У статті розглянуто використання комп'ютерної екологічної інформаційної системи КЕІС для аналізу стану екологічного забруднення на території північних районів Житомирської області та його впливу на економічну підсистему - показники врожайності зернових культур. Створена підсистема, що відображає загальну картину забрудненості північних районів області, має можливість розвитку в динаміці, а її результати використовуються для оцінки прогнозування економічних показників у системі господарювання з переглядом результуючих ознак.

Досліджено властивості двовимірних спінових моделей неперервної симетрії (XY модель, модель Гайзенберга), які мають важливі для застосування на практиці характеристики гратки, а саме: безлад заміщення та скінченність розміру з використанням аналітичних підходів - спін-хвильового наближення, феноменологічної моделі Костерліца - Таулеса, моделі Вілена, методу функціонального інтегрування. Здійснено серію Монте-Карло симуляцій зазначених моделей на основі алгоритму Вольфа. В результаті дослідження знайдено аналітичний вигляд низькотемпературної поведінки парної кореляційної функції спінів 2D XY моделі з безладом та 2D моделі Гайзенберга скінченного розміру. Ця функція виявилася степенево спадною з відстанню в обох випадках. Відповідні показники було оцінено аналітично та порівняно з результатами Монте-Карло симуляцій. Одержано вирази для енергії взаємодії немагнітних домішок з топологічними дефектами у моделі Костерліца - Таулеса та моделі Вілена, результати добре узгоджуються між собою, а також з результатами, одержаними іншими дослідниками. На основі виразів для зазначеної взаємодії аналітично оцінено зниження критичної температури переходу Березінського - Костерліца - Таулеса, спричинене немагнітним розведенням. Середнє значення спонтанної намагніченості та розподіл імовірності її значень в 2D XY моделі з безладом досліджено в Монте-Карло симуляціях і аналітично у спін-хвильовому наближенні.

  Скачати повний текст

Досліджено історико-філософську специфіку поняття "суспільство спектаклю" у контексті філософії Заходу. Установлено концептуальні подібності та розбіжності між спекулярною теорією французьких авторів Ж.Бодрійяра, Г.Дебора, Ж.Дерріда та вченнями Платона, Ф.Ніцше, К.Маркса, М.Гайдегера, Р.Барта та інших мислителів. Аргументовано, що історико-філософська своєрідність поняття "суспільство спектаклю" корениться у його специфічному онтологічному підгрунті, зокрема, у самобутньому вирішенні проблеми дискретності простору. Виявлено синонімічність теоретичних конструктів "симуляція" (Ж.Бодрійяр), "утворення подоб" (Г.Дебор), "деконструкція" (Ж.Дерріда).

Вперше в українській історико-філософській науці проаналізовано феномен необароко, визначено його характеристики, ідеї та поняття. Наведено визначення феномену необароко як ціннісної складової постмодерної думки, на базі якого узагальнено культурологічні та філософські засади постмодернізму. Здійснено культурологічний та історико-філософський аналіз витоків, становлення та розвитку необарокового світовідчуття. Доведено, що феномен необароко є полідисциплінарним дискурсом історії філософії. Встановлено існування "лінії необароко", яка об'єднує архітекторів, художників, філософів, математиків і допускає перетинання, зміни, що сприяють комунікації між різними дисциплінами. З'ясовано, що теперішня необарокова дійсність є такою, де світ "реально обернений", де істинне є моментом хибного, а дійсність, яка заповнюється спогляданням вистави, змінюється і в самій собі репродукує глядацький порядок: необарокова дійсність виникає у виставі, а вистава є дійсністю. Виявлено, що феномен необароко переплітається зі сферою інформаційного соціуму. Розкрито сутність понять постмодерністської філософії "симулякр", "симуляція" і "гіперреальність". З'ясовано, що необароко наслідує у бароко тип мислення із символічно-образним навантаженням, а "віртуальна реальність" як гіперреальність постає філософською категорією, іманентною самій структурі буття.

Обгрунтовано культуротворчий потенціал "елітарного". З урахуванням систематизації теоретичного досвіду некласичної естетики щодо сутності "еліта - елітарне", та структурно-функціональних ознак "еліти" концептуалізовано поняття "елітарне" в динаміці розвитку естетико-мистецтвознавчих ідей. Систематизовано досвід європейської моделі елітарної культури. Доведено зв'язок "інтуїція - елітарне" в контексті вивчення ознак "ціннісної еліти", вперше проаналізовано ідею Ж. Марітена щодо "інтегрального гуманізму", теорію "інтегрального гуманізму" Ж. Марітена, а також його погляди на сучасне мистецтво. Розкрито специфіку впливу концепції морачізму й естетизму на формування теорії елітарного. Обгрунтовано тезу, що такі явища культури, як перформанс, інсталяція, боді-арт тощо - це метамова банальності, симуляція мистецтва. Зазначено, що в культурі другої половини XX ст. переважає кітч та "елітарний кітч". Запропоновано визначення понять "елітарний кітч" і "сучасне елітарне мистецтво".

Наведено математичну модель системи: трифазний однопівперіодний випрямляч - мотор постійного струму з незалежним збудженням, та запропоновано метод аналізу перехідних та усталених режимів її роботи.

Наведено математичну модель системи однофазний мостовий випрямляч - мотор постійного струму з паралельним збудженням, та запропоновано метод аналізу перехідних та усталених режимів її роботи.

Наведено математичну модель системи: перетворювач числа фаз - трифазний мостовий випрямляч, і запропоновано метод аналізу перехідних та усталених режимів її роботи.

Запропонована система симуляції надає змогу проводити комп'ютерне моделювання (симуляцію) та дослідження стану газу у будь-якому елементі вакуумної системи в процесі відкачування.

Розглянуто проблеми мотивації під час навчання. Вирішити цю проблему можна, використовуючи симуляцію проекту з можливістю застосування різних технік тестування. Проблеми комунікації запропоновано вирішити, застосовуючи Google Apps, також описано основні функції та можливості цього набору аплікацій. Наведено приклади створених сайтів.

Індекс рубрикатора НБУВ: В382.904.283

Рубрики:

Мезонні (бозонні) резонанси < Окремі елементарні частинки >

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Застосовано теорію функціонала густини (ТФГ) до опису систем, у яких молекули асоціативних плинів можуть зв'язуватися (або асоціювати) з дискретними локалізованими функціональними групами, приєднаними до поверхонь, на додаток до інших молекул флюїду. Для таких систем як вода, що адсорбується на активованому вуглеці, кремнії, глині, це є реалістичнішою моделлю для врахування поверхневої неоднорідності, ніж використання неперервного липкого потенціалу поверхня-плин, що застосовується в більшості теоретичних робіт з адсорбції на неоднорідних поверхнях. Асоціація моделюється в межах першого порядку термодинамічної теорії збурень (ТТЗ1). Нова теорія дає точне передбачення розподілу зв'язаних і незв'язаних зразків та адсорбційної поведінки за різних значень об'ємного тиску й асоціативної взаємодії поверхня - плин і плин - плин. Проведено порівняльний аналіз між асоціативною взаємодією поверхня - плин і плин - плин для флюїдів зі складними асоціативними вузлами й обговорено їх вплив на адсорбцію. Теорія, підкріплена симуляціями, показує, що міра та природа адсорбції змінюється зі зміною кількості вузлів асоціації на молекулах флюїду.

Негідродинамічні релаксаційні процеси в простих рідинах досліджено в межах підходу узагальнених колективних мод. Аналітично розв'язано п'ятизмінну модель узагальненої гідродинаміки в довгохвильовій границі. Серед п'яти одержаних власних мод є три гідродинамічні та дві кінетичні моди, які описують процеси в'язкої та теплової релаксації в рідині. Порівняння аналітичних результатів з даними, одержаними у комп'ютерних симуляціях за допомогою методу молекулярної динаміки, проведено для Ленард-Джонсівської рідини та рідкого металу. Обговорено кросовер у релаксаційній поведінці рідин від гідродинамічної області до молекулярних масштабів.

Відзначено, що метод молекулярної динаміки (МД) є потужним знаряддям для передбачення та вивчення різноманітних явищ у фізиці, хімії та біології. Показано, що більшість існуючих МД інтеграторів далекі від ідеальних. Запропоновано нові оптимізовані алгоритми, які дозволяють зменшити числові похибки до мінімуму за тих самих загальних обчислювальних затрат. Оптимізація здійснюється у межах загально визнаного декомпозиційного підходу і стосується широко застосовуваних симплектичних схем Верле, Фореста - Рутха, Сузукі, а також схем, які базуються на обчисленні градієнтів сил. Зазначено, що ефективність нових алгоритмів може бути кращою у порівнянні з оригінальними інтеграторами від 3 до 1000 разів для порядків від 2-х до 12-ти. Висновок підтверджено у наших МД симуляціях Леннард - Джонсівської рідини для випадку схем інтегрування другого та четвертого порядків точності.

Здійснено огляд недавніх досягнень у теоретичному описі взаємодій, кореляцій і фазової поведінки концентрованих розчинів зіркових полімерів, просторово стійких колоїдів і міцел. Показано, що теоретично передбачена надм'яка логарифмічно розбіжна ефективна взаємодія між центрами зірок, підтверджена SANS-експериментами і комп'ютерними симуляціями, потрапляє в множину незвичних явищ, спостережених у таких системах. Сюди відносяться аномальні структурні фактори, поведінка зворотного плавлення, множини екзотичних кристалічних фаз. Обговорено узагальнення на випадок полідисперсних зірок і роль сил багатьох тіл. Представлено особливу поведінку типу "cереднього поля" плинів зіркових полімерів і показано, що вона проявляється у формі та структурі профілів осадження цих систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г574.2

Рубрики:

Структура подвійного електричного шару. Заряд та ємкість подвійного шару

Шифр НБУВ: Ж41279 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В317.242

Рубрики:

Теорія фазових переходів 2 роду

Шифр НБУВ: Ж41279 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено стислий вступ щодо використання підходів двовимірної дискретної і евклідової квантової гравітації як лабораторії для вивчення властивостей флуктуюючих і заморожених випадкових графів у взаємодії з "матеріальними полями", що відповідають простим спіновим або вершинним моделям. Такий підхід є цікавим і корисним у зв'язку з існуванням багатьох точних аналітичних результатів і передбачення для порівняння з симуляціями.

У дослідженні модель синглетного виділеного взаємодіючого центра (SRISM) застосовано до вивчення залежності електромісткості плоского електричного подвійного шару від заряду електрода, використовуючи примітивну модель подвійного шару для високогустинного електроліту, що моделює іонну рідину. Іони представляються як заряджені тверді сфери, а електрод є однорідно зарядженою плоскою поверхнею. Місткість цього модельного плину розраховано за допомогою методу SRISM із замиканнями, що базуються на гіперланцюжковому (HNC) підході і замиканнях Коваленка - Гірати (KH), і порівняно з симуляціями. Якщо величина заряду електрода не є дуже великою, HNC замикання виглядає найбільш перспективним. KH результати є прийнятними для електроліту за високих густин, але гіршими - низьких.