The routing problem for tanker-refuellers is considered. The tankers start at the bunkering company and must serve several ships in different ports. In principle the modeling and algorithmic approaches for capacitated vehicle routing problems can be used. Since the demands of the ships are uncertain and vague they are modeled using fuzzy sets. The first compromise solution can interactively be modified to meet the decision makers requirements with respect to the different criteria. The results are demonstrated using a small example.

A metric in the space of signed measures is introduced such that: the vague topology is metrized in the cone M of nonnegative measures but not in the whole space; the metric subspace M is complete but the whole space is not.

Індекс рубрикатора НБУВ: В317.26

Рубрики:

Статистична фізика нерівноважних процесів

Шифр НБУВ: Ж41279 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблему предмета філософії. Зазначено, що в сучасній українській філософській літературі намітилось кілька підходів до визначення предмета і сутності філософії. Поряд з продуктивними підходами в окремих публікаціях запропоновано ідеї, що уневиразнюють саму суть філософії. Наведено розуміння цієї проблеми автором.

Рассмотрена проблема предмета философии. В современной украинской философской литературе наметилось несколько подходов к определению предмета философии, её сущности. Наряду с продуктивными подходами в отдельных публикациях предложены идеи, которые поверхностно определяют суть философии. Приведено понятие предмета философии автором.

The articleconsiders the problem of the subject of philosophy. Some approaches appeared to the definition of the subject of philosophy and its essence in the modern Ukrainian philosophic literature. Alingside with efficient approaches some publications suggest the ideas which give vague understanding of the essence of philosophy. The author suggests her understanding and concept of the subject of philosophy.

Проаналізовано прагматичні властивості англійських прикметників зі значенням "особливий" в аспекті мовного явища невизначеності, притаманного їх семантиці. Розглянуто чинники, які сприяють появі невизначеності в комунікативному процесі, а також шляхи її подолання. Виявлено, що конкретизація значення відбувається як за умов прямого розгортання змісту, так і через усвідомлення мовцем особистісного смислу "особливого".

Проанализированы прагматические особенности английских прилагательных со значением "особенный" в аспекте языкового феномена неопределенности, свойственного их семантике. Рассмотрены факторы, способствующие возникновению неопределенности в коммуникативном процессе, а также пути ее преодоления. Сделан вывод, что конкретизация происходит при условии прямого развертывания содержания и посредством осознания говорящего личного смысла "особенного".

The article investigates pragmatic properties of the English adjectives denoting "particular" concerning their vague meaning. The factors stimulating vagueness in communication were analyzed as well as the ways of its avoiding on the context samples. It was concluded that concretization of meaning takes place via direct content explication and producent's perception of "particular" personal content.

Виявлено психологічні особливості загальних творчих здібностей старшокласників (учні випускного класу Хомутецької ЗНЗ І - ІІІ ступенів Брусиловського району Житомирської обл.). Встановлено особливості творчого візуального мислення представників контрольної та експериментальної досліджуваних груп, серед яких названо статистично значущі відмінності між величинами показників обсягу творчого мислення, між середніми величинами показників категоріальної гнучкості, між величинами показників конструктивної активності творчо обдарованих та не схильних до творчості учнів. На основі порівняльного аналізу результатів самооцінки представників цих груп показано, що у більшості респондентів I групи сформовано дуже високий рівень креативності, високий рівень має майже половина, середній рівень – незначна кількість. У ІІ групі (не схильні до творчості) вважають, що мають високий рівень креативності – менша кількість, середній рівень– третина, дуже низький відповідно – майже половина. Констатовано, що учні І групи мають більшу впевненість у власних творчих можливостях, ніж представники II групи. Статистичний аналіз виявив статично достовірні відмінності між середніми величинами рівнів креативності при експертній оцінці вчителями старшокласників І та ІІ груп. Таким чином, учні І групи (творчо обдаровані) вважають себе творчими особистостями і високо оцінюють свої творчі здібності, менша кількість досліджуваних оцінюють їх посередньо. У ІІ групи (не схильні до творчості) посередньо оцінюють себе, як творчу особистість – більша частина респондентів, не вважають себе творчою особистістю – незначна кількість.

Исследованы некоторые аспекты общих творческих способностей старшеклассников (ученики выпускного класса Хомутецкой ОУЗ I - III ступеней Брусиловского района Житомирской обл.). Установлены особенности творческого визуального мышления представителей контрольной и экспериментальной исследуемых групп, среди которых названы статистически значимые различия между величинами показателей объема творческого мышления, между средними величинами показателей категориальной гибкости творчески одаренных и обычных учащихся. На основе сравнительного анализа результатов самооценки представителей этих групп показано, что у большинства респондентов I группы сформирован очень высокий уровень креативности, высокий уровень имеет почти половина, средний уровень – незначительное количество. Во второй группе респондентов (не склонные к творчеству) считают, что имеют высокий уровень креативности – меньшее количество, средний уровень – треть, очень низкий соответственно – почти половина. Констатировано, что ученики I группы имеют большую уверенность в собственных творческих возможностях, чем представители II группы. Статистический анализ выявил достоверные различия между средними величинами уровней креативности при экспертной оценке учителями старшеклассников I и II групп. Таким образом, ученики I группы (творчески одаренные) считают себя творческими личностями и высоко оценивают свои способности, меньшее количество исследуемых оценивают их посредственно. Во второй группе (несклонные к творчеству) непосредственно оценивают себя, как творческую личность – большая часть респондентов, не считают себя творческой личностью – незначительное количество.

The psychological characteristics of general creative abilities ofsenior pupils have been analyzed: the sensitivity ofthe issue, favoring the difficulties, the ability to feel subtle, complex vague, contradictory features of the world; capabilitytopropose and justify a significant number of different ideas, images,assumptions,options; using different strategies ofproblemsolving, the ability to put forwarda different kinds, types and categories of ideas; originality of thought, behaviour, performingunique, individual style; capacity for transformation, of images and ideas, dynamism, creativity,ability to structure; emotional interest in creative activities, humor, creative motivation; independent thinking , assessment behavior, responsibility for non-standard position, behavior relying on a self-sufficient behavior.

Один из возможных способов оценки истинности расплывчатых предложений основан на использовании супер-оценочной теории уточнений для интерпретации истинности. Степень истинности расплывчатого предложения может быть представлена как пропорция возможных уточнений, при которых это предложение истинно. Предлагаемое определение истинности, интерпретирующее степень истинности как меру допустимых уточнений, позволяет провести градацию пограничных предложений (ПП), которые при стандартном супер-оценочном подходе попадают в так называемую истинностно-значную щель. Подход автора к расплывчатым выражениям допускает также, что одно ПП может оказывать влияние на степень истинности другого такого предложения. Понятие относительной степени истинности отражает интуитивное представление о возможных семантических связях между различными приложениями расплывчатых предикатов. Так называемое вынуждающее отношение - это несимметричное транзитивное отношение, которое выражает не временную или причинную зависимость между ПП, а их логическую или семантическую взаимосвязь. Рассмотрены возможные виды вынужденных отношений между расплавчатыми предложениями. Использование понятий относительной степени истинности и вынуждающего отношения позволяют сохранить определенные логические взаимосвязи между ПП, обусловленные классической логикой.

Розглянуто особливості корпоративної культури викладачів педагогічного університету з науковим ступенем доктора наук. Охарактеризовано оцінку існуючого та бажаного стану корпоративної культури, особливості їх переваг у зв’язку з продуктивністю наукової діяльності. Зауважено, що корпоративна культура викладачів педагогічного університету, за оцінками докторів наук, є дуже розмитим і слабо вираженим утворення, а основні характеристики корпоративної культури істотно змінюються залежно від рівня продуктивності наукової діяльності.

Рассмотрены особенности корпоративной культуры преподавателей педагогического университета с научной степенью доктора наук. Охарактеризована оценка существующего и желаемого состояния корпоративной культуры, особенности их предпочтений в связи с продуктивностью научной деятельности. Результаты исследования показали, что корпоративная культура преподавателей педагогического университета, по оценкам докторов наук, представляет собой весьма размытое и слабо выраженное образование, а основные характеристики корпоративной культуры существенно меняются в зависимости от уровня продуктивности научной деятельности.

The article discusses the features of the corporate culture of teachers of pedagogical university with scientific degree of Doctor of Science. Their assessment of the current and desired state of corporate culture, peculiarities of their preferences in relation to the productivity of science are characterized. The results showed that the corporate culture of teachers of pedagogical university, in the assessment of doctors, is a very vague and poorly marked formation and the basic characteristics of the dominant corporate culture changes significantly depending on the level of productivity of scientific activity.

Розглянуто прецедентний метод оцінювання для визначення розпливчатих меж областей безпеки в ситуаціях невизначеності з використанням підходу на основі наближених множин. Описано побудову просторових конфігурацій, запропоновано спосіб визначення просторово-часової функції подібності. Запропонований метод є нечутливим до неточних і неповних спостережень внаслідок використання наближених множин для визначення динамічних доменів безпеки.

Індекс рубрикатора НБУВ: В162.4

Рубрики:

Оператори у гільбертовому просторі

Шифр НБУВ: Ж41243 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The work is devoted to the problem of interpretation of fuzzy semantics of cognitive descriptions of spatial relations in natural language and their visualization in a geographic information system (GIS). The solution to the problem of determining the fuzzy spatial location of an object based on vague descriptions of the observer in natural language is considered. The task is relevant in critical situations when there is no way to report the exact coordinates of the observed object, except by describing its location relative to the observer itself. Such a situation may be the result of a crime, terrorist act or natural disaster. An observer who finds itself at the scene transmits a text message, which is a description of the location of the object or place (for example, the crime scene, the location of dangerous objects, the crash site). The semantics of the spatial location of the object can be further extracted from the text message. The proposed fuzzy approach is based on the formalization of the observer's phrases, with which it can describe spatial relations, in the form of a set of linguistic variables that determine the direction and distance to the object. Examples of membership functions for linguistic variables are given. The spatial knowledge base is built on the basis of the phrases of observers and their corresponding fuzzy regions. Algorithms for constructing cognitive regions in GIS have been developed. Methods of their superposition to obtain the final fuzzy location of the object are proposed. An example of the implementation of a fuzzy model for identifying cognitive regions based on vague descriptions of several observers, performed using developed Python scripts integrated into ArcGIS 10,5, is considered.