Дан анализ современного состояния систематики растений и флористики в Украине на фоне успехов, проблем и перспектив мировой ботанической науки. Представлен научный прогноз возможных путей развития систематики и флористики в XXI веке.

Розглянуто історію становлення та розвитку флористико-систематичних досліджень вищих рослин в Університеті Св.Володимира. Показано роль Київського товариства дослідників природи у розширенні цих досліджень. Проаналізовано наукову діяльність вчених-ботаніків В.Г.Бессера, А.Л.Анджейовського, Р.Е.Траутфеттера, О.С.Роговича, І.Ф.Шмальгаузена, В.І.Липського, Й.К.Пачоського та інших.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.2 я431(0)

Рубрики:

Algae Водорості. Альгологія

Шифр НБУВ: СО26370 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П.я54(4УКР)3 + Е.я54(4УКР)3

Рубрики:

Продовжувані видання сільськогосподарських установ та організацій

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*99я431 + Е50*80я431 + Е50*85я431

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: ВА627997 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено сучасний стан та історію розвитку української ботанічної науки. Охарактеризовано діяльність ботаніка-вченого Ю.Д.Клеопова, його ідеї, нові методи досліджень. Розглянуто питання систематики, флористики, геоботаніки, еволюції та охорони. Наведено особливості екології рослинного покриву Подільського природного заповідника і тенденції його змін, структурно-порівняльний аналіз флори Київського плато та його ценофлор, описано раритетні види флори північноприазовських кіс та ін.

Освещены современное состояние и история развития украинской ботанической науки. Дана характеристика деятельности ботаника-учёного Ю.Д.Клеопова, его идей, новых методов исследования. Рассмотрены вопросы систематики, флористики, геоботаники, эволюции и охраны. Приведены особенности экологии растительного покрова Подольского природного заповедника и тенденции его изменений, структурно-сравнительный анализ флоры Киевского плато и его ценофлор, описаны раритетные виды флоры североприазовских мысов и др.

Викладено питання біогеографії, зокрема, біогеографічного (біоценотичного, флористико-фауністичного та біофілотичного) районування. Запропоновано класифікацію та характеристику основних територіальних угруповань живих організмів - біоценозів і біофілот (флори - фауни). Охарактеризовано основні кліматично обумовлені групи наземних екосистем та їх біоми за умов екваторіально-тропічного, субтропічного, помірного та холодного поясів.

Изложены вопросы биогеографии, в частности, биогеографического (биоценотического, флористико-фаунистического и биофилотического) районирования. Предложены классификация и характеристика основных территориальных групп живых организмов - биоценозов и биофилот (флоры - фауны), охарактеризованы основные климатически обусловленные группы наземных экосистем и их биомы в условиях экваториально-тропического, субтропического, умеренного и холодного поясов.

Висвітлено теоретичні питання геоботаніки, екології та флористики рослин. Розглянуто основні засади охорони рослинного світу України, наведено списки рідкісних рослин Тернопільщини. Викладено правила збирання рослин і оформлення гербарію, гербарних етикеток. Особливу увагу приділено морфологічному опису рослин, які зростають у природі чи культивуються (з зазначенням їх лікувальних властивостей) у західному регіоні країни.

Освещены теоретические вопросы геоботаники, экологии и флористики растений. Рассмотрены основы охраны растительного мира Украины, приведены списки редкостных растений Тернопольщины. Изложены правила сбора растений и оформления гербария, гербарных этикеток. Особое внимание уделено морфологическому описанию растений, которые растут в природе или культивируются (с определением их лечебных свойств) в западном регионе страны.

Представлен краткий обзор современной ситуации относительно флористических и фитотаксономических публикаций и исследований сосудистых растений в Украине, а также задач украинской систематики и флористики в контексте познания и сохранения биоразнообразия. Обсуждены вопросы подготовки и формата нового издания "Флоры Украины" - обобщающей сводки по сосудистым растениям нашего государства.

Ключ. слова: флора, Charales, Україна
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.286.2*80(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано дані про флору та лучну рослинність Північного лівобережного геоботанічного округу (ПЛО). Установлено, що флора луків даного регіону нараховує 664 види вищих судинних рослин, що належать до 257-ми родів, 57-ми родин і 4-х відділів. Відзначено, що флора луків має бореальний характер, її еколого-ценотична та географічна структура відображають особливості лісостепових флор Голарктики. Установлено рівень і характер синантропізації флори. Розроблено класифікаційну схему лучної рослинності за методом Ж.Браун-Бланке, яка містить 5 класів, 9 порядків, 11 союзів, 1 субсоюз, 18 асоціацій, 2 субасоціації та 6 варіантів. Проведено структурно-порівняльний аналіз флористичного складу виявлених класів лучної рослинності. Наведено дані про врожайність агрофітоценозів за умов ПЛО та виявлених асоціацій лучної рослинності регіону. Досліджено раритетну фракцію флори луків. Установлено сучасне поширення рідкісних видів. Виявлено 17 нових місцезнаходжень шести видів, занесених до Червоної книги України. На підставі географічного аналізу гранично-ареальних рідкісних видів проведено флористико-созологічне районування території ПЛО. Запропоновано структуру екологічної мережі регіону. Розглянуто можливості її інтегрування в Національну екомережу України.

Комплексно проаналізовано фіторізноманітності Лівобережного Придніпров'я на основі інтеграції підходів фітосоціології, порівняльної флористики, фітоіндикації, созології. Вивчено видовий склад флори вищих судинних рослин регіону, що нараховує 1613 видів із 579 родів, 127 родин, 62 порядків, 7 класів, 5 відділів. Розроблено теоретичні аспекти вивчення флористичної диференціації фітобіоти методом ценофлор. Проведено структурно-порівняльний аналіз 20 ценофлор за систематичними, біоморфологічними, географічними показниками. Наведено оцінку фіторізноманітності ценофлор з урахуванням вищих судинних і безсудинних (мохів, лишайників, частково грунтових водоростей) рослин. Складено продромус рослинності на флористичній базі, який включив 16 класів, 28 порядків, 48 союзів, 126 асоціацій. Вперше описано 18 синтаксонів. Проаналізовано екологічні особливості синтаксонів і ценофлор за провідними едафічними факторами: вологістю, засоленістю, кислотністю, вмістом азоту та карбонатів у грунті. Встановлено закономірності ландшафтної диференціації рослинного покриву. Вперше запропоновано флористичне районування регіону. Обгрунтовано зміни у геоботанічному районуванні. З'ясовано основні напрями антропогенної трансформації рослинного покриву регіону. Наведено созологічну оцінку фітобіоти. Розроблено перспективні шляхи збереження фіторізноманітності Лівобережного Придніпров'я в заповідній та екологічній мережах.

Відображені основні етапи життя, науково-дослідна та науково-організаційна діяльність українського вченого-ботаніка, спеціаліста в галузі флористики, систематики рослин та охорони природи, доктора біологічних наук, професора О.А.Янати (1888-1938). Проведено історично-науковий аналіз діяльності вченого та показано його внесок в розвиток біологічної та сільськогосподарської науки на Україні (перші десятиріччя ХХ ст.).

Розглянуто актуальні проблеми батанічної науки, екології рослин, фітоценології, систематики та флористики судинних рослин, етноботаніки. Проаналізовано питання формування ліхенофлори за умов залізниць, таксономічний склад мохоподібних деяких парків Чернівців, особливості мікробного складу грунтів острову Зміїний. Охарактеризовано географічну структуру флори міст поліської частини Рівненщини. Визначено закономірності змін морфометричних і цитогенетичних ефектів за стресових умов. Розкрито вплив саліцилової кислоти на зміни активності пероксидази та каталази у листках озимої пшениці за умов посухи. Висвітлено гідрологічні та гідрохімічні особливості грунтових вод аренних місцезростань лісу на шахтних полях Західного Донбасу.

Рассмотрены актуальные проблемы ботанической науки, экологии растений, фитоценологии, систематики и флористики сосудистых растений, этноботаники. Проанализированы вопросы формирования лихенофлоры в условиях железной дороги, таксономический состав мохоподобных некоторых парков Черновцов, особенности микробного состава почв острова Змеиный. Охарактеризована географическая структура флоры городов полесской части Ровенской области. Определены закономерности изменений морфометрических и цитогенетических эффектов в стрессовых условиях. Раскрыто влияние салициловой кислоты на изменения активности пероксидазы и каталазы в листьях озимой пшеницы в условиях засухи. Освещены гидрологические и гидрохимические особенности грунтовых вод аренных местопроизрастаний леса на шахтных полях Западного Донбасса.

Висвітлено актуальні проблеми ботаніки, екології, мікології, систематики та флористики судинних рослин, екології рослин, етноботаніки, фітоценології, дендрології та декоративного садівництва. Охарактеризовано ліхенобіоту гранітних відслоєнь регіонального ландшафтного парку "Приінгульський". Показано можливості застосування морфометричних ознак у таксономії аконітів Східних Карпат. Розкрито проблеми уніфікації класифікаційної системи архітектурних моделей під час морфоструктурного аналізу флори. Проаналізовано вплив абіотичних факторів на осмотичний потенціал кленів. Визначено особливості дендрологічного складу лісових і паркових фітоценозів. Досліджено білковий комплекс калюсних тканин цукрових буряків за бактеріального стресу. Увагу приділено популяційному моніторингу самозаростання техногенних неоедафотопів у Донбасі, аналізу впливу ультафіолетового випромінювання на прісноводний фітопланктон, вивченню дендрофлори паркової зони промислового міста.

Освещены актуальные проблемы ботаники, экологии, микологии, систематики и флористики сосудистых растений, экологии растений, этноботаники, фитоценологии, дендрологии и декоративного садоводства. Охарактеризована лихенобиота гранитных отслоений регионального ландшафтного парка "Приингульский". Показаны возможности использования морфометрических признаков в таксономии аконитов Восточных Карпат. Раскрыты проблемы унификации классификационной системы архитектурных моделей при морфоструктурном анализе флоры. Проанализировано влияние абиотических факторов на осмотический потенциал кленов. Определены особенности дендрологического состава лесных и парковых фитоценозов. Исследован белковый комплекс каллюсных тканей сахарной свеклы при бактериальном стрессе. Уделено внимание популяционному мониторингу самозарастания техногенных неоэдафотопов в Донбассе, анализу влияния ультрафиолетового излучения на пресноводный фитопланктон, изучению дендрофлоры парковой зоны промышленного города.

Досліджено життя та наукову діяльність Й.К. Пачоського (1864 - 1942) - визначного українського біолога та дослідника. Розкрито умови формування наукового світогляду та подальшого розвитку Й. К. Пачоського як дослідника й особистості. Розроблено періодизацію життя та наукової діяльності вченого. Досліджено внесок біолога у розвиток флористики, ботанічної географії, фітосоціології, лісівництва, садівництва, сільськогосподарської ентомології, зоології, мисливства й охорони природи. Наукову діяльність Й. К. Пачоського розглянуто в контексті розвитку біологічної науки в Україні. Він розробив оригінальну схему біологічних типів рослин і модернізував її в одну із перших вітчизняних морфолого-біологічних класифікацій життєвих форм рослин. Доведено, що науковий доробок ученого став основою для розвитку нових ідей і задумів щодо подальших біологічних досліджень.

Наведено список видань з колекції академіка Д. К. Зерова, які були передані в дар бібліотеці Волинського національного університету ім. Лесі Українки дочкою вченого М. Д. Зеровою. Колекцію складено здебільшого з літератури природничого напряму: флористики, систематики, палеоботаніки, екології, геології, кліматології, грунто- та болотознавства, мікології, фізіології, еволюції та географії рослин. Бібліотека вченого містить також багатотомні видання, зокрема двадцятитомне зібрання "Флора УРСР" та тридцятитомне - "Флора СРСР".

Наведено результати досліджень з актуальних проблем систематики, флористики, морфології та анатомії судинних рослин, геоботаніки, екології рослин, структурно-функціональної організації екосистем, популяційної екології та генетики. Розкрито питання охорони рослинного світу, ресурсознавства, альго-, міко-, ліхено- та бріології, селекції та інтродукції рослин, фітофізіології та структурної ботаніки, гербарної справи, збереження ботанічних колекцій, викладання ботанічних дисциплін у ВНЗ. Висвітлено основні тенденції розвитку рослинного покриву під впливом кліматичних змін в Україні. Проаналізовано флору північно-західної частини Вигорлат-Гутинського хребта. Запропоновано періодизацію антропогенно зумовленої еволюції флори Північного Причорномор'я. Показано можливості застосування модульного підходу до аналізу розташування квіток на рослині. Вивчено особливості розвитку трав'яних рослин за дії техногенного забруднення. Увагу приділено екологічній діагностиці нафтозабруднених грунтів у процесі фіторемедіації.

Досліджено особливості структури та динамічні тенденції рослинності Розточчя, зроблено диференціацію її різноманіття з узагальненням у ієрархічній схемі класифікації синтаксонів лісових екосистем і генетично пов'язаних з ними угруповань. Визначено фітосозологічну цінність рослинності регіону та наведено рекомендації щодо покращення її охорони, збереження та ренатуралізації. Розроблено регіональні діагнози синтаксонів до рівня асоціацій і складено класифікаційну схему рослинності на основі методу Ж. Браун-Бланкс, виявлено нові для регіону синтаксони: 4 асоціації, 57 варіантів асоціацій, 25 стійких угруповань рослинності. Досліджено флору регіону та її представництво у синтаксонах, виявлено взаємозв'язки між флорою та рослинністю регіону через фітосоціологічну структуру флори. Проаналізовано синтаксономічну структуру рослинності з застосуванням методів порівняльної флористики. Виявлено динамічні тенденції, генетичні ряди та синтаксони потенційної рослинності регіону. Визначено рівень созологічної цінності фітобіоти з використанням шкал, адаптованих до флористичної класифікації рослинності, описано склад рідкісного фітоценофонду, ідентифікованого методом Ж. Браун-Бланкс. На підставі концепції системної фітосозології відповідно до програм збереження біорізноманіття лісів Європи обгрунтовано стратегію охорони та ренатуралізації рослинності Розточчя.

Виділено п'ять типів біогеоценозів: солончаковий, степовий, лучний, водно-болотний і бур'янисто-польовий. Встановлено таксономічну й еколого-біоморфологичну структуру флористико-фауністичних комплексів кожного БПД. У їх межах виявлено 278 видів флори і 1 198 видів фауни. Показано, що у формуванні функціональної структури біогеоценозів беруть участь тварини, що належать до п'яти трофічних груп. Виділено вертикальні (яруси, біогеогоризонти) та горизонтальні (парцели) кордони БГЦ. Вони змінюються в часі та залежать від сезонної динаміки фенологічних фаз рослин і тварин. На моделях з'ясовано різні варіанти прогнозів розвитку біогеоценозів. Показано, що підвищення середньорічних температур викличе повсюдну аридизацію, а рівня моря - регіональну галофітизацію.