Висвітлено проблеми сучасної світової літератури, лінгвістики, перекладознавства. Проаналізовано композиційні особливості романів американської письменниці Л.Ердріх "Ліки кохання" та "Жінка-антилопа", домінанту сильної особистості у повісті французького письменника А.Жіда "Пасторальна симфонія", художні особливості пізньої прози відомого швейцарського письменника Ф.Дюрренматта. Розглянуто проблему поетики та естетики постмодернізму у творчості американського письменника Т.Пінчона, питання сексизму та расизму в афро-американській літературі. Визначено наративні стратегії в романістиці американської письменниці Е.Тайлер. Розкрито теоретичні основи міфотворення американських модерністів 1950 - 1960 рр. Описано типологію англомовних електронних текстів персональних інтернет-сторінок сучасних лінгвістів, специфіку взаємодії конотацій прецедентних текстів та запозичень у назвах газетних матеріалів. Наведено онтологічні характеристики мови як лінгвокультурного феномену. Проаналізовано вплив евфемізмів на розвиток синонімічної системи сучасної англійської мови, взаємодію газетного та наукового функціональних стилів англійської мови. Висвітлено проблеми розвитку машинного перекладу на сучасному етапі, герменевтичні аспекти перекладу поетичного тексту.

Освещены проблемы современной мировой литературы, лингвистики, переводоведения. Проанализированы композиционные особенности романов американской писательницы Л.Эрдрих "Лекарства любви" и "Женщина-антилопа", доминанта сильной личности в повести французского писателя А.Жида "Пасторальная симфония", художественные особенности поздней прозы известного швейцарского писателя Ф.Дюрренматта. Рассмотрены проблема поэтики и эстетики постмодернизма в творчестве американского писателя Т.Пинчона, вопросы сексизма и рассизма в афро-американской литературе. Определены нарративные стратегии в романистике американской писательницы Э.Тайлер. Раскрыты теоретические основы мифообразования американских модернистов 1950 - 1960 гг. Изучены типология англоязычных электронных текстов персональных интернет-страниц современных лингвистов, специфика взаимодействия коннотаций прецедентных текстов и заимствований в названиях газетных материалов. Приведены онтологические характеристики речи как лингвокультурного феномена. Проанализированы влияние эвфемизмов на развитие синонимической системы современного английского языка, взаимодействие газетного и научного функциональных стилей английского языка. Освещены проблемы развития машинного перевода на современном этапе, герменевтические аспекты перевода поэтического текста.

An object of research in given clause{article} is the treatment of wind instruments in "The Ukrainian symphony" E.Vanzhury.

Викладено новий аспект теоретичного осмислення проблеми аналізу образного змісту музичного твору, зокрема інструментальної симфонії. Висвітлено методологію дослідження, яка грунтується на розгляді об'єктивних показників художнього (музичного) твору у взаємодії категорій, універсальних та специфічних понять філософії, естетики, музикознавства, що діють як чинники та носії його змістових властивостей. Виявлено художні та виховні параметри симфонії. Проаналізовано симфонії українських композиторів 1920 - 1980 рр.

Изложен новый аспект теоретического осмысления проблемы анализа образного содержания музыкального произведения, в частности инструментальной симфонии. Освещена методология исследования, которая обосновывается на рассмотрении объективных показателей художественного (музыкального) произведения во взаимодействии категорий, универсальных и специфических понятий философии, эстетики, музыковедения, действующих как факторы и носители его содержательных свойств. Выявлены художественные и воспитательные параметры симфонии. Проанализированы симфонии украинских композиторов 1920 - 1980-х гг.

Розглянуто колористику поетики зимових величальних пісень - колядок і щедрівок. Підкреслено, що відбір кольоропису в новорічній поезії не випадковий, а має самостійне та перевірене практикою народної творчості значення.

Рассмотрена колористика поэтики зимних величальных песен - колядок и щедривок. Подчеркнуто, что отбор цветоописания в новогодней поэзии не случаен, а имеет самостоятельное и проверенное практикой народного творчества значение.

Проаналізовано основні напрямки еволюції духового музичного мистецтва України як історичного процесу в контексті інструментарію, концертної практики, впливу народної музики на прийоми використання і трактування духових інструментів у симфоніях українських композиторів дожовтневого періоду за результатами досліджень археологічних пам'яток, письмових джерел-літописів, середньовічних актів та хронік, щоденників та мемуарів, преси та збірок документів.

Проанализированы основные направления эволюции духового музыкального искусства Украины как исторического процесса в контексте инструментария, концертной практики, влияния народной музыки на приемы использования и трактования духовых инструментов в симфониях украинских композиторов дооктябрьского периода по результатам исследований археологических памяток, письменных источников-летописей, средневековых актов и хроник, дневников и мемуаров, прессы и сборников документов.

Доведено, що мистецькі жанри сприймаються як єдиний простір творчої свідомості, що прагне відобразити світ і входження кожної особистості у поле культури.

Доказано, что художественные жанры воспринимаются как единое пространство творческого сознания, которое стремится отобразить мир и вхождение каждой личности в поле культуры.

Artistic genres are perceived as the unique space of creative consciousness which aims to represent appearance of the world and entrance of every personality in the field of culture.

Розкрито суть, міфологічний і релігійний зміст української симфонії, яка сприймається як невід'ємна частина духовної культури народу.

Раскрыта суть, мифологическое и религиозное содержание украинской симфонии, которая воспринимается как неоъетмлемая часть духовной культуры народа.

Досліджено частину звукового простору кінострічок, яку зазвичай помічають саме тоді, коли вона відсутня. Цю таємничу частину представлено гамором, шумами, криками, навколишнім гвалтом, звуками, що маркують повсякдення і є невід'ємною складовою людського життя. Коли ця звукова симфонія раптом обривається, людина опиняється у звуковій ізоляції, певного роду вакуумі, що унеможливлює комфортне сприйняття подій фільму глядачем. Адже саме ця частина звукової доріжки і є тим засобом, за допомогою якого глядач інтегрується у реальність фільму.

Здійснено загальнотеоретичне юридичне дослідження взаємозв'язку держави та права, який базується на концепції "симфонія влад". Запропоновано визначення "симфонії влад" як гармонійної взаємодії, але не з метою злиття світської та церковної влад на основі цінностей моралі, православ'я, права, а з метою досягнення суспільного миру, злагоди та благополуччя, відродження та утвердження духовності. Висвітлено основні моделі відносин християнської церкви та держави. Доведено, що "симфонія влад" є характерною тільки для православної цивілізації. Проаналізовано вітчизняну традицію втілення у життя концепції "симфонії влад", а також правові засади державно-церковних відносин держави та церкви у сучасній Україні.

Виокремлено та вивчено тему динаміки особистості героя у творах А.Жіда "Їства земні", "Іммораліст", "Підземелля Ватикану", "Пасторальна симфонія", "Фальшивомонетники", які досі майже не привертали увагу науковців. Дослідження даної проблеми здійснено на підставі виявлення модерністських аспектів з використанням філософських гедоністичних критеріїв. Показано вплив провідних естетичних надбань художньо-літературних течій і напрямків кінця XIX - першої половини XX ст. на формування художнього мислення та поетики письменника. На підставі аналізу художніх прийомів митця зроблено висновок про втілення елементів символістської поетики та інших модерністичних течій у його творчості. Відзначено новаторство художніх засобів А.Жіда, що випереджали свій час і значно пізніше використовувались у французькій літературі. Показано, що письменник здійснив успішну спробу втілення власних пріоритетних ідей, прагнув досягти універсальних висновків і намагався створити нові художні форми, адекватні поставленим інтелектуальним завданням. На підставі аналізу особистості героя зроблено висновок, що у творчості письменника починають формуватися елементи екзистенціалізму та постмодернізму. У художніх текстах виявлено прояви нонконформістського мислення у сильного індивіда. Доведено, що динаміка особистості героя розвивалася від нонконформізму до конформізму.

Дисертація присвячена "темі Данте" в творчості Ліста та проблемі синтезу мистецтв. Вперше розроблена концепція "Данте-теми" в її романтичній модифікації, як одного з фундаментів творчості та світогляду Ф.Ліста. Розкривається ідея про виключно важливе значення "Божественної Комедії" для Ліста. Твори, присвячені їй, - Фантазія-соната "Після читання Данте" і "Данте-симфонія" - аналізуються цілісно, в ракурсі проблеми синтезу мистецтв, головним чином - музики і поезії. Специфіка лістівського відображення "Данте-теми" досліджується на перехресті музикознавства і дантології.

Запропоновано концепцію національного стилеутворення в жанрі симфонії у аспекті взаємозв'язку з національним образом світу та його відбраження в музиці. Досліджено національний образ світу як соціально-психологічний фактор художнього самовиразу у російській художній культурі, а також національно визначену специфіку симфонічного мислення у перших симфоніях російських композиторів. У процесах стилеутворення розглянуто рівні "соціальної детермінації" та "творчої актуалізації". Один з рівнів містить модель світу, його образ і картину (від найбільш загального до часткового). Національні образ і картина світу безпосередньо впливають на становлення національного стилю у його основних художніх і музично-виразних компонентах. Рівень творчої актуалізації відображає процес стилеутворення у межах конкретного жанру. Цей рівень зумовлений положеннями, а саме: зведено-узагальнений словник музично-інтонаційних моделей жанрового та національно-стильового походження формує колективний тезаурус музично-інтонаційних моделей, що розрізняються за своєю якістю у різні історичні періоди та характеризує різний ступінь "інтонаційної зрілості" культури. Сполучною ланкою між двома рівнями є "картина світу".

Здійснено докладний аналіз тексту Другої симфонії Д. Шостаковича у контексті протистояння пролетарського й авангардного мистецтва. Висвітлено дискусію, присутню у другій половині 1920-х рр. стосовно питання суті та змісту нового мистецтва. Зроблено припущення щодо причин, внаслідок яких написана "на замовлення" Друга симфонія зустріла несхвалення влади. Проаналізовано дані, одержані на базі архіву Д. Шостаковича (у Москві) з атрибутованими автографами композитора, згідно з якими роботу над Другою симфонією було розпочато задовго до одержання замовлення Держвидаву. Це дало змогу внести зміни до "портрету" даного твору, що існував у радянському музикознавстві та присутній у деяких сучасних дослідженнях. Здійснено детальний аналіз Третьої ("Першотравневої") симфонії з урахуванням основних координат стилю Д. Шостаковича. Зроблено спробу програмного тлумачення. Запропоновано виявлені образно-тематичні алюзії та асоціації. Представлено цікаві історичні та художні паралелі цього твору доробку видатних сучасників Д. Шостаковича (А. Платонова, Б. Кустодієва, І. Ільфа та Є. Петрова), що дозволило розвинути уявлення про концептуальні параметри "Першотравневої симфонії".

Висвітлено образно-смислову специфіку використання тембру труби в симфонічних партитурах Б. Лятошинського та С. Людкевича. Визначено передумови символіки тембру труби у цих композиторів на підставі яких розглянуто трактування інструменту у фольклорних традиціях і у творчості митців XVIII - XIX ст. Відзначено, що в симфоніях, симфонічних поемах, увертюрах, сюїтах Б. Лятошинського та С. Людкевича даний музичний інструмент мав тлумачення, відповідне до індивідуальних образних концепцій кожного твору та зумовлене індивідуальними особливостями стилю кожного композитора. Висвітлено своєрідність перевтілення тембру труби у творчості Б. Лятошинського та С. Людкевича та з'ясовано певні розбіжності у їх трактуванні, зокрема, для Б. Лятошинського переважальною визначено експресивну образність, тяжіння до втілення колосальної напруги конфліктів, що вимагало майстерного тембрового висвітлення, динамізації розвитку за допомогою посилення ролі мідних духових інструментів, введення їх навіть на початкових етапах розвитку тем, особливо активних, напористих головних партій, а у С. Людкевича, незважаючи на пізньоромантичний орієнтир його стильової домінанти, відзначено більш обережне, спокійне використання мідної групи, "приберігання" її сильної яскравої звучності, передусім для кульмінаційних зон розвитку.

Виявлено синкретизм власне поетичного, живописного та музичного начал, взаємопроникнення прийомів у поетиці І.Северянина. Встановлено, що синестетичність є основним фактором формування структури поетичного образу. Проведено паралелі між естетикою лірики поета та живописом кінця XIX - початку XX ст. (російського та західноєвропейсього). Вперше здійснено аналіз живописно-зображального начала в творчості літератора, докладно розглянуто особливості відтворення пейзажу, портрету, інтер'єра, колористики, а також своєрідно перенесених до поетичної сфери живописних прийомів. Розглянуто музичність лірики митця - від звуків до музичних асоціацій, виділено віршовий твір ("Друга симфонія"), композиція якого створена відповідно до законів сонатно-симфонічної форми. Досліджено психологізм, визначено основні особливості структури образів і прийомів художньої типізації. Визначено вплив скандинавського імпресіонизму на лірику І.Северянина.

Розглянуто проблеми становлення парадигмальних вимірів українознавчої науки у новітню добу вітчизняної історії. Обгрунтовано визначення предметної сфери українознавчо-філософських досліджень як "Філософії України", де об'єктом філософського осягнення постає Україна як планетарна дійсність (реальність) у чинних часо-просторових і історіософських визначеннях. Наведено матеріали досліджень філософської спадщини Г. Сковороди, виконані на засадах українознавчої методології. Увагу приділено питанням української ідентичності.

Рассмотрены проблемы становления парадигмальных измерений украиноведческой науки в современную эпоху отечественной истории. Обосновано определение предметной сферы украиноведческо-философских исследований как "Философии Украины", где объектом философского постижения является Украина как планетарная действительность (реальность) в действующих пространственно-временных и историософских определениях. Приведены материалы исследований философского наследия Г. Сковороды, выполненных на основе украиноведческой методологии. Уделено внимание вопросам украинской идентичности.

Наведено результати дослідження динаміки особистості героя у творах А. Жіда "Їства земні", "Іммораліст", "Підземелля Ватикану", "Пасторальна симфонія", "Фальшивомонетники". У художніх текстах виявлено формування нонконформістського мислення у сильного індивіда, та доведено, що динаміка особистості героя розвивалася від нонконформізму до конформізму. Зазначено, що аналіз динаміки сильної особистості героя базується на виявленні модерністських аспектів, які представлені передусім гедоністичними мотивами. Показано, що використані письменником прийоми свідчать про плідне втілення елементів символістської поетики та художніх засобів інших модерністичних течій, а також про те, що А. Жід випередив свій час і запропонував прийоми, які будуть властиві французькій літературі трохи згодом.

Уперше в історії грузинсько-українських літературних взаємозв'язків подано повну бібліографію матеріалів, пов'язаних з ім'ям Т.Г. Шевченка за 1860 - 2009 рр. Наведено алфавітний покажчик прізвищ перекладачів творів Т.Г. Шевченка грузинською мовою.

Впервые в истории грузинско-украинских литературных взаимосвязей дана полная библиография материалов, связанных с именем Т.Г. Шевченко за 1860 - 2009 гг. Приведен алфавитный указатель фамилий переводчиков произведений Т.Г. Шевченко на грузинский язык.

Висвітлено творчість А. Бєлого - одного з найяскравіших представників російського символізму, поета, прозаїка, вченого-філолога, мислителя. Увагу приділено його симфоніям, романам ("Срібний голуб", "Петербург"), повістям "Котик Лєтаєв", "Хрещений китаєць", які стали першими зразками неоміфологічної прози у російській літературі та визначили її подальший розвиток. Проаналізовано образно-композиційну симетрію у третій симфонії А. Бєлого "Повернення", особливості художньої своєрідності четвертої симфонії "Кубок заметілей". Розглянуто проблему життєтворчості в естетиці молодших символістів.

Освещено творчество А. Белого - одного из наиболее ярких представителей российского символизма, поэта, прозаика, ученого-филолога, мыслителя. Внимание уделено его симфониям, романам ("Серебрянный голубь", "Петербург"), повестям ("Котик Летаев", "Крещенный китаец"), которые стали первыми образцами неомифологической прозы в российской литературе и определили ее дальнейшее развитие. Проанализированы образно-композиционная симметрия в третьей симфонии А. Белого "Возвращение", особенности художественного своеобразия четверной симфонии "Кубок метели". Рассмотрены вопросы жизнетворчества в эстетике младших символистов.

Досліджено особливості драматургії та композиції, що становлять феномен караманівської творчості. Всебічно досліджені авторські партитури дозволили оцінити караманівську творчість як явище, що гармонійно об'єднує синтетичні формотворчі тенденції та глоріозно-сповідальне начало, яке визначає сутність караманівської інтонаційної драматургії. Різноаспектне дослідження симфонічних творів композитора та їх стилістичних особливостей - поліфонії, гармонії, композиції дозволило виявити перехідний процес формування такого різновиду симфоній, як симфонія-есхатологічний роман, симфонія-передвістя. Аналітичне вивчення кантатно-ораторіальних і вокальних творів композитора дозволило виявити в них провідну роль глоріозно-сповідальної проблематики. Для втілення цієї тематики А. Караманов нерідко використовував поліфонічні прийоми. В окремих частинах симфонічних і кантатно-ораторіальних циклів застосовано імітаційну техніку. Провідна роль належить імітації у двох її видах - канонічній і стретній. Поліфонічний виклад виступає в різних якостях: як один з варіантів фактурної організації й як фактор формотворення. Глоріозно-сповідальна тематика є тим драматургічним витоком, що об'єднує виразну поліфонію караманівських симфонічних, кантатно-ораторіальних і вокальних творів у єдине ціле. Введено наукові терміни "симфонія-передвістя", "лірико-драматургічна гілерфонія". Наведено хронологічний список творів композитора.