Розглянуто особливості пам'яткоохоронного руху в Україні 1917 - 1991 рр. та актуальні завдання збереження історико-культурної спадщини на сучасному етапі. Детально проаналізовано вплив сучасних політологічних концепцій свободи волі людини на формування громадянського суспільства в нашій державі. Значну увагу приділено антиконфліктним технологіям, українській глобалістиці, а також проблемам державного регулювання за умов перехідної економіки.

Розглянуто основні принципи феноменологічно орієнтованої історико-філософської методології. Значну увагу приділено творчості Л.Вітгенштейна. Досліджено епістемологічні основи аналітичної традиції та її імпліцитні зв'язки з класичною метафізикою. Окремі розділи присвячено інтерпретації класичного буддійського філософського тексту (Lankatara Sutra).

Робота представляє собою короткий соціально-філософський нарис про життя та творчість видатних представників західної інтелектуальної традиції XX ст.

Розглянуто деякі питання теорії даних. Визначено конкретний тип даних. З'ясовано, що тип даних - математична структура за Бурбакі й структура даних. Запропоновано їх нову філософію. Введено абстрактні структури для даних (абстрактні структури пам'яті та власне абстрактні структури для даних) і абстрактні структури (від) даних (типи даних і структури даних). Розглянуто процеси виникнення пoродження структур даних. Наведено класифікацію 28 власне абстрактних структур для даних на базі первинного відношення, що визначає структуру в інформаційній множині або (якщо не існує таке відношення) через повторне відношення лінійного порядку, породжену відображенням інформаційної множини в абстрактну пам'ять. Обговорено співвідношення власне абстрактних структур для даних з абстрактними типами даних і класами об'єктів в об'єктно-орієнтованому підході.

Здійснено аналіз сучасного стану, актуальних проблем і перспектив дослідження однієї з найважливіших галузей історико-філософського українознавства - історії філософії ХІХ - початку ХХ ст.

Досліджено становлення та утвердження професійної філософії в Україні. Охарактеризовано рівень викладання філософії у духовно-академічних навчальних закладах Західної Європи та Києво-Могилянської академії. Детально проаналізовано діяльність професорів Київської академії: Л.Барановича, І.Галятовського, І.Гізеля, С.Яворського та ін.

Розглянуто філософію, феноменологію, соціологію, психологію, історію та історіографію релігії. Значну увагу приділено есхатологічній перспективі світу, проблемі періодизації історії релігії та її типологізації, а також закономірностям релігійного процесу в Україні. Окремі розділи присвячено іудаїзму, буддизму, християнству та ісламу, особливостям і метатеологічним функціям філософської теології, дохристиянським віруванням українського народу, сучасним богословським концепціям поєднання релігії та політики тощо. Детально проаналізовано антропологічну та онтологічну пантеїзацію християнства, основні напрямки сучасного вільнодумства, а також міжконфесійні відносини у світі.

Проаналізовано специфіку формування оцінки як основної категорії прагмалінгвістики. Розглянуто етапи її становлення в українській філософії та лінгвістиці нового і новітнього періодів. Описано її статус, сучасні аспекти та методику вивчення, вивчено мовленнєві та міжмовні процеси, що її супроводжують.

Розглянуто проблему ціннісного вибору, а також людиновимірного характеру системних цінностей. Детально проаналізовано "онтологічний" та "комунікативний" повороти сучасної філософської та етичної думки. Значну увагу приділено ціннісному аспекту досвіду свідомості, а також проблемі раціональності наприкінці XX ст.

Досліджуються філософсько-психологічні джерела аксіопсихології особистості - методологічного стержня суб'єктивної парадигми в сучасній гуманітарній психології; обгрунтовується авторська концепція предметного ядра аксіопсихології; згідно висунутого принципу інтегральності суб'єктності здійснюється реінтерпретація значного масиву феноменів, відкритих у різних наукових школах, що репрезентують структуру, функціонування і розвиток ціннісно-смислової сфери особистості.

Висвітлено науково-практичні підходи, міркування та результати науково-практичних досліджень, що стосуються історії, теорії та філософії державного управління, організації та управління в державних установах, державної служби регіонального і місцевого самоврядування. Розглянуто економічні проблеми державотворення, питання управління системою охорони здоров'я, а також аспекти історії державності у ХХ ст.

Розглянуто теорію та історію державного управління, а також методолого-філософські засади геополітичної тріадології. Детально проаналізовано особливості регіональної політики реформування державного сектора та проблеми реструктуризації промислових підприємств. Окремі розділи присвячено інвестиційно-фінансовому посередництву на сучасному ринку України, правовому регулюванню міжбюджетних відносин, а також організаційно-технологічним принципам створення віртуальної біржі праці.

Висвітлюються проблеми економічного розвитку в умовах фінансових криз, лізингові операції в Україні, теоретичні основи розробки стратегії просування експорту країни на світовий ринок. Простежується вплив світової фінансової кризи на український фондовий ринок, режиму валютного курсу на рівень інфляції. Розглядаються питання страхування валютних ризиків в міжнародних лізингових угодах, методика оцінки фінансового положення фірми за даними балансу. Наведено порівняльний аналіз страхового бізнесу в Україні та в провідних країнах світу (США, Великобританії) тощо.

Розглянуто актуальні проблеми теорії, філософії та історії держави і права, питання удосконалення конституційного, адміністративного, фінансового, цивільного, господарського та міжнародного законодавства. Охарактеризовано судові політичні процеси на західноукраїнських землях у 1920 - 1930-ті рр. Висвітлено історію української державності за часів Центральної Ради у сучасній історико-правовій літературі. Проаналізовано правові аспекти розвитку місцевого самоврядування в Україні та Республіці Білорусь у 1990-ті рр. Значну увагу приділено передумовам запровадження інституту позовної давності у цивільних правовідносинах, скасуванню та зміні заповіту, правовій природі амністії, а також оскарженню діяльності виборчих комісій.

Обговорюються актуальні питання з проблем управління освітою, зокрема, соціально-економічної мотивації в галузі освіти; нової парадигми управління національною освітою як органічною частиною всього суспільства. Висвітлюються проблеми філософії і виховання в післядипломній освіті - культуротворча функція післядипломної освіти; врахування особливостей регіону в післядипломній освіті вчителів; народні традиції, звичаї, обряди як джерело пізнання генетичного кореня народу та ін. Аналізуються соціально-психологічні основи управління інноваційними процесами в освіті - модульно-розвивальна система навчання; технологічна підготовка вчителів як передумова освоєння педагогічних інновацій тощо.

Проаналізовано наявні в зарубіжній літературі підходи до визначення сутності ідеології та її соціальної ролі. Розглядаються проблеми сутності і змісту ідеологічного плюралізму, співвідношення і взаємодії часткових ідеологій різних соціальних груп та відповідних політичних сил і загальносуспільної ідеології як системи узгоджених ціннісних орієнтацій усіх суспільних сил. Розглядаються питання національного та інтернаціонального у вихованні особового складу, релігійного і філософського світосприйняття та світорозуміння, досвід організації і реалізації виховного процесу в збройних силах сучасних розвинутих країн (США, Франції, Великобританії).

Обгрунтовується необхідність глибокого вивчення історії всіма громадянами України незалежно від спеціальності і посади. Дається коротка характеристика держави, висвітлюється питання виникнення українського народу і української мови, тезисно викладається прадавня, середньовічна і сучасна історія України. Особлива увага звертається на спроби різних поневолювачів асимілювати український народ і позбавити його історичної пам'яті та рідної мови. Розглядається новітній етап в історії України з моменту проголошення її незалежності.

Досліджено морально-естетичні проблеми у сучасному світі, зокрема, проблему синтезу парадигмальних форм моралі. Проаналізовано роль естетичного в сучасній культурі. Розглянуто філософську спадщину Реріха. Висвітлено релігійно-естетичні засади мусульманського мистецтва. Розкрито художню традицію ісламу. Охаратеризовано художню творчість як об'єкт естетико-мистецтвознавчого аналізу. Розглянуто проблему символу в авторському кіно. Викладено принципи систематизації мистецької інформації. Запропоновано професійно-методичні поради для опанування мистецтвом правильного дихання в техніці сценічної мови тощо.

Досліджуються актуальні проблеми сучасної філософії, естетики, етики, культурології, літературознавства тощо. Значна увага приділяється проблемам, що знаходяться на межі окремих гуманітарних наук. Висвітлюються концептуальні форми рецепції активності мистецтва в сучасній естетиці і міфологічні підвалини системи ціннісних та естетичних орієнтацій людини. Розглядається соціальна сутність феномену мови як способу людського вираження, проблема суб'єкту в емпіричній теорії значення, а також проблема спілкування в контексті сучасних форм відчуження. Визначено роль мистецтва у формуванні морально-етичних якостей особистості тощо.

Розглянуто широкий спектр досліджень науково-теоретичних аспектів категоріальності естетичного знання, суміжні проблеми філософії, етики, естетики та культурології. Надано оцінку ролі та місця у сучасному культурному просторі новітніх філософсько-культурологічних напрямків, специфіки буття людини в соціумі.