Вміщено наукові праці, видані за підсумками Багаліївських читань в НУА, присвячених Багалію Д.І. - видатному українському педагогу і просвітителю. Висвітлено його життєвий та творчий шлях, розглянуто політичні, правові та історичні погляди, соціально-політичне кредо. Досліджено бібліографічні та бібліографознавчі аспекти діяльності Д.І.Багалія, зокрема, його внесок у розвиток бібліотечної справи на Слобожанщині.

Наведено близько 1300 термінів на позначення понять у галузях історії, культури, освіти, народного господарства Валківського району Харківської області, а також біографічні статті про найвидатніших уроженців краю, одного з найстаріших регіонів Слобожанщини. Стисло викладено історію сіл, організацій, підприємств, навчальних закладів, доріг, що мають історичне значення. Охарактеризовано об'єкти, ліквідовані за часів діяльності тоталітарної системи: церкви, будівлі, підприємства. Досліджено діяльність культурно-освітніх закладів - шкіл, клубів, хорових колективів, простежено їх історію, а також наведено прізвища осіб, які там працювали. У кінці кожної статті вміщено бібліографічний покажчик, а також перелік архівних матеріалів з посиланням на місце зберігання документа. Видання проілюстровано численними фотографіями, картами та планами.

Висвітлено історичний досвід щодо залучення селянських дітей до участі в народних промислах і розвитку дитячої декоративно-ужиткової та технічної творчості, висвітлено жанрово-стильові особливості обрядового фольклору Слобожанщини в дитячій традиції виконання. Наведено кращі зразки дитячого пісенного, обрядового фольклору, описано чимало дворових ігор, забав, лічилок, примовок до жеребкування.

Висвітлено історію митної справи на Слобожанщині з 1660 р. до наших днів, а також наведено відомості про основні віхи життя та діяльності керівників митних установ Слобідської України.

Зібрано цікавий пізнавальний та естетико-виховний матеріал з історії України, зокрема, Слобожанщини, у період із скіфських часів до сьогодення. Розглянуто найдавніші поселення на території Харківщини, заснування багатьох міст, селищ, сіл, велика кількість з яких до сучасного періоду зберегли свої історичні назви. Висвітлено походження, становлення і подальший розвиток українського етносу, його мови, культури. Особливу увагу акцентовано на лінгво-історичних реаліях, ономастиці, топоніміці Слобожанщини.

Вміщено тези доповідей провідних науковців та практиків України, Росії, у яких розглянуто питання сучасного стану традиційної народної культури, культурологічні аспекти його вивчення: фактор протидії негативним проявам глобалізації, культурна спадщина в системі цінностей титульного та малих народів в Україні, аспекти методології дослідження сучасного стану традиційної культури, вплив традиційної народної культури на формування особистості, міжнародне адміністративне районування та проблеми вивчення традиційного пісенного фольклору, форми побутування фольклору в сучасному культурному середовищі, історичні тенденції розвитку декоративно-прикладних промислів на Слобожанщині, ритмо-структурні коди музичного фольклору.

Наведено літопис 340-річного шляху становлення та розвитку митниць східного регіону України (Слобожанщини), побудований на достовірних матеріалах та архівних документах XVII - ХХ ст., а також цікаві відомості часів різновладдя та сучасності про організацію митної справи, утворення митниці, її становлення та зміцнення. Особливу увагу приділено висвітленню актуальних питань сьогодення та перспектив розвитку Харківської митниці.

Розглянуто українську духовну музику ХХ ст. та національну музичну мову. Висвітлено релігійну тематику і творчість С.Людкевича, Йоганна Непомука Давіда в аспекті необарокових тенденцій. Вивчено сучасні проблеми художньої епістемології сакральної культури. Досліджено діяльність Івана Озаркевича та галицького музичного театру (середина ХІХ ст.), музично-просвітницьку діяльність греко-католицьких священників у західному Поділлі. Охарактеризовано музичну фольклористику: колядки та щедрівки українців Кубані, наведено християнські колядки та щедрівки Слобожанщини, викладено християнські елементи у сюжетах гаївок Західного Поділля. Викладено християнські засади кобзарсько-лірницького мистецтва, висвітлено родинну та календарну обрядовість на сторінках часопису "Подольские епархиальные ведомости". Розглянуто питання розвитку євхаристичного посуду ХIV - початку XVII ст. Охарактеризовано сакральне мистецтво Покуття ХVIII - початку ХХ ст. Наведено типологію споруд для дзвонів Східної Галичини.

Досліджено фольклорну традицію та пісенні осередки Слобожанщини, пласт нового музичного діалекту і традиції пісенної обрядовості на Харківщині. Проаналізовано ритмоструктуру та різні мелоінтонаційні типи колядок, які виникли і розповсюджені у даному регіоні.

Розглянуто інституційну модель та політичний режим Гетьманату (Генеральна рада, Рада старшини, Інститут гетьманства, Генеральна старшина, центральні органи виконавчої та судової влади, місцеві органи управління, структура міського самоврядування, а також типологія політичного режиму Гетьманщини). Детально проаналізовано особливості функціонування політичного організму Запорозької Січі, козацького устрою Слобожанщини та політичної системи Правобережної України.

Матеріали діалектологічних експедицій є результатом багаторічної роботи з вивчення та систематизації діалектних та етнологічних досліджень Слобожанщини. Це унікальний етнокультурний регіон, у якому тісно переплітаються та уживаються дві мови (російська та українська), привертає увагу вчених, дослідників у контексті етноісторичних, етнолінгвістичних і етнокультурних реалій. Лексичний матеріал розкриває двомовність та інтерферентні явища білінгвізму в аспекті етнолінгвістичних явищ, відбиває своєрідність матеріального і духовного світу мешканців Слобожанщини.

Висвітлено питання історії та сучасності одного з найважливіших регіонів України - Слобідського краю. Подано характеристику особливостей природного середовища, населення, економіки, освіти, науки, релігії та церкви. Обгрунтовано роль Харкова і Слобожанщини в національному відродженні України, а також уміщено відомості про видатних діячів Харківщини.

Розглянуто специфіку весільної обрядовості Слобожанського регіону в історичному аспекті. Як соціально-історичний феномен, весільна обрядовість увібрала весь традиційно-правовий обрядовий комплекс, різнобічно та яскраво віддзеркалила самобутність і національний дух українського народу.

У роботі висвітлено події останньої чверті XVII - середини 60-х рр. XVIII ст., тобто, періоду від завершення Визвольної війни українців 1648-1676 рр. до остаточного скасування гетьманства царським урядом у 1764 р. Обгрунтовано думку щодо співіснування кількох національних автономних політичних утворень - Лівобережної та Правобережної Гетьманщини, частково Слобожанщини - у складі інших держав. Охарактеризовано всі їх головні ознаки державності: владу, кордони, населення та закони, за якими жили конкретні люди. Висвітлено життєдіяльність окремих осіб, які були творцями історії України нової доби. Проаналізовано складні й неоднозначні образи державних мужів Гетьманської України, а саме: І.Самойловича, І.Мазепи, П.Орлика, І.Скоропадського, П.Полуботка, Д.Апостола, К.Розумовського та ін. Розкрито їх політичні та воєнні здобутки, спосіб мислення, усвідомлення приналежності до політичної еліти. Значну увагу відведено ролі українського етносу в створенні власної республіки, кордони якої не збігалися з масовим розселенням корінних мешканців. Визначено основні шляхи міграцій, подано важливу інформацію про чисельність і етнічний склад жителів України, а також окремі сюжети про перебування українців за межами вітчизни та ставлення до них іноземців.

На підставі джерельного та фактологічного матеріалу проаналізовано шлях формування та побутування українського традиційного строю від найдавніших часів до ХХ ст. Розглянуто комплекси строїв усіх етнографічних регіонів України (Середнього Подніпров'я, Слобожанщини, Причорномор'я та Приазов'я, Полісся, Волині, Поділля, Опілля, Бойківщини, Гуцульщини, Лемківщини, Буковини, Покуття та Закарпаття), а також їх зв'язок із духовним життям народу.

Висвітлено проблематику взаємодії української та російської мов у Східній Слобожанщині під кутом зору когнітивної лінгвістики, мовну ситуацію на українських землях початку XX ст. та її відображення у дискусії з проблем унормування літературної мови, історичну природу деяких гіперичних явищ у говорах південно-східного наріччя української мови. Визначено перспективи створення діалектного словника Харківщини, охарактеризовано інтертекстуальні структури в мові сучасного публіцистичного дискурсу, культуротворчу специфіку мемуарного жанру, розглянуто особливості відображення родинних звичаїв та обрядів в українській фразеології тощо.

Розглянуто поняття національної ментальності, досліджено втілення її рис у художній культурі Слобожанщини на прикладі культурних пам'яток з найдавніших часів до початку ХХ ст. На матеріалі творів різних видів мистецтва простежено національне та самобутнє начало українського народу, акцентовано увагу на процесі його становлення у ХVIII ст. і на розквіті в ХІХ ст. Простежено впливи європейської культури на художню спадщину Слобідської України, визначено фактори, що впливали на розвиток художньої творчості.

Вміщено тези доповідей і повідомлень співробітників музеїв, вчених вузів, краєзнавців Харкова, які брали участь у науковій конференції, присвяченій 80-річчю Музею Слобідської України, що проходила в рамках VI Cумцовських читань у Харківському історичному музеї. Висвітлено проблеми музейної справи та краєзнавства, серед яких пошуки нового образу Харківського історичного музею, соціокультурні особливості регіону у контексті експозиційного відображення сьогодення, можливі підходи до використання музичного фольклору Слобожанщини в музейній експозиції та ін.

Містяться 26 повідомлень, згрупованих у 6 тематичних розділах. Перший з них присвячений історії наукових та природоохоронних досліджень, роботі Українського хіроптерологічного центру та міжнародним угодам щодо охорони кажанів. У другому розділі аналізуються склад фауни та проблеми видової діагностики. Наступні два розділи присвячені описам хіроптерофауни природно-заповідних територій та крупних адміністративних та природних територій (Поділля, Полісся, Слобожанщини). Подано аналіз історичних змін поширення та чисельності кажанів в печерних зимовищах, літніх обліків з детектором тощо. Окремий розділ охоплює короткі повідомлення щодо ворогів кажанів та нових знахідок рідкісних видів. У останньому довідковому розділі - інформація щодо наукових назв та охоронних категорій кажанів, тематична бібліографія щодо фауни регіону.

На підставі великого фактичного матеріалу по-новому осмислено період історії православної церкви в Україні з кінця XVII до кінця 80-х рр. ХХ ст. Розглянуто історію вітчизняної церкви на Київщині, Лівобережній Україні та Слобожанщині, Поділлі, Волині, в Запорізькій Січі, інших землях України. З позицій україноцентризму проаналізовано значеннєві проблеми православ'я в Україні ХІХ - ХХ ст.: самобутність вітчизняного православ'я, його особливості на побутовому рівні, зв'язок православ'я України з національною духовною культурою, складні взаємовідносини православ'я з іншими релігійними напрямами тощо.