Стартстопові приймачі, які забезпечують роботу систем на основі розрядно-цифрових кодів, автоматично з визначеною вірогідністю за рахунок змінного числа значущих моментів модуляції входять у фазу за декілька циклів. Сигнальні конструкції, реалізовані на базі багатопозиційних часових сигналів, мають постійне число моментів модуляції, що не дозволяє автоматичне фазування приймача. Запропоновано алгоритм оцінки фазового стану приймача в першому циклі і примусового фазування у другому.

Описано методику аналізу та синтезу у процесі проектування багатовимірних систем зі зворотним зв'язком. Розроблено оптимальні робастні децентралізовані контролери номінальної та діагонально-переважної номінальної моделей підсистеми котла з використанням сингулярного підходу. Запропоновані контролери є стійкими для опорних сигналів. Випробувано робастність системи зі спроектованими контролерами та проведено порівняння з раніше розробленим багатовимірним пропорційно-інтегральним контролером. Результати моделювання у частотній та часовій областях показали перевагу запропонованих децентралізованих контролерів.

Розглянуто проблему відбиття алгоритмів цифрової обробки сигналів на програмовані логічні матриці (ПЛМ). Запропоновано новий метод відбиття, який враховує структурні властивості ПЛМ, мінімізує вартість апаратних засобів і дозволяє розробити конвейєрні структури з високою тактовою частотою. Мметод перевірено під час проектування структур фільтрів нескінченних імпульсних відгуків, що використовуються у ПЛМ. Структури мають високу пропускну здатність і високий коефіцієнт використання апаратури.

Висвітлюються результати теоретичних та експериментальних досліджень в галузі створення і впровадження у промисловості систем автоматичного керування, технічних засобів живлення та складання виробів, пристроїв друкарських машин, контрольних автоматів, засобів цифрової обробки сигналів в інформаційних системах, нових технологій оброблювання та зміцнення виробів. Значна увага приділяється проблемам математичного моделювання нових технологій формотворення, прогресивних інструментів та обладнання.

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень у галузі створення й упровадження у промисловість систем автоматичного керування, технічних засобів живлення та складання виробів, контрольних автоматів, засобів цифрової обробки сигналів у інформаційних системах, технологій викінчувального оброблювання та зміцнення виробів. Апробовано математичні моделі у процесі проектування технологічних систем, сучасних інструментів та обладнання. Проаналізовано вплив шумів оптико-цифрової системи на точність вимірювання геометричних параметрів бінарних тіньових зображень.

Наведено загальні відомості про систему централізації стрілок та сигналів, зокрема, маршрутизацію пересувань на станції, структуру електричної централізації, забезпечення надійності та безпеки. Розглянуто виконавчі пристрої та датчики електричної централізації - стрілочні приводи, станційні світлофори, рейкові кола. Запропоновано схеми управління виконавчими пристроями, а також проаналізовано відмови пристроїв централізації.

Відображаються результати робіт у галузі вимірювань і засобів керування із застосуванням сучасної аналогової і цифрової техніки, зокрема, мікропроцесорних систем. Серед них - моделювання сигналів у первинному перетворювачі імпульсного термометра; застосування контрасту з нелінійними симетричними властивостями для підвищення візуальної якості зображень; методика розв'язання прямої задачі томографії провідності; аналіз режимів і структура джерела квадратурних сигналів на базі моделі неповної системи сигнумізованих рівнянь; визначення умов симетрування параметричного вихрострумового перетворювача; гістограмні перетворення як складова частина теорії контрастності зображень; цифровий автокомпенсаційний вимірювач складових імітансу; дослідження стійкості квантового давача з імпульсним збудженням; питання структурного синтезу число-імпульсних функціональних перетворювачів кодів; утиліта SYSTEM MANAGER та ін.

Досліджено електрофізичні властивості електродних матеріалів, градуювання та верифікації засобів термометрії. Оцінено швидкодію число-імпульсних функціональних перетворень. Наведено динамічну модель функції перетворення пірометричних перетворювачів для іонно-плазмових установок за умов впливу промислових перешкод, а також математичну модель джерела квадратурних сигналів на основі рівнянь Ван-дер-Поля з урахуванням нелінійності. Запропоновано нову теорему електростатики. Розглянуто принцип побудови цифрового кусково-нелінійного гамма-коректора відеосигналу для підвищення ефективності перетворення телевізійних зображень. Охарактеризовано вплив крайового ефекту на точність вимірювання інтегральних характеристик електромережі.

Розглянуто основні аспекти автоматичного управління в технічних системах, зокрема, багатовимірними лінійними об'єктами у задачах автоматичного слідкування та координації за допомогою вироджених керувальних підсистем, питання створення автоматизованого вимірювача вологості сипучих матеріалів з підвищеною точністю. Описано вимірювальні перетворювачі постійного струму в частоту на основі квантових магнітометричних давачів, аналого-цифрові перетворювачі поодиноких і рідкоповторювальних сигналів на основі елементів оптоелектроніки, гібридні функціональні перетворювачі з частотною модуляцією вхідних сигналів.

Описано ростомір для автоматичної реєстрації росту стебла та його міжвузлів такої високорослої рослини, як кукурудза. Ростомір містить блок вимірювання у вигляді ланцюгово-протяжного механізму з "датчиком росту" та блок реєстрації сигналів з їх обробкою за заданою програмою на мікрокалькуляторі БЗ-34.

Розглянуто принципи побудови й особливості адаптивної моделі для дослідження процесів у нелінійних ланках автокомпенсаційного перетворювача імпульсних сигналів в постійну напругу.

Подано адаптивний алгоритм визначення кореляційних функцій в реальному часі для аналізу стаціонарності з використанням ковзного вікна, що пересувається з дискретністю одного відліку. Аналіз стаціонарності полягає в порівнянні середніх та дисперсій випадкового процесу на поточному інтервалі аналізу і на поточному довірчому інтервалі. Здійснене порівняння похибок дисперсії для алгоритмів з кроковим та ковзним вікном. Подана структурна схема бортового адаптивного корелятора.

Запропоновано вираз для виграшу у відношенні сигнал-завада на виході адаптивного компенсатора вузькосмугових завад, який містить подільник потужності, лінію затримки та суматор. Доведено, що в загальному випадку оптимальний щодо означеного виграшу коефіцієнт розподілу потужностей сигналів основного і компенсаційного каналів залежить від співвідношення ширини спектрів завади й сигналу, а під час дії вузькосмугової завади оптимальний коефіцієнт наближається до 0,5.

Наведено опис фільтрації неперервних сигналів, яка грунтується на використанні адаптивної системи ортонормованих секвентних функцій. Початковий процес перетворюється на послідовність прямокутних імпульсів, і фільтрація відбувається шляхом вилучення імпульсів вказаної довжини. Із фрагментів, що залишилися, синтезується корисний сигнал.

З позиції прикладної оптоелектроніки класифіковано пристрої керування лазерним пучком, одним з різновидів яких є акустооптичні, що використовуються в системах оптичного запису інформації, обробки радіооптичних сигналів. Стисло викладено історію розвитку фізичної та прикладної закордонної, країн СНД і вітчизняної акустооптики. Доведено, що базовим елементом акустооптичних пристроїв керування амплітудою, фазою, частотою і напрямком пучка є акустооптична комірка. Запропоновано трактування визначень акустооптичних пристроїв - акустооптичних модулятора, лінії затримки, затвора, дефлектора, сканера, фільтра.

С позиций прикладной оптоэлектроники проведена классификация устройств управления лазерным пучком, одной из разновидностей которых являются акустооптические, используемые в системах оптической записи информации, обработки радиооптических сигналов. Кратко изложена история развития физической и прикладной зарубежной, стран СНГ и отечественной акустооптики. Показано, что базовым элементом акустооптических устройств управления амплитудой, фазой, частотой и направлением лазерного пучка является акустооптическая ячейка. Предложена трактовка определений акустооптических устройств - акустооптических модулятора, линии задержки, затвора, дефлектора, сканера, фильтра.

The laser beam control units, the acoustooptic units used in the systems of information optic recording, radio optic signals being among them, are classified in the context of the applied optoelectronics. A short retrospective journey into the historyof foreign, CIS and domestic physical and applied acoustooptics is made. It is shown that the base element of acoustooptic devices, which controls the amplitude, phase, frequency and direction of the laser beam, is the acoustooptic cell. Interpretation of the acoustooptic devices - acoustooptic modulator, delay line, shutter, deflector, scanner, filter - is given.

Подано алгоритм для оцінювання напрямків приходу сигналів у багатосигнальній обстановці, який використовує синтезування апертури антенної решітки. Ефективність алгоритму проаналізовано за допомогою моделі частково когерентних сигналів.

Досліджено вплив гармонічних, перехідних і флуктуаційних завад на вимоги до параметрів приймача сигналів частотно-часового коду. Наведено методики дослідження та графіки розподілу ймовірності перебою залежно від параметрів приймального пристрою та номера підканалу.

Отримано алгоритми просторово-часової обробки сигналів у багатопроменевих РЛС, стосовно до гауссових моделей перешкод і шумів та детермінованого сигналу з використанням розробленого композиційного методу.

Наведено аналіз імітостійкості систем супутникового зв'язку й управління з урахуванням енергетичних характеристик використаних сигналів. Наведено рекомендації щодо застосування складних фазоманіпульованих сигналів у даних системах.

Приведен анализ имитостойкости систем спутниковой связи и управления с учетом энергетических характеристик используемых сигналов. Даны рекомендации по применению в данных системах сложных фазоманипулированных сигналов.

Analysis of imitation stability of the satellite communication and control systems in terms of the used signals power characteristics is given. Recommendations for the complicated phase manipulated signals application in the given systems are provided.

Розглянуто вплив ступеня когерентності сигналів на роздільну здатність алгоритмів підпросторів. Аналіз ефективності алгоритмів здійснено на основі моделі частково когерентних сигналів. Подано рекомендації щодо практичного використання алгоритмів.