Детально розглянуто коштовне каміння, а саме: бурштин, гагат, перли, мармуровий онікс, скам'яніле дерево, кольоровий кремінь, опал, агат, халцедон, яшму. Для кожного з цих самоцвітів встановлено основні закономірності поширення у стратиграфічному аспекті осадового чохла та виявлено взаємозв'язки з певними за генезисом і складом літофаціальними та формаційними комплексами. Розроблено генетичну класифікацію самоцвітної сировини осадових комплексів, в якій виділено й охарактеризовано седиментогенний, діагенетичний, катагенетичний та техногенний типи. Розглянуто чинники гемологічної цінності самоцвітів та з'ясовано важливий вплив літологічного складу вміщувальних порід на особливості формування їх якісно-декоративних властивостей. Для всіх зазначених самоцвітів визначено технологічні параметри, сортність та можливості практичного використання. Установлено основні пошукові критерії самоцвітної сировини.

Вивчені умови локалізації, морфологія, текстура та мінералогія агатів, яшм та хлоритовміщуючого халцедону (плазми), встановлених в корі вивітрювання серпентинітів Середнього Побужжя. Наведені відмітні особливості вивчених агатів від аналогічних мінеральних агрегатів, що утворюються у вулканічних породах. Досліджена жильна мінералізація кори вивітрювання ультрабазитів (з якою пов'язані самоцвіти), виділені морфогенетичні типи жил. Визначений механізм утворення мінеральних агрегатів, що складають самоцвіти. Розроблена гемологічна класифікація каменесамоцвітної сировини, надані практичні рекомендації щодо її обробки та використання.

Систематизовано бібліографічний матеріал з бурштину. Розглянуто питання складу, властивостей, походження, видобутку й областей застосування бурштину-сукциніту й інших викопних смол в Україні. Наведено літературу, що безпосередньо розглядає питання геології та вибутку поліського бурштину та публікації загальнотеоретичного характеру: бурштин в історії цивілізації, регіональні види викопних смол, бурштин у культурі народів світу, музейний аспект бурштину, значення вивчення інклюзій у бурштині, світовий ринок самоцвіту.

Висвітлено головні критерії оцінювання якості коштовних і декоративних каменів. Надано загальні відомості про самоцвітну сировину, розглянуто її класифікацію й основні показники якості. Розкрито особливості вивчення й оцінювання якості дорогоцінних і декоративних каменів. Увагу приділено питанням дизайну природного каменю, зокрема, дизайну ювелірних, ювелірно-декоративних виробів і архітектурного дизайну. Охарактеризовано механічні, оптичні властивості та спеціальні методи дослідження кам'яносамоцвітної сировини. Висвітлено принципи різьблення по каменю та гравірування. Подано інформацію про види обробки дорогоцінних металів, специфіку виготовлення ювелірних виробів без оправ, давньоримську та флорентійську мозаїки, особливості культового будівництва Кам'янця-Подільського.

Висвітлено теоретико-методологічні і прикладні питання розбудови ринково орієнтованого організаційно-економічного механізму більш широкого використання природного напівдорогоцінного каміння в Україні. Викладено методологічні підходи до ринково-економічного регулювання сфери видобування самоцвітного каміння, виходячи з центральної ролі таких діючих суб'єктів, як старатель, майстер і колекціонер. Досліджено стан видобування і використання самоцвітної сировини. Розглянуто на конкретних прикладах закономірності формування цінових показників щодо сировини та виробів й основні методичні підходи до оцінювання та прогнозування вартості. Доведено доцільність запровадження спеціальних дозволів на старательську діяльність у сфері видобування й оброблення самоцвітного каміння.

Сучасна Україна не має відповідних нормативних документів та єдиної методики оцінювання каменесамоцвітної сировини (КСС), 20 видів якої є інвестиційно привабливими, а розвиток її видобування та виробництва - економічно вигідним. Проаналізовано потенціал найперспективніших вітчизняних родовищ, запропоновано модель розвитку мінерально-сировинної каменесамоцвітної бази України та власну методику вартісної оцінки КСС, продемонстровано механізм її дії на прикладі вартісного оцінювання скам'янілого дерева Залиманської ділянки (Харківська обл.).

Мета роботи - навести загальні відомості щодо проявів соколиного та тигрового ока Криворізького басейну, надати геологічний опис пріоритетних об'єктів, визначити закономірності їх поширення в розрізі саксаганської світи, охарактеризувати стадійність утворення самоцвіту обох різновидів. Проведено геологічне картування з мінералогічним опробуванням проявів соколиного та тигрового ока; мікроскопічні дослідження з використанням петро- та мінераграфічних мікроскопів. Установлено, шо прояви та точки мінералізації соколиного та тигрового ока зустрічаються в межах усіх без винятку родовищ Криворізького басейну. Найбільше поширення та масштаби мінералізації характерні для центральної частини Саксаганського залізорудного району Кривбасу в межах Глеюватського родовища бідних магнетитових руд і родовища багатих гематитових руд шахти "Ім. М. В. Фрунзе". Прояви самоцвітів тут мають систематичний характер. Для низки родовищ північної та південної частин Саксаганського залізорудного району, а також Південного, Північного, Інгулецького залізорудних районів характерні епізодичні, поодинокі знахідки прожилків сірого, блакитного, синього соколиного, іноді зеленувато-сірого котячого ока. Утворення соколиного ока сірого кольору пов'язане з окварцуванням кумінгтонітового азбесту, яким виповнені альпійські прожилки в магнетит-кумінгтонітових (так званих "малорудних") кварцитах сьомого сланцевого горизонту саксаганської світи. Соколине око блакитного та синього кольору утворювалось як наслідок трьох різних геологічних процесів - окварцування паралельно-волокнистих агрегатів магнезіорибекіту в альпійських прожилках з магнетит-магнезіорибекітових, магнетит-кумінгтоніт-магнезіорибекітових кварцитів сьомого сланцевого горизонту; окварцування паралельно-волокнистих агрегатів епігенетичнорибекітизованого первинного кумінгтоніт-азбесту внаслідок натрієвого метасоматозу. Котяче око є окварцованим паралельно-волокнистим агрегатом кумінгтонітового, іноді актинолітового азбесту з домішкою дрібних лускуватих кристалів хлориту, що надає самоцвіту характерне зеленувато-сіре забарвлення. Тигрове око є продуктом гіпергенних змін усіх кольорових різновидів соколиного та котячого ока. Встановлено закономірності поширення соколиного та тигрового ока в межах Криворізького басейну. Охарактеризовано стадійність формування основних кольорових різновидів цих самоцвітів. Одержані дані використовуються під час пошуків їх проявів, сприяють підвищенню ефективності використання комплексної мінерально-сировинної бази залізорудних родовищ Кривбасу.

Purpose. To provide an overview of the world jaspilites production technologies and to recommend the optimal technologies for accompanying mining of jaspilites at the ore-mining enterprises of Ukraine. Methodology. Theoretical and methodological analysis, study and generalization of the world experience for the jaspilites mining on iron-ore deposits. Findings. The article describes historical names for decorative varieties of jaspilites, trademarks and simultaneously occurring gemstones of jaspilite genesis. The main extraction methods using explosives and sparing technology are analyzed, the best technologies for accompanying mining of jaspilites at iron ore quarries of Ukraine are proved, as well as the further processing and enhancement for gem surfaces. Originality. For the first time the choice of technologies, machinery and equipment for the jaspilites mining at the iron ore quarries of Ukraine is substantiated. Practical value. The proposed concurrent production technologies enable the development of ledges containing decorative jaspilite reserves, without affecting the primary production at mining and processing enterprises, developing deposits of ferruginous quartzite.

Наведено результати комплексних мінералогічних досліджень проявів соколиного та тигрового ока Криворізького басейну. Найбільш поширені вони в межах Глеюватського родовища магнетитових кварцитів. Забарвлення й гемологічна цінність сірого, блакитного, синього соколиного та золотисто-коричневого тигрового ока визначаються мінеральним складом, структурою, текстурою та генезисом самоцвіту. Вихідним матеріалом при утворенні ока був кумінгтонітовий, магнезіорибекітовий або рибекітовий азбест альпійських жил у динамотермальних метаморфітах і натрієвих метасоматитах залізисто-кремнистої формації. Наступною стадією утворення ока було окварцування амфіболових азбестів на регресивних стадіях метаморфізму або метасоматозу. Тигрове око є продуктом гіпергенних змін соколиного ока, які супроводжувались утворенням комплексних псевдоморфоз дисперного гетиту та гіпергенного кварцу з домішкою монтморилоніту по волокнистих індивідах амфіболів. Кристалохімічні, морфологічні, анатомічні зміни ока підтверджені даними рентгенофазового, рентгенофлуоресцентного, силікатного хімічного, магнітометричного аналізу. З урахуванням генезису, мінерального складу, морфології та анатомії мінеральних індивідів ока виділено п'ять його гемологічних сортів. Класифікацію впроваджено в роботу каменеобробних підприємств Криворізького басейну для використання під час оцінки каменю як виробної сировини.

Розглянуто старосвітські мануфактур XVIII - XIX ст. князів Радзивіллів на теренах Східної Європи (землі сучасних України, Білорусі та Польщі). Проаналізовано фарфоро-фаянсові підприємства у Жовкві, Глинсько, Бялій Подлясці, Свержені, Неборові; скляні, кришталеві, дзеркальні, самоцвітні - в Уріччі, Налібоках, Чуднові, Янковичах; ткацькі виробництва (тапісярні, персіярні), а також дотичні до них меблярні у Бялій Подлясці, Мирі, Альбі, Несвіжі, Кореличах, Слуцьку, Неборові, Лахві.

Мета дослідження - визначення геолого-географічних особливостей перетворення смоляних виділень хвойних рослин при переході з живої речовини в неживу (мінеральну) в процесі кількох етапів фосилізації; формування розсипів бурштину-сукциніту, а також обурунтування прогнозної оцінки перспектив відкриття нових родовищ і бурштинопроявів. Охарактеризовано природно-географічні палеокомплекси південно-східної частини Балтійсько-Дніпровської бурштиноносної провінції в еоцен-олігоцені, що зумовили накопичення первинних біогенно-осадових покладів смоляних виділень (протобурштину) і умови формування різновікових розсипів бурштину-сукциніту. Ці розсипи за генезисом поділено на корінні, прибережно-морські, морські та лиманно-дельтові й дельтові перших проміжних колекторів, а також континентальні полігенетичні, які утворилися внаслідок розмивання й перевідкладення корінних розсипів. Встановлено, що корінним першоджерелом бурштину-сукциніту в Україні були біогенно-осадові поклади смоляних виділень рослинності, характерної для центральної частини сучасної території України. Викладено обгрунтування прогнозу виявлення нових промислових родовищ бурштину-сукциніту в Україні. Приділено увагу проблемі освоєння покладів цінного самоцвіту - нелегального видобування бурштину, негативні наслідки якого розглядаються як прояви стихійних геологічних процесів.

Викладено сучасні уявлення про гемологію, засновані на багаторічному науковому досвіді, читанні лекцій, досвіді роботи з оцінки каменесамоцвітної сировини, а також на досвіді виготовлення декоративно-художніх і ювелірних виробів. Експертна діяльність у кримінальному та цивільному судочинстві показала спроможність даного гемологічного напряму в судовій експертизі. Сформульовано цілі і завдання гемологічної науки, показано закономірні взаємозв'язки між декоративними властивостями та вартістю кольорового каміння.