Індекс рубрикатора НБУВ: К342

Рубрики:

Металургія важких кольорових металів

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виконано огляд літератури з проблем, що виникли в світі та в Україні в зв'язку зі збільшенням випуску полімерної тари та упаковки і накопиченням її на звалищах. Обговорюються варіанти її утилізації: спалювання з використанням тепла, що виділяється, та переробка. Висвітлено питання збору, розділення, очищення та відмивки відпрацьованої тари. Описано технології переробки, які застосовуються в різних країнах: деструкція та деполімеризація до мономерів і олігомерів, подрібнення і додавання в новий полімер, а також термомеханічна переробка до отримання рецикльованого полімеру. Розглянуто питання утилізації поліетилентерефталату, який потрапляє на звалища у вигляді порожніх пляшок, та можливість його повторного використання, в тому числі, в Україні та Києві.

Исследованы защитные покрытия на основе модифицированных епоксидных олигомеров с добавками отходов ЧПО "Химволокно" и РГХП "Азот" и синергистов - производных бензамидазола. Показано, что утилизация отходов дает 50%-ю экономию дефицитных эпоксидных смол, а разработанна рецептура ингибированных защитных покрытий (ИЗП) обеспечивает повышение их противокоррозионной активности за счет увеличения частных эффектов ингибирования, в особенности - блокировочного. Рост химического сопротивления стали с ИЗП малоцикловой усталости связан с пластификацией образующихся на поверхности металла полимерных металлохелатных пленок.

Вивчено вплив вихідного співвідношення реагентів та концентрації води в системі на ступінь добування фтороводню з метою створення високоефективного технологічного процесу утилізації некондиційних розчинів азотної кислоти та оксидів азоту, які містять інгібуючі домішки. Доведено, що швидкість добування фтороводню прямо пропорційна концентрації азотної кислоти та вихідному співвідношенню реагентів і обернено пропорційна вмісту ортофосфорної кислоти. Визначено оптимальні параметри процесу. На основі експериментальних даних одержано математичні залежності.

Різке збільшення обсягів надходження на ринок України харчових продуктів у розфасованому вигляді спричинило значне забруднення наших міст і сіл і потребує якнайшвидшого вирішення проблеми збору та утилізації використаної тари. В роботі проаналізовано стан довкілля, визначено проблеми організації збору та утилізації споживчої тари і наведено першочергові заходи для їх вирішення.

Приведены результаты исследований по утилизации молибденсодержащих стоков производства электрических ламп. На основе данных лабораторных экспериментов разработана принципиальная модульная схема процесса. Стадия, котрая лимитирует процесс - выпарка отработанных травильных растворов, всесторонне исследована в лабораторных условиях, установлен оптимальный режим реализации выпарки. На основании данных исследований разработана принципиальная технологическая схема процесса.

Встановлено, що традиційна інфузійно-трансфузійна терапія не зменшує перенапруження еритрону після ліквідації кисневої нестачі в організмі, оскільки на її фоні погіршуються утилізація кисню у легенях, транспорт його через капіляри і вивільнення у тканинах. Розглянуто механізми сприятливої дії перфторану на метаболізм еритроцитів, що обумовлює зниження рівня дисгемоглобінів, змінює якісний склад молекулярногемічної ланки кисневого транспорту та сприяє підвищенню кисневої ємності крові внаслідок постгеморагічної анемії. Визначено зміни характеру та сили адаптаційних відповідей системи еритрону та його молекулярногемічної ланки кисневого транспорту, пов'язані з регуляцією спорідненості еритроцитарного гемоглобіну до кисню. Показано, що за присутності перфторану в судинному руслі зменшується функціональне навантаження на еритроцити, що дозволяє зберегти їх подальшу активність і поліпшити кисневий статус організму шляхом зменшення деградаційних процесів у периферичній ланці еритрону. З'ясовано, що у період активної циркуляції перфторану в судинному руслі поліпшується утилізація кисню у легенях, транспорт його через капіляри та віддача тканинам. Виявлено окремі механізми патофізіологічного реагування еритрону на квантову гемотерапію: зміни молекулярногемічної ланки кисневого транспорту, а також киснево-транспортних властивостей крові з поліпшення утилізації кисню у легенях, транспорту та віддачі його тканинам у період проведення курсу квантової терапії. Проаналізовано різні типи впливу на еритрон різноманітних варіантів інтенсивної терапії.

Вивчено вплив компоненту відходів целюлозно-паперової промисловості - водоемульсійного каніфольного клею - на перерозподіл форм зв'язку вологи з керамічною масою, змін її формувальних і сушильних властивостей. З використанням методу диференціальних термопар, визначено диференціальні водоутримуючі властивості керамічної маси відносно різних форм зв'язку вологи з матеріалом. Показано, що обробка цим клеєм сприяє зменшенню енергії зв'язку вологи з матеріалом в області середніх і мікропор зі збільшенням масовмісту в області гелевих пор діаметром 0,003 мкм, що відповідають адсорбованій воді полішарів. Розраховано енергію зв'язку вологи з матеріалом на різних етапах процесу сушки відносно діапазону концентрацій дослідженого хімічного реагенту.

Реконструйовано процеси розбирання мисливської здобичі на граветтоїдних пам'ятках Північного Причорономор'я - Амвросіївському кістковищі та стоянках Анетівка II і Кам'яна Балка II.

Встановлено, що вентиляційні викиди скловарних печей є джерелом значних вторинних енергоресурсів, утилізація яких ускладнена особливостями пилу, що міститься в газах. Основними компонентами хімічного складу даного пилу є оксиди Натрію і Калію. Теоретично й експериментально обгрунтовано концептуальний підхід до розроблення системи знешкодження від пилу й утилізації теплоти газів, що базується на використанні проміжного плівкового пилопоглинаючого теплоносія. Отримано рівняння для розрахунку гідравлічного опору апарата, коефіцієнта теплообміну між газами і теплоутилізуючою поверхнею, а також оцінки ефективності пилоочистки, що дозволило розробити математичну модель апарата. Розроблено й апробовано теплоутилізаційну газоочисну промислову установку. Наведено методику проектування газоочисної системи.

Проаналізовано результати розкопок Амвросіївського пізньопалеолітичного комплексу 1980 - 1990-х рр. та деякі дані попередніх досліджень із застосуванням сучасних вітчизняних і закордонних методик. Реконструйовано процес утилізації здобичі на підставі аналізу колекцій кісток зі слідами різання крем'яними знаряддями, кісток з давніми зламами, структурних особливостей культурного шару, крем'яних і кістяних артефактів. Створено узагальнену модель розбирання туш бізонів, яка включає відтворення етапів і способів утилізації. Встановлено, що місце, де зосереджені залишки кісток тварин, сформувалося внаслідок проведення кількох різносезонних мисливських операцій на території, де відбувався заключний етап загінного полювання - забій бізонів. Відзначено певну залежність стратегії розбирання від сезону полюванн. Доведено, що модель утилізації здобичі в Амвросіївці у загальних рисах збігається з моделями, характерними для пізньопалеолітичних степових пам'яток Східної Європи (Агнетівка ІІ, Кам'яна Балка ІІ) та палеоіндіанських пам'яток Північної Америки (Егейт Бейсін, Олсен-Чаббек).

Здійснено комплексні дослідження та визначено основні закономірності процесів тепломасообміну в пучках поперечно-оребрених труб у разі охолодження димових газів котельних агрегатів нижчого за температуру їх точки роси. За результатами проведених досліджень обгрунтовано відповідні рішення, що стали основою методики теплового розрахунку конвективних поверхонь нагрівання за глибокого охолодження димових газів та ефективних систем теплоутилізації у газоспоживних котельнях. Розроблено типоряд теплоутилізаційного обладнання для котлів потужністю від 0,25 до 3,15 МВт. Проведено дослідження ефективності розробленого устаткування за стендових та експлуатаційних умов. Створено теплоутилізатори, які підвищують коефіцієнт використання палива в котлах на 3 - 8 % у разі їх застосування у системах опалення та на 5 - 12 % у разі використання для потреб гарячого водопостачання.

Метан вугільних родовищ - це нетрадиційний, альтернативний природному газу енергоносій, видобуток та утилізація якого на сьогодні є актуальною проблемою. Саме тому вугільні басейни слід оцінювати як комплексні метановугільні, розробка яких повинна проводитися з обов'язковим видобутком і промисловим використанням вугільного метану. У вугленосних відкладах Львівсько-Волинського та Донецького басейнів містяться значні ресурси метану, що в декілька разів перевищують розвідані запаси природного газу в Україні. Наведено дані про компонентний склад і форми знаходження вуглеводневих газів у вугленосних відкладах і закономірності розподілу в них метану, оцінено ресурси метану вугільних родовищ Львівсько-Волинського та Донецького басейнів, висвітлено перспективи його видобутку та утилізації. Рекомендовано способи та технології вилучення та промислового використання вугільного метану, обгрунтовано їх достовірність та йфективність, розглянуто питання реалізації завдань даної проблеми та її забезпечення на державному рівні.

Ключ. слова: хемосорбція, розчин гідроксиду натрію, сірколужний розчин
Індекс рубрикатора НБУВ: Л111.58

Рубрики:

Очищення газів від окремих речовин

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено матеріали експериментальних досліджень, присвячених вивченню здатності одного з представників безхребетних - гібриду червоного каліфорнійського черв'яка - утилізувати біосубстрат з різним співвідношенням у ньому речовин органічної та мінеральної природи, у тому числі можливих харчових відходів та інших компонентів замкненої екосистеми, зосереджених на борту космічних апаратів. Відображено динаміку хімічного складу біосубстрату з різним співвідношенням компонентів органічного походження в процесі його утилізації олігохетами у нормі та за умов кліностатування. Наведено інформацію щодо спрямованості метаболічних процесів, зокрема, білкового, ліпідного та вуглеводного обміну, їх енергетичного забезпечення в організмі черв'яків у ході утилізації ними біосубстрату та за умов штучної невагомості.

Розглянуто робочий процес системи теплопостачання з застосуванням апаратів занурювального спалювання. Наведено результати термодинамічного аналізу, виконаного за оригінальною методикою в термінах повної ентальпії, контактного нагріву води продуктами згоряння природного газу. Показано, що утилізація теплоти викинутих газів парогазової суміші дозволяє підвищити ККД системи теплопостачання понад 100 % за нижньою теплотою згоряння завдяки використанню фізичного та "прихованого" тепловмісту паливної суміші шляхом попереднього підігріву води та повітря згоряння, а також зволоженню повітряного потоку. Доведено високу ефективність теплоутилізаційної системи паровий насос - vapor pump.

Розглянуто можливості ресурсоощадної екотехнології захисту металів від корозії та корозійно-механічного руйнування у нафтовидобутку, трубопроводному транспорті тощо із залученням відходів хімічного виробництва. Показано, що розроблені інгібітовані захисні композиції з синергічними домішками (активні складові багатьох малотоксичних пестицидів) забезпечують підвищення експлуатаційної надійності металоконструкцій у 2,0 - 3,6 рази в агресивних середовищах та мінімізацію забруднення довкілля.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.2-642

Рубрики:

Algae Водорості. Альгологія

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано склад і властивості побічних продуктів від виробництва рослинних олій. Вивчено колоїдно-хімічні властивості емульсій та емульсійно-суспензійних систем на їх основі. Показано, що дисперсні системи характеризуються регульованими в'язкістю та стійкістю. Встановлено основні важелі керування важливими властивостями інвертних емульсій за допомогою зміни співвідношення водної та олійної фази, додаванням співемульгаторів, наповнювачів тощо. Визначено перспективні напрямки утилізації відходів олійноекстракційних заводів, з метою покращання екологічного стану навколишнього середовища та забезпечення нафтогазовидобувної промисловості ефективними технологічними розчинами.

Розроблено науково-методичні основи регіональної стратегії формування індустрії переробки та утилізації відходів у контексті інноваційної моделі економічного зростання як пріоритетного напряму управління екокризовими промисловими регіонами. Обгрунтовано пропозиції щодо правового, організаційно-економічного та фінансового забезпечення заходів для формування індустрії переробки та утилізації відходів в екокризових промислових регіонах. Запропоновано економіко-математичну модель регіональної системи управління переробкою та утилізацією відходів. Висвітлено організаційно-функціональну структуру, етапи створення, основні пріоритетні напрями діяльності, перелік заходів щодо формування та нормативно-правового забезпечення функціонування Донецького технологічного парку "Ресурсозбереження, переробка та утилізація відходів".