Вперше репрезентовано щонайповніше систематизоване зведення виробів, що походять з поселень та поховань тваринників і землеробів, які жили у II тис. до н. е. від гирла Дунаю до Приазов'я. Ураховано відомості щодо 1 329-ти предметів (знарядь, приладів, приладдя, начиння, зброї та снастей, аксесуарів костюму, прикрас і фурнітури) та інших продуктів обробки кістки, цільного та порожнистого рогу з 140-ка пам'яток сабатинівської та білозерської культур. Використано численні порівняльні матеріали, застосовано сучасні методи структурно-сировинного, технологічного та функціонального аналізів, розроблено класифікацію та типологію, на яких грунтується концепція функціональних взаємин індустрій у культурогенезі пізньої бронзової доби.

В 2008 г. при исследовании поселения раннежелезного времени у с. Хринныкы на Ровенщине найден жилищно-хозяйственный комплекс, который принадлежал профессиональному рыбаку. В комплекс входили: жилище-сушильня и два хозяйственных сооружения. В жилище были лежанка и большая яма посредине, на дне которой размещался глинобитный очаг. По краям ямы обозначены углубления от деревянных конструкций. Видимо, это следы от жердей, на которые навешивалась рыба для сушки или вяления. Под стеной жилищ открыт набор рыбацких снастей, в том числе гарпун, который состоял из трех остов, сложенных в форме тризуба, захват для рыбы, изготовленный из трех икол дикого кабана, и ножа-лопатки для чистки внутренностей рыбы. Находки керамики, бронзовой булавки и других предметов позволяют датировать комплекс VI - V вв. до н. э.

На основе материалов городища Монастырек проанализирован рыболовецкий промысел ранних славян Среднего Приднепровья. Проведен комплексный анализ обстоятельств обнаружения ихтиологических остатков и рыболовецких снастей, а также сравнительный анализ последних. В результате проведенных исследований сделан вывод о принадлежности рыболовецких крючков раннеславянскому периоду существования городища. Также, благодаря работе с фондами Национального научно-природоведческого музея НАН Украины, обнаружен и определен ихтиологический материал с памятника, характеризующий промысловые виды рыб в раннеславянское время. Ихтиологическими определениями установлено, что промыслом были охвачены, по меньшей мере, 10 видов рыб из 9 родов 5 семейств, наибольшее количество остатков которых принадлежит хищным рыбам - щуке, сому, а также судаку и окуню; осетровые и карповые рыбы представлены единичными костями. Неоспоримым доказательством промысла (а не привоза) рыбы являются находки многочисленных находок костей черепа. Все идентифицированные виды рыб (за исключением осетровых) являются обычными представителями ихтиофауны Среднего Днепра, будучи довольно многочисленными как в коренном русле, так и в его притоках. С помощью метода реконструкций массы и размеров рыб установлено, что в улове преобладали крупные половозрелые особи, добываемые с помощью снастей как индивидуального (с крючками), так и массового (сети) лова. Полученные данные убедительно свидетельствуют о важном значении рыбной ловли в жизнедеятельности жителей городища Монастырек и всех восточных славян, населявших Среднее Приднепровье в VIII - XIII вв. Разнообразие видов и размеров промысловой рыбы является косвенным свидетельством использования обоих видов снастей: индивидуального (с крючками) и массового (сетями) лова. Анализ контекста обнаружения крючков свидетельствует в пользу их использования преимущественно в раннеславянский период существования городища Монастырек.

Досліджено історичні аспекти використання вудки для вилову риби в частині законодавчого забезпечення та правозастосування місцевими органами влади Галичини та Другої Речі Посполитої. Висвітлено вплив звичаєвих норм на вилов риби вудкою. Описано рибальські забобони, прислів'я та повір'я. Проілюстровано захоплення Івана Франка любительським виловом риби під час його багаторічного перебування на відпочинку у Криворівні. На основі аналізу історичних джерел виявлено особливості розвитку галузі в окремих країнах, пов'язані з національною культурою, а також психологічні, емоційні, вікові, гендерні особливості, які вмотивовували до заняття цим видом спорту. Описано аргументацію позитивних і негативних сторін заняття спортивним рибальством. Виявлено особливості організації змагань з вилову риби вудкою, фахового поводження з рибальськими снастями серед шанувальників спортивного рибальства, виставок, що представляли досягнення рибальської галузі, рибальські трофеї, риболовні снасті. Проаналізовано літературні джерела щодо методів вилову, етнографії, гуманітарних аспектів. Проведено порівняльний аналіз розвитку галицького спортивного рибальства з іншими державами а саме: Німеччиною, Англією, скандинавськими країнами, США. На основі проведеного дослідження сформульовано висновки.

Мета дослідження - комплексне вивчення рибальської галузі господарства Ольвії в контексті дослідження давньогрецького рибальства загалом. Проаналізовано рибні ресурси Нижнього Побужжя, а також технології та експортний потенціал місцевого рибальства. Методологія - аналіз інформації низки історичних і природничих дисциплін (археологія, археоіхтіологія, іхтіологія, палеогеографія, етнографія) з метою одержання інтегрованої картини структури рибальського промислу Ольвії. Вперше в історіографії рибальство античних держав північного узбережжя Чорного моря розглянуто не ізольовано, а в контексті давньогрецького рибальства загалом. Виявлено специфіку ольвійського рибальства як складової відповідного промислу Давньої Греції. Порівняльний аналіз ольвійського рибальства та рибальства полісів басейну Егейського моря дозволяє зробити висновки про значні відмінності між ними. Це було викликано якісною різницею у структурі вилову, яка, своєю чергою, стала наслідком неподібності природних умов Нижнього Побужжя з його великими річками, лиманами та опрісненою морською акваторією з одного боку й басейну Егейського моря з його фауною солоних вод - з іншого. Відмінності змушували ольвійських рибалок модернізувати принесені з метрополії рибальські технології, адаптуючи їх до місцевих умов. Загалом у водах Нижнього Побужжя виловлювали риб цінніших порід, ніж на Середземномор'ї. Тут інтенсивно добували, зокрема, осетрових і сомів. Це створювало значний експортний потенціал місцевого рибальства. Проаналізовано технології риболовлі (використання сіток, гачкових снастей, ударних знарядь) та способи переробки рибальської продукції. Вказано на специфіку переробки осетрових (засолка, копчення). Ці види не надавалися для виготовлення гаруму, через що в Ольвії не зустрічаються рибозасолювані ванни. На вивіз, окрім м'яса риб, могли йти також клей та ікра. Експортний потенціал ольвійського рибальства був доволі значним.