Висвітлено наукову та науково-організаційну діяльність видатного українського зоолога, академіка НАН України О.П.Маркевича - засновника нового напряму - паразитоценології. Вміщено автобіографічний нарис зі спогадами О.П.Маркевича про дитячі роки, навчання, наукову, науково-організаційну і педагогічну діяльність. Значну увагу приділено викладацькій роботі О.Маркевича в Київському університеті ім. Т.Шевченка.

У роботі на основі широкого кола джерел автор аналізує історичний процес розвитку фізико-астрономічної науки, показує місце вітчизняної науки в системі загальнолюдських знань, висвітлює роль видатних та маловідомих фізиків і астрономів України у розвитку природопізнавальної науки, як в масштабі однієї країни так і у світовій науці, доцільність та необхідність використання матеріалів з історії української науки при вивченні фізики та астрономії. Посібник містить короткі біографічні відомості про життя та наукову діяльність таких фізиків і астрономів: Ю.Дрогобича, З.Скари, Ф.Прокоповича, М.Пильчикова, І.Пулюя, Ю.Кондратюка, Г.Лангемака, І.Тамма, В.Челомея та ін. Питання історії розвитку фізики та астрономії в Україні викладено в хронологічній послідовності. Виокремлено такі періоди розвитку вітчизняної науки: давні часи, епоха Київської Русі, розвій наук в Києво-Могилянській академії, фізика та астрономія в Україні XIX - початку XX століття, створення Української Академії наук як новий етап розвитку вітчизняної науки, розвиток української науки в XX столітті.

Обгрунтовано думку про пріоритетний внесок Ф.Прокоповича у формулювання філософського принципу збереження матерії та руху.

Собраны воспоминания верующих о настоятеле храма Рождества Богородицы хутора Красный Деркул архимандрите Феофане. Рассказывается о его детстве и отрочестве, о предпосылках, приведших Феофана на путь служения Богу. об испытаниях, моральных и физических, ожидавших его на этом пути.

Проаналізовано українсько-німецькі культурні зв'язки XVII - XVIII ст. і участь у них професорів і вихованців Києво-Могилянської академії. Висвітлено діяльність А.-Г.Франке, Й.-Ф.Буддея, С.Пуфендорфа, А.Зернікава, І.Канта - з німецького боку, С.Тодорського, Т.Прокоповича, С.Гамалії, С.Миславського, В.Капніста - з українського. Розкрито основні риси взаємного інтересу німецьких протестантів і православних українців, їх культурну співпрацю. Висвітлено роль Києво-Могилянської академії у духовному житті України.

Проаналізовано зміну ідей "Третього Риму" на рубежі XV - XVI ст. Розглянуто філософсько-релігійні твори того часу, зокрема, "Повесть о Белом Клобуке" Геннадія, погляди Феофана Грека, Андрія Рубльова, Філофея Псковського. Ідея "Третього Риму" - тлумачення особливої місії Москви, що виправдовувало не лише зовнішню експансію, а й внутрішню консолідацію московської держави. Розвиток цієї ідеї спричинили історичні події навколо Московщини. Висунуто гіпотезу, що ідея "Третього Риму" була чи не єдиним культурним надбанням тогочасної Московщини. Вона відповідала ідеології зміцнення централізованої держави та піднесенню царської влади.

Висвітлено методологію літератури та її значення в піднесенні літературно-наукової критики до завдань наукових. Характеризуються поетики ієзуїтських шкіл (Скалігер, Понтан), поетики Київської греко-могилянської академії, поетики Ф.Прокоповича, Л.Горки, М.Довгалевського, П.Конючкевича, Г.Сломинського та ін. Розкрито значення формальної школи для сучасної літературно-наукової критики. Розглянуто теорію інтерпретації літературного твору як відбитку історичного життя, історію її розвитку на Заході Європи (брати Грімм, Крейцер) та в українській науковій критиці (М.Максимович, О.Бодянський, П.Куліш, М.Костомаров). Висвітлено теорію ідеологічної інтерпретації поетичного твору (студії М.Дашкевича, М.Сумцова, П.Житецького, І.Котляревського та ін), теорію наслідування (Т.Бенфей, М.Міллер, студії О.Котляревського, М.Драгоманова, О.Веселовського, О.Колесси, В.Щурата та ін).

Викладено основні науково-теоретичні та історичні категорії, а також закони риторики. Наведено фрагменти праць риторів античного світу: Арістотеля, Цицерона, Платона, Демосфена, видатних мислителів Київської Русі: Іларіона, К.Туровського, В.Мономаха, діячів українського риторичного Ренесансу XVII - XVIII ст.: І.Галятовського, Ф.Прокоповича, Г.Кониського, сучасних ораторів, а також афоризми мислителів давнього та сучасного світу про ораторське мистецтво.

Розглянуто основні етапи розвитку риторичної майстерності. Значну увагу приділено найвизначнішим ораторам світу: Сократу, Демосфену, Цицерону, Іларіону, К.Туровському, Ф.Прокоповичу, М.Ломоносову, М.Сперанському та ін. Окремі розділи присвячено судовому красномовству, засобам вербальної та невербальної комунікації. Всебічно охарактеризовано проблеми розуміння та аналізу мовлення у комунікації.

Розписані статті з історичного книгознавства, архіварства, друкарства, бібліографії, бібліотекознавства, бібліофільства, мистецтва книги, а також з життя книгознавчих установ. Подано розвідки про видатних українських книголюбів, приватні бібліотеки історичних діячів України (М.Смотрицького, Є.Славинецького, П.Могили, Д.Тупталенка, Т.Прокоповича та інших), рідкісні стародруки, що їх збереглося обмаль, а деякі й унікальні, тощо.

Матеріали конференції присвячені проблемам історії та філософським питанням релігії, державної політики щодо різних релігійних культур, взаємодії і взаємовпливів культур і релігій. Представлені деякі аспекти з життя і діяльності окремих релігійних та науково-культурницьких діячів (О.П.Новицького, П.Флоренського, Ф.Прокоповича, О.І.Реріх), показано їх відношення до насильницького атеїзму як одного із складових політики тоталітарної держави. Висвітлюються заходи з охорони релігійних пам'яток культури.

Розглянуто педагогічну думку Княжої доби та Козаччини (Х - XVIII ст.), епохи Просвітництва ХІХ ст. Висвітлено життєвий та творчий шлях Я.Мудрого, В.Мономаха - видатних державних діячів Київської Русі, Є.Прокоповича (1681 - 1736) - вченого, гуманіста, педагога, філософа, письменника, державного діяча, Г.С.Сковороди (1722 - 1794) - філософа, просвітителя, гуманіста, поета та педагога, М.О.Максимовича (1804 - 1873) - ученого-енциклопедиста, фахівця у галузі біології, історії, мовознавства й етнографії, педагога, першого ректора Київського університету та інших.

Рассмотрена педагогическая мысль Княжеской эпохи и Козачества (Х - XVIII ст.), периода Просветительства (ХІХ ст.). Освещен жизненный и творческий путь Я.Мудрого, В.Мономаха - выдающихся государственных деятелей Киевской Руси, Е.Прокоповича (1681 - 1736) - ученого, гуманиста, педагога, философа, писателя, государственного деятеля, Г.С.Сковороды (1722 - 1794) - философа, просветителя, гуманиста, поэта и педагога, М.А.Максимовича (1804 - 1873) - ученого-энциклопедиста, специалиста в области биологии, истории, языковедения и этнографии, педагога, первого ректора Киевского университета.

Наведено біографії В.К.Прокоповича та А.М.Лівицького - визначних українських громадсько-політичних і державних діячів. Детально проаналізовано боротьбу політичних партій та рухів за часів УНР та Директорії. Встановлено, що кожна політична криза віддзеркалювала зміни у співвідношенні сил в українському національному таборі, які відбувалися у процесі гострої політичної боротьби між різними течіями та блоками за умов трансформації та виникнення політичних партій.

Приведены биографии В.К.Прокоповича и А.Н.Ливицкого - известных украинских общественно-политических и государственных деятелей. Детально проанализирована борьба политических партий и движений во времена УНР и Директории. Установлено, что каждый политический кризис отражал изменения в соотношении сил в украинском национальном движении, происходившие в процессе острой политической борьбы между разными течениями и блоками во время трансформации и возникновения политических партий.

Досліджено проблему утвердження християнства у трагікомедії "Владимир" Ф.Прокоповича. Розглянуто суперечності княжої доби у драмах І.Франка "Три князі на один престол" та "Славой і Хрудош", а також романтику княжих часів у драматичній поемі-казці "Сон князя Святослава". Висвітлено історичні постаті у поемі І.Кочерги "Ярослав Мудрий". Викладено особливості відтворення національно-визвольних змагань у драмі С.Черкасенка "Северин Наливайко". Виявлено мотив зради у трагедії "Сава Чалий" М.Костомарова. Проаналізовано образ Богдана Хмельницького у драмі "Милость Божія". Проведено художню інтерпретацію історичних постатей у драмі О.Корнійчука "Богдан Хмельницький". Розглянуто образи кошового отамана Івана Сірко у поемі С.Черкасенка "Про що тирса шелестіла" та Івана Мазепи в однойменній драмі Г.Лижницького.

Исследована проблема утверждения христианства в трагекомедии "Владимир" Ф.Прокоповича. Рассмотрены противоречия княжеского периода в драмах И.Франко "Три князі на один престол" и "Славой і Хрудош", а также романтику княжеских времен в драматической поэме-сказке "Сон князя Святослава". Освещены образы-характеры в поэме И.Кочерги "Ярослав Мудрый". Изложено отображение национально-освободительных движений в драме С.Черкасенко "Северин Наливайко". Определен мотив предательства в трагедии "Сава Чалий" М.Костомарова. Проанализирован образ Богдана Хмельницького в драме "Милость Божія". Предложена художественная интерпретация исторических фигур в драме О.Корнейчука "Богдан Хмельницький". Рассмотрены образы кошевого атамана Ивана Сирко в поэме С.Черкасенко "Про що тирса шелестіла" и Ивана Мазепы в одноименной драме Г.Лижницкого.

Обобщены результаты многолетних исследований и наблюдений на базовой гидрогеологической станции "Феофания" Института геологических наук НАН Украины, которая является единственным по длительности наблюдений (с 1947 г.) натурным полигоном в Украине, изучающим естественный режим грунтовых вод и массоперенос в зоне аэрации с использованием современных технических средств. На основе комплексных (гидрометеорологических, гидрогеологических, гидрофизических, дозиметрических) исследований установлены закономерности водного и температурного режимов зоны аэрации, описаны элементы водного баланса (осадки, испарение, конденсация). Определена естественная цикличности режима грунтовых вод и влагопереноса с режимообразующими факторами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Укр)462

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено сторінки історії невеликого хутора Нова Пасіка, заснованого на початку ХІХ ст. Києво-Печерською Лаврою на південній околиці Голосіївського лісопарку. Зазначено, що пізніше на його місці було побудовано клінічну лікарню "Феофанія".

Освещены страницы истории небольшого хутора Новая Пасека, основанного в начале ХІХ ст. Киево-Печерской Лаврой на южной окраине Голосеевского лесопарка. Отмечено, что позже на его месте была построена клиническая больница "Феофания".

Проаналізовано юридично-правовий статус Київського братства в контексті історії братського руху, шкільництва та церковних інституцій в Україні на початку XVII ст. Розглянуто питання "просвітництва" Т.Прокоповича та Г.Сковороди. Розкрито витоки і природу практичної філософії, висвітлено проблеми філософії освіти.

Проанализирован юридическо-правовой статус Киевского братства в контексте истории братского движения, школьного дела и церковных институций в Украине в начале XVII ст. Рассмотрены вопросы "просветительства" Т.Прокоповича и Г.Сковороды. Раскрыты истоки и природа практической философии, освещены проблемы философии образования.

Висвітлено історію створення, сучасний стан і перспективи розвитку старовинних парків і ботанічних садів, показано їх роль в інтродукції рослин. Акцентовано увагу на проблемах збереження та збагачення рослинного різноманіття. Охарактеризовано парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва "Феофанія", ботанічний сад Національного аграрного університету, Нікітський ботанічний сад, старовинні парки Львівщини. Проаналізовано стан полезахисних насаджень на півдні Одеської області, особливості початку цвітіння деревних рослин за умов потепління клімату, перспективи збагачення асортименту барбарисів для озеленення за умов Лісостепу України.

Освещены история создания, современное состояние и перспективы развития старинных парков и ботанических садов, показана их роль в интродукции растений. Акцентировано внимание на проблемах сохранения и обогащения растительного разнообразния. Охарактеризованы парк-памятка садово-паркового искусства "Феофания", ботанический сад Национального аграрного университета, Никитский ботанический сад, старинные парки Львовской области. Проанализированы состояние полезащитных насаждений на юге Одесской области, особенности начала цветения древесных растений в условиях потепления климата, перспективы обогащения ассортимента барбарисов для озеленения в условиях Лесостепи Украины.

Розглянуто особливості перекодування художнього тексту як семіотичну проблему літературознавства. Проаналізовано архетип хліба в контексті біблійної семіосфери, міф про побудову Вавілонської башти. Висвітлено семантику драматичного панегірика Ф. Прокоповича "Володимир". Визначено виміри структури модерністського тексту в українській драматургії наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.

Рассмотрены особенности перекодировки художественного текста как семиотическую проблему литературоведения. Проанализированы архетип хлеба в контексте библейской семиосферы, миф о построении Вавилонской башни. Освещена семантика драматического панегирика Ф. Прокоповича "Владимир". Определены измерения структуры модернистского текста в украинской драматургии конца ХІХ - начала ХХ ст.