Проаналізовано літературну та наукову діяльність товариства "Руська Трійця". Висвітлено актуальні проблеми сучасного культуротворення маніфесту "Руської Трійці" - "Русалки Дністрової", розкрито наукові засади редакторської підготовки видань. Розглянуто питання національного відродження українців Галичини, романтизму як джерела українського літературного та національного відродження, проблеми періодизації української літератури.

Проанализирована литературная и научная деятельность общества "Русская Троица". Освещены актуальные проблемы современного культурообразования манифеста "Русской Троицы" - "Русалки Днестровой", раскрыты научные основы редакторской подготовки изданий. Рассмотрены вопросы национального возрождения украинцев Галиции, романтизма как источника украинского литературного и национального возрождения, проблемы периодизации украинской литературы.

Описано особливості поетики драматичних творів німецького письменника Б.Брехта, поетику інтимної лірики українського поета М.Вінграновського, образи поетів у ліриці українського письменника М.Чернявського. Розглянуто проблеми типології романів О.Гончара та Еріха Марії Ремарка, актуальні питання дослідження генези та первісної семантики образу русалки. Проаналізовано семантичні та структурні особливості звертання в публіцистичному мовленні, функціонально-синтаксичні особливості неповних окличних речень. Висвітлено фактор міжкультурної комунікації у процесі навчання англійської мови.

Описаны особенности поэтики драматических произведений немецкого писателя Б.Брехта, поэтика интимной лирики украинского поэта М.Винграновского, образы поэтов в лирике украинского писателя Н.Чернявского. Рассмотрены проблемы типологии романов А.Гончара и Эриха Марии Ремарка, актуальные вопросы исследования генезиса и первичной семантики образа русалки. Проанализированы семантические и структурные особенности обращения в публицистической речи, функционально-синтаксические особенности неполных восклицательных предложений. Освещен фактор межкультурной коммуникации при обучении английскому языку.

Проаналізовано поетичну спадщину Л.О.Василевської-Березіної, або Дніпрової Чайки (1861 - 1927 рр.) - української письменниці. Визначено елементи реалістичного, романтичного, імпресіоністичного та символістського бачення буття та людської душі в художньому світі, створеному Дніпровою Чайкою. Розглянуто творчу еволюцію поетеси, ідейну проблематику та художню своєрідність її ліричних творів "Дяківна", "Безщасна", "Русалка", "Вісточка", балад, поеми "Галина криниця".

Проанализировано творческое наследие Л.А.Василевской-Березиной, или Днепровой Чайки (1861 - 1927 гг.) - украинской писательницы. Определены элементы реалистического, романтического, импрессионистического и символического видения окружающей среды и человеческой души в художественном мире, созданной Днепровой Чайкой. Расмотрены творческая эволюция поэтессы, идейная проблематика и художественная своеобразность ее лирических произведений "Дьяковна", "Безсчастная", "Русалка", "Весточка", баллад, поэмы "Галин колодец".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.831.23(4Пол)511 + Ш5(4Укр)5-379

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж68513 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми літературознавства, епістолографії, лінгвістики, історії української мови. Проаналізовано особливості публіцистики правозахисника В.Марченка, антропологічний зміст народної культури в творчості В.Симоненка. Розглянуто проблему людської самотності в новелістиці Р.Купчинського, питання пошуку стильової автентичності у повістях О.Слісаренка. Розкрито жанрово-стильові особливості "Одвертого листа до галицької української молодежі" І.Франка. Описано систему мотивів поеми "Русалка" Б.Залеського. Визначено жанрову типологію української літературної казки 1970 - 1990 рр., граматичний статус сполучника та його аналітичних аналогів.

Освещены проблемы литературоведения, эпистолографии, лингвистики, истории украинского языка. Проанализированы особенности публицистики правозащитника В.Марченка, антропологическое содержание народной культуры в творчестве В.Симоненка. Рассмотрены проблема человеческого одиночества в новелистике Р.Купчинского, вопросы поиска стилевой автентичности в повестях А.Слисаренка. Раскрыты жанрово-стилевые особенности "Открытого письма к галицкой украинской молодежи" И.Франка. Описана система мотивов поэмы "Русалка" Б.Залеского. Определены жанровая типология украинской литературной сказки 1970 - 1990 гг., грамматический статус союза и его аналитических аналогов.

Визначено епітетні параметри часоназв у сучасній українській поетичній мові. Описано поетичну стилістику українських повстанських пісень. Проаналізовано жанрову специфіку та структурно-семантичну організацію українських та англо-шотландських народних балад. Висвітлено парадигматику образу русалки в українській літературі та культурі, міфологему вогню в індивідуально-поетичній моделі світу українських дисидентів, національну колористику пейзажу новелістики Є.Гуцала.

Определены эпитетные параметры времяназваний в современном украинском поэтическом языке. Описана поэтическая стилистика украинских повстанческих песен. Проанализированы жанровая специфика и структурно-семантическая организация украинских и англо-шотландских народных баллад. Освещены парадигматика образа русалки в украинской литературе и культуре, мифологема огня в индивидуально-поэтической модели мира украинских диссидентов, национальная колористика пейзажа новелистики Е.Гуцала.

Описано біблійно-християнські образи в романі В.Барки "Жовтий князь", образ І.Мазепи в літературі європейського романтизму ХІХ ст. Наведено семантико-стилістичну характеристику діалектної лексики у повісті Ю.Федьковича "Люба-згуба". Розкрито своєрідність історичної романістики Р.Іваничука. Розглянуто питання мовно-образної реалізації міфологічного простору української русалки, зіставлення ступеня вокалізму французької та української мов у поезіях П.Верлена та Л.Українки. Висвітлено проблеми адекватного перекладу фразеологічних одиниць у сучасній французькій прозі. Проаналізовано особливості перекладу поеми О.Пушкіна "Мідний вершник" М.Рильським, поезій А.Ахматової українською мовою.

Описаны библейско-христианские образы в романе В.Барки "Желтый князь", образ И.Мазепы в литературе европейского романтизма ХІХ ст. Приведена семантико-стилистическая характеристика диалектной лексики в повести Ю.Федьковича "Люба-згуба". Раскрыто своеобразие исторической романистики Р.Иваничука. Рассмотрены вопросы языково-образной реализации мифологического пространства украинской русалки, сопоставления степени вокализма французского и украинского языков в поэзиях П.Верлена и Л.Украинки. Освещены проблемы адекватного перевода фразеологических единиц в современной французской прозе. Проанализированы особенности перевода поэмы А.Пушкина "Медный всадник" М.Рыльским, поэзии А.Ахматовой на украинский язык.

Рассмотрены восточнославянские фольклорно-мифологические образы душ утонувших людей. Изучены образы духов, обитающих в озерах и реках. Указано, что согласно народным поверьям мифологические персонажи являются представителями той или иной природной стихии или происходят от душ умерших людей. Особое внимание уделено генетическому происхождению персонажа. Выявлен генезис стереотипного образа русалки. Определены некоторые характерные черты русальско-купальской обрядности. Освещены некоторые социокультурные традиции в старой Украине.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.7 + Ш5(4УКР)5-319

Рубрики:

Фонди бібліотек окремих типів

Література

Шифр НБУВ: Ж68513 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше зібрано відомості про понад 100 примірників першого видання "Русалки Дністрової", які збереглися в бібліотеках і музеях світу, приватних колекціях, а також про ті екземпляри, доля яких невідома, а свідчення про них є лише в друкованих чи архівних джерелах. На прикладі однієї книги простежено коло міжнаціональних зв'язків у Європі I половини XIX ст., з'ясовано роль і місце "Русалки Дністрової" у цих зв'язках. Наведено матеріал про колишніх власників описаних примірників рідкісного видання, а також про бібліотеки та музеї, в яких вони зберігаються.

Впервые собраны сведения о более чем 100-та экземплярах первого издания "Русалки Днестровой", сохранившихся в библиотеках и музеях мира, частных коллекциях, а также о тех экземплярах, судьба которых неизвестна, а сведения о них есть лишь в печатных или архивных источниках. На примере одной книги прослежен круг межнациональных связей в Европе в I половины XIX в., определены роль и местое "Русалки Днестровой" в этих связях. Приведен материал о бывших владельцах описанных экземпляров редкого издания, а также о библиотеках и музеях, в которых они хранятся.

На підставі досліджень, етнографічних праць, спостережень та розвідок висвітлено картину світобачення древніх слов'ян. Охарактеризовано праслов'янський міфовсесвіт, його магію, метаморфози, ієрархію богів і духів, особливості народних обрядів. Розкрито сутність таких понять, як тризна, анімізм, тотемізм, магія, вовкулак, злидні, караконджали, русалки, грумантський пес, лютня, литаври, чудо-юдо.

На основе исследований, этнографических трудов, наблюдений и разведок освещена картина мировоззрения древних славян. Охарактеризован праславянский мифокосмос, его магия, метаморфозы, иерархия богов и духов, особенности народных обрядов. Раскрыта сущность таких понятий, как тризна, анимизм, тотемизм, магия, вовкулак, злыдни, караконджалы, русалки, грумантский пес, лютня, литавры, чудо-юдо.

Розглянуто питання інтерпретації образу міфічної русалки у творах українських та німецьких поетів-романтиків, історії становлення та розвитку утопії як жанру. Проаналізовано проблему національного характеру у прозі та драматургії Г.Хоткевича в морально-етичному, релігійному та екзистенційному контекстах. Визначено роль Т.Г.Шевченка, М.В.Гоголя, О.С.Пушкіна в розвитку української та російської національних культур.

Рассмотрены вопросы интерпретации образа мифической русалки в произведениях украинских и немецких поэтов-романтиков, истории становления и развития утопии как жанра. Проанализирована проблема национального характера в прозе и драматургии Г.Хоткевича в морально-этическом, религиозном и экзистенциальном контекстах. Определена роль Т.Г.Шевченко, Н.В.Гоголя, А.С.Пушкина в развитии украинской и российской национальных культур.

Розглянуто питання літературної адаптації космогонічних міфів у найдавнішому українському літописі "Повесть временных лет", формування авангардної літературної репутації твору за умов його офіційної заборони за матеріалами роману Е. Хемінгуея "По кому подзвін". Визначено парадокси рецепції англійської популярної романістики доби Ренесансу у контексті новітніх методологій, біблійні та алегоричні прототипи блазня в англійських драмах XV - XVI ст. Розкрито семантичні зміни фольклорних образів русалки та віли-посестри в ліричному епосі Л. Українки, джерельну базу її рукописної спадщини, родо-жанрові особливості "поезій в прозі" наприкінці ХІХ - початку ХХ ст., специфіку символізму в українській поезії даного періоду. Висвітлено морально-етичну проблематику у маловідомих драмах Г. Хоткевича. Проаналізовано особливості документалізації белетристики як наслідок синтезу з жанром щоденника в сучасній українській прозі.

Рассмотрены вопросы литературной адаптации космогонических мифов в древнейшей украинской летописи "Повесть временных лет", формирования авангардной литературной репутации произведения в условиях его официального запрета по материалам романа Э. Хемингуэя "По ком позвон". Определены парадоксы рецепции английской популярной романистики эпохи Ренессанса в контексте новейших методологий, библейские и алегорические прототипы шута в английских драмах XV - XVI ст. Раскрыты семантические изменения фольклорных образов русалки и виллы-посестры в лирическом эпосе Л. Украинки, архивная база её рукописного наследования, родо-жанровые особенности "поэзий в прозе" конца ХІХ - начала ХХ ст., специфика символизма в украинской поэзии данного периода. Освещена морально-этическая проблематика в малоизвестных драмах Г. Хоткевича. Проанализированы особенности документализации беллетристики как следствие синтеза с жанром дневника в современной украинской прозе.

Наведено приклад ультразвукової діагностики (УЗД) та фетоскопічного підтвердження випадку синдрому русалки (sirenomelia, сиреномелія) перед перериванням на 12 тижні вагітності у пацієнтки з вилікуваною за допомогою допоміжних репродуктивних технологій через введення єдиного сперматозоїда безпосередньо до яйцеклітини первинною неплідністю. Синдром русалки є рідкісною летальною вадою розвитку, коли відбувається різного ступеню зрощення, викручування, атрофія чи гіпотрофія нижніх кінцівок, що поєднується з тяжкими урогенітальними аномаліями, які призводять до значного маловоддя у II триместрі. Наведений випадок є ще більш рідкісним і нетиповим з погляду на наявність у плода обох нирок з їх гідронефротичними змінами та значним збільшенням сечового міхура внаслідок атрезії сечовивідної протоки. Наразі другого такого випадку, описаного у доступній через Інтернет світовій медичній літературі, не знайдено. Головною метою поєднаних просівних досліджень I триместру, що виконуються від 11 тижнів 0 днів до 13 тижнів 6 днів, є оцінка особистих ризиків пацієнтки щодо хромосомних аномалій плода. Випадок доводить, що такі рідкісні смертельні вади розвитку зі значною точністю можуть бути визначені вже в I триместрі. Зазначено, що найкращим способом діагностики синдрому русалки є УЗД, здійснене саме в I триместрі вагітності під час поєднаного просівного дослідження.

Розглянуто питання фольклорних паралелей до образу русалки у романтичних творах М. Гоголя, Т. Шевченка, О. Сомова.

На прикладах українських глиняних виробів показано еволюцію та трансформації домінантних мотивів і сюжетів. Зроблено мистецтвознавчий аналіз зображень та художніх особливостей декору українських гончарних виробів, зокрема мотивів хреста, риби, міфологічних образів Сенмурва, однорога, сирени, русалки, василіска, що свідчить про їх широкий іконографічний репертуар. Всебічно розглянуто зображення Богородиці, св. Миколая, Юрія-Змієборця, архистратига Михаїла та ангелів, які представляють традиційне коло святих, а також церковних споруд, виявлено ряд спільних рис і відмінностей у створенні аналогічних композицій у творах І.Баранюка, О.Бахматюка, П.Самоловича та інших майстрів. Проаналізовано декору українських гончарних виробів у слов'янському та частково загальноєвропейському контексті, що дало змогу увиразнити універсальні та унікальні особливості оздоблення національної кераміки. Введено до наукового обігу нові імена гончарів і проведено атрибуцію ряду керамічних виробів. Укладено схеми, які наочно представляють домінатні мотиви в декорі традиційних українських гончарних виробів у порівняльному аспекті.

Розглянуто п'єси О.Пушкіна "Борис Годунов" і "Русалка" як своєрідні художні середовища та системи, охарактеризовано взаємозв'язок драматургічного, ліричного та оповідного начал творів. Обговорено особливості феномену пушкінських п'єс. Обгрунтовано унікальність сценічної драматургії О.Пушкіна. Проведено порівняльний аналіз зазначених п'єс О.Пушкіна та лібрето одноіменних опер О.Даргомижського та М.Мусоргського. Висвітлено трансформацію п'єси у лапідарну лібретну структуру, визначено принципи, причини та наслідки даного процесу, проаналізовано переробки, яких зазнала п'єса-першоджерело. Відзначено своєрідність драматургічних почерків авторів лібрето. Запропоновано лібрето опери як повноцінний художній твір.

Проаналізовано мариністичний текст в контексті романтичного стилю і творення образу за трилогією М. Старицького "Богдан Хмельницький". Розглянуто питання художньої інтерпретації теми морських походів козаків в історичних романах 1950 - 1960-х рр. Описано образ русалки у творах Я. Щоголєва у контексті поезії українських романтиків. Визначено море і степ як онтологічні парадигми українства в романістиці О. Гончара. Висвітлено роль образу моря (ОМ) в реалізації мотиву землі у романі "Вільні хлопці" Т. Претчетта. Розкрито особливості вербалізації ОМ в епістолярних текстах Лесі Українки, архетипних кодів води в сюжетах сучасної української драматургії, репрезентації ОМ в сучасних українських періодичних виданнях. Увагу приділено питанням теорії та історії літератури, компаративістики, проблемам мовознавства, лексики і фразеології, словотвору, синтаксису, діалектології.

Висвітлено роль і значення українських альманахів у поступі національної культури першої половини XIX ст., де розгорнулись мовознавча і літературознавча дискусії, дебютували В. Забіла і М. Петренко, П. Морачевський і Є. Гребінка, друкувалися фольклористичні, етнографічні й історичні розвідки фахівців, які спростували шовіністські закиди щодо національної мови та літератури, ментальності й походження українців. Увагу приділено розвитку західноукраїнської видавничої справи. Зазначено, що розглянуті українські альманахи ("Украинский альманах", "Одесский альманах", "Молодик", "Южно-русский сборник", "Син Русі", "Русалка Дністровая", "Кіевлянинъ" тощо) посідають гідне місце в розвитку громадсько-культурної та суспільно-політичної думки своєї доби та мають неабияке значення для колишніх, сучасних і прийдешніх поколінь українців.

Проаналізовано рух літературно-критичної думки України від початку зародження (1810 - 1820-ті рр.) до кінця XIX ст. Надано відомості про публікації в журналі "Основа" (1861 - 1862 рр.) (праці М. Костомарова, П. Куліша), розкрито роль часопису в розвитку української літературної критики. Висвітлено літературно-еститичні погляди Т. Шевченка, а також літературно-критичну діяльність Я. Головацького та І. Вагилевича, питання літературної критики 1860-х рр. на сторінках галицької періодики: москофільської ("Слово") та народовської ("Вечорниці", "Мета", "Нива", "Русалка"). Проаналізовано першу 1873 - 1878 рр. (М. Драгоманов, І. Нечуй-Левицький, І. Франко) та другу 1888 - 1889 рр. (Б. Грінченко, М. Костомаров, М. Драгоманов) дискусії з проблем літератури у галицькій періодиці. Досліджено літературно-критичну діяльність І. Франка, якому судилося зманіфестувати, теоретично осмислити та практично формувати дві великі епохи в українському письменництві - добу Реалізму та добу Модернізму.