Висвітлено аспекти ювелірно-матеріалознавчої експертизи предметів сервірування столу з дорогоцінних металів. Описано технологічні особливості дефектності структури та властивості фіанітів - синтезованих монокристалів. Розглянуто питання розробки методу кількісної оцінки якості води для лікеро-горілчаного виробництва. Проаналізовано особливості процесу подрібнення жирової фази молока в кавітаційному апараті, вплив високого тиску на молоко. Розкрито аспекти використання структуроутворювачів у технологіях збитих молочних десертів на основі нежирної молочної сировини, причини відмов механічного обладнання на підприємствах харчування, теоретичні основи нового процесу сепарації порошкових і дрібних сипких матеріалів. Викладено системний підхід до розробки технології желейного мармеладу на пектині та фруктозі для хворих цукровим діабетом.

Освещены аспекты ювелирно-материаловедческой экспертизы предметов сервировки стола из драгоценных металлов. Описаны технологические особенности дефектности структуры и свойств фианитов - синтезированных монокристаллов. Рассмотрены вопросы разработки метода количественной оценки качества воды для ликеро-водочного производства. Проанализированы особенности процесса измельчения жировой фазы молока в кавитационном аппарате, влияние высокого давления на молоко. Раскрыты аспекты использования структурообразователей в технологиях сбитых молочных десертов на основе нежирного молочного сырья, причины отказов механического оборудования на предприятиях питания, теоретические основы нового процесса сепарации порошковых и мелких сыпучих материалов. Изложен системный подход к разработке технологии желейного мармелада на пектине и фруктозе для больных сахарным диабетом.

Науково обгрунтовано критерії та показники видової, якісної, атрибутивної ідентифікації предметів сервірування столу. Визначено їх спорідненість за типологічними ознаками. Розроблено класифікацію предметів сервірування столу за ознаками соціального та функціонального призначення. Встановлено граничні показники вмісту компонентів срібних сплавів предметів побуту різних періодів, зокрема скіфського, епохи середньовіччя, XVIII - початку XX ст. та сучасних. Розроблено механізм обчислення базової вартості виробів зі срібла різної складності виготовлення. Встановлено найбільш значущі критерії цінності предметів з дорогоцінних металів для сервірування столу, уточнено механізм прогнозування їх вартості. Здійснено розрахунок оціночної вартості предметів сервірування столу, що мають художню та історичну цінність.

Розглянуто особливості сервірування столу як творчо-естетичного процесу у сфері харчової культури. Визначено сучасні вимоги і тенденції сервірування столу, охарактеризовано їх культурно-естетичний та раціональний зміст з огляду на якість надання харчових послуг в індустрії гостинності й системі громадського харчування.

Проведено порівняльний аналіз вітчизняних інформаційних систем управління готолем. Охарактеризовано альтернативні методи оцінювання ринкової вартості інтелектуального капіталу підприємства. Простежено еволюцію функцій вищої освіти. Розглянуто світову кризу як фактор нової фінансово-економічної парадигми. Обгрунтовано принципи фінансового планування. Висвітлено організаційно-методичні аспекти обліку договірних відносин підприємства. Приділено увагу санації як засобу запобігання банкрутству. З'ясовано тенденції розвитку роздрібної торгівлі в Україні. Досліджено вплив кулінарних фестивалів на формування міжнародного іміджу України. Вивчено способи регулювання взаємовідносин особистих і громадських потреб у Біблії. Викладено основні принципи сервірування столу. Показано роль фізичного виховання в сучасному суспільстві.

Підготовлено словник основних понять з вибіркової дисципліни "Енологія". Досоліджено історію перших виноробів давньої Русі-України (монахи Печерського монастиря), також виноробство розвивалося на Чернігівщині, на території сучасного Закарпаття. З давніх-давен Північне узбережжя Чорного моря та Кримський регіон були відомими своїми унікальними винами, які експортувалися, починаючи з IV століття до нашої ери з грецьких колоній Тавриди по всьому елліністичному світу, а пізніше - до Римської імперії. Нового поштовху отримало виноробство після активного господарського освоєння причорноморських степів у XIX столітті. Дане видання містить тлумачення основних термінів, пов’язаних із енологією та допоможе читачам розібратися в багатьох складнощах, пов’язаних із процесами вирощування винограду, виробництва, зберігання, транспортування вина, сервірування і подачі різних видів вина і винних продуктів, зокрема - ароматизованих вин та шипучих винних напоїв.

Розглянуто роль поховального бенкету, жертвоприношення тварин і супровідної їжі у скіфському поховальному обряді. Проаналізовано, яким чином поширення і характер розташування решток тварин та інвентаря, пов'язаного зі споживанням їжі, сприяло трансляції соціальних норм під час поховальної церемонії. Окремо обговорено значення різних видів тварин, передусім коней, у ритуалі жертвоприношення. Географічні межі пам'яток, що складають основу аналізу, охоплюють Північне Приазов'я, між Присивашшям на заході та басейном р. Кальміус на сході. Хронологічні межі дослідження охоплюють другу половину V - IV ст. до н. е. База даних пам'яток охоплює як кургани, споруджені у скіфський час, так і впускні скіфські поховання в курганах доби бронзи, а також непоховальні пам'ятки зі слідами ритуальних дій. Проведений аналіз виявив закономірності за кількісними, а також якісними показниками: різним способом сервірування та розташування страв, які пов'язані із соціальними, гендерними, географічними і хронологічними чинниками. Індивідуальний простір поховання, пов'язаний із супровідною їжею, демонструє відмінності у стандартизації, які корелюють не лише з багатством поховання та ймовірним соціальним статусом небіжчика, але й між статтю та кількістю похованих осіб. Інша ситуація спостерігається на поверхні кургану, місцем проведення тризни та поховального бенкету спільноти. На відміну від решток тварин у похованні, де преференція певних видів тварин не спостерігається (з кількісним переважанням дрібної рогатої худоби), коні були обов'язковим елементом тризни. Особливу увагу заслуговує тенденція розташування голів коней поблизу широтних перемичок у кільцевих ровиках. Грунтуючись на цих спостереженнях та етнографічних матеріалах, можна припускати, що вибір коней для ритуальних жертвоприношень обгрунтовувався не тим, що вони були поширеною їжею під час поховального бенкету, а навпаки, їх споживання в цьому контексті було можливе тільки тому, що саме коні були основною твариною, яка могла виконувати жертовну роль.