Розглянуто міжнародно-правові стандарти прав людини в правовій системі України. Проаналізовано проблеми реалізації, забезпечення та захисту громадянських, політичних, соціально-економічних та культурних прав людини в українській державі. Висвітлено актуальні аспекти вдосконалення механізму законодавчого захисту прав людини, а також охарактеризовано права людини на охорону здоров'я та безпечне навколишнє середовище.

Розглянуто особливості пам'яткоохоронного руху в Україні 1917 - 1991 рр. та актуальні завдання збереження історико-культурної спадщини на сучасному етапі. Детально проаналізовано вплив сучасних політологічних концепцій свободи волі людини на формування громадянського суспільства в нашій державі. Значну увагу приділено антиконфліктним технологіям, українській глобалістиці, а також проблемам державного регулювання за умов перехідної економіки.

Проаналізовано специфіку формування оцінки як основної категорії прагмалінгвістики. Розглянуто етапи її становлення в українській філософії та лінгвістиці нового і новітнього періодів. Описано її статус, сучасні аспекти та методику вивчення, вивчено мовленнєві та міжмовні процеси, що її супроводжують.

Розглянуто питання формування діа- та монологічної компетентності в українській мові у дошкільників з російськомовним типом спілкування, сприймання та розуміння дітьми змісту художніх творів, диференціації та індивідуалізації навчально-виховного процесу в дошкільному закладі. Висвітлено психологічні особливості використання музичного матеріалу в навчанні дітей дошкільного віку, актуальні аспекти особистісної підготовки майбутніх психологів, педагогічні основи модульного навчання у вузі.

Розглянуто основні закономірності виникнення та генезису інституту прокурорського нагляду, проблеми горизонтального розмежування прокурорської компетенції в органах прокуратури, теоретичні засади геополітики, а також історико-правові аспекти становлення та розвитку системи європейської безпеки. Висвітлено об'єктивні умови формування громадянського суспільства у сучасній Україні. Детально проаналізовано роль політичних партій в українській суспільно-політичній структурі Австралії, основні тенденції формування політичного лідерства на пострадянському просторі, проблеми місцевого самоврядування тощо. Окреслено шляхи удосконалення податкового законодавства.

Розглянуто питання вивчення масових джерел з вітчизняної аграрної історії на кафедрі джерелознавства історичного факультету Санкт-Петербурзького державного університету, деякі результати комп'ютерної обробки даних про періодичні видання. Проаналізовано джерела з історії народонаселення Росії ХІХ - початку ХХ ст., визначено нові наукові проекти з історичної демографії Півночі Росії XVIII - початку ХХ ст. на кафедрі джерелознавства Санкт-Петербурзького державного університету. Охарактеризовано Росію на межі ХІХ - ХХ ст. у мемуарах істориків, українські етнографічні матеріали в архівосховищах Російської Федерації, а також національну архівну інформаційну систему України "Архівна та рукописна україніка" тощо.

Наведено результати досліджень у галузі мовного інтелектуалізму, функціонування та еволюції мовних форм, співвідношення книжних і народнорозмовних елементів у різні історико-мовні періоди. Розглянуто структурно-семантичні групи складних слів на позначення кольору в українській поетичній мові, еволюцію оцінної колоративної номінації в контексті проблем дослідження ідіостилю. Висвітлено особливості стилістичного використання фразеологізмів у збірнику сказань XVII ст. В.Ясинського, структурно-семантичні моделі композитів-назв осіб у староукраїнській літературній мові кінця XVI - XVII ст., заповіти, що мають місце в пам'ятках актової писемності XVI - XVIII ст.

Розглянуто деякі аспекти суспільно-політичної діяльності М.І.Костомарова в оцінці вітчизняної історіографії кінця ХІХ - початку ХХ ст., українські військові формування Директорії УНР на Півдні України у грудні 1918 р., становище наукової інтелігенції у державі 1917 - 1927 рр. Проаналізовано процес українізації закладів професійної освіти Миколаївщини у 20 - 30-ті рр., запровадження фашистського "нового аграрного порядку" в Україні. Значну увагу приділено політичним, правовим та екологічним аспектам розвитку України, зокрема, особливостям формування політичної культури, питанням національної безпеки держави з точки зору етнополітичних досліджень, традиціям місцевого самоврядування, ролі політичних партій у політичній системі суспільства тощо.

На основі міської прози В.Шевчука розглядається один із основоположних постулатів екзистенціалізму - боротьба за "автентичну людину". Зроблено спробу проаналізувати твори письменника (роман "Стежка в траві", повісті "Середохрестя", "Птахи з невидимого острова" та інші) як відбиття західного екзистенціалізму і співвіднести їх з традицією екзистенційного мислення, філософування і ,власне, екзистенціалізму в українській літературі.

Висвітлено соціальну структуру, дохристиянські святилища і божества населення Північної Буковини ХІІ - ХІІІ ст. Розглянуто становище єврейського населення регіону за умов першої та другої російських окупацій (1914 - 1915 рр.), товариський рух та українські учительські товариства на Буковині, діяльність відомих буковинських діячів і дослідників (В.С.Залозецького, О.Кандиби, М.Поповича, М.Куєка та ін.). Особливу увагу приділено етнографічним аспектам, у т.ч. особливостям традиційної культури німців Буковини, традиціям заготовлення ткацької сировини наприкінці ХІХ - першій половині ХХ ст., а також опису деяких обрядів різних поселень місцевості.

Наведено основні дані наукових досліджень, що були виконані під час роботи зимівників та наукового складу комплексної морської частини Першої української експедиції 1996-1997 рр. (НДС "Ернст Кренкель") на українській антарктичній станції "Академік Вернадський" та Південно-Оркнейському і Південно-Шетландському полігонах. Викладено результати робіт з гідробіології, метеорології, гідрології, рельєфу морського дна і топографії поверхні моря, геофізики, геохімії, екології та адаптації організму людини. Розглянуто організаційні аспекти роботи Українського антарктичного центру та експедиції.

Книга містить методичні рекомендації до вивчення тексту Біблії з точки зору філології. Досліджується семантика сталих біблійних висловів, як у самій Біблії, так і в українській літературі різних періодів, особлива увага зосереджена на біблійній міфології, героїчному епосі, приповістях та байках, новелах, притчах Біблії.

Розглянуто актуальні літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування біблійного сюжетно-образного матеріалу в культурі різних часів і народів. Висвітлено закономірності переосмислення сюжетів та образів Нового Завіту в українській літературі ХХ ст., проблематику християнської моралі у малій прозі В.Підмогильного у зв'язку з філософією Ф.Ніцше, основні принципи освоєння біблійних образів у ліриці І.Франка. Охарактеризовано етику англіканського протестантизму та її художню репрезентацію у творчості Н.Бретона, біблійні образи в етнологічному аспекті, особливості виявлення апеляції в сакральних текстах, співвідношення експліцитного та імпліцитного в євангельському тексті.

Розкрито тему формоутворення в сучасній українській музиці, зокрема, в творчості композиторів Харкова С.Пілютикова та Ю.Алжнєва. На основі порівняльного аналізу різних стильових композицій визначено загальні закономірності варіантної форми як композиційного цілого: саморух заданої звукової ідеї, первісне інтонаційно-конструктивне утворення; взаємна функціональна рівність варіантів; інтонаційне та структурне проростання, що грунтується на функціональній подібності: від ядра (теми) до цілого (частина, цикл); принципова відкритість до якісного оновлення первісної ідеї, до взаємодії з іншими принципами тематичного розвитку та множинність її вирішень; принципова відсутність обмежень паретворення; зниження чіткої межі структурованості і розвитку форми, за якої межа між експозиційним і розвиваючим викладенням виявляється умовною; розширення семантичних та драматургічних функцій, перехід із однієї функції до іншої.

Вперше показано історію розвитку української вищої освіти, починаючи від Київської Русі і до наших днів, її сучасний стан, успіхи й невдачі перших кроків реформування: давньоруські школи книжного вчення, перші українські університети, стан та напрями розвитку освіти в період між першою та другою світовими війнами, вища освіта Незалежної України. Наведено деякі особливості освіти, в тому числі, сільськогосподарської, в окремих зарубіжних країнах і зроблено критичні узагальнення.

Розглянуто внутрішню форму слова в українській та російській мовах як явище, для якого характерна діалектична єдність синхронічного та діахронічного. Висловлено тезу про те, що між творенням лексико-семантичних варіантів та появою гомогенних омонімів немає чіткої межі, бо це одне і те саме мовне явище на різних рівнях свого існування.

Досліджено вплив спеціальних фізичних вправ на систему "стрілець - зброя". Визначено кількісні характеристики скелетної мускулатури для об'єктивного педагогічного контролю кваліфікованих стрільців.

Видання подає комплексний аналіз головних етапів та особливостей процесу встановлення існуючого україно-польського кордону. Показано місце українського питання в багатовекторній дипломатії сталінського керівництва (1941-1945 рр.) з польським еміграційним і польським комуністичним урядами на фоні формування антигітлерівської коаліції та ролі "великої трійки" у вирішенні питань післявоєнного врегулювання, в тому числі територіального. Вперше в українській історіографії комплексно розглядаються основні принципи і методи, а також організаційні заходи з демаркації українсько-польського кордону 1946-1948, 1951 рр.

Розглянуто онтологічні, аксіологічні та інші проблеми в історії світової філософської думки. Детально проаналізовано особливості філософії Стародавнього світу, середньовіччя, західноєвропейської філософії епохи Відродження, Нового часу, а також охарактеризовано німецьке просвітництво ХVIII ст., німецьку класичну філософію на прикладі поглядів Фіхте, Шеллінга, Гегеля, Канта, Фейєрбаха. Досліджено посткласичний розвиток світової філософії у другій половині ХІХ-ХХ ст., зокрема, філософські погляди П.Флоренського і С.Булгакова, філософську антропологію, неофрейдизм, антропологічні орієнтації герменевтики, прагматизму та неопозитивізму. Особливу увагу приділено висвітленню характерних напрямів розвитку філософської думки в культурі Київської Русі, в Україні у другій половині ХІІІ-ХVII ст., в епоху українського просвітництва у другій половині ХVII-XVIII ст., а також формуванню філософських та суспільно-політичних поглядів у ХІХ-ХХ ст. в Україні та в українській діаспорі.

На підставі історико-літературного процесу розглянуто одну з форм державницьких змагань українського народу в національному письменстві. Охарактеризовано світоглядну та творчу еволюцію багатьох письменників XIX - XX ст.: І.Карпенка-Карого, М.Старицького, В.Будзиновського, М.Левицького, Ю.Мушкетика, М.Глухенького, М.Сиротюка, Я.Стецюка, Р.Чумака, В.Кулаковського та ін. Твори української літературної гайдамакіани проаналізовано на тлі загального розвитку історичної науки, яка значною мірою впливала на художнє моделювання давноминулих історичних подій.