Исследованы влияния антагонистов и агониста метаботропных глутаматных рецепторов (мГлуР) на частоту и амплитуду спонтанных постсинаптических потенциалов (ПСП) и миниатюрной фракции этих потенциалов в мотонейронах поясничных сегментов спинного мозга степной черепахи (в суперфузируемых срезах толщиной 2 - 3 мм). Показано, что общий антагонист мГлуР групп I и II (+)MCPG (400 мкМ), а также избирательные антагонисты MCCG (200 мкМ) и EGLU (100-200 мкМ) и агонист мГлуР группы II DCG IV (1 мкМ) изменяют частоту спонтанных ПСП, в том числе и миниатюрных, но практически не влияют на их амплитуду. Это говорит в пользу пресинаптической локализации мГлуР и в премотонейронных звеньях, и, непосредственно, в синаптических контактах на мотонейронах. Сравнение влияния антагонистов мГлуР на нормальную синаптическую активность и синаптическую активность в условиях блокады ГАМК-рецепторов свидетельствует о том, что мГлуР участвуют в модуляции как глутамат-, так и ГАМК-эргической передачи. Предполагается, что НМДА-рецепция играет особую роль в реализации модулирующих влияний мГлуР. Направленность эффектов антагонистов и агониста мГлуР (увеличение и уменьшение частоты синаптических потенциалов соответственно) позволяет полагать, что пресинаптически локализованные мГлуР группы II обеспечивают уменьшение вероятности выделения возбуждающих и тормозных медиаторов в синаптических структурах спинного мозга степной черепахи.

На підставі оригінальних досліджень розглянуто формування кісткової тканини довгих кісток кінцівок. Описано її розвиток, будову та функціональні особливості в різних представників рептилій (ящірок та черепах), які відрізняються способом життя, темпами та тривалістю росту кісткового скелета, масивністю скелетних ланок. Встановлено головні чинники, які визначають структурний стан кістки в різних хребетних, а також особливості її будови в різні періоди індивідуального життя. У рептилій компактний шар довгої кістки формується завдяки утворенням пластинчасто-губчастої системи у вигляді комірок. Крім того, у рептилій вперше відзначено інтрамембранне утворення кісткової тканини паралельно з енхондральною осифікацією.

На 56 черепах виявлено, що в доліхоцефалів і брахіцефалів соскоподібні випускники та сигмоподібні пазухи більші справа, у мезоцефалів - зліва.

Розроблено критерії діагностики видової, статевої належності, краніотипу та зросту за факторними ознаками нативних і спалених скроневих кісток. Виявлено факторні анатомо-морфологічні та метричні параметри видової належності та статі за цими кістками. Уперше встановлено зміни структурної організації скроневих кісток за дії високої температури та виявлено взаємозв'язок між метричними параметрами скроневих кісток та краніотипом. За результатами проведеного кореляційно-регресійного аналізу кваліфіковано метричні параметри скроневих кісток, які за умов їх врахування у розрахованих рівняннях регресії дозволяють визначати зріст людини та її стать. Відзначено, що розроблена методика відтворення загальних ознак за метричними та морфологічними ознаками скроневих кісток підвищує об'єктивність і результативність судово-медичних експертиз. Зауважено, що сформульована концепція може слугувати теоретичною основою для обгрунтування інтегративного підходу до розв'язання проблеми ототожнення загальних ознак загиблої людини.

  Скачати повний текст

Вивчено морфометричні особливості 98-ми черепів, одержаних під час археологічних розкопок Верхнього Салтова, Нижнього Дону, Херсонеса, Тепе-Кермена. Здійснено їх краніометрію, виготовлення, сканування та вимірювання краніограм у програмі AutCAD 2007. Побудовано усереднені профілі для кожної популяції, визначено масштабний коефіцієнт для переводу одержаних за рентгенограмами значень лінійних показників в істинні. Проведено статистичний аналіз одержаних даних. Установлено лінійні та кутові показники черепа людини з використанням рентгенограм, проаналізовано статеві особливості будови, розмірів, форми людських черепів з різних археологічних розкопок. Проведено краніометричну характеристику нормальних черепів і черепів з набутою деформацією. Проведено порівняння вітчизняної та міжнародної систем вимірювань черепів. За результатами дослідження показано належність осіб, черепи яких вивчено, до європеоїдної раси. Встановлено краніометричні показники, що не розрізняються та вірогідно розрізняються у всіх досліджених черепах. Виявлено краніометричні показники з невисоким коефіцієнтом варіації для всіх вивчених археологічних розкопок. Показано ідентичність нормальних черепів з кварталу IXa північного району Херсонеса та "печерного міста" Тепе-Кермен. Виявлено краніометричні показники нормальних і деформованих черепів з археологічних розкопок, що мають вірогідні відмінності залежно від статі, місця мешкання та типу деформування.

На черепах людей VIII та XX ст. проведено вивчення анатомічної мінливості лінійних і кутових розмірів, об'єму та форми верхньої частини луски потиличної кістки з урахуванням статі та форми черепа. За 12 століть кардинальних змін форми верхньої частини луски потиличної кістки черепів людей XX ст. у порівнянні з аналогічним показником черепів людей VIII ст. не було виявлено. Встановлено, що передньо-задній розмір верхньої частини луски потиличної кістки черепів людей XX ст. зменшився, а поперечний - збільшився, що вплинуло на форму черепа. Зменшилися глибина, площа й об'єм верхньої частини луски потиличної кістки черепів людей XX ст. Виявлені статеві відмінності як лінійних і кутових розмірів верхньої частини луски потиличної кістки, так і її об'єму та форми. Для проведення порівняльного аналізу запропоновано комп'ютерні програми Autodesk 3ds Мах і Zbrush, які дозволяють провести порівняння форми та розмірів анатомічних об'єктів.

Приведен каталог коллекций амфибий, крокодилов, черепах Музея природы Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина. Дана информация о современных видовых и подвидовых названиях, хранящихся в музее экземпляров, а также их инвентарных номерах, местах хранения, местах и датах отлова или поступления в музей.

Розглянуто комп'ютерні технології, що застосовуютья в сучасному рекламному дизайні. Наведено практичні поради щодо способів створення елементів ефективної реклами, систематизовано знання про художні основи дизайну, описано ефекти, які корисні під час підготовки макета реклами до друку. Описано та наочно показано, як стилізувати текст з використанням різних шрифтів, зокрема об'ємних ("текст у воді", "діамантовий текст", "електричний текст", "хромований текст", "черепаховий текст", "квітковий текст" та ін.), застосовувати різні фони у рекламі (фон малахіту, оранжевий вихор, текстуру дерева та металу, фон-спіраль, зоряне небо, лісовий пейзаж), створювати ілюстрації та правильно їх будувати (кнопку, шестерню, смайлик, каркасний об'єкт, рослину, краплі, логотип, орнамент тощо). Значну увагу приділено також питанням розробки колажів ("колаж з авто", "нереальна ніч", "дівчина у полум'ї", "реалістичні хмари" тощо) та іншим елементам реклами, зокрема, анімації, шаблону сайта, листівкам, картам, календарній сітці та ін.

Установлено, що форма черепа визначає мінливість розмірів мозочка. Особливості краніотипу віддзеркалюються у розмірах мозочка: довжина мозочка більша у довгих черепах, а ширина - у широких. При рівних значеннях краніометричних показників розміри мозочка у мезокранів менші, ніж у доліхо- та брахікранів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.342*836:Е621.143.124(8АВС) + Е621.143.124*99(8АВС)

Рубрики:

Reptilia Плазуни

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.2*725.111.311

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено черепи дорослих людей чоловічої та жіночої статі віком 20 - 30 років з музею кафедри анатомії людини Одеського державного медичного університету. За допомогою відомих краніометричних методик вивчено розміри, форми мозкового черепа, а також окремих його відділів: твердого піднебіння, великого потиличного отвору, різцевого каналу, нижньої щелепи, грушоподібного отвору, зовнішнього сонного отвору. Знайдено причини, що впливають на форму мозкового черепа, визначено наявність нестійкої кореляційної залежності між розмірами черепа, твердого піднебіння та грушоподібного отвору. Сильна кореляційна залежність є в чоловічих черепах між довжиною черепа, сонного каналу та великого потиличного отвору.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.334.212*69

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено викопні тетраподи з еоценових відкладів України. Обгрунтовано перспективність використання решток тетрапод у стратиграфії еоценових відкладів України. Запропоновано десять таксонів, серед яких черепахи, змії, одонтоптеригії, кити та сирени. Вперше описано два найбільш багатих за таксономічним розмаїттям ориктоценози донеогенових чотириногих України з місцезнаходжень Ікове (лютетський ярус, Луганська область; 13 форм) і Ак-Кая (бартонський ярус, Крим; 10 форм). Встановлено, що фауни морських тетрапод еоцену України найбільш близькі до фаун Середньої Азії та Казахстану, а єдина доступна для порівняння фауна континентальних тетрапод еоцену України (Ікове) - до фаун Західної Європи.

На черепах людей VIII і XX ст. проведено вивчення анатомічної мінливості лінійних, дугових і кутових розмірів, об'єму і форми лобової кістки (ЛК) з урахуванням статі і форми черепа. За 12 століть кардинальних змін форми ЛК черепів людей XX ст. у порівнянні з аналогічними показниками черепів людей VIII ст. не було виявлено. Встановлено, що опуклість луски ЛК у всіх проекціях в XX ст. була в середньому показнику більша, ніж у VIII ст., і в більшості випадках простежувався сгатевий диморфізм. Не було виявлено чіткої залежності розмірів опуклості від форми черепа. Площа луски ЛК в XX ст. була більша, ніж у VIII ст. і в більшості випадків у чоловіків вона була більша, ніж у жінок. Об'єм луски ЛК в VIII стбув більший, ніж у XX ст., що було пов'язане з мінливістю конфігурації ЛК. Визначено чітко виражений статевий диморфізм - у чоловіків показник більше, ніж у жінок. Кут відхилення луски ЛК, кут вигину луски ЛК і висота вигину луски ЛК в VIII ст. були більші, ніж у XX ст., а у жінок ці показники були більші, ніж у чоловіків. Описано симетричну або асиметричну (ліво- або правосторонню) лобові пазухи. Конфігурація ЛК мала великий діапазон анатомічної мінливості. За кількістю повністю сформованих перегородок - однокамерна, двокамерна, трикамерна або багатокамерна. За кількістю не повністю сформованих перегородок - бухтоподібна, комірчаста або змішана. За співвідношенням розмірів - широка, вузька, висока, середньої висоти, низька, глибока або неглибока.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.2*725.111.311*011.2

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Археозоологическая коллекция Небелевского поселения содержит 2519 фрагментов костей млекопитающих, птиц и черепах. Определимыми до вида оказались 1616 костей. Коллекция представляет собой "кухонные остатки". Особенностью археозоологического комплекса Небелевки является относительно низкое содержание диких видов животных (10,1 % от общего количества млекопитающих). Разводили крупный и мелкий рогатый скот, свиней. Конь представлен единичными костями. В настоящее время нет неоспоримых доказательств о принадлежности коня из Небелевки к дикой или к домашней форме. Кости собак также немногочисленны. Они представлены в основном фрагментами нижних челюстей, использовавшихся в качестве орудий труда. Охотились на тура, оленя, косулю, зайца. Основное количество мясной пищи - 90,3 % давало животноводство. Для эксплуатации стада домашних животных характерно мясо-молочное направление с использованием вторичной продукции - молока и молочных продуктов крупного и мелкого рогатого скота, шерсти овец и коз. Возможно также использование тягловой силы крупного рогатого скота. Разведение свиней было ориентировано на получение мяса - 77,3 % животных были забиты до достижения половозрелости. Кости животных различных видов использовались для изготовления орудий труда. Животноводство было придомно-пастушеским, со стойлово-выгонным содержанием скота. Поголовье домашних животных, очевидно, было в достаточной мере обеспечено кормами в зимний период. Состав охотничьей добычи, значительное количество свиней и мелкого рогатого скота указывают на лесостепной ландшафт с чередованием лесных и лугово-степных участков вокруг поселения.

Середземноморська черепаха є вразливим видом, місцеві популяцій через зменшення своєї чисельності нагально потребують збереження. Дослідження з використання тваринами середовища існування мають важливе значення для розуміння екології популяцій. Для того, щоб дослідити індивідуальну територію і моделі руху ми вивчали популяцію, яка займає закриту територію площею 30 га на північному сході Алжиру. Дослідження руху показали, що індивідуальні території є значно меншими, ніж в Іспанії. Ця різниця зумовлена високою трофічною доступністю зі значним багатством рослин, які складають частину раціону черепахи. Індивідуальна територія варіювала від 0,287 га у самців до 0,354 га для самок; без різниці за статтю. Самці поводяться найактивніше на відстані до 3,79 м/добу, самки і молодь відповідно - 2,25 м/добу і 2,11 м/добу. Відстань щоденного переміщення залежно від статі та віку суттєво не розрізняється. Результати цього дослідження мають важливе значення для створення стратегій збереження цього вразливого виду.

Памятники золотоордынского времени за последние годы стали хорошо известны в степных районах Полтавщины - в низовьях Сулы, Псла, Сухого Кобелячка, Ворсклы и Орели. Днепровские, Пселская и Ворсклинская переправы, действовавшие в эпоху развитого и в начале позднего средневековья, обусловили появление здесь стойбищ кочевников, обеспечивавших функционирование и охрану дорог и переправ, возможно, также работу таможен на берегах Днепра. В июле - сентябре 2003 и в 2005 гг. Охранная археологическая экспедиция Центра охраны и исследований памятников археологии управления культуры Полтавской облгосадминистрации исследовала курганы и курганные насыпи между сс. Дуканичи, Волошино и Солонцы Полтавской обл. Антропологический материал включает 46 скелетов. После обработки 46 черепов и их фрагментов (23 мужских и 22 женских, 1 - неопределенного пола) установлено, что частота подорбитного узора типа II (ПОВ-II) на черепах из Волошино низкая. Это указывает на принадлежность группы к южным европеоидам. Показатели клиновидного верхнечелюстного шва (КВШ) оказались умеренными. Затылочный индекс (ЗИ) из исследуемого могильника по процентной доле повышен (восточное направление связи); Задневисочный шов (ЗВШ) на черепах исследуемой группы отсутствует, что указывает на ее европеоидность. По данным умеренного индекса поперечно-небного шва (ИПНШ) можно считать исследуемую серию пребывающей на стыке между европеоидными и монголоидными показателями по данному признаку, но тяготеющую к европеоидным популяциям. Проценты надорбитных отверстий (НО) на черепах повышены, что указывает на восточный вектор связей этой группы людей. По данным многомерного анализа главных компонент выявлено, что исследуемая серия черепов из Волошино XIII - XIV вв. больше тяготеет к половецкой группы XI - XIII вв. из Донецкой обл. и населению Нижнего Поднепровья (Мамай Сурка XII - XV вв.).