Излагаются психологическая, политическая, профессионально-правовая, этическая, эстетическая культура юриста, раскрываются основные нормы-требования, предъявляемые к юристу в различных сферах социальной деятельности. Впервые введена глава, посвященная профессиограммам основных юридических профессий (судья, арбитр, нотариус, адвокат, юристконсульт, следователь, оперуполномоченный уголовного розыска, криминалист-эксперт, работник ГАИ). Новое видение структуры учебника и основного содержания юридической деонтологии основывается на изменениях в политике, экономике и законодательстве Украины. Движение от запретительно-дозволительного к преимущественно дозволительному регулированию означает повышение в правовом поле государства удельного веса субъективных прав. Глубокие формационные преобразования, восприятие традиционных стандартов сказываются на развитии юридической науки. Современная деонтология чутко реагирует на преобразования в обществе, тесно связана с прогрессом юридической науки в целом, ростом культурного и образовательного уровней населения страны. Все это неизбежно и непрерывно вносит новые понятия в общую юридическую деонтологию, которые учтены и своевременно доведены авторами книги до сведения будущих юристов-специалистов.

Досліджено сучасні методологічні підходи до оновлення історичної науки й освіти в Україні. Переосмислено традиційне розуміння предмета та функцій історичної науки. Висвітлено зарубіжний досвід методологічної перебудови історичної освіти. Проаналізовано документи нетрадиційного характеру: анекдоти, чутки, щоденники, неопубліковані листи, фольклор та ін.

Визначено базові принципи постмодерністського текстотворення в контексті сучасної американської художньої прози малої форми. Розглянуто художній текст як модель реальності, що вирізняється постмодерністською чутливістю (гіперіронічним сприйняттям сучасного світу як хаосу), яка спричиняє семантичну розмитість і невизначеність тексту. Розгляд американського оповідання в контексті його еволюції спрямовано на виділення сукупності когнітивно значущих мовностилістичних і композиційних прийомів втілення діалогічності, інтертекстуальності, неоміфологізму й амбівалентності оповідання, а також на систематизацію мовних і текстових засобів постмодерністського іронічного стилю письма.

Определены базовые принципы постмодернистского создания текста в контексте современной американской художественной прозы малой формы. Рассмотрен художественный текст как модель реальности, отличающаяся постмодернистской чуткостью (гиперироническим восприятием современного мира как хаоса), которая приводит к семантической размытости и неопределенности текста. Рассмотрение американского рассказа в контексте его эволюции направлено на выделение совокупности когнитивно значимых языковостилистических и композиционных приемов воплощения диалогичности, интертекстуальности, неоморфологизма и амбивалентности повествования, а также на систематизацию языковых текстовых средств постмодернистского иронического стиля письма.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р259.2

Рубрики:

Геріатрія

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше у вітчизняній соціології здійснено концептуальний аналіз феномену соціального ризику. Обгрунтовано методологічний підхід щодо вивчення перспектив розвитку теорії соціальних ризиків. Запропоновано Двовимірну площину класифікації ризиків (за масштабом і предметною сферою). Визначено специфіку різних видів ризиків з огляду на реалії сучасного українського суспільства. Узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід вивчення феномену соціального ризику. Обгрунтовано визначення поняття соціальних ризиків як таких, що є значущими для людини як соціальної істоти у її повсякденному житті та впливають на нього, а також зв'язки з іншими членами суспільства та соціальними групами, визначення свого місця у соціальній структурі суспільства. На підставі емпіричних даних дослідження українського суспільства вперше показано розбіжності, що виникають в об'єктивних (науково обгрунтованих) та суб'єктивних (особистісних) оцінках ризикованості одного й того ж явища (на прикладі самоселів у зоні відчуження навколо Чорнобильскої АЕС). Доведено необхідність застосування моделей вимірювання ризику з урахуванням суб'єктивного компонента. Запропоновано логіко-функціональну схему механізму формування соціальних параметрів ризику, яка включає такі компоненти: науково-обгрунтований (об'єктивний) ризик, інформацію та джерела її передання (офіційну інформацію, чутки, ЗМІ), рівень поінформованості населення щодо проблеми, досвід її вирішення, моделі стосунків населення - влада (управлінські моделі поведінки та рівень довіри до офіційних інституцій), особистісні орієнтації.

Представлены современные программы диагностики и лечения всех отделов и органов пищеварения, такие как гастроэзофагельная рефлюксная болезнь, грыжа пищеводного отверстия диафрагмы, эзофагоспазм, ахалазия кардии. Рассмотрены болезни желудка и двенадцатиперстной кишки: хронические гастриты, язвенная болезнь, постгастрорезекционные и постваготомические синдромы. Изучены болезни печени, такие как хронические гепатиты и цироз печени, а также ишемические болезни органов пищеварения.

Досліджено регіональний вимір процесу формування іміджу політичного лідера як чинник демократизації суспільства й основу розвитку країни. Проведений аналіз стратегій формування політичного іміджу дозволяє стверджувати, що політичний імідж виступає як створений цілеспрямований символічний образ, який формується в процесі політичної комунікації. У цьому сенсі він є самодостатнім феноменом у сфері політичної взаємодії, який формується у різних вимірах реалізації владних відносин (у тому числі - регіональному вимірі), існує на рівні масової свідомості, індивідуальної свідомості, віртуального простору, сформованого мас-медіа, що поєднує у собі ознаки візуального образу, політичного символу та соціального стереотипу. Головними чинниками формування іміджу регіонального політичного лідера є здатність акумулювати й адекватно виражати інтереси регіону, аполітичність (відсторонення від центральної влади), господарські якості. У стратегії формування іміджу у безпосередній взаємодії дієвим механізмів впливу на громадську думку виступають чутки, а у мас-медіа домінують стратегії дискредитації опонентів.

Розглянуто фізико-технічні засади торії ТОНТОР (тонкого торкання) в контексті проблем контролю технологічних процесів механічної обробки металів. Визначено основні поняття й ознаки існування абстрактних технічних об'єктів і взаємодії польових структур. Розглянуто теоретичні засади взаємодії абстрактних технічних об'єктів у комплексі з чутниками електромагнітних польових структур. Показано вплив цієї взаємодії на результати вимірювання геометричних розмірів об'єктів з великою точністю. Наведено практичні результати досліджень процесів вимірювання технологічних об'єктів із застосуванням теоретичних засад ТОНТОР. Зазначено, що розвиток цієї технології розкриває нові можливості надточного підналогодження технологічного обладнання, корекції зносу різального інструмента, прогнозування стану інструмента до його повного руйнування, що обумовлює повне використання його ресурсу.

Рассмотрены физико-технические основы теории ТОНКАС (тонкого касания) в контексте проблем контроля технологических процессов механической обработки металлов. Определены основные понятия и признаки существования абстрактных технических объектов и взаимодействия полевых структур. Рассмотрены теоретические основы взаимодействия абстрактных технических объектов в комплексе с чуткими приборами для измерения электромагнитных полевых структур. Показано влияние этого взаимодействия на результаты измерения геометрических размеров объектов с большой точностью. Приведены практические результаты исследования процессов измерения технологических объектов с применением теоретических основ ТОНКАС. Отмечено, что развитие этой технологии раскрывает новые возможности поднастройки технологического оборудования, коррекции износа режущего инструмента, прогнозирования состояния инструмента до его полного разрушения, что обусловливает полное использование его ресурса.

Розглянуто процес використання політичного маніпулювання в боротьбі за владу. Одним із основних факторів політичного маніпулювання є чутки, які мають низку характерних рис та особливостей. Розкрито причини, що сприяють виникненню та циркулюванню політичних чуток.

Розкрито особливості функціонування жанрових підвидів прозового фольклору - поговору, пліток, чуток, їх вплив на морально-етичну поведінку жителів кібуців, які створили складну мережу соціальних відносин, де суспільна думка постає як неформальний механізм соціального контролю, оцінки й керування. Зазначено, що важливим засобом цієї суспільної регламентації поведінки кібуцників є гумористичні чутки та плітки, що передаються усно серед членів кібуцу.

Проаналізовано причини виникнення чуток і фактори, що сприяли їх поширенню в Одесі у роки Першої світової війни. Розглянуто тематику поголосок, дії влади, направлені на боротьбу з ними, та значення чуток для населення міста.

Проаналізовано творчу спадщину В. О. Сухомлинського в аспекті виховання моральних цінностей дошкільників. Охарактеризовано особливості підходу до змісту, методів, засобів практичного розв'язання проблеми виховання моральних цінностей як складової частини його педагогічної системи. Акцентовано увагу на важливості вивчення досвіду В. О. Сухомлинського у вирішенні проблеми формування моральних цінностей та його впровадженні в практику сучасної освіти для виховання добрих, чуйних, порядних і відповідальних людей.

Проанализировано творческое наследие В. А. Сухомлинского в аспекте воспитания моральных ценностей дошкольников. Охарактеризованы особенности подхода к содержанию, методам, средствам практического решения проблемы воспитания моральных ценностей как составной части его педагогической системы. Акцентировано внимание на важности изучения опыта В. А. Сухомлинского в решении проблемы формирования моральных ценностей и внедрения в практику современного образования для воспитания добрых, чутких, порядочных и ответственных людей.

The article deals with genesis of moral values in the history philosophical and pedagogical ideas V. Suhomlynsky's theoretical and practical experience in bringing up children's moral values, substantiates necessity of creative application of his heritage in modern conditions.

Розглянуто трактування основних понять емоційної культури. Проаналізовано структуру й зміст емоційної культури учнів. Показано основні напрямки роботи вчителів з формування емоційної культури. Зроблено висновок, що формування емоційної культури учнів – складний і багатогранний процес, що розвиває у школярів здатність до адекватного сприйняття й осмислення емоційного стану інших людей, чуйність до настрою навколишніх, уміння розбиратися в найважливіших емоційних станах людини.

Рассмотрены трактовки основных понятий эмоциональной культуры. Проанализирована структура и содержание эмоциональной культуры учащихся. Показаны основные направления работы учителей по формированию эмоциональной культуры. Сделан вывод, что формирование эмоциональной культуры учащихся – сложный и многогранный процесс, который развивает у школьников способность к адекватному восприятию и осмыслению эмоционального состояния других людей, чуткость к настроению окружающих, умение разбираться в важнейших эмоциональных состояниях человека.

Розглянуто гуманістичні аспекти педагогічної спадщини В. Сухомлинського. Проаналізовано народну педагогіку та загальнолюдські цінності як основу виховання. Зазначено, що любов до дітей та чуйність – це обов’язкові риси кожного педагога. Звернено увагу на пораду В. Сухомлинського проводити у початкових класах уроки доброти та людяності. Наголошено на важливій ролі індивідуальної свободи та гідності людини у процесі виховання. Розкрито необхідність високої мовної культури як провідної риси педагога. Виявлено зв'язок мандрівок в природу, які рекомендував В. Сухомлинський, з творчими проявами у дітей.

Рассмотрены гуманистические аспекты педагогического наследия В. Сухомлинского. Проанализированы народная педагогика и общечеловеческие ценности как основа воспитания. Отмечено, что любовь к детям и чуткость – это обязательные черты каждого педагога. Обращено внимание на совет В. Сухомлинского проводить в начальных классах уроки доброты и человечности. Отмечена важная роль индивидуальной свободы и достоинства человека в процессе воспитания. Раскрыта необходимость высокой языковой культуры в качестве ведущей черты педагога. Выявлена связь путешествий в природу, которые рекомендовал В. Сухомлинский, с творческими проявлениями у детей.

Considered human aspects of pedagogical heritage V. Sukhomlinskyi. Analyzed folk pedagogy and human values as the basis of education. It is noted that the love of children and sensitivity – this is a mandatory feature of every teacher. Attention is paid to the council V. Sukhomlinskyi spend in primary school lessons of kindness and humanity. Noted the important role of individual freedom and dignity in the process of education. Disclosed the need for high linguistic culture as the leading features of the teacher. A relationship in the nature of travel, which recommended V. Sukhomlinskyi with creative manifestations in children.

С позиций феноменологического подхода рассмотрено такое явление как стигматизация (навешивание социальных ярлыков) в среде старшеклассников. Предложна процедура исследовательского интервью, в которой выделены семь стадий: определение темы, планирование исследования, проведение интервью, расшифровка, анализ, верификация, составление отчета. Сформулированы исследовательские вопросы для каждого этапа. Отмечен приоритет инструментальных ценностей (коммуникабельность, уверенность в себе, чуткость), которые коррелируют с терминальными ценностями (долг, достижения). Выявлены возможности и ограничения преодоления стигматизации в старшем школьном возрасте. Доказана эффективность использования качественных методов исследования, которые ориентированы на "неструктурированность, адаптируемость к изменению условий", и акцентированы на своеобразии контекстов и интерпретаций.

Здійснено порівняльний аналіз певних аспектів дослідження процесу психотерапії (американський досвід) та стигматизації (білоруський досвід). З позицій феноменологічного підходу розглянуто це явще (навішування соціальних ярликів) у середовищі старшокласників. Розглянуто процедуру дослідного інтерв'ю, в якій виділено сім стадій: визначення теми, планування дослідження, проведення інтерв'ю, розшифровка, аналіз, верифікація, складання звіту. Сформульовано дослідницькі питання для кожного етапу. Відзначено пріоритет інструментальних цінностей (комунікабельність, впевненість в собі, чуйність), які корелюють з термінальними цінностями (обов’язок , досягнення). Виявлено можливості та обмеження подолання стигматизації в старшому шкільному віці. Доведено ефективність використання якісних методів дослідження, які орієнтовано на "неструктурованість, адаптованість до зміни умов", і які акцентуються на своєрідності контекстів та інтерпретацій.

The article focuses on comparative analysis of two qualitative studies aimed at demonstrating specificity and diversity of the qualitative approach. American research of positive changes in the process of psychotherapy and Belarusian research of the phenomenon of stigmatization in the environment of high school students are employed to demonstrative that qualitative methods enable obtaining valid results with scientific novelty. The contents of the analyzed papers are of interest to developmental and social psychologists and counselors.

З метою запровадження в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів гуманної педагогіки розглянуто витоки ідей гуманістичного виховання у світоглядних системах Т. Шевченка, Л. Українки, І. Франка та ін., у педагогічній спадщині В. Сухомлинського та Ш. Амонашвілі. Визначено базові категорії гуманістичних цінностей, що характеризують індивідуальну культуру особистості – добро, доброта, відповідальність, щирість, совість, відданість, а також охарактеризовано критерії їх визначення. На підставі аналізу діяльності експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів з формування гуманістичних цінностей в учнів визначено правила для вчителя при організації навчально-виховного процесу на ідеях гуманності. Наголошено, що результати дослідно-експериментальної роботи у цих закладах освіти підтверджують, що саме у таких закладах забезпечуються умови для розвитку, самовдосконалення особистості та виховання моральних якостей дитини – доброти, співчуття, чуйності, милосердя, дружелюбності, на основі партнерства вчителів, учнів, батьків, громадськості.

С целью внедрения в практику работы общеобразовательных учебных заведений гуманной педагогики рассмотрены истоки идей гуманистического воспитания в мировоззренческих системах Т. Шевченко, Л. Украинки, И. Франко и др., в педагогическом наследии В. Сухомлинского и Ш. Амонашвили. Определены базовые категории гуманистических ценностей, характеризующие индивидуальную культуру личности – добро, доброта, ответственность, искренность, совесть, преданность, а также охарактеризованы критерии их определения. На основании анализа деятельности экспериментальных общеобразовательных учебных заведений по формированию гуманистических ценностей у учащихся определены правила для учителя при организации учебно-воспитательного процесса на идеях гуманности. Отмечено, что результаты опытно-экспериментальной работы в этих учебных заведениях подтверждают, что именно в таких заведениях обеспечиваются условия для развития, самосовершенствования личности и воспитания нравственных качеств ребенка – доброты, сострадания, чуткости, милосердия, дружелюбия, на основе партнерства учителей, учеников родителей, общественности.

In order to introduce the practice of general educational institutions of humane pedagogies examined the origins of ideas of humanistic education in the philosophical systems T. Shevchenko L. Ukrainka, I. Franko and others, heritage S. B. Sukhomlinsky, Sh. Amonashvili. Defines the basic categories of humanistic values that characterize individual culture personality – the good, kindness, responsibility, honesty, conscience, loyalty, and also describes the criteria for their definition. Based on the analysis of the experimental secondary schools to build students' humanistic values defined rules for teachers in organizing the educational process on the ideas of humanity. Noted that the results of the experimental work in these institutions confirm that it is in such places provided conditions for development, self-identity and moral qualities of the child's upbringing – kindness, compassion, sensitivity, compassion, friendliness, a partnership of teachers, students, parents, public.

Розкрито специфіку роботи концертмейстера на заняттях з постановки голосу. Проаналізовано специфіку ансамблевих відносин співака та концертмейстера у спільній навчальній діяльності. Увагу сконцентровано на основній меті акомпанування – досягненні загального ансамблю, що обумовлюється єдністю художніх намірів обох партнерів – соліста та піаніста – і одночасним розумінням кожним із них своїх функцій у втіленні змісту музичного твору. Наголошено на якостях діяльності концертмейстера – чуйності до партнера, психологічній підтримці перед виступом і музичній – на виступі. Зроблено висновок, що у діяльності концертмейстера в класі вокалу об’єднуються творчі, психологічні та педагогічні функції. З’ясовано, що професійна діяльність акомпаніатора потребує високої працездатності, гарної пам’яті та витримки, волі, педагогічного такту і чуйності, наявності музично-виконавських навичок, володіння ансамблевою технікою, знання основ співочого мистецтва, відмінного музичного слуху.

Раскрыта специфика работы концертмейстера на занятиях по постановке голоса. Проанализирована специфика ансамблевых отношений певца и концертмейстера в общей учебной деятельности. Внимание сконцентрировано на основной цели аккомпанирования – достижении общего ансамбля, что обусловливается единством художественных намерений обоих партнеров – солиста и пианиста - и одновременным пониманием каждым из них своих функций в воплощении содержания музыкального произведения. Отмечены профессиональные качества концертмейстера – чуткость к партнеру, психологическая поддержка перед выступлением и музыкальная – на выступлении. Сделан вывод, что в деятельности концертмейстера в классе вокала объединяются творческие, психологические и педагогические функции. Выяснено, что профессиональная деятельность аккомпаниатора требует высокой работоспособности, хорошей памяти и выдержки, воли, педагогического такта и чуткости, наличия музыкально-исполнительских навыков, владения ансамблевой техникой, знания основ певческого искусства, отличного музыкального слуха.

It is specificity of concertmaster in the classroom for voice training. It is specific character of the ensemble of relations singer and accompanist in common training activities. Attention is focused on the main goal accompany – achieving an overall ensemble , which is due to the unity of artistic intentions of both partners – singer and pianist - and while each of them understanding their functions in the incarnation content of music. It is marked the professional quality of the leader – sensitivity to partner psychological support before the performance and music – on speech. Concluded that the activity in the class vocal accompanist combine creative, psychological and pedagogical functions. Found that professional activity accompanist requires high efficiency, good memory and endurance, will, pedagogical tact and sensitivity, the presence of music-performing skills, possession of ensemble techniques, basic knowledge of the art of singing, a great ear for music.

Описано основні життєві віхи та творчий доробок видатного педагога К. Д. Ушинського. Сформульовано актуальні положення системи суспільного виховання, в яких обгрунтовано вирішальну роль особи вчителя, принципи своєї педагогічної системи: демократизація народної освіти, народність виховання, в основі якого – переконаність у тому, що кожен народ має право на школу рідною мовою. Підкреслено, що пріоритетним у вихованні є формування моральних рис особистості, чуйне ставлення до оточуючих, скромність, працьовитість, прагнення до корисної діяльності на благо суспільства.

Описаны основные жизненные вехи и творчество выдающегося педагога К.Д. Ушинского. Сформулированы актуальные положения системы общественного воспитания, в которых обоснованы решающая роль личности учителя, принципы педагогической системы: демократизация народного образования, народность воспитания, в основе которого - убежденность в том, что каждый народ имеет право на школу на родном языке. Подчеркнуто, что приоритетным в воспитании является формирование моральных качеств личности, чуткое отношение к окружающим, скромность, трудолюбие, стремление к полезной деятельности на благо общества.

The basic life milestones and the creative heritage of outstanding teacher Ushinski. Formulated current situation of public education, which proved crucial role of the individual teacher, the principles of the educational system: the democratization of public education, nationality education.

Розглянуто певну "мережу координат", понять, ключових запитань, якими дослідник інформаційного простору політики може скористатися у вивченні чуток, і технолог - робити певні висновки щодо управлінських, технологічних моментів у використанні їх при плануванні комунікативних технологій.

Драматурги из Нахичевана относятся к детскому фольклору с чуткостью и формируют в своих произведениях различные модели взаимосвязи с фольклором. В большинстве драматических произведений, написанных для детей писателями Нахичевани, значимым являются традиции сказок. Наблюдая за формами распространения традиций детского фольклора в письменной литературе, самой большой интерес вызывает процесс перехода эпического стиля в драматический стиль. В большинстве драматических произведений, написанных для детей писателями Нахичевани, значительное место занимают традиции сказок.