Висвітлено життєвий і творчий шлях лауреата Нобелівської премії миру Альберта Швейцера - особистості, яка поєднала в собі талант лікаря, музиканта й письменника, мудрість священика та філософа. Проаналізовано ідеї Альберта Швейцера щодо морального оновлення людства, розвитку гуманітарної медицини та збереження миру.

Наведено результати досліджень археологічної експедиції Львівського університету 1998 р., зокрема, описано археологічні матеріали з с.Жуків на Бережанщині, поселення липинської культури біля с.Ганачівки на Перемишлянщині, викладено нові дані про пізньотрипільське поселення біля с.Суйми на Волині. Охарактеризовано сакральні пам'ятки Перемишльської землі ІХ - середини XIV ст., вироби прикладного мистецтва з городища в с.Листвин, речі близькосхідного походження на території Галицької та Волинської земель у Х - ХІІІ ст. Окрему увагу приділено історіографії та історії археології, у т.ч. проблемам антропології кельтів у чеській та словацькій історіографіях першої половини 80-х рр. ХХ ст. тощо.

Розглянуто актуальні питання археології, антропології, стародавньої та середньовічної історії. Висвітлено проблеми історії матеріальної та духовної культури населення Східної Європи від найдавніших часів до середньовіччя. Проаналізовано хронологію та періодизацію старожитностей райковецької культури, сакральні функції східнослов'янського житла, стаціонарні археологічні артефакти виробництва шкіри.

Автор осмислює літературний твір як феноменалізацію креативного архетипу та архетипу Світової Гори, а також показує структурну спільність сакральних споруд та творів літератури.

Исследуются мифопоэтические аспекты архитектурных теорий Витрувия и Альберти. Акцентируется понимание античности и Возрождения города (храма, дома) как космоса-универсума, его пространственно-тектоническая фиксация, архитектурно-ритуальное обыгрывание входа и пути к сакральному центру, антропоморфизация целого и частей.

Розглянуто проблеми режисури екранних творів. Досліджено монтажну техніку та естетику сюжетотворення, принципи звуко-зорового монтажу, а також взаємозв'язок між музикою і зображенням.

Розглянуто функціонально-планувальні основи формування забудови самостійних селянських господарств, стилістику, композицію та пропорції художнього металу львівських палаців XIX ст. Проаналізовано роль та місце європейської культури у формуванні класичних традицій львівської архітектурної школи. Охарактеризовано еволюцію об'ємно-планувальної організації української сакральної дерев'яної архітектури XII - XVII ст. Значну увагу приділено функціонально-просторовій модернізації промислових територій центральної частини Львова у контексті розвитку інфраструктури об'єктів малого та середнього бізнесу, типологічним, планувальним, конструктивним та інженерним засадам проектування мансард на багатоповерхових будинках, а також конструктивним особливостям хрестово-баневої структури українських церков княжої доби X - XII ст. Досліджено вплив податливості з'єднань на несучу здатність і деформованість комплексних конструкцій.

Рассмотрены проблемы изучения текста Библии. Освещены вопросы библейского канона. Раскрыта специфика Библии как образца сакральной литературы. Определено ее место среди других сакральных книг человечества. Отображены проблемы ее перевода и рецепции в художественной литературе.

Розглянуто актуальні літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування біблійного сюжетно-образного матеріалу в культурі різних часів і народів. Висвітлено закономірності переосмислення сюжетів та образів Нового Завіту в українській літературі ХХ ст., проблематику християнської моралі у малій прозі В.Підмогильного у зв'язку з філософією Ф.Ніцше, основні принципи освоєння біблійних образів у ліриці І.Франка. Охарактеризовано етику англіканського протестантизму та її художню репрезентацію у творчості Н.Бретона, біблійні образи в етнологічному аспекті, особливості виявлення апеляції в сакральних текстах, співвідношення експліцитного та імпліцитного в євангельському тексті.

Висвітлено історію вітчизняної та зарубіжної музики, а також питання музичної культурології. Наведено характеристику джерелознавчих аспектів історії музики. Значну увагу приділено концепціям видатних музичних істориків минулого та сучасності, зокрема, інтонаційній теорії Б.Асаф'єва, який створив оригінальну систему музично-лінгвістичного бачення історії.

Работа посвящена всестороннему изучению уникального культа Партенос - верховной богини - покровительницы и сакральной защитницы Херсонесского государства и всей античной Таврики. Проанализированы взаимосвязанные с ним основные особенности понтийских мифов об Артемиде и Ифигении, роль Геродота в создании нового мифа о таврской богине, идеологический аспект трагедии Еврипида "Ифигения в Тавриде". Большое внимание уделено выяснению характерных и особенных черт в культе Партенос, анализу ее образа и символики на монетных изображениях, тождества с Артемидой, связи с политической и культурной жизнью Херсонеса Таврического. Рассмотрены художественные образы Ифигении и Артемиды в искусстве.

Розглянуті деякі аспекти виховання естетичної культури школярів засобами мистецтва слова, декоративно-прикладного і образотворчого мистецтва, а також краєзнавства; роль музики і хорового співу у духовному вихованні дітей.

Проаналізовано хорові твори М.Кармінського - значний внесок у розвиток хорового мистецтва України. Жанри, пов'язані з літературним текстом, складають ядро спадщини композитора. Перші кроки роботи М.Кармінського в синтетичних жанрах починаються зі співробітництва з Харківським театром юного глядача, який став своєрідною лабораторією творчих пошуків, вплинув на його формування як театрального композитора. Домінантою творчості М.Кармінського є пісня. Жанр пісні приваблював композитора своїми виразними можливостями синтезу музики та слова. Логічним був перехід від музики драматичних спектаклів до музики у кінематографі, де реальність, зримість образів художніх фільмів відточувала індивідуальність композитора.

Проаналізовано процес поширення протестантської музики в Західній Україні, який розпочався у XVII ст. Даний процес розвивався за двома напрямами: у творчості професійних композиторів і в релігійних народних співах (псалмах, колядках тощо). Надано характеристику музики тих композиторів, які були так чи інакше пов'язані з протестантизмом. Зроблено акцент на важливій ролі цієї музики і співів у поширенні протестантизму та створенні протестантських конфесій у Західній Україні.

Проаналізовано видавничу та краєзнавчу бібліографічну діяльність галицьких "Просвіт" у 1900 - 1939-х рр. Значну увагу приділено філософській думці періоду Київської Русі, ретроспективному аналізу розвитку духовної хорової музики на Україні, традиціям театру ім. М.Л.Кропивницького та його внеску у процес духовного відродження нашої держави. Окремий розділ присвячено селянському антибільшовицькому повстанському руху на Київщині (Чигиринський та Черкаський повіти) у 1920 - 1924-х рр.

Розглянуто питання художньо-творчого виховання дітей молодшого шкільного віку засобами колективного музикування. Висвітлено педагогічні аспекти формування мотиваційної сфери особистості. Окремі статті присвячено специфіці удосконалення підготовки артистів естрадних ансамблів, українській книгознавчій культурі, проблемі виховання молоді засобами народного мистецтва.

Висвітлено досвід творчої реалізації педагогічних ідей В.Сухомлинського з естетичного виховання дошкільників засобами музики. Значну увагу приділено екологічному вихованню дітей та проблемам захищеності дитинства. Детально проаналізовано діяльність Джона Дьюї, А.Макаренка.

Рассмотрена роль алиментарных мотивов в общей системе художественного произведения вообще и гоголевского, в частности. Описание еды в повести "Старосветские помещики" исследуются сквозь призму сакрального, как элемент мифоритуального действа. Анализируются 4 этапа гоголевской гастрономии, в которых отразились взаимоотношения персонажей, давшие толчок развитию сюжета. Доказано, что еда у гоголевских персонажей выступает мерилом ценностей, а наслаждение, спокойствие и тишина - жизненным ориентиром старосветского мира.

Конкретизовано сутність феномену готовності педагога-музиканта до інновацій у сфері професійно-педагогічної діяльності. Наведено показники прояву даного професійного новоутворення особистості педагога-музиканта.

Висвітлено важливі аспекти сімейного виховання у вітчизняній та зарубіжній соціально-педагогічній науці (XVII - 60-ті рр. XX ст.). Значну увагу приділено філософсько-естетичним проблемам діалогу в концепції М.Бахтіна, перспективам розвитку масових виховних заходів у вищих навчальних закладах нового типу, шляхам активізації творчих здібностей учнів других класів на уроках музики. Детально проаналізовано роль рідної мови у процесі формування навичок іноземної мови у дітей старшого дошкільного віку.