Проаналізовано вплив малих доз іонізуючого випромінювання на стан клінічної рефракції у ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Детально розглянуто особливості ліпідної складової слізної плівки у хворих на хворобу та синдром Шегрена. Значну увагу приділено варіабельності серцевого ритму та частоті серцевих скорочень, комп'ютерній методиці кольорової статичної кампіметрії, а також деяким віковим особливостям статевої поведінки чоловіків і жінок, що призводять до їх інфікування венеричними хворобами. Досліджено ефективність амідолу в комплексній терапії у пацієнтів з центральними хоріоретинальними опіками сітківки органа зору.

За теперішнього часу серед населення районів, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, спостерігається зростання числа захворювань різної етіології. Зростання захворюваності викликане, очевидно, впливом комплексу шкідливих чинників довкілля - радіаційного, соціально-економічних та ін. Для успішного лікування і профілактики захворювань, спричинених впливом Чорнобильської катастрофи, необхідно усунути стресогенні чинники і визначити на базі епідеміологічних досліджень причинний та кількісний зв'язок між захворюваністю і шкідливими чинниками довкілля.

За результатами 12-річного обстеження учасників ліквідації аварії на ЧАЕС і населення різних груп нагляду встановлено, що основою біологічних ефектів малих доз іонізуючого випромінювання є системні гомеостатичні реакції, що ініційовані радіохімічними, вільнорадикальними процесами, мембранними та ядерними змінами з наступними реакціями напруження та виснаження нервової, ендокринної, імунної, кровотворної систем. Основною причиною порушення стану організму за дії малих доз опромінення є стресасоційовані хронічні непухлинні захворювання центральної, периферичної нервової, ендокринної, серцево-судинної, дихальної та травної систем. Стохастичні ефекти проявляються у збільшенні кількості пухлин щитовидної залози.

Рассмотрены основные возможные направления разработки проблемы автоматизированной системы ранней диагностики бронхолегочной патологии среди ликвидаторов. Отмечены недостатки и достоинства каждого направления. Предложен наиболее перспективный вариант решения задачи.

Радіаційний вплив у відносно низьких (0,7 бер) та високих (100-200 бер) дозах призводить до значного збільшення специфічної взаємодії ЛПНЩ з клітиною в організмі людини. Наявність гіперхолестеринемії істотно не впливає на рецептор-зв'язуючі властивості ліпопротеїнів опроміненого організму. Низькі дози іонізувального опромінення не змінюють інтенсивності неспецифічної взаємодії, тоді як високі збільшують її. Порушення ліпідного обміну (наявність гіперхолестеринемії) значною мірою впливає на збільшення нерецепторної взаємодії незалежно від дози опромінення.

Методами пульс-електрофорезу та гель-електрофорезу досліджено характер деградації ДНК клітин насіння люпину, яке сформувалось за умов 10-кілометрової зони відчуження ЧАЕС і зазнало впливу прискореного старіння протягом 3 - 20 діб. Показано, що в такому насінні спостерігається впорядковане високомолекулярне розщеплення ДНК на фрагменти розмірами 50 - 60 та 300 тис. пар нуклеотидів. Характер розщеплення ДНК залежить від тривалості прискореного старіння, а наслідки хронічного опромінення викликають часові зсуви спостережених ефектів. Встановлено факт деградації ДНК на низькомолекулярні фрагменти, розмірами менші за 10 тис. пар нуклеотидів у клітинах насіння люпину з цієї зони, що зазнало прискореного старіння та було додатково опромінено дозами до 100 Гр. Обговорено можливе значення активної клітинної відповіді в реакціях на пошкоджуючі впливи.

Специфіка лікування хворих із кардіотиреоїдною патологією визначається особливостями їх клініко-функціонального стану. Одноразова дія СМС на грудну клітку викликає у хворих переважно антиадренергічні ефекти, а на зону нирок - більш виражену периферичну дію, що зумовлює доцільність послідовного поєднаного застосування цього фізичного лікувального фактора в обох зонах. Застосування ізоптину в інгаляціях значно зменшує основні прояви кардіотиреоїдної патології у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС і має переваги перед іншими формами використання препарату.

Розглянуто проблеми діагностики, патогенезу, клініки та лікування гемобластозів, коагулопатій та анемій у дорослих та дітей. Висвітлено питання виробничої та клінічної трансфузіології, консервування та трансплантації гемопоетичної тканини. Проаналізовано морфологічні, цитохімічні особливості В-клітинного хронічного лімфолейкозу в осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Вивчено вплив рослинних олій на тканинні фактори згортання за умов експериментального стресу, плазмафотоферезу на фагоцитарну активність нейтрофілів периферичної крові хворих на Т-клітинну лімфому шкіри.

Виявлено, що навіть через 13 років після аварії на ЧАЕС мутаційна мінливість у зоні відчуження достовірно перевищує спонтанний рівень. Це потребує подальшого тестування генетичних наслідків забруднення радіонуклідами, а також урахування їх проявлення в наступних поколіннях. Підвищенний рівень генетичної мінливості в зонах, прилеглих до Рівненської та Запорізької атомних електростанцій, свідчить про генетичну загрозу всьому живому і потребує обстеження зон, прилеглих до діючих в Україні атомних електростанцій, введення державної служби генетичного контролю за їх експлуатацією.

Розглянуто особливості клінічного перебігу гострого періоду променевої хвороби в осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Головну увагу приділено результатам 10-річного спостереження за станом органів та систем, метаболічних процесів у постраждалих. Описано лікувальні, реабілітаційні й профілактичні заходи, які було вжито щодо запобігання віддаленим наслідкам опромінення на стаціонарному, амбулаторному і санаторно-курортному етапах.

Изучено влияние малых доз радиации на состояние гуморального и клеточного иммунитета у женщин с бесплодием воспалительной этиологии в динамике обследования. Данные динамического исследования клеточного и гуморального иммунитета у женщин с бесплодием воспалительной этиологии, эвакуированных из Чернобыля и Припяти, и тех, которые постоянно проживают на контролируемых территориях, по сравнению с проживающими в Полтаве, выявили отличия, которые свидетельствуют о неблагоприятном влиянии комплекса вредных факторов (в том числе малых доз радиации) на организм. У эвакуированных женщин изменения клеточного и гуморального иммунитета выявляются уже в первые годы после аварии на ЧАЭС, тогда как у проживающих на контролируемых территориях - через 4 - 5 лет после нее.

Изучено влияние малых доз радиации на состояние гуморального и клеточного иммунитета у женщин с бесплодием воспалительной этиологии в динамике обследования. Данные такого исследования у женщин, эвакуированных из Чернобыля и Припяти и тех, которые постоянно проживают на контролируемых территориях, по сравнению с проживающими в Полтаве, выявили отличия, которые свидетельствуют о неблагоприятном влиянии комплекса вредных факторов (в том числе малых доз радиации) на организм. У эвакуированных женщин изменения клеточного и гуморального иммунитета выявляются уже в первые годы после аварии на ЧАЭС, тогда как у проживающих на контролируемых территориях - через 4 - 5 лет после нее.

Проведено клініко-параклінічне обстеження 1221 жінки з неплідністю з 1986 по 1996 рр., 211 із них були евакуйовані з міст Чорнобиля та Прип'яті у перші три дні після аварії на ЧАЕС і після цього мешкали у Києві, 560 - постійно проживали на забруднених радіонуклідами контрольованих територіях (КТ), 450 жінок проживали у Полтаві ("чистий" район). Встановлено зростання кількості гінекологічних захворювань у жінок з КТ через 6 років після аварії, тоді як у евакуйованих така тенденція спостерігалася вже у перші роки. В евакуйованих та жінок з КТ збільшилась кількість випадків запальних захворювань внутрішніх статевих органів, доброякісних пухлин яєчників, фіброміоми матки, генітального ендометріозу, патології шийки матки, порушення менструального циклу, а саме наявність гіпоменструального синдрому в жінок з КТ, що свідчить про ознаки старіння яєчників під впливом тривалої дії малих доз радіації.

С 1986 по 1996 гг. проведено клинико-параклиническое обследование 1221 женщины с бесплодием, из которых 211 были эвакуированы из городов Чернобыля и Припяти в первые три дня после аварии на ЧАЭС и жили затем в Киеве, 560 постоянно живут на загрязненных радионуклидами контролируемых территориях (КТ) и 450 проживают в Полтаве ("чистый" район). Установлен рост гинекологической заболеваемости у женщин с КТ через 6 лет после аварии, тогда как у эвакуированных эти заболевания наблюдались уже в первые годы. У эвакуированных женщин и женщин с КТ увеличилось количество случаев воспалительных заболеваний внутренних половых органов, доброкачественных опухолей яичников, фибромиомы матки, генитального эндометриоза, патологий шейки матки, нарушений менструального цикла,в частности, гипоменструального синдрома у женщин с КТ, что свидетельствует о старении яичников при длительном воздействии малых доз радиации.

Clinical and paraclinical examination of 1221 women with infertility was carried out in the period of 1986 - 1996. 211women were evacuated from Chornobyl and Prypjat in the first three days after the Chornobyl catastrophe and lived in Kyiv; 560women permanently lived in radiocontrolled territories (RCT). 450women who lived in Poltava were studied as a control. An increase of gynecologic sickness rate in women from RCT 6 years after the Chornobyl accident was found. In women who were evacuated from Chornobyl areas this increase was found already in the first years after the Chornobyl accident. High frequency of internal sex organ inflammatory diseases, tumors of the ovary, fibromioma of uterus, genital endometriosis, pathology of the cervix, disturbances of the menstrual cycle were showed for women exposed to radiation in both studied groups. Data about an increase of hypomenstrual syndrome frequency in women from RCT suggest premature exhaustion of the ovary induced by radiation.

Проведено стереометричне дослідження динаміки значень об'ємних долей структур власної пластинки слизової оболонки шлунка (СОШ) у разі хронічного гастриту у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС (УЛНА) різного віку. З'ясовано, що іонізуюче опромінення у малих дозах сприяє більшій вираженості патологічного процесу в УЛНА віком 30 - 39 років, зниженню об'ємної долі епітелію залоз шлунка в цьому віці, отже, поглиблює атрофічні процеси. Процес фізіологічного старіння у групі порівняння зумовлює збільшення об'ємної долі інфільтрату в СОШ у пацієнтів віком від 30 до 59 років, зростання об'ємної долі сполучної тканини в СОШ у разі хронічного гастриту більш притаманне дії процесу фізіологічного старіння.

З метою розробки оздоровчих заходів вивчався стан вегетативного гомеостазу у дітей та підлітків у віддаленому періоді після аварії на ЧАЕС (через 10-11 років), евакуйованих із зон радіоактивного забруднення. Під спостереженням знаходилося 80 дітей та підлітків у віці 12-18 років, що були розділені на 3 групи: перша (19 чол.) - евакуйовані з Житомирської області в 1990-1991 роках і довгостроково знаходилися під впливом малих доз радіації, друга (32 чол.) - евакуйовані з м. Прип'яті в перші три доби після аварії на ЧАЕС у 1986 році, третя (порівняння, 29 чол.) - школярі, що постійно проживають у м. Харкові. Виявлено, що через 10-11 років після аварії на ЧАЕС спостерігається виразна специфіка негативних впливів радіаційних чинників на вегетативну нервову систему. Отримані дані свідчать про те, що в евакуйованих із зон радіоактивного забруднення (переважно в групі дітей і підлітків, відселених із Житомирської області) виявлено тенденцію не тільки до зниження напруги регуляторних систем, але і їх виснаження, а також дисрегуляцію серцевого ритму, порушення гіпоталамічних механізмів, інтегративної діяльності мозку.

Вивчено функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової (ГГНС) та симпато-адреналової систем (САС) у порівнянні з клініко-параклінічними показниками пародонтиту у 186 ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Установлено нерівнозначний напрямок змін ГГНС та САС для різних клінічних варіантів захворювання: латентно прогресуючий перебіг пародонтиту супроводжується тенденцією до підвищення рівня кортизолу на тлі зниження продукції АКТГ, активацією САС; активно прогресуючий перебіг - зниженням активності та вичерпанням резервних можливостей ГГНС та САС. Результати обстеження доводять необхідність усунення дисрегуляторного синдрому з урахуванням взаємовідносин між клінічними та біохімічними показниками.

Розглянуто теоретичні, методологічні та практичні засади щодо виробництва й оцінки екологічно чистої сільськогосподарської продукції, зокрема, кормів за умов радіонуклідного забруднення. Вперше обгрунтовано еколого-економічні основи виробництва та використання кормів на базі порівняння значних статистичних масивів інформації до і після аварії на ЧАЕС (більш як 20-річний період). Деталізовано методологічні аспекти інтенсифікації екологічного кормовиробництва, визначено конкретні параметри впливу окремих факторів на досліджуваний процес, розроблено конкретні пропозиції щодо нетрадиційних аспектів інтенсифікації кормовиробництва, що не потребують додаткових витрат. Запропоновано методики еколого-економічної ефективності кормовиробництва та заходів для зниження надходження радіонуклідів із кормових угідь. Визначено конкретні шляхи зростання еколого-економічної ефективності виробництва та використання кормів.

Міститься короткий нарис історії взаємовідносин людини і природи. Висвітлюється екологічна ситуація в Україні, повідомляється про екологічні наслідки аварії на ЧАЕС. Досліджуються глобальні антропогенні екологічні проблеми "парникового ефекту", озонових "дірок", "кислотних дощів", скорочення біологічного різноманіття та шляхи їх подолання. Розглядаються особливості природних, змінених та сконструйованих людиною екосистем. Наводяться кількісні показники питомого антропогенного навантаження на середовище. Розкриваються методичні аспекти проведення практичних робіт: дослідження середовища методами біоіндикації та біотестування, дослідження антропогенної евтрофікації водойми, санітарно-гігієнічної оцінки зелених рослин в населених пунктах тощо.

Проведено клініко-лабораторні дослідження стану фетоплацентарного комплексу у 130 вагітних жінок, яких було розподілено на три групи в залежності від ступеня радіаційного ураження регіону. Результати ендокринологічних досліджень показали, що у жінок, які мешкають в зоні аварії на ЧАЕС, у третьому триместрі гестації розвивається фетоплацентарна дисфункція з тенденцією до зниження адаптаційних можливостей фетоплацентарної системи. Морфологічні дані свідчать про те, що в цій же групі жінок виникає, головним чином, мембранозна недостатність, пов'язана з порушенням матковоплацентарного бар'єру і транспорту кисню через нього.

Розглянуто стан адаптації, резистентності та чинників, що їх забезпечують у ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Викладено новий підхід до ранжування та квантифікації загальних адаптаційних реакцій організму. Проаналізовано методику неспецифічного захисту, механізм гемостазу, еритрону, метаболізму.