Кристалічні гратки цементиту мають змінні параметри, і досі причини цього явища вивчено не повністю. До кінця не розв'язано питання про розташування атомів вуглецю в залізних підгратках. Висловлюється припущення, що вони можуть займати як вестгренівські, так і гендрікські позиції альтернативно. Знову показано, що при гартуванні цементиту гратка спотворюється і мікротвердість цієї фази суттєво зростає. Після відпускання ці параметри сплаву повертаються в вихідний стан. На ці характеристики цементиту значно впливає легування хромом.

Розглянуто деякі аспекти формування градієнтної структури в цементованих карбідах на мікро- і субмікроскопічних рівнях. Показано, що градієнтні структури формуються, головним чином, завдяки нерівноважності процесу масопереносу рідкої фази в спечених карбідах. Особливу увагу приділено теоретичному та експериментальному описові процесу обробки розплавами металу, який призводить до формування градієнтної структури в спечених карбідах на мікро- і субмікроскопічних рівнях.

Визначено поняття структурно-функціональної адаптації штучних конгломератів, які є комплексом хімічних реакцій і фізико-хімічних процесів як основи його пристосування до умов зовнішнього середовища. Розширено сферу вказаного поняття на зону контакту цементних гідратів із заповнювачами в бетоні. Наведено приклади модифікації мінеральних утворень під впливом технологічних та експлуатаційних дій.

Методом множинного регресійного аналізу даних літератури і власних експериментів створено інтерполяційні моделі, що зв'язують характеристики міцності сталей з їх хімічним складом і температурою гартування. Встановлені закономірності слід враховувати під час вибору складу сталей для цементації або гартування з низьким відпуском.

Исследовано влияние термообработки на фазовый состав, структуру, механические свойства, абразивную и ударно-абразивную износостойкость ЦНИМС 08Г(4-16)ТЮ. Показано, что после рациональных режимов термообработки, обеспечивающих получение в структуре сердцевины и поверхностного слоя аустенита, регулирование его количества и стабильности применительно к конкретным условиям погружения, в исследованных сталях может быть обеспечено хорошее сочетание механических свойств и высокая износостойкость в условиях абразивного и ударно-абразивного воздействий.

Розглянуто водопотребу цементно-зольних паст з домішками ПФМ. Визначено та проаналізовано вплив нормальної густоти золи і золоцементного відношення на нормальну густоту золоцементних паст.

Показано, що утворення ушкоджених графітових вкраплень під час графітизуючого відпалу білого чавуну, модифікованого магнієм, зумовлено різними швидкостями росту графіту в аустеніті і цементитній фазах. Встановлено, що графіт у технічних чавунах переважно зростає у напрямку аустеніту, що містить кремній, і дуже повільно - у напрямку цементиту без кремнію. Підтверджено уявлення про визначальний вплив атомів металічної матриці на форму вкраплень графіту.

Наведено результати дослідження формування структури в приповерхневих шарах титану в процесі його залізнення та цементації при різних режимах насичення, а також випробувань на мікротвердість і жаростійкість одержаних покриттів.

Методами високотемпературної рентгенографії та пошарового дифрактометричного аналізу одержано та проаналізовано нові експериментальні дані з перерозподілу атомів вуглецю та азоту в аустеніті при високотемпературній нітроцементації сталі. На основі значень періодів кристалічних грат проведено оцінку концентрації вказаних елементів на поверхні та по глибині шару, а також вказано шляхи та методи регулювання їх співвідношення для одержання бажаного фазового складу.

Рентгеноспектральний мікроаналіз зрізів зубних коренів показав, що в незмінених пришийкових ділянках цементу кальцій розподіляється рівномірніше, ніж фосфор. У місцях карієсу цементу спостерігається різке падіння вмісту кальцію: рівень фосфору, порівняно з незміненим цементом, знижується менше. Обробка коренів полірувальними пастами знижувала вміст фосфору в цементі, а вміст кальцію підвищувала. Значніше підвищення вмісту кальцію спостерігалось у процесі використання пасти, що містила кальцій фосфат.

Загартування відрізного ножа матриці прес-брикетувальника в електроліті не потребує складного устаткування, воно технологічно просте та допомагає використовувати недефіцитні марки сталі. У даному випадку ножі, виготовлені зі сталі 45 довговічніші, ніж зі сталі 20 з цементацією і сталі 65Г, загартованій НВЧ.

Зроблено загальну характеристику основних методів одержання металів - пірометалургії, гідрометалургії, електрометалургії. Викладені теоретичні основи та технологія процесів, що відбуваються під час одержання металів методом цементації, електрохімічними методами - рафінування, екстракції металів, та одержання металевих порошків. Велику увагу приділено електрохімічному переробленню металовмісних відходів, вилученню важких металів з промислових стічних вод.

Впервые построена диаграмма состояния железо-водород; обнаружена новая фаза: железо-водородистый мартенсит. Впервые получены данные о влиянии водорода на растворимость углерода в аустените, мартенситное превращение в железе и Fe-С сплавах, рекристаллизацию феррита, сфероидезацию цементита, активность углерода в твердых растворах, диффузию углерода в аустените и феррите; морфологию аустенитно-цементной эвтектики, магнитные свойства и электропроводность ферромагнитных материалов. Открыто явления образования подвижных водородонасыщенных зон (H-слоев), а также образование упорядоченных газокристаллических эвтектик.

Висвітлено стан поводження з відходами виробництва підприємств Державного Комітету промислової політики України. Обговорено використання техногенних продуктів у технології цементу. Надано санітарно-гігієнічну оцінку продукту утилізації відпрацьованих люмінесцентних ламп. Охарактеризовано комплексну переробку шлакових відвалів чорної металургії. Запропоновано кондиційний червоний шлам для використання в народному господарстві та доведено ефективність його використання як мінеральної домішки у виробництві цементу.

Описано структурно-функціональну модель адаптації цементного каменю, що був тривалий час в активному середовищі. Визначено числові значення параметрів моделі. Розв'язано задачі імітації структурних змін у цементному камені у разі чотирьох видів впливу середовища.

Приведены результаты экспериментального термодинамического баланса диссипации упругой энергии при деформировании различных квазихрупких материалов (керамики, бетона, цементного теста) в условиях одноосного жесткого ступенчатого нагружения с использованием метода АЭ (акустической эмиссии) для изучения кинетики накопления скрытой внутренней энергии разрушения в деформируемых объемах твердого тела. Сделан вывод о возможности использования экспериментально определяемых величин, характеризующих соотношение между производными по времени от основных составляющих энергетического баланса диссипациии в качестве параметров для диагностики предразрушающего состояния квазихрупких материалов.

Сравнительная клиническая оценка гибридных стеклоиономерных цементов показала, что цемент "Dyract AP" по своим свойствам соответствует микрогибридным композитам. Цементы "Dyract", "Vitremer", "Fuji II LC" менее прочны, поэтому депульпированные зубы с истонченными стенками, восстановленные этими материалами без штифтов, следует в ранние сроки покрывать коронками. Пломбирование глубоких кариозных полостей иономерами "Vitremer" и "Fuji II LC" рекомендуется проводить, используя капсулы или специальные шприцы.

Приведены экспериментально-теоретические исследования работы свайного фундамента шлакоперерабатывающей установки в условиях периодического воздействия жидкой агрессивной щелочной среды. Описан метод установки металлических стержней в железобетонные конструкции при их ремонте, а также реконструкции с использованием оригинального ударного вибропрессующего устройства и сверхжестких цементно-песчаных смесей. Проанализировано влияние температуры, времени, окислительного действия окружающего воздуха и химико-минералогического состава на технологическое старение. Рассмотрены физико-механические свойства бетонов, приготовленных на органическом вяжущем с использованием вторичного кубового остатка фенольно-ацетонового производства.

Исследованы ударно-циклическая и ударно-абразивная стойкости серийной цементированной стали 20ХН3А и новой экономнолегированной стали 20ХГНБТЧА. Установлено, что ударно-циклическая стойкость новой стали в 1,5 - 2 раза выше, чем серийной стали 20ХНЗА. Исследования ударно-абразивной стойкости подтвердили преимущества новой стали, что позволило рекомендовать её для производства породоразрушающего инструмента.

Поліпшення технологічних властивостей виробів з мідного порошку можна досягти легуванням його домішками срібла (до 0,2 %). Найбільш простим та економічним методом є нанесення срібла на частинки мідного порошку шляхом контактного обміну. Вивчено вплив електролітів різної природи (нітратного, пірофосфатного, сульфосаліцилатного, сульфітного, залізоціанистого, ціанистороданистого та роданистого) на кінетичні характеристики електродних процесів. Проведено структурні дослідження мідного порошку, легованого сріблом. Визначено насипну щільність порошків після цементації, а також густину, зсідання, електроопір і твердість зразків, виготовлених традиційним методом з легованих порошків. У більшості систем процес цементації протікає під час дифузійного контролю катодної реакції. Це, однак, не сприяє видимому утворенню нарощень та дендритів срібла на поверхні мідних частинок. Згідно з результатами рентгенофазового аналізу, у процесі цементації на поверхні частинок утворюється твердий розчин міді в сріблі. Після спікання сирих пресувань сплав гомогенізується з утворенням твердого розчину срібла в міді. Природа електроліту помітно впливає на властивості матеріалу Cu - Ag. У деяких випадках одночасно збільшуються твердість та електропровідність зразків. Ціанистороданистий електроліт вважається найкращим для легування мідного порошку сріблом.