Розглянуто методи прогнозу небезпечних морських гідрологічних явищ, зокрема, тягуна в акваторії порту, обмерзання суден, а також цунамі. Висвітлено основні типи атмосферних процесів, які спричиняють виникнення тягуна в портах Чорного моря.

Рассмотрены методы прогноза опасных морских гидрологических явлений, в частности, тягуна в акватории порта, обморожения судов, а также цунами. Освещены основные типы атмосферных процессов, которые приводят к возникновению тягуна в портах Черного моря.

Обгрунтовано, що природні катаклізми (вплив космосу, зміна клімату, активізація вулканічних вивержень, цунамі тощо) та штучно створені людиною негативні явища (військові конфлікти, хвороби, голод, політичні, економічні, соціальні кризи тощо) є небезпекою існування життя на Землі. Розроблено ідеї наукової теорії розвитку цивілізації як органічної єдності людства і навколишнього світу.

Обосновано, что природные катаклизмы (влияние космоса, изменение климата, активизация вулканических извержений, цунами и другое) и искусственно созданные человеком отрицательные явления (военные конфликты, болезни, голод, политические, экономические, социальные кризисы и прочее) представляют опасность для существования жизни на Земле. Разработаны идеи научной теории развития цивилизации как органического единства человечества и окружающего мира.

The threat to all living beings on the Earth is twofold: on the one hand - natural cataclysms (cosmos effects, climate changes, more frequent volcanic eruptions, tsunami, etc.); on the other - negative phenomena created artificially by the man himself(military conflicts, diseases, hunger, political, economic, social crises, etc.). All these negative phenomena make intellectual people think about the real danger threatening our planet. Theses on the theory of civilizational development as a fundamental unity of mankind and environment are being elaborated. Can people withstand these negative factors? Of course, they can if they unite around rational ideology and find an intellectual way of development.

Наведено загальні відомості про техногенну та природну небезпеку, розглянуто класифікацію надзвичайних ситуацій і принципи створення системи підтримки управлінських рішень з регіональної безпеки. Наведено характеристику надзвичайних ситуацій техногенного (аварії (катастрофи), раптове руйнування споруд і будинків, пожежі, вибухи) та природного характеру (землетруси, зсуви, селеві потоки, лавини, урагани, бурі, смерчі, повінь, цунамі, нагони, лісові та торф'яні пожежі, епідемії, епізоотії, епіфітотії). Розглянуто систему державного управління у сфері захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Описано заходи щодо запобігання виникненню та захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, проаналізовано особливості організації аварійно-рятувальних робіт.

Изложены общие сведения о техногенной и природной опасности, рассмотрена классификация чрезвычайных ситуаций и принципы создания системы поддержки управленческих решений по региональной безопасности. Приведена характеристика чрезвычайных ситуаций техногенного (аварии (катастрофы), внезапное разрушение домов и зданий, пожары, взрывы) и природного характера (землетрясения, сдвиги, селевые потоки, лавины, ураганы, бури, смерчи, паводок, цунами, нагоны, лесные и торфяные пожары, эпидемии, эпизоотии, эпифитотии). Рассмотрена система государственного управления в сфере защиты населения и территорий от черезвычайных ситуаций и ликвидации их последствий. Описаны мероприятия по предупреждению возникновения и защите населения и территорий от чрезвычайных ситуаций техногенного и естественного характера, проанализированы особенности организации аварийно-поисковых работ.

Розглянуто потенціал систем супутникового спостереження Землі в задачах моніторингу природних катастроф на прикладі аналізу наслідків цунамі у Південно-Східній Азії у грудні 2004 р. За результатами вивчення матеріалів супутникової зйомки постраждалих регіонів продемонстровано роль і місце різних методів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) для моніторингу природних катастроф. Окреслено напрями використання систем ДЗЗ у ході планування підготовчих заходів, поточного моніторингу та розробки довгострокових стратегій керування ризиками. Визначено інформаційні потреби систем управління ризиками катастрофічних цунамі та безпеки берегових зон і джерела даних з точки зору забезпеченості даними ДЗЗ. Запропоновано методологічні підходи до прогнозування катастроф такого роду, створення системи поточного моніторингу та принципи побудови системи довгострокового керування ризиками.

Зазначено, що США та світ в цілому переживають найглибшу фінансову кризу з часів Великої депресії 1930-х років. Перші ознаки суттєвих проблем в економіці США датуються кінцем 2006 р. - другим кварталом 2007 р., коли внутрішні ціни різко впали, а заборгованості з субстандартного іпотечного кредитування почали впливати на іпотечний сектор в цілому, а також на інші сектори економіки. Все це негативно вплинуло на ринок цінних паперів, довіру споживачів і загальний стан економіки. В той час, коли уряд США дискутував щодо плану порятунку, криза поширилась на весь світ. Вивчено фіскальне стимулювання та антициклічну монетарну політику в США часів фінансового "цунамі" та рецесії. Відзначено, що чинна рецесія є комбінацією фінансової кризи в межах банківської системи та економічного занепаду. Отже, необхідним є впровадження фіскального стимулювання та антициклічної монетарної політики для стимулюаання економіки.

Зазначено, що утворення 260-кілометрової імпактної структури Чіксулуб на п-ові Юкатан 65 млн років тому визначило появу крейда-палеогенового рубежу та масове вимирання органічного світу. Формування кратера викликало відкладення викидів, генерацію цунамі, гігантські за масштабами підводно-зсувні явища, землетруси та деякі інші процеси, що охопили регіони Центральної Америки, Карібського моря і басейну Атлантичного океану. Але найбільш важкі катастрофічні наслідки для органічного світу пов'язані з поширенням над усією поверхнею Землі високотемпературної газопилової хмари.

Оболонська імпактна структура на північно-східному схилі Українського щита утворена у породах докембрійського кристалічного фундаменту та платформних відкладах середнього карбону і раннього тріасу. Товща заповнювального комплексу, що залягає на поверхні зювітів, представлена глибовими брекчіями осадових порід, перекритих брекчіями кристалічних порід. Імпактна структура оточена товщею грубоуламкових порід, які представлені викидами та відкладами цунамі.

Проаналізовано геомагнітні варіації, зафіксовані станціями Північнокавказької обсерваторії (Ельбруська вулканічна область). Виділено аномальні "квазігармонічні" магнітні збурення, які спостерігали на всіх етапах розвитку катастрофічних цунамігенних землетрусів у районі Індонезії, та описано морфологічні ефекти у варіаційній структурі геомагнітного поля Землі. Згідно з експериментальними результатами, складено загальне уявлення про геомагнітну активність і деякі особливості наведених геомагнітних збурень, які пов'язані з цунамігенними землетрусами. В усіх спостережених випадках сейсмічні події відбулися за характерних співвідношень між компонентами магнітного поля: в структурі магнітних варіацій вдалося виділити ультранизькочастотні квазігармонічні хвильові форми геомагнітних збурень, які відображають умови підготовки та розвитку цунамігенного землетрусу в досліджуваному регіоні. Не йдеться про прогноз цунамігенних землетрусів, оскільки, якщо і виділити у геомагнітному полі характерні ознаки, що передують початку сейсмічної події, залишаються поки не визначеними координати і час у вогнищі.

Лінійну модель довгих хвиль застосовано для оцінки параметрів хвиль цунамі вздовж узбережжя Південного берега Криму, в прикерченській зоні та північно-східній частині Чорного моря. Дослідження проведено за допомогою числового методу для восьми можливих положень еліптичних зон генерації на материковому схилі басейну. Амплітудні характеристики цунамі розраховано у 27 пунктах чорноморського узбережжя України та Росії.

У межах нелінійної теорії довгих хвиль розраховано поширення цунамі в Азовському морі. Розглянуто чотири кругових джерела цунамі сейсмічного походження в південній частині моря. Зони підвищеної хвильової енергії виникають уздовж північного узбережжя - морська коса та у південно-східній частині басейну - мілина. Зроблено висновок про низький рівень цунамінебезпеки узбережжя Азовського моря.

Доведено три теореми порівняння розв’язків задачі Коші для квазілінійних стохастичних диференціальних рівнянь у частинних похідних (СДРЧП) параболічного типу, коефіцієнти яких не зобов’язані задовольняти глобальну умову Ліпшиця. Визначено динаміку розв’язків задачі Коші для квазілінійних СДРЧП зі степеневими нелінійностями за наявності як поглиначів, так і джерел. Побудовано автомодельні розв’язки типу цунамі та досліджено їх динаміку для квазілінійних СДРЧП параболічного типу зі степеневими нелінійностями. Вивчено динаміку розв’язків задачі Коші за наявності як поглиначів, так і джерел для стохастичних рівнянь пористого середовища з лінійним коефіцієнтом дифузії. Узагальнено метод пробних функцій С. І. Похожаєва на СДРЧП параболічного типу. Досліджено динаміку середньої маси та середньої енергії розв’язків задачі Коші для стохастичного рівняння пористого середовища за допомогою узагальненого методу пробних функцій. Визначено умови відсутності нетривіальних тотально консервативних розв'язків задачі Коші для СДРЧП параболічного типу загального виду за допомогою узагальненого методу пробних функцій. Розроблено узагальнення методу сферичних розшарувань С. І. Похожаєва для СДРЧП параболічного типу. Побудовано розшарування розв’язків задачі Коші для стохастичного рівняння пористого середовища з коефіцієнтом дифузії степеневого виду та вивчено їх динаміку за допомогою узагальненого методу сферичних розшарувань. Доведено критерій інваріантності стохастичного диференціального рівняння Іто параболічного типу відносно однопараметричної групи перетворень змінних.

Для одиночних і груп довгих поверхневих хвиль різної структури набуло подальшого розвитку дослідження залежності максимального заплеску хвиль на плоский береговий схил від глибини басейну, ухилу дна, висоти та характерною довжини набігаючого пакету хвиль. Вдосконалено чисельний алгоритм розрахунку руху хвилі по сухому берегу з використанням нерівномірної сітки. Знайдено нові залежності вертикальних заплесків цунамі на берег від коефіцієнта стиснення осередку, знака деформацій дна та положення джерела сейсмічної генерації хвиль відносно берега. Вивчено ефекти захоплення цунамі шельфом та їх вздовжберегового розповсюдження. Вперше проведено аналіз розповсюдження цунамі з еліптичного осередку генерації хвиль та їх подальшого накату на сухий берег для 10-ти пунктів західного узбережжя Кримського півострова. Вперше виконано чисельне дослідження розповсюдження двовимірних довгих хвиль з напівобмеженого басейну змінної глибини в прямолінійний канал і з одного басейну в інший через протоку прямокутного поперечного перерізу в випадку генерації цунамі зміщеннями дна кінцевої тривалості.

Запропоновано геодинамічну модель найграндіознішого за своїми руйнівними наслідками цунамі в Індійському океані (головний сейсмоудар - 26.12.2004 р.) як на підставі інформації, що надходила з інтернету, так і за даними класичної геології. Показано, що землетрус, який генерує цунамі, пов'язаний з впливом Східно-Індійського підводного хребта - своєрідного симаунту - на субдукційний процес підсунення Індійсько-Австралійської плити під Зондську острівну дугу.

Розглянуто проблему ефективності використання каскаду Дніпровських ГЕС на підставі загальних підходів відносно раціонального природокористування. Як альтернативний варіант розглядається можливість використання затоплених площ в сільському господарстві. Використовуються усереднені показники продуктивності одиниці площі сільськогосподарських угідь та обсяги електроенергії, генеровані каскадом Дніпровських ГЕС. У цілому у грошовому еквіваленті вартість виробленої всім каскадом електроенергії складає приблизно 60 % від потенційної вартості аграрної продукції (в цінах 2010 року). Впроваджується поняття ефективності використання затоплених площ як відношення вартості електроенергії до вартості використання сільськогосподарських площ. Найбільш ефективним виявилось Дніпровське водосховище, для якого вартість електроенергії значно перевищує вартість потенційної аграрної продукції. Найменш ефективними виявились Київське, Кременчуцьке, Каховське водосховища, де ефективність використання затоплених площ складає від 25 до 30 %. Запропонована загальна схема ризиків подальшого використання водосховищ. Умовно їх можна поділити на: економічні, екологічні та техногенні. Розглянуто частку економічної складової (нераціональне використання площ). Екологічний ризик можна у першому наближенні оцінити як вартість заходів по приведенню стану водних мас у водосховищі (відсутність течії) до стану річної незабрудненої маси. Найбільшу складність оцінки становлять техногенні ризики, в яких присутня як статична (регулярний ремонт гребель, заходи по підтримці стану водосховищ), так і стохастична (можливість виникнення штучного цунамі) компоненти. Базуючись на існуючій світовій статистиці катастроф гребель водосховищ, цю ймовірність оцінено близько 0,01 %. Ситуація ускладнюється наявністю 90 млн т радіоактивного мулу на дні Київського водосховища. У випадку реалізації цього сценарію, радіоактивному забрудненню може піддатися до 10 % території м. Києва. Якщо розглядати як можливе рішення демонтаж греблі, то задача зводиться до стандартної постанови доходно-витратного аналізу. При цьому слід підкреслити, що по мірі зростання ступеня амортизації (зносу) гребель водосховищ буде зростати вартість робіт по обслуговуванню та ймовірність реалізації техногенних ризиків, тому фактор вартості людського життя повинен бути врахованим у подальших дослідженнях.

Обговорено можливість застосування наявних на УАС Академік Вернадський приладів і використання геофізичних методів моніторингу, зокрема, сейсмічного та інфразвукового, для сигналізації про загрозу цунамі внаслідок потужного землетрусу в районі моря Скоша. Запропоновано методику раннього попередження персоналу станції про цю небезпеку.

Зазначено, що постійне оновлення нормативної бази діагностування корпусів реакторів АЕС відбувається на тлі кількох конкуруючих тенденцій. З одного боку, маємо наростаючу стурбованість старінням діючого енергогенеруючого обладнання, ресурс якого неухильно наближається до свого проектного закінчення, а з іншого - дві катастрофи, що не пов'язані з таким старінням. Катастрофа 1986 р. на Чорнобильській АЕС відбулась через суттєві недоліки конструкції та ненормативні дії обслуговуючого персоналу, а 2011 р. на японській АЕС Фукусіма - через природній катаклізм, у якому поєднались землетрус і цунамі позапроектних рівнів. І хоча згадані катастрофи завдали відчутного удару по репутації атомної енергетики, АЕС і далі залишаються одним із головних претендентів на задоволення зростаючих енергетичних потреб людства. Сучасні тенденції створення методів діагностування стану ядерного енергетичного обладнання вимагають розвитку наявної та розроблення нової нормативної бази для їх успішного застосування.

Розглянуто математичну модель процесу поширення локалізованих кругових хвиль типу цунамі в межах наближення мілкої води. Запропоновано підхід до аналітичного представлення розв'язків рівнянь типу мілкої води, що описують кругові відокремлені хвилі. На базі відповідних представлень розроблено метод оцінки профілю відокремленої хвилі, зокрема точки максимуму збурення.

Весной 2011 г. Япония подверглась воздействию землетрясения магнитудой 9 баллов с эпицентром в Тихом океане восточнее о. Хонсю, в 130 км к востоку от г. Сендай. Это сильнейшее землетрясение в известной истории Японии повлекло за собой мощную волну цунами, обрушившуюся на северо-восточное побережье о. Хонсю и принесшую значительные разрушения и человеческие жертвы. Таким образом, прибрежные территории и сооружения продемонстрировали весьма слабую защищенность от воздействия волн цунами. Уязвимость к волновому воздействию различается в зависимости от инженерно-геологических особенностей территорий.

У березні 2011 р. Японія була вражена землетрусом у 9 балів. Оцінка ризику виявила найнебезпечніші фактори: низький береговий схил, експозиція берегової лінії до епіцентру цунамігенного землетрусу, наявність пляжу та широкої першої тераси, наявність річкових долин і відкриті бухти.

On March 2011 Japan was struck by an 9.0 earthquake. Risk assessment should have revealed the most dangerous factors: the low coastal slope, the exposure of the coastline to the epicenter with the tsunami risk, the existence of the beach and broad first terrace, riverbeds and the open bay.

Рассмотрены вопросы формирования риска цунами на побережье южных регионов Дальневосточного федерального округа. В качестве факторов риска использованы такие характеристики, как взаимное расположение эпицентров цунамигенных землетрясений и берегов, подводный рельеф побережья, степень закрытости исследуемых бухт, наличие или отсутствие пляжа и широкой первой морской террасы, характеристики впадающих в изучаемые берега устьев рек. Исследованные факторы подвергнуты экспертным оценкам с учетом степени их влияния на формирование риска цунами.

Оцінка ризику цунамі зроблено за методикою, запропонованою Г. Л. Коффом. До уваги були прийняті наступні характеристики: характер підводного берегового схилу, експозиція берега по відношенню до цунамі, наявність пляжу або першої морської тераси, наявність річкових долин в тиловій частині бухти, ступінь відкритості бухти.

Risk assessment of the tsunami produces by the method proposed by G. Koff et al. The following characteristics was taken into account: the nature of the underwater coastal slope, exposure, banks in relation to the tsunami, the presence of the beach orI marine terrace, etc.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2-5 + Р716.216.696.540.112

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Пієлонефрит у вагітних

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ