На сторінках даного випуску розглянуто наступні питання - проблема становлення популярних християнських культів в Україні; публічність як домінанта культурної традиції (Волинь другої половини XVI ст.); середньовічна традиція слова, мови та книги в творах Іоана Вишенського; лук та рушниця в лицарській символиці українського козацтва: парадокси козацької ідеології і проблема східного впливу; біблійна генеалогія в етногенетичних концепціях польських та українських літописців і хроністів та ін.

Розглянуто питання українського національного відродження 1920-х рр. у радянській історичній літературі кінця 50-х - середини 80-х рр., стадії розвитку, стан селянства Лівобережної України напередодні суцільної колективізації 1927-1928 рр., причини кризових явищ промисловості Харкова у січні-грудні 1917 р., а також українське повоєнне село 1946-1953 рр. у вітчизняній історіографії. Досліджено роль Харківського університету у керівництві середньоосвітніми навчальними закладами 1805-1835 рр. Особливу увагу приділено висвітленню ролі та значення діяльності відомих вітчизняних діячів (Б.Н.Чичеріна, В.Н.Каразіна, К.Р.Дашкової та ін.) на розвиток української культури та освіти.

Розглядається Архів Коша Запорозької Січі - унікального, історичного джерела, пам'ятки української писемності XVIII століття; в якому всебічно і комплексно відобразився останній сорокарічний період існування запорозького козацтва. Документи охоплюють життя Запорожжя в усіх його проявах: господарську, соціально-правову діяльність, культуру, побут, міжнародні зв'язки, а також адміністративні заходи Запорозького уряду. Частина документів пов'язана з переходом Війська під протекторат Росії у 1734 році. Дуже цінну інформацію містять атестати, видані Кошем, які висвітлюють біографічні відомості про запорожців, їхню службу в куренях і походах за період 1671-1771 рр. Окремо подано документи щодо організації церковної справи на Запорожжі, автономії запорозької церкви.

Подано порівняльну характеристику українського й європейського банківського права. Висвітлено поняття банківського права та банківських правовідносин, джерела банківського права, поняття і правове положення комерційних банків, правовий статус і функції Національного банку України, поняття банківської системи і форми взаємодії її елементів. ПроАналізовано правові основи становлення банківського законодавства країн Європи в процесі створення єдиного правового простору: Європейський Союз як організаційну основу формування європейського правового простору, гармонізацію банківського законодавства країн - членів Європейського Союзу, процес наближення і адаптації банківського законодавства України і Європейського Союзу.

Розглядається українське бібліотекознавство напередодні XXI століття, стан і завдання розробки системи інформаційно-бібліографічного забезпечення потреб з бібліотечної професіології, ретроспективна бібліографічна інформація з історії України, патентно-інформаційне та правове забезпечення винахідників і раціоналізаторів України та ін.

Досліджено значення Вестфальського миру 1648 р. у становленні сучасного міжнародного права. Вперше у вітчизняній літературі підготовка і проведення Вестфальського конгресу розглядається не як виключно західноєвропейський феномен, а як наслідок взаємних зв'язків і взаємодії лабільної системи держав того історичного періоду. Невід'ємною складовою частиною тієї системи держав були також Московська і Польсько-Литовська держави, Запорозьке козацтво, Кримське ханство, Балканські держави, Османська імперія та ін. Підписання Оснабрюцького і Мюнстерського договорів як складових Вестфальського миру оцінюється як закономірний початок сучасного міжнародного права, а також як процес становлення європейського та світового правопорядку. Містяться додатки, які включають переклади російською і українською мовами найсуттєвіших положень Оснабрюцького і Мюнстерського договорів, а також їх повний німецький переклад з латинської мови, що став основою наукового дослідження.

Розглянуто процес утворення Галицько-Волинської держави, українсько-польські відносини на Волині в роки Першої світової війни, соборність українських земель в історичній ретроспективі. Висвітлено специфіку радянської тоталітарної системи на західноукраїнських землях, зокрема, особливості становлення і періодизації сталінського тоталітаризму в Західній Україні, вплив його на українське письменство, створення нової системи освіти на Волині та її радянізацію тощо. Особливу увагу приділено культурному розвитку Волині на межі століть.

Розглянуто місце та роль Волині у визвольній боротьбі українського народу в 1648 - 1657 рр., плани Б.Хмельницького щодо цього регіону, обставини й умови їх реалізації. Волинь, як і решта західноукраїнських земель, посідала досить помітне місце у державницьких планах Б.Хмельницького. Саме завдяки поширенню державницьких планів щодо цих земель, визвольний процес набрав загальноукраїнського характеру.

Зроблено спробу показати розвиток Збройних сил України від княжих часів до сьогодення і роль у даному процесі українського повстанства. Розглянуто структуру війська княжих часів (XI - XIV ст.), його стратегію, визначено діяльність полководців. Досліджено основи побудови Збройних сил українського козацтва (XVI - XVIII ст.), а також головне завдання українського козацького війська Б.Хмельницького. Відзначено видатних полководців даної доби. Наведено факти про знищення Запорізької Січі та запровадження в Україні московського адміністративного устрою. Розглянуто пластунський та січовий рухи в Україні (кінець XIX - початок XX ст.). Наведено історичні дані стосовно повстанського руху Півдня України, а також збройних сил України у періоди національно-визвольної революції та громадянської війни, тоталітарного режиму. Показано передісторію створення Збройних сил незалежної України, її законодавчу базу, роди військ.

Проаналізовано актуальні питання суспільно-політичного та національно-культурного життя українців Галичини від часу національного відродження у XIX ст. до утворення Західно-Української Народної Республіки. Висвітлено національну ідею у програмах та діяльності західноукраїнських політичних партій і організацій даного періоду, проблему виборчої реформи до австрійського парламенту у Галичині, а також українське питання в австрійському парламенті на початку XX ст. тощо.

Досліджено проблему слов'янських русів у світлі археології. Охарактеризовано українське національне відродження кінця XVIII - початку ХХ ст. Розкрито національний феномен українського січового стрілецтва. Наведено методологічні аспекти періодизації українського націогенезису. Зроблено історико-політологічний аналіз державотворчої концепції українських християнських суспільників у міжвоєнній Галичині (1920 - 1939 рр.). Розглянуто проблеми традиції та новаторства монументального мистецтва в Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено участь України у діяльності міжнародних організацій з питань охорони довкілля.

На основі архівних та опублікованих джерел, а також спогадів-свідчень людей проаналізовано три радянські голодомори, їх причини та наслідки. Встановлено, що голодомори у колоніально залежній Україні були штучними, рукотворними, викликаними політикою державної комуністичної партії та уряду СРСР. Внаслідок постійного репресивного тиску партії, її адміністративно-командної верхівки, українське село найбільше постраждало від проведення хлібозаготівельної та податкової політики.

Роботу присвячено найславетнішому центру культурної самобутності українців, загальновизнаній гончарській столиці України - Опішному. Проаналізовно місце та роль Опішного в українській історії та культурі. Детально висвітлено творчий доробок колективу видавництва "Українське народознавство", а також їх плани на майбутнє.

Висвітлено гідроекологічні проблеми ріки Тиси, найбільшої притоки Дунаю, яка охоплює все Українське Закарпаття, питання біорізноманітності водного середовища, а також процеси формування якості води. Особливу увагу приділено основним положенням Міжнародної програми з охорони та сталого використання ресурсів басейну Дунаю, зокрема, тієї частини, що стосується Тиси та інших приток, деяким загальним проблемам збереження біологічного різноманіття довкілля, які увійшли у Програму ООН з питань охорони навколишнього середовища.

Відображається політична ситуація і становище українських земель в XIV - на початку XVI ст. Розглядаються державотворчі тенденції діяльності українського козацтва на початковому етапі його існування та елементи державотворення в діяльності Дмитра Вишневецького.

Досліджено проблему розвитку політичних відносин керівництва Війська Запорозького з офіційними Москвою та Варшавою у контексті пошуку ним способів легітимації політико-соціального статусу козацтва як повноправного політичного народу. Детально проаналізовано діяльність Ю.Хмельницького, І.Брюховецького та П.Тетері. Основну увагу приділено Переяславсько-Московському договору 1654 р., українсько-польській угоді 1658 р., політичним і соціальним передумовам Чорної ради, а також міжусобній боротьбі на Правобережній Україні 1663 - 1664 рр.

Розглянуто періодичні видання, що з'явилися в оточенні українських військовополонених, переміщених осіб і біженців, які перебували після завершення Другої світової війни на території Італії, Австрії, Великобританії, Бельгії, Німеччини, Франції, Швейцарії та інших європейських держав. Значну увагу приділено діяльності видавництв "Українська трибуна", "Вернигора", "Академія", "Логос", "Дніпро", "Українське слово", "Культура", "Прометей", "Час".

Агрокультура українського козацтва розглядається в контексті ідей геніальної роботи українського вченого ХIX ст. Сергія Подолинського про працю на землі та розподіл сонячної енергії, яка є єдиним джерелом життя на нашій планеті. Сергій Подолинський доводить величезну, навіть космічну, роль селянства, яке своєю творчою працею на землі нагромаджує й зберігає сонячну енергію. В роботі також досліджуються ідеї Володимира Вернадського - видатного природознавця ХХ ст., який створив вчення про живу речовину та біосферу, що є теоретичним і практичним підгрунтям сучасної екології, та концепцію ноосфери (сфери розуму) - майбутнього періоду розвитку біосфери, пов'язавши в такий спосіб природознавство з історичною наукою.

Розглянуто українське бароко та літургійне шитво XVII - XVIII ст., українську скульптуру періоду рококо. Охарактеризовано скульптуру другої половини XVI - XVII ст. у збірках Національного музею у Львові та художнє каменярство у місті, антропоморфні скульптури палеометалу з теренів Верхньої Наддністрянщини. Описано фрески каплиці святої Трійці Люблінського замку, графічні взірці в українському іконописі зазначеного періоду, давньоукраїнську рельєфну ікону ХІ - початку XIV ст.

Розглянуто стосунки Союзу визволення України (СВУ) з політичними організаціями слов'янських країн у роки Першої світової війни. Такі відносини внаслідок особливостей геополітичних інтересів складалися по-різному. Наголошено, що інформаційно-дипломатична діяльність СВУ у слов'янських країнах Європи та його діяльність щодо захисту українських національних інтересів сприяли утвердженню міжнародного іміджу України.