На основі систематизації архівних та джерелознавчих матеріалів подаються найосновніші сюжети про створення Всесвіту й Землі, небесних світил, виникнення природних та атмосферних явищ. Переважна більшість оповідного фольклорного матеріалу стосується народного світобачення, в ньому віддзеркалюються давні вірування і міфологічні погляди українського народу на окремі явища повсякденного життя. Особливу увагу приділено висвітленню взаємин людини з тваринним світом у фольклорному відображенні. Підкреслюється, що серед українців був широко розвинений тотемізм, тобто ставлення з особливою повагою до свійських тварин і диких звірів: вовка, кози, коня, корови, вола, пса, кота, павука. Показано, яке місце в українській мітології належить птахам, плазунам та земноводним.

Розглянуто теоретичні аспекти релігієзнавства, визначено предмет, структуру та методологічні засади навчального курсу. Встановлено місце та роль релігії у соціально-культурному процесі, проаналізовано основні теорії її виникнення та ранньоісторичні форми прояву (магію, фетишизм, анімізм, тотемізм, землеробський культ, шаманізм). Наведено наукове пояснення походження релігії. Охарактеризовано етнічні, національні, етнодержавні та світові релігії, новітні релігійні течії та рухи. Детально розглянуто конфесії, поширені на території України. Досліджено основні тенденції розвитку релігії та церкви у світі, Україні та регіоні. Наведено витяги з національного законодавства та міжнародних нормативних актів, які стосуються свободи совісті, а також релігієзнавчий словник і статистичні матеріали про сучасний стан релігійної мережі та динаміку її розвитку.

Рассмотрены теоретические аспекты религиеведения, определены предмет, структура и методлогические принципы учебного курса. Установлены место и роль религии в социально-культурном процессе, проанализированы основные теории ее возникновения и раннеисторические формы проявления (магию, фетешизм, анимизм, тотемизм, земледельческий культ, шаманизм). Приведено научное объяснение происхождения религии. Охарактеризованы этнические, национальные, этногосударственные и мировые религии, новейшие религиозные течения и движения. Детально рассмотрены конфессии, распространенные на территории Украины. Исследованы основные тенденции развития религии и церкви в мире, Украине и регионе. Приведены выдержки из национального законодательства и международных нормативных актов, которые касаются свободы совести, а также религиеведческий словарь и статистические материалы о современном состоянии религиозного общества и динамики его развития.

Розглянуто релігієзнавство як специфічну сферу гуманітарного знання, а також релігію як предмет філософського осмислення, духовний феномен і суспільне явище. Розкрито суть поняття феномену релігії, описано первісні "чуттєво-надчуттєві" вірування (анімізм, фетишизм, тотемізм, магію), етнонаціональні релігії, буддизм, християнство, іслам. Проаналізовано особливості правового регулювання свободи совісті в Україні, висвітлено місце Української православної церкви, Української греко-католицької церкви в сучасній українській державі.

Рассмотрены религиеведение как специфическая сфера гуманитарного знания, а также религия как предмет философского осмысления, духовный феномен и социальное явление. Раскрыта сущность понятия феномена религии, описаны первичные "чувственно-надчувственные" верования (анимизм, фетишизм, тотемизм, магия), этнонациональные религии, буддизм, христианство, ислам. Проанализированы особенности правового регулирования свободы совести в Украине, освещено место Украинской православной церкви, Украинской греко-католической церкви в современном украинском государстве.

Визначено сутність, структуру та функції релігії, наведено класифікацію релігійних учень. Проаналізовано роль соціальних, гносеологічних, онтологічних і психологічних чинників у процесі формування релігійних уявлень. Розглянуто основні теорії походження релігії, наведено відомості про історію виникнення первісних вірувань та їх специфічні прояви (тотемізм, фетишизм, магію, шаманство, землеробський культ). Охарактеризовано релігії різних народів та визначено їх специфічні національні особливості, проаналізовано основні напрями та течії. Наведено теоретичні відомості про світові релігійні концепції - будизм, християнство, православ'я, католицизм, іслам. Розглянуто нетрадиційні релігії та секулярні вчення релігійного характеру. Проаналізовано історичні форми критичного аналізу релігійних учень, визначено сутність та умови забезпечення свободи совісті в Україні. Наведено короткий релігієзнавчий словник.

Определена сущность, структура и функции религии, приведена классификация религиозных учений. Проанализирована роль социальных, гносеологических, онтологических и психологических факторов в процессе формирования религиозных представлений. Рассмотрены различные теории происхождения религии, история возникновения первобытных верований и их специфические проявления (тотемизм, фетишизм, магия, шаманство, земледельческий культ). Охарактеризованы религии различных народов и определены их национальные особенности, проанализированы основные направления и течения. Изложены теоретические сведения о таких мировых религиозных концепциях, как буддизм, христианство, православие, католицизм, ислам. Рассмотрены нетрадиционные религии и секулятивные учения религиозного характера. Проанализированы исторические формы критического анализа религиозных концепций, определена сущность и условия обеспечения свободы совести в Украине. Приведен краткий словарь религиозных терминов.

Розглянуто проблему визначення семантичної та прагматичної структури слова. Проаналізовано особливості лексичної та граматичної сполучуваності як ідеального механізму реалізації взаємозв'язку значення та смислу. Досліджено процес універсалізації смислу в системі "слово (побутова назва) - образ (метафора) - символ (етнокультурне значення)". Встановлено символічне значення фауноназв, з'ясовано їх роль в етномовній картині світу українців. Проаналізовно особливості виникнення тотемізму та символізації. Охарактеризовано ідеографічні аспекти фауноназв як етнокультурних концептів і досліджено специфіку їх функціонування у фольклорі та міфологічних творах. Наведено ідеографію українських фауноназв-етносимволів.

Рассмотрена проблема определения семантической и прагматической структуры слова. Проанализированы особенности лексической и грамматической соединимости как идеального механизма реализации взаимосвязи значения и смысла. Исследован процесс универсализации смысла в системе "слово (бытовое название) - образ (метафора) - символ (этнокультурное значение)". Рассмотрено символическое значение фауноназваний, определена их роль в этноязычной картине мира украинцев. Проанализированы особенности возникновения тотемизма и символизации. Охарактеризованы идеографические аспекты фауноназваний как этнокультурных концептов и исследована специфика их использования в фольклоре и мифологии. Приведена идеография украинских фауноназваний-этносимволов.

Розглянуто релігієзнавство як специфічну сферу гуманітарного знання, наведено його методи та принципи. Розкрито суть поняття феномену релігії, наведено основні елементи та структуру релігії, запропоновано філософські концепції її природи. Охарактеризовано релігію як духовний феномен і суспільне явище, а також як форму онтологічного самовизначення людини. Розглянуто первісні чуттєво-надчуттєві вірування (анімізм, фетишизм, тотемізм, магію), а також етнонаціональні релігії (іудаїзм, індуїзм, таїстичні вірування праукраїнців часів Київської Русі), буддизм, християнство, іслам. Подано стислий словник релігієзнавчих термінів.

Рассмотрено религиеведение как специфическая форма гуманитарного знания, приведены ее методы и принципы. Раскрыто содержание понятия феномена религии, приведены основные элементы и структура религии, предложены философские концепции ее природы. Охарактеризована религия как духовный феномен и общественное явление, а также как форма онтологического самоопределения человека. Рассмотрены первично-чувственные верования (анимизм, фетишизм, тотемизм, магия), а также этнонациональные религии (иудаизм, индуизм, таистические верования праукраинцев времен Киевской Руси), буддизм, христианство, ислам. Приведен краткий словарь религиеведческих терминов.

Висвітлено особливості правового регулювання свободи совісті в Україні. Проаналізовано сучасний релігійний стан у державі в цілому та на Вінниччині зокрема, визначено форми первісних вірувань: магію, анімізм, тотемізм, фетишизм. Розглянуто історичні умови виникнення ісламу, християнства. Запропоновано класифікацію нетрадиційних релігій.

Освещены особенности правового регулирования свободы совести на Украине. Проанализировано современное религиозное состояние в государстве в целом и на Винниччине, в частности, определены формы первичных верований: магию, анимизм, тотемизм, фетишизм. Рассмотрены исторические условия возникновения ислама, христианства. Предложена классификация нетрадиционных религий.

Проаналізовано стан проблеми походження українців, зважаючи на сучасну європейську етнологію. Описано процеси трансформації національної ідентичності в Україні. Розглянуто системи соціальної ідентичності та зміст ідентифікаційних пріоритетів громадян країни, їх базові цінності. Наведено основні характеристики архаїчного явища тотемізму, збережені в українському фольклорі із залученням казкового матеріалу. Розкрито чинники переходу від доісторичного суспільства до історичного в період ранньої історії Київської Русі.

Проанализировано состояние проблемы происхождения украинцев с позиций современной европейской этнологии. Описаны процессы трансформации национальной идентичности в Украине. Рассмотрены системы социальной идентичности и содержание идентификационных приоритетов граждан страны, их базовые ценности. Приведены основные характеристики архаического явления тотемизма, сохраненные в украинском фольклоре с привлечением сказочного материала. Раскрыты факторы перехода от доисторического общества к историческому в период ранней истории Киевской Руси.

Розкрито витоки та сутність постраціональної комунікації, її значення в формуванні масового суспільства та нових інформаційних технологій. Висвітлено проблему соціально-філософського аналізу маргінальності. Визначено тотемізм як фактор формування архетипних форм ментальності людини. Розглянуто питання застосування наукових методів в естетиці.

Раскрыты истоки и сущность пострациональной коммуникации, её значение в формировании массового общества и новых информационных технологий. Освещена проблема социально-философского анализа маргинальности. Определен тотемизм как фактор формирования архетипных форм ментальности человека. Рассмотрены вопросы применения научных методов в эстетике.

Висвітлено предмет, мету та завдання історичної термінології як важливої історичної дисципліни, що вивчає історичні категорії, терміни, поняття та вислови. Наведено тлумачення таких термінів і понять, як автаркія, агресія, ідеалістичне розуміння історії, історична етнологія, категорії соціальної філософії, культурно-історичний тип, маргіналістика, тотемізм, фортуна, цивіліологія.

Освещены предмет, цель и задачи исторической терминологии как важной исторической дисциплины, изучающей исторические категории, термины, понятия и высказывания. Дано толкование таких терминов и понятий, как автаркия, агрессия, идеалистическое понимание истории, историческая этнология, категории социальной философии, культурно-исторический тип, маргиналистика, тотемизм, фортуна, цивилиология.

Розглянуто місце і роль релігії в соціально-культурному процесі. Охарактеризовано конфесії, поширені на території України. Наведено витяги з законів України та міжнародних нормативних актів, які стосуються свободи совісті. Запропоновано класифікацію релігій, проаналізовано її зовнішню та внутрішню структуру, визначено соціальні функції. Викладено наукове пояснення виникнення релігії. Розкрито зміст понять фетишизму, анімізму, тотемізму, магії, шаманізму. Описано етнічні (народні, національні й етнодержавні) та світові (буддизм, християнство, іслам) релігії, новітні релігійні течії та рухи. Висвітлено сучасний стан і основні тенденції розвитку релігії та церкви в світі та Україні.

Рассмотрены место и роль религии в социально-культурном процессе. Охарактеризованы конфессии, распространенные на территории Украины. Приведены выдержки из законов Украины и международных нормативных актов о свободе совести. Предложена классификация религий, проанализирована ее внешняя и внутренняя структура, определены социальные функции. Изложено научное пояснение возникновения религии. Раскрыто содержание понятий фетишизма, анимизма, тотемизма, магии, шаманизма. Описаны этнические (народные, национальные и этногосударственные) и мировые (буддизм, христианство, ислам) религии, новейшие религиозные течения и движения. Освещены современное состояние и основные тенденции развития религии и церкви в мире, Украине.

Обгрунтовано значення релігієзнавства як науки та навчальної дисципліни. Викладено теологічно-філософський, психологічний та соціологічний підходи щодо дослідження релігії, охарактеризовано її елементи та структуру, визначено функції та роль у суспільстві. Розглянуто первісні форми релігії та родоплеменних культів (фетишизм, тотемізм, табу, магію, анімізм). Показано значення шаманізму у подальшому розвитку релігії. Визначено характерні риси та різновиди етнічних релігій, розкрито зміст поняття світової релігії, викладено основні положення буддійського віровчення. З'ясовано соціально-історичні причини виникнення ісламу, висвітлено мусульманську філософію. Наведено характеристику християнства як світової релігії, показано його роль в історичному розвитку суспільства. Проаналізовано взаємодію релігії з іншими проявами духовної культури.

Обосновано значение религиеведения как науки и учебной дисциплины. Изложены теологическо-философский, психологический и социологический подходы к исследованию религии, охарактеризованы ее элементы и структура, определены функции и роль в обществе. Рассмотрены ранние формы религии и родоплеменных культов (фетишизм, тетемизм, табу, магия, анимизм). Показано значение шаманизма в дальнейшем развитии религии. Определены характерные особенности и разновидности этнических религий, раскрыто содержание понятия мировой религии, освещены основные положения буддийского вероучения. Установлены социально-исторические причины возникновения ислама, рассмотрены вопросы мусульманской философии. Приведена характеристика христианства как мировой религии, показана его роль в историческом развитии общества. Проанализировано взаимодействие религии с другими проявлениями духовной культуры.

На підставі досліджень, етнографічних праць, спостережень та розвідок висвітлено картину світобачення древніх слов'ян. Охарактеризовано праслов'янський міфовсесвіт, його магію, метаморфози, ієрархію богів і духів, особливості народних обрядів. Розкрито сутність таких понять, як тризна, анімізм, тотемізм, магія, вовкулак, злидні, караконджали, русалки, грумантський пес, лютня, литаври, чудо-юдо.

На основе исследований, этнографических трудов, наблюдений и разведок освещена картина мировоззрения древних славян. Охарактеризован праславянский мифокосмос, его магия, метаморфозы, иерархия богов и духов, особенности народных обрядов. Раскрыта сущность таких понятий, как тризна, анимизм, тотемизм, магия, вовкулак, злыдни, караконджалы, русалки, грумантский пес, лютня, литавры, чудо-юдо.

Розглянуто суспільно-політичний устрій мінойського Криту у другій половині XVII - середині XV ст. до н.е. Висвітлено питання адміністративно-територіального устрою Критської держави. Проаналізовано соціальну структуру мінойського суспільства. Досліджено проблеми "мінойського матріархату" та мінойської монархії. Зазначено, що основними організаційними центрами, довкола яких формувалася Критська держава, були палацові комплекси. Висвітлено процес зародження та розвитку Критської морської держави. Здійснено спробу відтворити картину політичного протистояння у критському суспільстві та сформульовано гіпотезу "партійного" тотемізму. Запропоновано нове розуміння "мінойського матріархату" як влади консервативної суспільно-політичної "партії", в якій, поряд з жінками, суттєву роль відіграють чоловіки з числа критської жрецької верхівки. Під час дослідження з'ясовано роль зовнішньої експансії критських царів у формуванні мінойської монархії.

Висвітлено джерела релігієзнавства, засади формування релігієзнавчої парадигми, основні концепції щодо сутності та походження релігій, особливості релігії у структурі суспільного світогляду, класифікацію світових релігій. Наведено основні характеристики та типи первісних релігій, зокрема, тотемізм, фетишизм, анімізм, аніматизм, магія. Проаналізовано особливості релігій періодів перших цивілізацій та ранньої державності - Стародавнього Єгипту та Межиріччя, античної Греції та Риму, а також історичних національних релігій - індуїзму, сикхізму, джайнізму, зороастризму, даосизму, конфуціанства, синтоїзму. Розкрито основи вчення юдаїзму, віровчення та категоріальний апарат буддизму, основи християнської етики, засади екуменізму та його прояви в Україні, основи вчення мусульман, цивілізаційну та релігійну місії ісламу. Визначено філософсько-правовий вимір свободи совісті та толерантності, новітні релігійні деструктивні та окультні спільноти. Особливу увагу приділено державній релігійній політиці та церкві на українських землях в історичному контексті.

Висвітлено теоретичні аспекти релігієзнавства. Показано місце та роль релігії в соціально-культурному процесі. Увагу приділено конфесіям, які поширені на території України. Охарактеризовано ранньоісторичні форми релігії, зокрема, фетишизм, анімізм, тотемізм, шаманізм. Подано інформацію про буддизм, іслам, християнство, старообрядництво, лютеранство, кальвінізм, баптизм, п'ятидесятництво, а також новітні релігійні течії та рухи. Розглянуто значення вільнодумства й атеїзму в історії культури людства. Розкрито проблеми свободи совісті і правового регулювання державно-церковних відносин в Україні.

Висвітлено теоретичні та методологічні засади релігієзнавства. Розкрито сучасні підходи до розуміння причин виникнення релігії та вільнодумства, їх типології, структури та сучасних форм функціонування. Показано місце та роль релігії в соціально-культурному процесі. Описано такі ранньоісторичні форми релігії, як фетишизм, анімізм, тотемізм, магія, шаманізм, землеробський культ. Подано інформацію про етнічні та світові релігії, зокрема, індуїзм, конфуціанство, іудаїзм, буддизм, християнство, іслам, новітні релігійні течії та рухи. Увагу приділено православ'ю, католицизму, старообрядництву, лютеранству, баптизму, неоязычництву (рідновірству), саєнтологічним (наукологічним) рухам. Охарактеризовано сучасну релігійну ситуацію в Україні, розкрито проблеми свободи совісті та правового регулювання державно-церковних відносин в країні.

Проаналізовано дослідження Дж. Фрейзера, викладених у його фундаментальній праці "Золота гілка". Дж. Фрейзер - один із засновників антропологічної школи, міфологічні теорії якої стали своєрідним підгрунтям для формування міфокритичної методології XX ст.

Вміщено основні історичні та культурологічні терміни. Зауважено, що опрацювання матеріалів словника з дисципліни "Історія української державності та культури" сприяє засвоєнню студентами нової лексики, надає можливість коректно та творчо застосовувати набуті знання з історії української державності, розуміти складні культурознавці поняття, правильно трактувати події історичного минулого України. Зауважено, що матеріал словника допомагає окреслювати в домінантних рисах культурні епохи у світовому контексті на різних історичних етапах їх розвитку та розуміти явища сучасної культури. Розкрито сутність таких понять, як антропогенез, деетнізація, елітарна культура, етнічна консолідація, латентна державність, супрематизм, тотемізм.

Зроблено порівняльний аналіз теорій походження мистецтва, викладених у працях учених др. пол. ХIХ - першої пол. ХХ ст. Простежується залежність розвитку їх основних ідей від світоглядних переконань їх авторів, а також від накопичення археологічних артефактів, аналіз яких дозволяв зробити відповідні теоретичні висновки. Виявлено їх значення для подальшого вивчення первісного мистецтва як відображення початкового етапу духовної еволюції людства.