та самостійні заняття) та засобів навчання (дидактичні засоби, фізичні вправи, оздоровчі сили природи, гігієнічні чинники, спортивний інвентар та тренажери, комп’ютерна техніка, медичні прилади). Уточнено дані про умови використання видів і форм фізичної культури для формування фізкультурно-оздоровчої компетентності та забезпечення раціональної організації теоретичного й виробничого навчання та активного дозвілля. Подальшого розвитку набули питання використання сучасних видів рухової активності для формування фізкультурно-оздоровчої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників, забезпечення дозвілля, проведення фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів, розвитку професійно важливих психофізичних якостей майбутніх кваліфікованих робітників.