Розглянуто питання зіставної лексикології та семасіології, функціонування англіцизмів у лексико-семантичній підсистемі української та польської мов. Висвітлено лінгвокогнітивний аспект функціонування міфологічних фентезі-світів у ментальному просторі мови за матеріалами англомовних творів жанру "фентезі", концептуальну семантику антропосемічних субстантивних композитів-бахувріхи сучасної англійської мови. Проаналізовано лінгвокогнітивні особливості створення контрастивних образних засобів на основі американської поезії модернізму.

Рассмотрены вопросы сопоставительной лексикологии и семасиологии, функционирования англицизмов в лексико-семантической подсистеме украинского и польского языков. Освещены лингвокогнитивный аспект функционирования мифологических фэнтэзи-миров в ментальном пространстве языка по материалах англоязычных произведений жанра "фэнтэзи", концептуальная семантика антропосемических субстантивных композитов-бахуврихи современного английского языка. Проанализированы лингвокогнитивные особенности создания контрастивных образных средств на основе американской поэзии модернизма.

Розглянуто питання лінгвістики тексту, прагматики і фонетики германських мов. Наведено аналіз дефініцій тексту як об'єкта лінгвістичного дослідження. Висвітлено особливості дискурсивних стратегій і тактик у модальному аспекті альтернативного міфологічного фентезі світу. Описано структурно-змістові ознаки тексту англійської комерційної телереклами. Значну увагу приділено питанням англійської пародії в аспекті теорії інтертекстуальності, комічного потенціалу інтертекстуальних елементів в англомовній драматургії.

Рассмотрены вопросы лингвистики текста, прагматики и фонетики германских языков. Приведен анализ дефиниций текста как объекта лингвистического исследования. Освещены особенности дискурсивных стратегий и тактик в модальном аспекте альтернативного мифологического фентези мира. Описаны структурно-содержательные свойства текста английской коммерческой телерекламы. Значительное внимание уделено вопросам английской пародии в аспекте теории интертекстуальности, комического потенциала интертекстуальных элементов в англоязычной драмматургии.

Висвітлено структурно-семантичні особливості нетипових текстів малого жанру. Наведено функціонально-стильову характеристику спеціальної лексики в Словнику української мови в 11-ти томах, а також комунікативно-прагматичну характеристику конфліктогенних мовленнєвих актів в українській, англійській та польській мовах. Розглянуто особливості реалізації граматичного суб'єкта в англійському поетичному тексті XVIII - XX ст. Проаналілізовано лінгвокогнітивні особливості концепту "МАГІЯ" в міфологічно орієнтованій картині світу за матеріалами давньоанглійських епічних творів та творів жанру фентезі. Розкрито лінгвокогнітивний аспект словесного поетичного образу в історико-типологічній перспективі.

Освещены структурно-семантические особенности нетиповых текстов малого жанра. Приведены функционально-стилевая характеристика специальной лексики в Словаре украинского языка в 11-ти томах, а также коммуникативно-прагматическая характеристика конфликтогенных речевых актов в украинском, английском и польском языках. Рассмотрены особенности реализации грамматического субъекта в английском поэтическом тексте XVIII - ХХ вв. Проанализированы лингвокогнитивные особенности концепта "МАГИЯ" в мифологически ориентированной картине мира по материалам давнеанглийских эпических сочинений и сочинений жанра фэнтэзи. Раскрыт лингвокогнитивный аспект словесного поэтического образа в историко-типологической перспективе.

Висвітлено проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики. Проаналізовано художню своєрідність новелістики американського письменника Г.Джеймса. Описано принципи сатиричного зображення дійсності у творах українського поета П.Гулака-Артемовського та англійського письменника Д.Свіфта. Викладено логіко-поетичні концепції гри у площині жанрових модифікацій сучасної детективної прози. Розглянуто особливості семантики художнього тексту в жанрі "фентезі". Наведено структурно-семантичні характеристики кореневих правильних дієслів германського походження в англомовній медичній термінології, просодичні характеристики категорії модальності в поетичних текстах. Розкрито особливості просодичної організації усного інформаційного тексту для формування ефекту впливу, структурно-семантичні особливості іспанських фразеологічних одиниць з зоокомпонентами.

Освещены проблемы современной мировой литературы и лингвистики. Проанализировано художественное своеобразие новелистики американского писателя Г.Джеймса. Описаны принципы сатирического изображения действительности в произведениях украинского поэта П.Гулака-Артемовского и английского писателя Д.Свифта. Изложены логико-поэтические концепции игры в плоскости жанровых модификаций современной детективной прозы. Рассмотрены особенности семантики художественного текста в жанре "фэнтэзи". Приведены структурно-семантические характеристики корневых правильных глаголов германского происхождения в англоязычной медицинской терминологии, просодические характеристики категории модальности в поэтических текстах. Раскрыты особенности просодической организации устного информационного текста для формирования эффекта влияния, структурно-семантические особенности испанских фразеологических единиц с зоокомпонентами.

Висвітлено проблеми словотвору і синтаксису англійської мови, семіотичні та концептуальні аспекти мовних одиниць, а також проблеми перекладу. Описано жанрові ознаки прозових і поетичних текстів, особливості стильового аналізу літературних творів. Визначено постмодерністські риси наукової фантастики Америки, розглянуто твори жанрів фентезі та антиутопії. Наведено дидактичні рекомендації щодо дієвих способів формування англомовної комунікативної компетенції та уникнення лінгвістичного імперіалізму під час навчання англійської мови.

Освещены проблемы словообразования и синтаксиса английского языка, семиотические и концептуальные аспекты языковых единиц, а также проблемы перевода. Описаны жанровые свойства прозовых и поэтических текстов, особенности стилевого анализа литературных произведений. Определены постмодернистские черты научной фантастики Америки, рассмотрены произведения жанров фэнтэзи и антиутопии. Приведены дидактические рекомендации относительно действенных способов формирования англоязычной коммуникативной компетенции и уклонения от лингвистического империализма в период обучения английскому языку.

Наведено кількісні характеристики синонімії іменника сучасної німецької мови. Проаналізовано особливості вживання лексико-семантичних груп іменників в творах "мирної" та "військової" тематики в сучасній англійській літературі. Розкрито лінгвокогнітивний та мовленнєвий аспекти зіставлення дискурсу модельних особистостей героя і ворога за матеріалами англомовних творів жанру "фентезі". Розглянуто питання розподілу різних структурних типів речень у публіцистичних текстах, мовної комунікації у процесі глобалізації суспільства.

Приведены количественные характеристики синонимии существительных современного немецкого языка. Проанализированы особенности употребления лексико-семантических групп существительных в произведениях "мирной" и "военной" тематики в современной английской литературе. Раскрыты лингвокогнитивный и речевой аспекты сопоставления дискурса модельных личностей героя и врага по материалам англоязычных произведений жанра "фэнтэзи". Рассмотрены вопросы распределения разных структурных типов предложений в публицистических текстах, речевой коммуникации в процессе глобализации общества.

Розглянуто способи актуалізації фразеологізмів у поетичних текстах східнослов'янської поезії. Проаналізовано стилістичні особливості використання теонімічної лексики у художніх творах О.Пчілки. Описано експресивні синтаксичні структури у художньому тексті творів І.Багряного. Висвітлено проблематику дитячих оповідань Л.Яновської, еволюцію досліджень літературних критиків жанру фентезі у ХХ ст. Визначено семантичну параметризацію абстрактних іменників у тлумачних словниках.

Рассмотрены способы актуализации фразеологизмов в поэтических текстах восточнославянской поэзии. Проанализированы стилистические особенности использования теонимической лексики в художественных произведениях Е.Пчёлки. Раскрыты экспрессивные синтаксические структуры в художественном тексте произведений И.Багряного. Освещены проблематика детских рассказов Л.Яновской, эволюция исследований литературных критиков жанра фэнтэзи в ХХ ст. Определена семантическая параметризация абстрактных существительных в толковых словарях.

Проаналізовано особливості драматизму поетичного стилю О. Теліги. Розкрито специфіку вираження національної ідеї І. Франком у творі Я. Грицака "Пророк у своїй вітчизні" в історико-літературознавчому аспекті, жанрових модифікацій фентезі у творчості Г. Штоня. Розглянуто питання рецепції поетичної творчості Т. Осьмачки в літературній критиці 1920-х рр., інтерпретації біблійно-християнської традиції у поезіях молодих поетів Луганщини наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст.

Проанализированы особенности драматизма поэтического стиля Е. Телиги. Раскрыты специфика выражения национальной идеи И. Франко в творчестве Я. Грицака "Пророк в своей отчизне" в историко-литературоведческом аспекте, жанровых модификаций фэнтэзи в творчестве Г. Штоня. Рассмотрены вопросы рецепции поэтического творчества Т. Осьмачки в литературной критике 1920-х гг., интерпретации библейско-христианской традиции в поэзиях молодых поэтов Луганского региона конца ХХ - начала ХХІ вв.

Розглянуто теорію літературних жанрів, сформовану впродовж доби постмодернізму. Увагу приділено жанровим теоріям М. Бахтіна, Ж. Женетта, Д. Ліхачова, Х. Ортеги-і-Гассета, Дж. Фроу, Н. Тмарченка, Ц. Тодорова, А. Фаулера, Н. Фрая, О. Фрейдерберг, Х.Р. Яусса. Проаналізовано такі актуальні для сьогодення жанри, як філософська меніппея, псевдоісторичний роман і роман альтернативної історії, фентезі, детектив, епістолярні та вставні жанри. Простежено динаміку та концептосферу жанрового розвитку доби постмодернізму.

Рассмотрена теория литературных жанров, сформированная в период эпохи постмодернизма. Уделено внимание жанровым теориям М. Бахтина, Ж. Женетта, Д. Лихачева, Х. Ортеги-и-Гассета, Дж. Фроу, Н. Тмарченко, Ц. Тодорова, А. Фаулера, Н. Фрая, О. Фрейдерберг, Х.Р. Яусса. Проанализированы такие актуальные для нашего времени жанры, как философская мениппея, псевдоисторический роман и роман альтернативной истории, фэнтези, детектив, эпистолярные и вставные жанры. Прослежены динамика и концептосфера жанрового развития эпохи постмодернизма.

Розглянуто проблеми передачі соціокультурного компонента авторських топонімів та антропонімів у художніх творах жанру фентезі. Вказано основні помилки та труднощі перекладу семантично-значущих імен і назв та надано приклади їх запобігання. Поставлено завдання щодо створення опису прийомів роботи перекладача з художнім текстом в аспекті збереження соціокультурного компонента семантики ономастичної лексики.

Досліджено роль етимологічного критерію еквівалентності лексичних одиниць у процесі художнього перекладу та доведено залежність коректності інтерпретації даних лексем від специфічного літературного та мовного контексту. Як ілюстративний матеріал залучено два різнопланові джерела: історичний роман американського прозаїка Гора Відала "Сотворіння світу" (Creation, 1981) та фантастичний роман стильового напряму фентезі англійського письменника і філолога Рональда Толкіна "Володар перстенів" (The Lord of the Rings, 1954 - 1955) із їх українськими перекладами.

Здійснено лінгвокогнітивний аналіз номінативних одиниць, які вербалізують базові концепти міфологічної концептуальної картини світу у давньоанглійському епосі та сучасних британських творах жанру фентезі. Висвітлено семантичні, структурні та прагмалінгвістичні аспекти творення та функціонування одиниць вторинної номінації. Акцентовано увагу на розкритті природи міфопоетичної номінації в аспекті когнітивної лінгвістики та зіставленні особливостей мовних засобів втілення концептів-міфологем у текстах двох історичних періодів британського соціуму. Розглянуто механізми творення міфопоетичних тропів як поверхових засобів відображення базових концептуальних метафор міфологічної картини світу. Встановлено, що набір концептуальних метафор і задіяних у них концептів-міфологем є подібним у міфологічних концептуальних картинах світу давніх англійців і сучасних британців. Доведено, що одиниці вторинної номінації текстів обох періодів є міфологічно вмотивованими та орієнтованими на максимальну інформативність та образність. Зазначено, що образність даних одиниць виникає унаслідок взаємодії логічно сумісних понять, відзначається експліцитним характером і постає лінгвокреативним засобом, що дозволяє проектувати у внутрішній формі номінативних одиниць вірогідні варіанти розгортання стереотиптних соціокультурних ситуацій. Встановлено семантичні відповідності та відмінності даних одиниць у давньоанглійському епосі та текстах жанру фентезі, виявлено моделі переосмислення семантики їх компонентів, зразки, визначено відмінності їх структурної організації.

Досліджено особливості передачі імен власних, вжитих у циклі романів жанру фентезі сучасної англійської письменниці Дж.К. Ролінг, українською та російською мовами. Встановлено, що імена власні у художньому творі використовуються з номінативною та характеристичною метою та позиціонуються як один з головних стилістичних засобів, який обумовлює необхідність проведення доперекладацького аналізу й уважного вибору методу формування відповідників онімів. Виявлено основні фактори, що впливають на остаточне рішення перекладача щодо вибору методу формування онімних відповідників. Досліджено основні методи формування відповідників в українському та російському перекладах. Виконано контрастивний контекстуальний аналіз авторських онімів у тексті мови оригіналу і текстах мов перекладу. Встановлено основні типи непередачі/зміни інформації, яка міститься в імені власному, під час перекладу з англійської українською та російською мовами. Розроблено систему типів деформації авторського тексту у процесі передачі імен власних.

Досліджено онтопоетичні аспекти наукової фантастики (НФ) та фентезі американської письменниці Урсули Ле Гуїн. Проведено порівняльний аналіз концепцій "онтологічної поетики" Л.Карасьова та Н.Шогенцукової, узагальнено їх підходи. Зроблено висновок, що об'єктом "онтопоетики" може бути метафорично та символічно насичений текст. Як синтез методологій Л.Карасьова і Н.Шогенцукової запропоновано пошук "метафоричних символів" (С.Ленгер), що допомагають розкрити онтологію конкретного автора. Завдяки аналізу та синтезу концепцій дослідників фантастичної літератури доведено її метафоро-символічну природу та наголошено на її онтологічному статусі як комплексі онтологій (у площині "твір - читач" онтологічність виникає завдяки опозиції альтернативного світу до земної реальності; у площині "твір - автор" - як конструювання персонального всесвіту, обмеженого нормами емпіризму в НФ і авторського культурного досвіду у фентезі; у площині "автор - читач" - потреби злиття їх горизонтів). Як концепт, що синтезує онтологічну напругу трьох горизонталей тріали, застосовано поняття типологічного світу. Під цим терміном розуміється модель буття, що залучає до своєї сфери зазначений метафоричний символ, який може реалізуватися в образі альтернативного світу, але часом потребує відкриття за допомогою дослідження "онтологічно насичених" аспектів творчості автора. Запропоновано здійснювати пошук і вивчення таких світів на різних рівнях тексту з метою їх використання як методології онтологічної поетики фантастичного твору. Розглянуто творчість Ле Гуїн в онтопоетичному ракурсі. Виведено та досліджено моделі буття в її текстах, а саме: "слово (ім'я)",

Розкрито структурно-функціональне значення архетипових образів, мотивів, сюжетних ситуацій і моделей у творчості Д.Р.Р. Толкіна. На підставі принципів міфокритичного аналізу літературного твору, викладених у працях К.-І. Юнга, Н. Фрая, М. Еліаде, К. Леві-Строса, Г. Башляра реконструйовано архетиповий шар текстів Д.Р.Р. Толкіна на різних рівнях художньої структури: сюжетно-композиційному, хронотопному, образно-семантичному. Виявлено специфіку індивідуально-авторської архетипології першообразів (Героя, Тіні, Аніми/Анімусу, Мудрого Старого), першостихій (Землі, Вогню, Води, Повітря), продемонстровано своєрідність художньої трансформації архетипів Самотності, Індивідуалізації, поєдинку, повернення. Розкрито роль архетипових схем у структурній організації трилогії "Володар Перстнів" як художньо-естетичного цілого. Шляхом визначення специфіки архетипових образів і моделей та зіставлення досліджуваних творів з суміжними жанрами художньої словесності охарактеризовано основні ознаки жанру фентезі.

Досліджено художню фантастику як метажанр, а також фантастичне як тип художнього мислення-відчуття. Художню фантастику розглянуто як фантастику-прийом у нефантастичних текстах на матеріалі українських письменників-романтиків, сюрреалістів, постмодерністів, а також як фантастику-концепт з трьома підгрупами, а саме: власне фантастики (твори М.Гоголя, О.Сомова, П.Куліша), наукову фантастику (В.Владка, О.Бердника, В.Савченка, І.Росоховатського, О.Тесленка) та фентезі (М. та С.Дяченків, Ф.Чешка, В.Арєнєва й інших письменників). Конкретизовано уявлення про генетику, архітектоніку, еволюцію художньої фантастики загалом і української зокрема.

Проаналізовано жанрову специфіку майже не досліджених творів О. Бердника. Доведено, що у його художньому доробку представлено переважну більшість піджанрів раціональної фантастики та фентезі. Вивчено стильові особливості творів автора, розкрито його індивідуальну творчу манеру, яскраво позначену лірико-романтичним струменем. З'ясовано інтертекстуальні зв'язки з міфологією, історичними подіями та науковими джерелами, наявними у текстах О. Бердника. Виявлені ключові теми творів, особливості творення образів персонажів і способи моделювання фантастичної дійсності дали змогу на світоглядному, образному та композиційно-сюжетному рівнях визначити жанрово-стильові параметри фантастики письменника, з'ясувати специфіку образного освоєння дійсності письменником з огляду на вимоги фантастичної літератури.

Проаналізовано магічну функцію мови, міфологічні уявлення людини як основи сучасної сугестії. Висвітлено генезу, становлення та функції магічних практик європейської античності. Визначено рефлекси античних міфологічних вірувань і сугестивних практик у сучасному художньому дискурсі жанру фентезі. Описано антропоніми латинського походження як засоби характеристики персонажів. Розглянуто питання етимології, семантики та прагматики словесних формул заклять у дискурсі жанру фентезі.

Проанализированы магическая функция языка, мифологические представления человека как основы современной сугестии. Освещены генезис, становление и функции магических практик европейской античности. Определены рефлексы антических мифологических верований и сугестивных практик в современном художественном дискурсе жанра фентези. Описаны антропонимы латинского происхождения как средства характеристики персонажей. Рассмотрены вопросы этимологии, семантики и прагматики словесных формул заклятий в дискурсе жанра фентези.

Визначено, що основними способами творення є семантична деривація та словоскладання. Встановлено, що поява різноманітних інновацій зумовлена необхідністю концептуалізації нового досвіду, категоризації нових знань людини про можливий світ. Виявлено особливості їх мовної та ментальної презентації. Проаналізовано концептуальні категорії "людина", "простір", "час", "артефакт", "природа", "культура", "суспільство" у творах жанру фентезі. Концептуальна категорія "людина" має складну ієрархічну структуру та подана чисельними номінативними одиницями, що свідчить про антропоцентричний характер можливої картини світу.

Досліджено жанр фентезі в українській прозі кінця XX - початку XXI століття, висвітлено його характерні риси й особливості їх трансформації в сучасній літературі. Проаналізовано твори Г. Штоня та Г. Пагутяк, виявлено елементи міфологізму та філософічності як основних засад змісту в літературі фентезі. Приділено увагу феномену психологізму як засобу проникнення в духовний світ сучасної особистості. З'ясовано специфіку реалізації характеристик західноєвропейського фентезі в художній прозі сучасних українських письменників. Встановлено різновиди фентезі (містично-філософське, метафоричне, "героїчне" та готичне) на прикладі творчості Г. Штоня й Г. Пагутяк. Визначено як прийоми психологізації та міфологізації розширюють зображувальні можливості саме українського фентезі.