На сторінках даного випуску розглянуто наступні питання - проблема становлення популярних християнських культів в Україні; публічність як домінанта культурної традиції (Волинь другої половини XVI ст.); середньовічна традиція слова, мови та книги в творах Іоана Вишенського; лук та рушниця в лицарській символиці українського козацтва: парадокси козацької ідеології і проблема східного впливу; біблійна генеалогія в етногенетичних концепціях польських та українських літописців і хроністів та ін.

Розглянуто один з шедеврів архітектури вітчизняного та світового значення - перлину архітектурної спадщини Києва доби бароко, зведену в середині ХVІІІ ст. за проектом Ф.-Б.Растреллі - Андріївську церкву; історію її спорудження. Наведено імена багатьох майстрів і народних умільців, що створили цю пам'ятку архітектури, в якій знайшли відображення досягнення науки, техніки та мистецтва ХVІІІ ст. Велику увагу приділено реставрації пам'ятки. Висвітлен участь у долі Церкви представників духовенства і багатьох діячів української культури.

Роботу присвячено історії, архітектурі та мистецькій спадщині першої гетьманської столиці Чигирина, улюбленої резиденції Б.Хмельницького у с.Суботові та Мотронинському Свято-Троїцькому монастирю в Холодному Яру. На основі багаторічних археологічних досліджень та історичних джерел запропоновано проекти реставрації Іллінської церкви-фортеці у Суботові - усипальниці визначного гетьмана, архітектурного ансамблю Мотронинського монастиря, старовинного замку в Чигирині, комплексу історичних адміністративних споруд, а також збудовано ошатну каплицю Покрови Пресвятої Богородиці, у крипті якої перепоховано сподвижників Б.Хмельницького.

Подано інформацію про закони, за якими жила болгарська громада в Україні, а також про законотворчість у давній Болгарії та її вплив на Устав Я.Мудрого й церковні суди. Розкрито спільність історичної долі українського та болгарського народів у етногенезі, релігії, мові, культурі. Визначено роль українців у Болгарії на прикладі творчості видатного громадського діяча, емігранта, професора історії Софійського університету - М.П.Драгоманова. Відображено звичаї, обряди, святкування весіль за народними традиціями тощо.

Представлены статьи студентов и аспирантов Харьковской государственной академии культуры, отражающие собственную интерпретацию истории культуры, ее стилей. Исследуется вопрос о развитии философии и культуры в концепции Карла Ясперса, архетипы и символы К.Г.Юнга. Рассматривается культура декаданса во Франции рубежа ХІХ-ХХ вв., в частности, проблема корреляции философии и искусства в этот период. Описывается наскальное искусство Африки, эволюция архитектурного облика Святогорской обители. Анализируются аллегории и метафоры в сонетах Шекспира, тема безумия в творчестве Ф.Достоевского и др.

Висвітлено соціальну структуру, дохристиянські святилища і божества населення Північної Буковини ХІІ - ХІІІ ст. Розглянуто становище єврейського населення регіону за умов першої та другої російських окупацій (1914 - 1915 рр.), товариський рух та українські учительські товариства на Буковині, діяльність відомих буковинських діячів і дослідників (В.С.Залозецького, О.Кандиби, М.Поповича, М.Куєка та ін.). Особливу увагу приділено етнографічним аспектам, у т.ч. особливостям традиційної культури німців Буковини, традиціям заготовлення ткацької сировини наприкінці ХІХ - першій половині ХХ ст., а також опису деяких обрядів різних поселень місцевості.

Розглянуто актуальні літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування біблійного сюжетно-образного матеріалу в культурі різних часів і народів. Висвітлено закономірності переосмислення сюжетів та образів Нового Завіту в українській літературі ХХ ст., проблематику християнської моралі у малій прозі В.Підмогильного у зв'язку з філософією Ф.Ніцше, основні принципи освоєння біблійних образів у ліриці І.Франка. Охарактеризовано етику англіканського протестантизму та її художню репрезентацію у творчості Н.Бретона, біблійні образи в етнологічному аспекті, особливості виявлення апеляції в сакральних текстах, співвідношення експліцитного та імпліцитного в євангельському тексті.

Розкрито пріоритетні напрями валеологічної політики в Україні та програмні завдання валеологічної галузі, зокрема, розглянуто значення християнського світогляду з метою дієвої пропаганди здорового способу життя, необхідність створення системи валеологічної освіти в державі тощо. Висвітлено сучасний досвід і методику впровадження валеологічної освіти та виховання дітей і молоді, у т.ч. психологічні аспекти формування культури здоров'я дітей і молоді, впровадження знань про здоровий спосіб життя у систему соціально-правового захисту дітей, кадрове і методичне забезпечення валеологічної освіти і виховання.

Наведено ідентифікацію та систематизацію золотників і срібників, а також новий погляд на монетні ряди князів Святополка, Ярослава та Володимира. Аналіз історичних матеріалів показав, що карбування монет мало масовий характер. Доведено циліндричність княжих "знаків", що трансформувалися у головні убори, з яких короношолом має найбільш завершену форму.

Розглянуто історію становлення християнської церкви, причини церковного розколу, догматичні відмінності між Східною і Західною Церквами. Викладено тезу про необхідність негайного вирішення церквою нагальної проблеми об'єднання всього Християнського Світу.

Книгу присвячено історії, архітектурі та мистецькій спадщині однієї з перлин вітчизняної культури - Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, одному з найбільш відомих центрів Давньої Русі, осередку духовного життя народу. На основі аналізу літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, етапи формування унікального архітектурного ансамблю ХІ-ХІХ ст., розповідається про твори монументального живопису, безцінні скарби монастирської ризниці та старовинний некрополь.

Вміщено наукові статті з актуальних питань історії Біблії в Україні, релігієзнавства, християнської філософії, психології та педагогіки. Досліджено християнські мотиви у літературі, музиці та мистецтві. Значну увагу приділено ролі Острозької Біблії у церковному та культурно-національному житті українців і білорусів ранньомодерного періоду. Окремі розділи присвячено діяльності Івана Огієнка (митрополита Іларіона) - визначного вченого, державного, громадського та церковного діяча, а також феномену віри у контексті екзистенційної філософії Кіркегора та святоотцівської екзегетики. Висвітлено роль українського греко-католицького духовенства у міжвоєнний період та його участь в українському національно-визвольному русі у Східній Галичині. Детально проаналізовано християнську толерантність у контексті суспільно-політичних, релігійних, а також морально-психологічних проблем сьогодення.

Розглянуто теолого-філософські аспекти виховання молоді на принципах християнської моралі, зокрема, проблему смислу життя у російській релігійній філософії як дидактичного принципу православної педагогіки, психічний стан віри як основу духовності людини, моральність відношення як духовну цінність. Визначено роль церкви у формуванні національної свідомості, психологічний зміст християнської моральної духовності, вплив соціоекологічної культури та християнської моралі на оптимізацію взаємовідносин суспільства та природи. Проаналізовано проблеми формування християнської моралі у контексті українського менталітету. Особливу увагу приділено християнським мотивам у творчості І.Огієнка, Т.-О.Сосновського, П.Куліша, Л.Українки, Б.Лепкого, Т.Г.Шевченка, С.Русової та ін.

Проаналізовано роль релігії у системі загальнолюдських цінностей, значення християнства у розвитку національної культури та відносин влади і християнських конфесій в Україні протягом першої половини ХХ ст. Значну увагу приділено правовій культурі православного духовенства на початку ХХ ст., розвитку релігійної освіти у період національно-визвольних змагань, проблемам становлення українського молодіжного християнського руху за умов радянської антирелігійної політики, а також ідеологічному протистоянню церкви і держави під час утвердження тоталітарної ідеології.

Прослідковується вплив ідей античної філософії на формування філософської концепції Г.Сковороди. Зроблена спроба проаналізувати трактування українським мислителем Бога, релігії та церкви в житті людини, яке не співпадає з ортодоксально-християнським розумінням, під впливом стоїчної філософії.

Розглянуто питання впливу християнства на становлення писемної культури Русі-України у XI - XVII ст. На засадах філософсько-релігієзнавчих позицій грунтовно проаналізовано мову та писемність як складові церковно-релігійного життя в цілому і, зокрема, православних християн: документальні пам'ятки християнської писемної культури - рукописні та друковані книги, способи їх збереження та використання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4Укр)414

Рубрики:

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядаються проблеми єдності українського православ'я, духовність у контексті сучасних наукових концепцій, християнська моральна доктрина і національно-культурне відродження України. Висвітлюються питання формування національної самосвідомості і православні братства в Україні, участь військового духовенства у боротьбі за волю України, економічна політика Радянської влади щодо церкви в Україні у післявоєнний період. Досліджується вплив християнства на розвиток культури, на процес українського державотворення. Особливу увагу приділено сімейному питанню, зокрема, аналізуються актуальні проблеми сучасного сімейного виховання дітей на основі християнських цінностей, духовні основи виховання молоді в сучасних умовах української родини, а також психологічні проблеми сімейного виховання через призму християнської моралі тощо.

Розглянуто збройний конфлікт у Судані (поряд з Іраном та Пакистаном, сьогодні він є провідним центром ісламського відродження та його світової експансії), охарактеризований як міжцивілізаційний (зіткнення ісламської та західної цивілізацій, збройна боротьба ісламо-арабської півночі з чорношкірим християнським півднем). Особливу увагу приділено визначенню типології цього конфлікту та шляхам його фінансуванню.

Розглянуто проблеми духовного прогресу людини в українській філософії з найдавніших часів до XVIII ст. Значну увагу приділено регіональній структурі влади та місцевого самоврядування, національній ідеї та формуванню громадянського суспільства. Охарактеризовано ідеологію націоналізму та шовінізму в українському, російському та польському слов'янофільстві. Детально проаналізовано діяльність Т.Бульби-Боровця, Д.Вітовського, М.Галущинського, В.Липинського та ін. Окремі розділи присвячено світоглядно-виховному потенціалу звичаїв, повір'їв, свят та обрядів українського народу, феномену релігії, системі бінарності як парадигмальній основі міфологічної свідомості, а також Конституції Пилипа Орлика.