Проведено еколого-ценотичну оцінку 4-х рідкісних представників спонтанної флори Національного дендрологічного парку "Софіївка" НАН України - Tulipa quercetorum Klokov & Zoz, Allium ursinum L., Euonymus nana M. Bieb., Scopolia carniolica Jacq. Установлено належність угруповань з їх участю до субасоціації corydaletosum cavae асоціації Isopyro thalictroidis-Carpinetum Onyshchenko 1998. За результатами фітоіндикаційної оцінки виявлено, що угруповання за участю рідкісних видів перебувають на межі або за межею екологічної амплітуди асоціації. Виділено провідні чинники екологічної диференціації угруповань. Запропоновано заходи з ефективної охорони досліджених видів за умов дендропарку.

Приведены данные о новом местонахождении Euonymus nana М. Bieb. в Одесской обл., которое является наиболее южным произрастанием на равнинной части Украины. Описаны эколого-ценотические условия нового локалитета.

Изучена активность хлорофиллазы (Хлазы, хлорофилл - хлорофиллид - гидролаза 3.1.1.14), содержание пигментов и их соотношение у лесных растений, которые росли в естественных условиях широколиственного леса. В качестве объекта исследований растений нижнего яруса, которые росли под пологом леса, были выбраны сныть обыкновенная (Aegopodium podagraria L.), купена душистая (Polygonatum odoratum L.), купена многоцветковая (Polygonatum multiflorum L. All.) и копытень (Asarum europaeum L.). Изучены также следующие виды кустарников: бересклет бородавчатый (Euonymus verrucosa Scop.), бересклет европейский (Euonymus europaea L.), черемуху обыкновенную (Padus avium Mill) и лещину обыкновенную (Corylus avellana L.). Для сравнения указанные показатели определяли также у растений верхнего яруса - светолюбивого вида клена полевого (Acer campestre L.). Полученные данные подтверждают общую тенденцию повышения содержания хлорофилла b в ответ на снижение доступного для растений света и показывают, что Хлазная активность играет различную роль в адаптационных процессах в зависимости от вида растений. Высокая активность Хлазы в большинстве исследуемых видов, занимающих средний и верхний ярус лесного ценоза, свидетельствует об активном участии фермента в метаболизме хлорофилла и его роли в адаптации к различным световым режимам. В то же время у некоторых растений нижнего яруса Хлазная активность оставалась невысокой в течение вегетации, что свидетельствует о низкой динамике катаболизма хлорофилла у этих видов в условиях высокой затененности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - проаналізувати сучасний видовий стан дендрофлори парку ім. О. В. Суворова як основи зелених насаджень для визначення доцільності включення парку до природно-заповідного фонду України. Дослідження проведено за допомогою традиційних методів у 2014 р. Назви видів та обсяг родин наведено за www.theplantlist.org, життєві форми рослин - за І. Г. Серебряковим (1962), ареали видів - за А. Л. Тахтаджяном (1978). Дендрорізноманіття парку становить 72 види і 6 культиварів (понад 1722 екз. деревних і напівдеревних рослин з 54 родів та 30 родин). Провідні родини - Leguminosae (9 видів), Rosaceae (8), Oleaceae (7), Malvaceae (6), провідні роди - Tilia (5 видів), Fraxinus та Ulmus (по 3 види). Рослини належать до 16 життєвих форм. Частка інтродуцентів - 72,2 %, серед них переважають азійські й американські види. У парку зберігаються ex situ 193 екз. 12 видів рослин, занесених до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, з них 3 належать до категорії NT (Aesculus hippocastanum, Juglans regia, Platycladus orientalis), 1 - до категорії LR/NT (Eucommia ulmoides), 8 - до категорії LC (Betula pendula, Cupressus arizonica, Juniperus sabina, J. virginiana, Pinus sylvestris, Quercus robur, Robinia pseudoacacia, Tilia platyphyllos). Виявлено 63 дерева 11 видів з діаметром стовбура понад 50 см. Найбільший діаметр мають особини Quercus robur (105 см), Ulmus pumila (89 см) і Tilia х europaea (81 см). Найстійкішими за умов парку виявилися кущі Berberis aquifolium, Cotoneaster ascendens, Euonymus japonicus, Juniperus sabina, Laburnum anagyroides, Ligustrum vulgare, Lonicera fragrantissima, Philadelphus microphyllus. Ph. pubescens, Rosa canina, Spiraea х vanhouttei, Yucca flaccida. Висновок: запропоновано включити парк до складу природно-заповідного фонду України як парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення.

Мета роботи - виявити види рослин, занесених до Червоної книги України та офіційного переліку рідкісних рослин Чернігівської області, у флорі дендропарку "Тростянець" НАН України, визначити їх аутфітосозологічну характеристику і характер поширення на території дендропарку. Об'єкт досліджень - види, занесені до Червоної книги України й офіційного переліку рідкісних рослин Чернігівської області. Список рідкісних видів складено за матеріалами інвентаризацій 2005 - 2012 рр. Виявлено 23 види рідкісних рослин (10 деревних видів і 13 трав'яних), з них до Червоної книги України занесено 10 видів, до переліку рідкісних рослин Чернігівської області - 10, до Червоної книги України і переліку рідкісних рослин - 3 види. Види, які занесені до Червоної книги України, належать до таких природоохоронних категорій: зникаючі - 3 види (Hedysarum ucrainicum Kaschm., Spiraea polonica Blocki L., Tilia dasystyla Steven), вразливі - 5 (Euonymus nana Bieb., Festuca heterophylla Lam., Juniperus excelsa M. Bied., Pinus cembra L., Taxus baccata L.), рідкісні - Betula obscura A. Kotula, неоцінені - 4 види (Adonis vernalis L., Carex umbrosa Host, Galanthus nivalis L., Glycyrrhiza glabra L.). Висновок: одне місце зростання на території дендропарку мають 14 видів (Adonis vernalis, Juniperus excelsa, Galanthus nivalis, Glycyrrhiza glabra, Hypericum montanum L., Hedysarum ucrainicum, Potentilla alba L., Centaurium erythraea Rafn, Scilla bifolia L., Carex limosa L., Tilia dasystyla, Spiraea polonica, Cerasus fruticosa Pall та Euonymus nana), рідко трапляються види Ainus incana (L.) Moench, Anemone sylvestris L. Betula obscura, Carex umbrosa, Fragaria moschata Duch., Pinus cembra, Taxus baccata, часто - Juniperus communis L., повсюдно - Festuca heterophylla.

З метою з'ясування оптимальних екологічних умов для формування чагарникової рослинності вивчено 12 діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea. Це представники узлісь, лісових галявин, заростей кущів по степах, які можуть входити також до складу підліску й чагарникового ярусу мішаних, широколистяних, байрачних лісів: Acer campestre, A. tataricum, Amygdalus nana, Berberis vulgaris, Caragana frutex, Cerasus fruticosa, Euonymus europaeus, Ligustrum vulgare, Prunus spinosa, P. stepposa, Rhamnus cathartica, Swida sanguinea. Проведено синфітоіндикаційний аналіз близько 9000 геоботанічних описів з участю досліджуваних видів. Розраховано показники едафічних і кліматичних факторів. Для порівняння екологічних амплітуд видів, їх широти та встановлення індексу толерантності використано методику визначення сологічної валентності. Синфітоіндикаційний оптимум досліджуваних діагностичних видів за екологічною валентністю досить неоднорідний і демонструє мезофітні умови: свіжі лісолучні біотопи з нерівномірним промоканням коренемісного шару грунту, зі слабкокислими глинистими або вологими піщаними фунтами, не багатими на солі й мінеральний азот, із незначним вмістом карбонатів. Кліматичні фактори мають вужчу амплітуду, за терморежимом оптимум відповідає субмезотермним умовам - від суббореальної до неморальної термозони. Діапазон гумідності клімату коливається в межах субаридофітних умов, лише для S. sanguinea вони омброфітні. За континентальністю клімату оптимальні умови відповідають геміконтинентальному клімату. Оптимальними заченнями кріорежиму є гемікріофітні умови. За освітленням показники коливаються від тіньових до напівосвітлених. Оригінальні результати кількісної оцінки синфітоіндикаційної амплітуди діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea є основою для прогнозування характеру змін чагарникової рослинності під впливом різних факторів навколишнього середовища, що має важливе значення для розуміння й моделювання змін взаємовідношення лісу та степу.

Досліджено склад і вміст ксантофілів у листках рослин широколистяного лісу: тіньолюбних і тіньовитривалих видів трав'яного (Polygonatum multiflorum, Convallaria majalis, Asarum europaeum, Aegopodium podagraria) та чагарникового ярусу (Padus avium, Corylus avellana, Euonymus europaeus). Рослини збирали в середині літа з ділянок, що відрізнялися за інтенсивністю освітлення в 2 - 3 рази. Встановлено зменшення вмісту віолаксантину в листках P. avium і C. avellana з підвищенням інсоляції, що може бути зумовлено функціонуванням віолаксантинового циклу. Навпаки, в рослин трав'яного ярусу перетворення віолаксантину на зеаксантин, вочевидь, пригнічене, оскільки вміст віолаксантину був більшим за вищої інтенсивності світла. Вміст лютеїну в листках рослин чагарникового ярусу і C. majalis не залежав від умов зростання рослин. Вищий на 10 - 15 % вміст лютеїну в листках P. multiflorum і A. europaeum з більш затінених ділянок може бути зумовлений необхідністю підтримання структурної стабільності світлозбирального комплексу фотосистеми II. Втрата лютеїну з часом листками рослин чагарникового ярусу і, особливо, A. europaeum може бути спричинена функціонуванням допоміжного ксантофілового циклу - лютеїнового, який разом із віолаксантиновим бере участь у стимулюванні дисипації енергії всередині світлозбиральних комплексів антени і, таким чином, допомагає захистити фотосинтетичний апарат від фотоінгібування. Вміст неоксантину, який виконує переважно світлозбиральну функцію, у рослин чагарникового ярусу був підвищеним за обмеженого освітлення. Вміст усіх ксантофілових пігментів переважно знижувався з часом. Динаміка змін у вмісті ксантофілів відображає роль цих пігментів у модуляції активності фотосинтетичного апарату. Більший вміст окремих класів ксантофілів у рослин з менш освітленої ділянки широколистяного лісу може бути необхідним для забезпечення ефективного поглинання обмеженої кількості фотонів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.11 + Л66-3

Рубрики:

Лікарська сировина рослинного походження

Лікарські речовини та препарати. Фармацевтичне виробництво

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.111.3 + Е0*66*72

Рубрики:

Загальна ботаніка

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*723.115

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексне фармакогностичне дослідження бруслини європейської, отримання лектину із кори, розроблено спільну схему одержання біологічно активних речовин, зокрема жирної олії насіння, вивчення її фармакологічної дії. Вперше виявлено та встановлено при дослідженні жирної олії вміст в ній сквапену. Дослідженно склад ліпофільних фракцій листя, квіток та кори. Вперше проведено системне морфолого-анатомічне дослідження бруслини європейської, встановлено основні морфологічні та анатомічні діагностичні ознаки сировини. Розроблено проекти методів контролю якості "Бруслини європейської насіння" та "Бруслини європейської олія насіння", "Лабораторний регламент одержання лектину з кори бруслини європейської (Euonymus europaeus L.)", а також проекти Інструкцій із заготівлі та сушіння насіння і кори бруслини європейської.