Індекс рубрикатора НБУВ: Х894.16

Рубрики:

Криміналістична ідентифікація особи за зовнішніми ознаками

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено перспективи використання результатів ДНК-аналізу в криміналістиці. Описано характерні особливості татуювання у засуджених осіб. Розкрито сутність злочинів, зафіксованих у сфері службової діяльності. Наведено характеристику злочинів трансплантації органів і тканин людини. Розглянуто окремі аспекти прокурорського нагляду як одного із заходів забезпечення законності, специфічні риси та функції актів офіційного тлумачення законів, загальні та специфічні ознаки правової культури працівників органів внутрішніх справ. Проаналізовано міжнародну правоохоронну діяльність.

Освещены перспективы использования результатов ДНК-анализа в криминалистике. Описаны характерные особенности татуировки в осужденных лиц. Раскрыта сущность преступлений, совершаемых в сфере служебной деятельности. Приведена характеристика преступлений трансплантации органов и тканей человека. Рассмотрены отдельные аспекты прокурорского надзора как одной из мер обеспечения законности, специфические черты и функции актов официального толкования законов, общие и специфические свойства правовой культуры работников органов внутренних дел. Проанализирована международная правоохранительная деятельность.

Розглянуто правові питання пенітенціарної та правоохоронної діяльності. Висвітлено гарантії здійснення прав людини за Конституцією України. Викладено філософсько-правовий аспект насильства у сучасних суспільствах, правові та соціальні аспекти наркотизації як соціального зла. Значну увагу приділено проблемам удосконалення кримінально-виконавчого права і реформування системи виконання покарань в Україні. Проаналізовано формування моделі пенітенціарної системи для неповнолітніх, правовий статус засуджених до позбавлення валі. Розкрито психолого-педагогічні аспекти теорії і практики пенітенціарної та правоохоронної діяльності, вплив релігійних чинників на виховання неповнолітніх засуджених, психологічний зміст і особливості татуювання в установах виконання покарань. Описано особливості розвитку мотиваційної сфери майбутніх психологів системи виконання покарань.

Рассмотрены правовые вопросы пенитенциарной и правоохранительной деятельности. Освещены гарантии осуществления прав человека по Конституции Украины. Изложены философско-правовой аспект насилия в современных обществах, правовые и социальные аспекты наркотизации как социального зла. Значительное внимание уделено проблемам усовершенствования криминально-исполнительного права и реформирования системы исполнения наказаний в Украине. Проанализированы формирование модели пенитенциарной системы для несовершеннолетних, правовой статус осужденных к лишению свободы. Раскрыты психолого-педагогические аспекты теории и практики пенитенциарной и правоохранительной деятельности, влияние религиозных факторов на воспитание несовершеннолетних осужденных, психологическое содержание и особенности татуировки в учреждениях выполнения наказаний. Описаны особенности развития мотивационной сферы будущих психологов системы выполнения наказаний.

Розглянуто сутність і особливості змісту психології оперативного спілкування (ОС). Висвітлено психологічні особливості ОС під час здійснення деяких заходів оперативно-розшукової діяльності. Увагу приділено перешкодам ОС та їх подоланню. Показано місце та роль в ОС кримінального жаргону та татуювання. Запропоновано методики діагностування особистісних психологічних якісних показників, властивостей і станів, що впливають на ОС.

Рассмотрены сущность и особенности содержания психологии оперативного общения (ОО). Освещены психологические особенности ОО при осуществлении некоторых мероприятий оперативно-розыскной деятельности. Внимание уделено препятствиям ОО и их преодолению. Показаны место и роль в ОО уголовного жаргона и татуировки. Предложены методики диагностирования личностных психологических качественных показателей, свойств и состояний, влияющих на ОО.

Вперше з застосуванням соціологічного підходу здійснено розгляд "дідівщини" як амбівалентного соціокультурного явища та з'ясовано специфічні механізми та форми його відтворення в армійському середовищі. Відзначено актуальність досліджуваної проблеми в зв'язку з переходом Збройних Сил України до комплектування за контрактом. Виявлено приховані механізми, способи та методи (поведінкові стереотипи з елементами міфологізації, неформальні ритуали, ранжирування військовослужбовців за терміном служби), які забезпечують стале існування і відтворення "дідівщини" в армійському середовищі. Досліджено знаково-символічні, художньо-графічні форми її прояву, зокрема "дембельскі" альбоми, вірші, татуювання, графіті як способи прояву творчості військовослужбовців строкової служби. Встановлено, що стабільність існування даного явища підтримується намаганням військовослужбовців задовольнити свої різноманітні культурні потреби та інтереси. Показано, що офіційно схвалена система міжособистісних взаємовідносин неспроможна викорінити "дідівщину" в армійському середовищі. Доведено імовірність відтворення даного соціокультурного явища (в тому чи іншому вигляді) під час переходу до контрактної системи комплектування Збройних сил України. Сформульовано комплекс практичних рекомендацій щодо легалізації неформальних ритуалів, удосконалення офіційно існуючої системи заохочень та стягнень, ліквідації практики покарань посадових осіб за фактом "дідівщини" в солдатському середовищі.

Одним з варіантів природного перебігу HCV-інфекції є спонтанний кліренс (СК) вірусу гепатиту C (ВГC, HCV). На ймовірність СК може впливати багато факторів: шлях інфікування, величина інфікуючої дози, перенесення жовтяничної форми гострого гепатиту C (ГГC) в анамнезі. Мета роботи - виявлення випадків СК серед HCV-інфікованих пацієнтів української популяції та визначення факторів, що впливають на перебіг HCV-інфекції і є прогностичними для спонтанного одужання (СО). 190 anti-HCVпозитивних пацієнтів південно-східного та центрального регіонів України віком 20 - 65 років було дообстежено за допомогою методу імуноблоту та полімеразної ланцюгової реакції та розподілено на 3 групи (пацієнти з хронічним ГС (ХГC), СК HCV та хибно-позитивною реакцією (ХПР) anti-HCV (останні були виключені з подальших досліджень). Згідно з проведеними дослідженнями визначено, що СК HCV відбувся у 28 осіб (15,6 %); у інших 151 (84,4 %) - діагностовано ХГC. Серед пацієнтів зі СО жовтяничну форму ГГC відмітили у 5 осіб (17,9 %), серед хворих на ХГC - 4 особи (2,6 %). В анамнезі у пацієнтів з СО гемотрансфузії та "шприцевий фактор" визначено у 3,6 та 7,1 % осіб відповідно (серед пацієнтів з ХГС - у 8,7 та 12,3 % осіб відповідно). Татуювання в анамнезі визначено тільки в групі пацієнтів з ХГС (9,1 %). Висновки: за проведеними спостереженнями з'ясовано, що для української популяції СК HCV діагностується досить рідко та є достатньо давнім (60,7 % осіб вказували терміни позитивності від 4-х до 10-ти років). Гемотрансфузії, "шприцевий фактор", татуювання суттєво знижували ймовірність СО у дослідженні. Перенесення жовтяничної форми ГГC, навпаки, збільшувало ймовірність СО від HCV-інфекції та визначилось як важливий прогностичний фактор СК HCV.

Вперше в Україні детально вивчено групу анти-HCV позитивних пацієнтів з негативними результатами виявлення PHK-HCV (рибонуклеїнова кислота - вірус гепатиту С) у сироватці крові (пацієнти зі спонтанним кліренсом (СК) HCV та особи з хибнопозитивними результатами виявлення анти-HCV). Проведено порівняння їх показників з даними пацієнтів з позитивними результатами виявлення PHK-HCV (хворі на хронічний гепатит С). Встановлено, що СК HCV діагностується у 16,1%, хронічний гепатит С - у 78,5 %, а хибнопозитивні результати виявлення анти-HCV спостерігаються у 5,4 % осіб. Вивчення серологічної характеристики анти-HCV позитивних пацієнтів дозволило розробити серологічні та молекулярно-біологічні критерії діагностики СК HCV у межах алгоритму диспансерного нагляду за анти-HCV позитивними пацієнтами за відсутності PHK-HCV у сироватці крові. Підтверджено, що жіноча стать, молодий вік, наявність жовтяничної форми гострого гепатиту С в анамнезі, маркерів HBV-інфекції (коінфекція HCV/HBV) є факторами, що сприяють СК HCV. Коінфекція HCV/HІV (вірус імунодефіциту людини), інфікування під час вживання наркотичних речовин шляхом внутрішньовенних ін'єкцій, при гемотрансфузіях і татуюванні, навпаки, зменшують ймовірність СК HCV та сприяють формуванню хронічного гепатиту С. Вперше в Україні встановлено, що варіанти SNP гена людини IL-28B (rs 12979860 і rs 8099917) є важливими генетично детермінованими прогностичними факторами природного перебігу HCV-інфекції.

Висвітлено актуальні питання юриспруденції. Розглянуто сутність фінансово-правового зобов'язання як фінансового правовідношення. Проведено аналіз міжнародного законодавства щодо регулювання дистанційних адміністративних послуг. Досліджено вплив спеціалізації судів на диференціацію процесуального законодавства. Розглянуто співвідношення принципів диспозитивності та публічності у кримінальному процесі, кримінологічну діяльність прокуратори у сфері державних закупівель, кримінальне татуювання як ідентифікаційну ознаку особи злочинця. Увагу приділено удосконаленню нормативно-правового регулювання діяльності добровольчих бальйонів територіальної оборони.

Розглянуто поняття кримінальної субкультури в установах виконання покарання. Охарактеризовано структуру кримінальної субкультури засуджених до позбавлення волі. Окреслено умови, які спонукають засуджених до підтримання кримінальної субкультури. Визначено основні соціально-економічні елементи кримінальної субкультури засуджених до позбавлення волі. З'ясовано залежності рівня і структури пенітенціарної злочинності від наявної кримінальної субкультури серед засуджених.

Проаналізовано три книжки Зємовіта Щерека: "Прийде Мордор і нас з'їсть" (2013), "Татуювання з тризубом" (2015) та "Міжмор'я" (2017). Ці праці, з огляду на присутність у них тем, пов'язаних зі східним сусідом Польщі, дослідник умовно поєднує в "українську трилогію". Висвітлено жанрові особливості доробку З. Щерека, наслідки писання репортажів про країну з багатолітнім досвідом колоніальних стосунків із Польщею, погляд на українську ситуацію з понадрегіональної перспективи.

Досліджено актуальні проблеми у татуюванні як сучасній дизайнерській практиці. Визначено засади при створенні образно-стилістичних характеристик в умовах поширених техніко-технологічних тенденцій. За результатами дослідження проаналізовані історичні передумови виникнення мистецтва татуювання як графічного зображення на тілі людини і його внеску в культурну спадщину людства. Упорядковані функції, субстилі, техніки та технології в сучасному тату. Класифіковані функції визначені як система констант сучасного татуювання та систематизовані відповідно до рівнодійових соціально-культурних складових. Дана класифікація сформована скрізь призму функцій графічного дизайну: відображаючу, виховну, пізнавальну, комунікативну, гедоністичну, інтелектуальну. Обґрунтовано основні засоби формування художньо-образних характеристик та розроблені композиційні прийоми, притаманні стилям та технікам сучасного татуювання.

Важливим завданням сучасної школи та педагогічного закладу вищої освіти є формування дослідницької компетентності. Це поняття не має усталеного загальноприйнятого трактування. Одні вчені вкладають у це поняття знання, вміння, навички і досвід, необхідні для виконання досліджень, а інші - власне діяльність, психологічну готовність до такої діяльності. Оскільки STEАM передбачає навчання через дослідження, то гіпотетично саме ця технологія сприяє формуванню дослідницької компетентності. Ступінь сформованості дослідницької компетентності в учнів та вчителів експериментальних груп до проведення STEАM-заняття і після нього визначали за критерієм Спірмена. Продемонстровано, що проведене STEАM-заняття для учнів сприяє розвитку практичних вмінь користування лабораторним обладнанням, а отже, і дослідницької компетентності (обидва експерти поставили максимальну кількість балів - 5). Коефіцієнт Спірмена в цьому разі становив 0,5 бала. В експерименті з учителями коефіцієнт Спірмена дорівнював 0,8, що свідчить про доцільність проведення занять з використанням STEАM під час викладання курсу основ здоров'я в дев'ятих класах для розвитку дослідницької компетенції учнів і вчителів. Стаття присвячена формуванню здоров'я збережувальної компетентності із застосуванням STEАM для тренінгів учнів восьмих класів щодо питання шкідливого впливу татуювання. Виявилося, що бажання мати тату зменшилося на 33 % в експериментальній групі, де проводився тренінг, і на 27 % в експериментальній групі, де проводилося заняття із застосуванням STEАM. А от розуміння небезпеки татуювання в групі, де проводилося STEАM-заняття, покращилося на 79,6 %, а серед учасників тренінгів - на 62 %. Отже, застосування STEАM сприяє формуванню здоров'язбережувальної та дослідницької компетентностей і в учнів, і у вчителів.