Показано, що розподіл нейронних молекул клітинної адгезії (NCAM) на поверхні нейритів нейронів гіпокампа миші, що активно ростуть за умов культивування, складається принаймні з двох складових. Одна з них проявляється в експоненціальному зменшенні імунофлуоресценції NCAM, яке спостерігалося по мірі віддалення від соми та конуса росту нейриту в бік центральної частини останнього. Ця складова може бути описана моделлю, яка припускає дифузний перерозподіл NCAM із місця переважного вбудовування таких молекул (соми нейрона і конуса росту). Інша складова виявляється за присутністю кластерів NCAM, які аперіодично розподілені вздовж нейритів. Деякі з таких кластерів (які спостерігалися після імунозабарвлення живих гіпокампальних нейронів антитілами до NCAM) можуть стрибкоподібно рухатися вздовж нейритів як в антероградному, так і в ретроградному напрямку, причому швидкість їх руху під час стрибка сягає 0,5 мкм/с. Зроблено висновок, що крім пасивної дифузії NCAM існує активний механізм перерозподілу даних молекул у центральній частині нейритів.

З використанням універсального методу графів описано новий спосіб отримання формул для швидкості росту втомної тріщини в ізотропному тілі. Ці формули виведено раніше за допомогою енергетичного методу на базі першого закону термодинаміки, де швидкість зміни енергії пов'язана зі зміною поверхні тріщини під циклічним навантаженням.

Розглянуто процес нагрівання струмами високої частоти металу в рідині, яка активно взаємодіє з поверхнею нагріву. Встановлено можливість реалізації нових технологічних процесів одержання заданих властивостей поверхонь металів. Із застосуванням методології системного аналізу одержано співвідношення, що дає змогу оцінити швидкість зростання температур у різних точках тіла заданої форми й умови високоінтенсивного нагріву струмами високої частоти.

Змодельовано поверхневе розтріскування поліетилену високої щільності внаслідок ультрафіолетової (УФ) деградації на основі перколяційного методу. Викладено елементи мікромеханізму поверхневого розтріскування полімерів після УФ-деградації та методики перколяційного моделювання. Показано, що геометричні особливості генерованих розбиттів Вороного та модельованих кластерів не впливають на залежність характерного розміру кластерів від їх потужності. Водночас швидкість поверхневого розтріскування характеризується сильним масштабним ефектом.

Адгезивні взаємодії клітина - клітина та клітина - субстрат, що опосередковуються різними типами молекул клітинної адгезії (МКА), мають велике значення для росту та міграції відростків. Було проведено модельні дослідження впливу геометрії розгалужених клітинних відростків на латеральний перерозподіл МКА внаслідок ретроградної латеральної дифузії з частини клітини, що росте, куди МКА доставляються різними типами транспорту. Модель включає в себе транспорт МКА до активної (що росте) частини та вбудовування МКА до її мембрани, латеральний дифузійний перерозподіл, утворення та дисоціацію комплексів МКА - ліганд, а також інтерналізацію МКА в процесі ендоцитозу. Через те, що швидкість росту менше швидкості транспорту й швидкості дифузії на два і на один порядок відповідно, розглядалися стаціонарні розподіли МКА. Були розглянуті три можливі типи внутрішньоклітинного перерозподілу МКА між дочірніми гілками: рівне, пропорційне площі поперечного перетину гілки та пропорційне площі поверхні гілки. Асиметрія галуження призводила до нерівномірності розподілу поверхневої щільності МКА вздовж гілок. Форма розподілів залежала від типу внутрішньоклітинного транспорту; дана обставина може зумовлювати різні режими росту. Можна припустити, що залежно від цих режимів первинна асиметрія галуження або посилюється, або зменшується в перебігу наступного розвитку.

Подано попередні результати досліджень впливу наджорсткого рентгенівського випромінювання на надпластичну деформацію сплаву на базі алюмінію. Встановлено, що швидкість деформації опромінених зразків майже вдвічі вища, ніж для неопромінених, а оптимальні умови для прояву надпластичності після опромінення зміщуються в бік нижчих значень напружень потоку.

У пошуках більш загального підходу результати досліджень структурних перетворень у насичених воднем твердих розчинах, що розпадаються, ГЩУ-Mg - Ba і Al - Li проаналізовано й узагальнено в межах концепції воднево-стимульованої дифузії та моделі дифузійної кластеризації структури, що розвивається, з оцінкою швидкості релаксації та активаційних параметрів дифузії за допомогою структурно-чутливих методик в інтервалі температур 293 - 900 К. Виявлено, що спостережувана прискорена (близькострибкова) дифузія відбувається в твердих розчинах (включення та заміщення) з кластеризацією структури, яка відповідає за високу швидкість розпаду та короткочасне зародження гідридів за низьких (кімнатних) температур. Відповідно до цього змішану дифузію, обумовлену участю рухливих дифузійних кластерів "надлишкова, воднем індукована вакансія - розчинений атом", розглянуто як один з найбільш імовірних механізмів контролювання, що викликає аномальне відхилення дифузійної рухливості водню від класичної (арреніусівської) поведінки за низьких (кімнатних) температур.

Швидкість розповсюдження ультразвукових хвиль у металах і сплавах виміряно в процесі пластичної деформації. Встановлено, що залежність швидкості ультразвуку від діючого напруження пластичного стікання має форму багатостадійної кривої; її ділянки можуть мати як додатний, так і від'ємний нахили. Дос- ліджено взаємозв'язок отриманих залежностей зі стадійністю кривих пластичного стікання.

Методами польової іонної мікроскопії досліджено явище аномального низькотемпературного випарування атомних комплексів на грані (211) монокристалів вольфраму. Показано, що зі зменшенням розмірів щільнопакованих острівців атомів тангенціальна швидкість випарування за температури 21 К зростає на 2 - 3 порядки. Отримані експериментальні результати можна використати для виявлення та дослідження атомних релаксаційних ефектів на сходинках граней із низькими індексами Міллера. Запропоновано метод визначення субатомних зсувів атомів на сходинках у разі зменшення розмірів острівців. Ці релаксаційні ефекти можна послідовно описати в рамках моделі лійнійно розподілених поверхневих сил. Виявлений розмірний релаксаційний ефект розглянуто як відгук на підвищення енергії пружних напруг у разі зменшення діаметра атомних острівців.

Показано, що молочнокислі бактерії, ізольовані з різних природних джерел, поряд з молочною кислотою продукують бактеріоциногенні речовини. Штами - продуценти бактеріоцинів переважно виділяли із травного тракту людини і телят. Виявлення бактеріоциногенних властивостей частіше спостерігалось у лактобацил (7,8 %), ніж у кокових видів молочнокислих бактерій (4,5 %). У той же час активність бактеріоцинів була вищою у ентерококів і залежала як від штамової належності, так і від умов культивування. Бактеріоцин синтезується з перших годин логарифмічної фази росту культури і максимально нагромаджується на початку стаціонарної фази. Швидкість його нагромадження залежить від складу поживного середовища.

Вивчено взаємодію оксиду титану зі сполуками барію і стронцію в середовищі розплавлених нітратів та нітритів. Встановлено утворення метатитанатів і твердих розчинів на їх основі, яке залежить від стану оксиду титану. Швидкість і температура процесу визначаються кислотно-основними властивостями легкоплавкого медіума.

Вивчено вплив вихідного співвідношення реагентів та концентрації води в системі на ступінь добування фтороводню з метою створення високоефективного технологічного процесу утилізації некондиційних розчинів азотної кислоти та оксидів азоту, які містять інгібуючі домішки. Доведено, що швидкість добування фтороводню прямо пропорційна концентрації азотної кислоти та вихідному співвідношенню реагентів і обернено пропорційна вмісту ортофосфорної кислоти. Визначено оптимальні параметри процесу. На основі експериментальних даних одержано математичні залежності.

Показано, що метод зонної плавки порошкових матеріалів із розчинником домішок, що рухається, дає змогу виготовляти кристали з надтвердих тугоплавких сполук завдовки до 180 - 200 мм і діаметром 3,5 - 8 мм. Визначено умови протікання процесу, за яких об'єм кристала дорівнює об'єму розплаву, що дає змогу аналітично розраховувати діаметр кристала грунтуючись на фізичних і технологічних властивостях вихідного порошкового матеріалу та кінетичних параметрів зонної плавки. Експериментально встановлено межі, в яких розмір кристала може бути розраховано за запропонованою залежністю, що дає змогу, змінюючи швидкість пересування фронту кристалізації відносно фронту плавлення, регулювати діаметр кристала з точністю до 0,1 мм.

Наведено результати дослідження процесу видалення йоду з водних розчинів азотної кислоти та оксидів азоту шляхом переведення його в нерозчинні сполуки з подальшою фільтрацією. Вивчено вплив різних параметрів на ступінь видалення йоду. Показано, що швидкість видалення підвищується з ростом вихідного співвідношення нітрату кальцію та калію до йоду та концентрації азотної кислоти. Одержані результати можуть бути використані під час розробки технології переробки некондиційних йодвмісних розчинів азотної кислоти та оксидів азоту.

Методом мікрохвильової рефлектометрії спостережено полоїдальне поширення збурень густини плазми, створюваної ВЧ-способом у торсатроні "Ураган-3М". З використанням трьох полоїдально зсунутих зондуючих мікрохвильових пучків та кореляції сигналів різних рефлектометрів виміряно швидкість полоїдального поширення збурень густини, інтерпретованого як наслідок полоїдального обертання плазми. Радіальну залежність полоїдальної швидкості визначено шляхом зміни зондуючої частоти. Електричне поле оцінено на підставі вимірюваної полоїдальної швидкості та розрахованого значення магнітного поля.

Досліджено вплив зовнішнього шуму - флюктуації швидкості створення дефектів і недосконалостей кристалічної гратки на утворення періодичних структур густини дефектів, між якими існує силова взаємодія. Швидкість створення дефектів та густина стоків вважались однорідними стаціонарними незалежними випадковими полями. Показано, що розподіл точкових дефектів може бути також стаціонарним випадковим полем. Визначено його середнє та кореляційні функції і умови, за яких воно втрачає стійкість по відношенню до стохастичного поля з просторово-періодичним середнім. Одержано оціночну формулу для періоду.

Наведено результати експериментального дослідження впливу гідростатичного тиску на в'язкість руйнування високонаповнених полімерних матеріалів. Показано, що з підвищенням гідростатичного тиску середовища збільшується критичне значення коефіцієнта інтенсивності напружень і, як наслідок, швидкість розповсюдження тріщини. Для врахування впливу тиску на характеристики тріщиностійкості матеріалів, що досліджуються, запропоновано використовувати метод барочасової аналогії, який дозволяє зобразити отримані за різних рівнів гідростатичного тиску експериментальні залежності в'язкості руйнування матеріалу від швидкості розповсюдження тріщини у вигляді узагальненої барочасової залежності, що визначає вплив умов навантаження на характеристики руйнування матеріалу. Запропоновано прості емпіричні співвідношення для апроксимації отриманих експериментальних даних.

На основі моделі хаотично розташованих пор (циліндрів) отримано систему рівнянь для описання кінетики газифікації високопопелястого вугілля. Показано вплив домішок на зміну площі поверхні пор вугілля та швидкість процесу. Проведено порівняння розрахованих та експериментальних даних по кінетиці газифікації та активації природного вугілля водяною парою при різному вмісту домішок та температурах.

Показано вплив магнітного поля з градієнтом напруженості на кінетику інверсії сахарози, гідроліз оцтового ангідриду і сечовини. У всіх випадках швидкість цих реакцій в магнітному полі сповільнюється.

Показано, що під впливом магнітного поля змінюється швидкість деяких хімічних реакцій, які проходять у водних розчинах.