Увагу приділено соціально-філософському аналізу сутності лідерства в умовах суспільних трансформацій. Досліджено генезу проблеми становлення лідерства та поглибленого розуміння природи й сутності даного феномена. Проведено комплексний аналіз процесу соціалізації індивідів з лідерськими установками. Виокремлено чіткий перелік основних властивостей та якостей людини, що необхідні для реалізації лідерства як суспільно-політичного явища. Досліджено фактори детермінантного впливу на становлення очільництва в громадянському суспільстві. Особливу увагу приділено розбіжностям в ціннісних вимірах лідерів з гуманістичними та авторитарними (деспотичними) установками. Здійснено спробу раціоналізувати вчинки лідерів викликані ірраціональними прагненнями. Зауважено, що деспотичний (ірраціональний) вид політичного очільництва в більшості випадків призводить до регресу громадянського суспільства та держави в цілому.

Висвітлено актуальну наукову проблему розвитку музейної справи в Україні в історичному контексті 1920-х рр. - початку ХХІ ст. Досліджено стан музейної справи в умовах тоталітарного режиму та ідеологеми радянської держави, які деформували сутнісні основи діяльності музеїв, перетворивши їх в ідеологічний інструмент влади. Висвітлено суспільну роль музеїв у сучасних умовах демократичного суспільства та модернізаційних процесах в музейній галузі. Доведено, що вирішальним чинником у розвитку музейної справи та збереженні музейних цінностей виступає антропологічний фактор. Сформульовано концепцію суспільного розвитку музею, яка, розглядаючи його трансформацію під впливом суспільно-історичних процесів, значно поглиблює зміст і місце музею в суспільному житті. Підготовлено рекомендації щодо подальшого розвитку музейної справи в Україні, які стосуються удосконалення нормативно-правової бази в музейній галузі, створення Всеукраїнського науково-дослідного музеєзнавчого центру, Національного інформаційно-комунікаційного центру, загальноукраїнського музеєзнавчого друкованого органу, підвищення престижу професії музейника, розвитку музейного меценатства, вшанування пам'яті подвижників музейної справи України.

Досліджено проблеми ненасилля в контексті модернізації сучасного українського суспільства. Уточнено поняття ненасилля в системі категорій соціальної філософії та з'ясовано основні функції цінностей ненасилля у сучасному світі. Здійснено спробу співвіднести та узгодити етичні й соціально-філософські теоретико-методологічні моделі ненасилля та сформувати цілісне уявлення про вияви даних парадигм у житті суспільства. Виявлено вплив концепції ненасилля на актуалізацію ідеї толерантності та аргументовано, що впровадження в суспільстві ідеалів ненасилля фактично є однією з важливих умов подальшого існування людства в умовах глобалізації та поширення цінностей домінуючої цивілізації на всю планету. Розкрито специфіку ненасилля в контексті модернізації сучасного українського суспільства та переосмислено принцип ненасилля як взірець міжособистісних відносин, виховання особистості, розвитку суспільства з урахуванням національних особливостей та традицій.

Проведено комплексне дослідження розвитку археологічної науки на теренах України у кінці XIX - на початку XX ст. (за матеріалами часопису «Археологічний літопис Південної Росії»). Вперше проаналізовано сучасний стан і ступінь вивченості проблеми в історіографії, розглянуто основні групи джерел: «Археологічний літопис Південної Росії», особистий фонд М.Ф. Біляшівського та фонд листування; висвітлено основні етапи життя та діяльності М.Ф. Біляшівського - організатора часопису «Археологічний літопис Південної Росії»; з'ясовано взаємозв’язок «Археологічного літопису Південної Росії» та журналу «Київська старовина»; визначено характерні риси та особливості тогочасного етапу розвитку археологічної науки (за матеріалами часопису «Археологічний літопис Південної Росії») та роль видання у висвітленні розвитку археологічної науки на теренах України. З’ясовано структуру часопису, яка складалася з розділів, де висвітлювалися питання пам’яткоохоронної, археологічної діяльності, засідання товариств та підготовка до археологічних з’їздів; висвітлено основні категорії старожитностей України, що розглядалися у часопису, серед яких чільне місце займали архітектурні пам’ятки: церкви, палаци, а також речові пам’ятки; опрацьовано біографії дослідників (істориків, археологів, краєзнавців), що співпрацювали з «Археологічним літописом Південної Росії» та викладено відомості, які містять інформацію про вплив часопису на формування їх наукового світогляду та їх внесок у його розвиток.

Досліджено діяльність родини Мерінгів в освітньому та громадському житті України другої половини XIX - початку XX ст. Визначено ступінь розробки теми в українській історіографії. Увагу приділено багатогранній діяльності Ф. Мерінга, особливо науковій, громадській і політичній. Залучено до наукового обігу комплекс матеріалів, виявлених у міських архівах, які розкривають маловивчені сторінки життя та діяльності представників роду. Докладно визначено роль нащадків Ф. Мерінга у громадському, політичному та підприємницькому житті тогочасної України, проаналізовано їх різнопланову діяльність. З'ясовано відомості про репресії стосовно представників роду Мерінгів за радянських часів.

Представлено результати теоретичного опрацювання та нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в розкритті психологічних особливостей формування психосемантичного змісту професійної свідомості студентів - майбутніх філологів. Психологічними особливостями філологічної свідомості виступають: схильність перетворювати життя на літературу, пасеїзм, естетична споглядальність, дистанційованість від реального життя на користь уявного. Професійну свідомість майбутніх філологів досліджено в концептуальному полі теорії свідомості, теорії діяльності, експериментальної психосемантики та психології особистості професіонала. З'ясовано характер і динаміку професійної картини світу студентів-філологів протягом навчання. Світ філології розкривається майбутніми фахівцями залежно від терміну навчання в різних за семантикою асоціатах - від афективно-діяльнісного типу у першокурсників до когнітивно-діяльнісного типу в четвертокурсників. Установлено зв'язок між рівнем рефлексивності, різними типами професійної спрямованості та характеристиками світу філології. Констатовано зв'язок між приємністю світу філології та терміном навчання респондентів: з часом характеристики світу філології змінюються від менш радісного, пасивного й емоційного - до більш м'якого, впорядкованого, старого, приємного. Обґрунтовано мету, напрямки, форми, методи, механізми та концептуальну модель формування змісту професійної свідомості. Розроблено й апробовано інтегративну програму "Формування психосемантичного змісту професійної свідомості майбутніх філологів", експериментально доведено її ефективність.

Комплексно досліджено учительський корпус церковнопарафіяльних шкіл Київської єпархії другої половини XIX - початку XX ст. Визначено етапи становлення системи церковнопарафіяльної освіти, упродовж яких еволюціонував учительський корпус і змінювалась суспільна думка щодо учительської діяльності сільського духовенства. Показано систему підготовки учительських кадрів і підвищення їх кваліфікації. Розкрито механізм комплектування кадрового складу початкової освіти, встановлено джерела поповнення учительського корпусу, охарактеризовано його якісний склад. На основі широкої джерельної бази здійснено аналіз освітнього рівня та педагогічного стажу сільського парафіяльного учительства. Визначено ставлення учителів парафіяльних шкіл до виконання своїх обов'язків, а також показано рівень матеріального забезпечення учителів. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про те, що учительський корпус церковнопарафіяльних шкіл, як складник системи початкової освіти, перебував під постійним контролем церковно-шкільної адміністрації єпархії та вищих церковно-управлінських структур.

Через призму персонологічних і соціокультурних вимірів розкрито організаційні засади, наукову та культурно-просвітницьку діяльність природничих і медичних товариств на теренах України в другій половині XIX - на початку XX ст. Установлено ступінь вивченості теми, проаналізовано стан і характер джерельної бази, обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження. Проаналізовано передумови та причини виникнення товариств як однієї з форм організації наукових досліджень, визначено етапи їх еволюції та організаційні аспекти функціонування. Окреслено статусну ідентифікацію учених-природознавців і медиків, їх інтелектуальний образ, динаміку дослідницьких практик і наукові стратегії, персональний внесок дослідників у процеси формування наукових шкіл і напрямів дослідження у природознавстві та медицині. Виокремлено основні напрями організаційно-просвітницької, зокрема популяризаторської, природоохоронної, музейної, освітньої, меценатської та видавничої діяльності громадсько-наукових товариств, висвітлено їх роль у розвитку міжнародних наукових зв'язків. Виявлено європейські виміри наукового пошуку вітчизняних учених.

Подано авторське визначення терміну "українські добровольчі формування". Проаналізовано суспільно-політичні передумови виникнення українських добровольчих формувань, виявлено систему умов, що впливали на їх становлення та визначено ступінь впливу кожної з них. Охарактеризовано унікальний феномен самоорганізації патріотично налаштованої громадськості за підтримки громадських організацій та політичних партій, який вилився у створення під егідою держави українських добровольчих формувань. Зазначено, що об'єднання громадян у добровольчі формування було свідомо обраним кроком, який став одним із засобів зупинення російської агресії та просування російсько-терористичних військ на Сході України. З'ясовано організаційно-правову базу створення українських добровольчих формувань та завдання, які покладалися на них. Досліджено проведення військового вишколу, організацію видів забезпечення, чисельний і соціальний склад бійців добровольчих формувань. З'ясовано види та значення волонтерської допомоги у забезпеченні українських добровольчих формувань. Проаналізовано результати бойової діяльності формувань під час відбиття російської збройної агресії на Сході України. Розкрито низку недоліків у процесі організації функціонування добровольчих формувань. Розглянуто причини і наслідки входження українських добровольчих формувань до сектору безпеки й оборони держави, проаналізовано урядові заходи, які сприяли інтеграції.

Проаналізовано основні аспекти кримінальної відповідальності працівників закладів охорони здоров'я, механізми державного регулювання кримінальної відповідальності фахівців охорони здоров'я, значення та роль у контексті державного управління. Розкрито сутність поняття "кримінальної відповідальності фахівців охорони здоров'я в системі державного управління". Виокремлено основні види відповідальності. Проаналізовано закордонний досвід притягнення до відповідальності лікарів та фахівців охорони здоров'я в державному управлінні.

Розглянуто особливості й перспективи реформування системи дошкільної освіти в Україні. Розвинуто теоретичні положення та розроблено науково-методичні й практичні рекомендації щодо удосконалення якості дошкільної освіти та ефективної соціалізації дошкільників на засадах інноваційних технологій з урахуванням вродженої психоматриці дитини. Представлено практичний досвід, а також наукові розвідки в руслі трансформаційних процесів у дошкільній освіті першої половини XXI століття.

Здійснено комплексний аналіз лексики в мові сучасних українських масмедіа. Висвітлено основні динамічні процеси в лексико-семантичній системі української мови, зокрема наголошено на дифузних процесах у лексиці. Розкрито вплив позамовних чинників на лексику українських ЗМІ. Висвітлено основні тенденції активізації тематичних груп у сучасній українській пресі. Увагу приділено іншомовній лексиці в мові сучасних українських інтернет-видань.

Висвітлено теоретичні й організаційно-методичні аспекти планування, проведення та підсумовування результатів педагогічної практики студентів ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди". Розкрито вимоги до всіх видів педагогічних практик та наведено методичні рекомендації щодо їх реалізації.

Проаналізовано основні механізми державного регулювання навчання фахівців охорони здоров'я, його значення та роль у контексті державного управління. Розкрито сутність поняття "адаптивне навчання фахівців охорони здоров'я в системі державного управління". Виокремлено кластери проблем адаптивного навчання фахівців у системі державного управління. Проаналізовано закордонний досвід адаптивного навчання в системі органів державного управління. Досліджено особливості адаптивного навчання лікарів.

Наведено результати досліджень з нагальних питань екології, економіки, технології та механізації технологічних процесів будівництва. Розглянуто сучасну практику містобудівних інновацій, засновану на принципах біосферної сумісності. Наведено пріоритети інноваційного розвитку виробничого комплексу та використання систем адміністрування в управлінні підприємствами. Досліджено ідентифікацію базових елементів техніко-економічних інновацій в сучасній системі будівельного девелопменту. Розглянуто еволюцію парадигми вартості та систематизація індикаторів діагностики портфеля проектів девелопера в будівництві. Наведено результати досліджень попереднього очищення води для інтенсифікації різні технологічніих процесів. Охарактеризовано особливості молодіжного сегменту ринку праці України. Приведені дослідження процесів ВІМ технологій та створення високоефективної, енергоощадної техніки нового покоління.

Проведено компаративістський аналіз соціального буття людини в християнській та ісламській культурах. На основі положення, що архетипові прояви культур сконцентровані в їх сакральних текстах, соціальне буття людини в християнській та ісламській культурах досліджено на основі компаративістського аналізу текстів Біблії та Корану. Показано принципову відмінність гендерних відносин в християнській та ісламській культурах - в мусульманській культурі жінці не надається того сакрального значення, яким воно є в християнській. Це одна з найбільш важливих відмінностей соціального буття людини в християнській та ісламській культурах. Доведено, що в більшості положень Біблії та Корану, які вступають у суперечності, немає антагонізмів, тому можна говорити щодо можливості продуктивного діалогу представників християнської та ісламської соціокультурних спільнот. Але для цього діалогу потрібен перехід буденного світогляду людини, який продукує ксенофобію, в особистісний та філософський. Це є доволі важливим для українського суспільства, в якому маємо перетин цінностей та способів життя православної, протестантської та католицької культур у їх взаємодії з ісламською.

Проаналізовано специфіку ґенези уявлень щодо феномену влади в історії філософської думки. Досліджено особливості інтерпретації концепту "комунікативна влада" представниками комунікативної філософії. Концептуалізовано сутність зв'язків між актуалізацією комунікативної влади та процесами утвердження інформаційного суспільства. Розглянуто зв'язок між інтенсифікацією засобів масової комунікації та трансформацією феномену влади. Здійснено концептуалізацію засад утвердження громадянського суспільства у зв'язку із актуалізацією феномену комунікативної влади. Обґрунтовано систему ціннісних пріоритетів утвердження комунікативної влади. Досліджено соціокультурні механізми й оцінено потенційні наслідки імплементації принципів комунікативної влади у вітчизняній соціальній практиці.

Представлено цілісну концепцію дослідження психології фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти. Зазначено, що фасилітативна взаємодія спрямована на суттєве поліпшення індивідуальних результатів пізнавальної діяльності завдяки співучасті в ній іншої людини. Під фасилітацією розуміється особистісно зорієнтований підхід, що виражається у глобальному почутті довіри до людини, в тенденції до особистісного зростання, розвитку та реалізації її індивідуального потенціалу. Виокремлено компоненти фасилітації, покликані створити такий мікроклімат у колективі, який забезпечував би особистісне зростання і розвиток: справжність, "природність", щирість особистості; конгруентність; прийняття своєї особистості та особистості іншої людини, дбайливе ставлення до неї і позитивне прийняття цієї людини - навіть у разі визнання її недоліків; емпатійне розуміння. Показано, що фасилітативна взаємодія є досить специфічним різновидом активного переходу поведінкових патернів у стійкі сенсові структури, що забезпечують зміну особистості як школяра, так і самого педагога. Визначено типи фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти. На основі результатів емпіричного дослідження з'ясовано психологічні особливості, умови, чинники та закономірності організації продуктивної фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти.

Здійснено узагальнення проблеми професійної підготовки учителів біології у педагогічних закладах вищої освіти щодо формування їх готовності до майбутньої професійної діяльності у процесі практичної підготовки. Виокремлено структурні компоненти, показники й рівні сформованості готовності до професійної діяльності студентів- біологів, запропоновано структурно-функціональну модель формування досліджуваної якості, теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано організаційно-педагогічні умови, які складають основу розвивальної програми формування досліджуваного феномена.

Проведено комплексне науково-історичне дослідження, у якому на основі використання різнобічної джерельної бази та методологічних підходів надано аналіз розвитку наукових основ вітчизняної алелопатії як одного із складових напрямів сільськогосподарської дослідної справи. Визначено історичні особливості становлення і розвитку наукової думки з проблеми дослідження. З’ясовано внесок науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів та окремих особистостей у розвиток теоретико-методологічних основ та практичного впровадження сільськогосподарської алелопатії в Україні. Виділено й узагальнено основний спектр досліджень з проблем алелопатії. Проаналізовано науковий внесок фундатора вітчизняної алелопатії А.М. Гродзинського та його наукової школи для подальших досліджень алелопатичних особливостей у різних типах фітоценозу.