Проаналізовано державну політику щодо циган України в історичному контексті. Визначено соціокультурну взаємодію німців-колоністів південної України та їх сусідів-циган в поліетнічному оточенні. Розглянуто питання культурно-антропологічної та етнічної ідентифікації циган України. Висвітлено етнографічні музейні дослідження традиційно-побутової культури "кримських циган" ХХ - початку ХХІ ст. Наведено рекомендації щодо підвищення рівня освіти та збереження культури в контексті державної програми підтримки ромів.

Проанализирована государственная политика относительно цыган Украины в историческом контексте. Определено социокультурное взаимодействие немцев-коллонистов южной Украины и их соседей-цыган в полиэтническом окружении. Рассмотрены вопросы культурно-антропологической и этнической идентификации цыган Украины. Освещены этнографические музейные исследования традиционно-бытовой культуры "крымских цыган" ХХ - начала ХХІ ст. Даны рекомендации по повышению уровня образования и сохранения культуры в контексте государственной программы поддержки ромов.

Проаналізовано державну політику щодо циган України в історичному аспекті. Висвітлено результати етнографічних музейних досліджень традиційно-побутової культури "кримських циган", матеріали загальних переписів населення 1959 - 2001 рр. як джерело вивчення ромів країни. Розглянуто питання культурно-антропологічної ідентифікації циган, етнічної ідентифікації та статистичного обліку ромів.

Проанализирована государственная политика относительно циган Украины в историческом аспекте. Освещены результаты этнографических музейных исследований традиционно-бытовой культуры "крымских циган", материалы общих переписей населения 1959 - 2001 гг. как источник изучения ромов страны. Рассмотрены вопросы культурно-антропологической идентификации циган, этнической идентификации и статистического учета ромов.

Здійснено загальний огляд перекладів української літератури англійською мовою, виконаних сучасною канадською перекладачкою Ромою Франко. Запропоновано хронологічну періодизацію виданих перекладів, за якою виділено три основних періоди. Проаналізовано деякі відгуки читачів на видані книги. Виділено основні закономірності в структурі укладання збірок, а також наведено перелік країн і регіонів, у яких відбувається поширення зазначених книг.

Выполнен общий обзор переводов украинской литературы на английский язык, выполненных современной канадской переводчицей Ромой Франко. Предложена хронологическая периодизация изданных переводов, в соответствии с которой выделяются три основных периода. Проализированы некоторые отзывы читателей на изданные книги. Выделены основные закономерности в структуре составления сборников, а также приведен перечень стран и регионов, в которых происходит распространение указанных книг.

The article deals with the general overview of translations of Ukrainian literature into English by a contemporary Canadian interpreter Roma Franko. The 3-periodТs chronological periodization of the published translations has been posed. Some readersТreviews and comments on the published books have been analyzed. The regularity of the compilation structure has been marked; the list of the countries and regions, where the described books are distributed, has been supplied.

Здійснено огляд попередніх соціологічних досліджень щодо ставлення українського суспільства до ромів, основних аспектів державної політики щодо інтеграції ромської національної меншини. Особливу увагу приділено браку статистичних даних, дискримінації ромів у соціально-економічній та освітній сферах, проблемам у спілкуванні з правоохоронними органами.

Розглянуто одну з найболючіших проблем для національної меншини сінті та ромів - геноциду під час Другої світової війни. Проаналізовано ромологічні дослідження, що стосуються цього періоду. Розглянуто передумови, законодавчу базу, методи знищення цієї етнічної групи та встановлено діапазон кількості жертв переслідувань. Визначено, що політика нацистів по відношенню до ромів мала расистський характер, їх знищення здійснювалося з самого початку планомірно та цілеспрямовано. Акцентовано увагу на тому, що проблему геноциду сінті та ромів не можна применшувати, навіть у порівнянні з голокостом євреїв.

За сучасних систем транспортування нафти, газу і конденсату, в установках регазифікації зрідженого природного газу, у технологічних апаратах, застосовуваних у хімічній і нафтопереробній промисловості, енергетиці та інших галузях, все більшу роль відіграють двофазні потоки. Усі наявні дослідження з газогідратоутворення були зосереджені здебільшого на їх здатності закупорювати труби по всій довжині, в той час як їх здатність викликати (ініціювати) корозію залишається практично не дослідженою. Тому для підвищення ефективності роботи промислових трубопроводів потрібно вивчити сумісний вплив гідратоутворення та напружень тертя на корозію трубопроводу. Дістала подальший розвиток математична модель корозії трубопроводів шляхом урахування впливу газогідрату. Проведено оцінку впливу тиску, температури на швидкість корозійних процесів і показано, що за найнесприятливіших умов швидкість корозії під дією газогідратів може зростати у декілька разів.

Розглянуто актуальну проблему міжетнічних взаємовпливів у культурі українців та угорців Закарпаття, оскільки культурне зближення двох етносів може сприяти більшому взаєморозумінню, протистояти окремим проявам етнічної, релігійної та расової нетерпимості. Висвітлено історію поселення угорців і міграція їх на територію України в різні історичні періоди. На основі порівняння рис традиційної культури українців та угорців виявлено взаємовпливи у таких сферах, як національна кухня, сімейна обрядовість, охарактеризовано різну ступінь взаємозапозичень у побуті, прикладному мистецтві, зокрема йдеться про традиції вишивання, котрі є спільними для українців та угорців Закарпаття. Зосереджено увагу на проявах взаємоповаги в спілкуванні різних етнічних груп. Підкреслено відмінності у культурі представників різних етнічних груп Закарпаття та культурно-побутові локальні особливості культури регіону. Акцентлвано увагу на історіографії питання. Етнокультурні особливості краю вивчали відомі вчені: Я. Головацький, В. Гнатюк, Ю. Жаткович та ціла когорта інших дослідників. Наголошується на важливості польових експедиційних досліджень, що проводилися спільно з угорськими вченими. Постає проблема у продовженні досліджень за новою методикою, яка, безумовно, сприятиме взаєморозумінню між представниками різних етносів. Українці та угорці при тривалому спілкуванні помітно впливали на етнографічні особливості обох етносів, утворюючи локальний своєрідний підрегіон Східних Карпат. Угорці досить добре зберігають свою етнічну культуру, проте з великою толерантністю ставляться й до культури українців та представників інших етнічних груп, які проживають на Закарпатті. Це зокрема, німці, роми, словаки та ін. Окремі політичні сили намагаються внести певні деструктивні ноти в дружні стосунки етносів порубіжжя.

Розроблено періодизацію суспільно-політичних перетворень в Чехословаччині після "Оксамитової революції", яка пов'язана зі співпрацею між основними органами державної влади, зокрема між президентом і парламентом. Cистемно проаналізовано основні напрями, форми та методи реформаторської діяльності в добу демократичної трансформації чехословацького суспільства. Досліджено етнічні процеси, у яких брали участь не лише чехи та словаки, а й такі національні меншини, як моравці, угорці, українці, роми. Уточнено наукові підходи щодо дослідження реформаційних заходів центральноєвропейських країн після ліквідації соціалістичних систем у регіоні; уявлення щодо політичної ситуації в Чехословаччині 1990 - 1992 рр., формування та впровадження концепцій дієвого механізму функціонування держави; вплив чеських і словацьких республіканських політичних сил на процес розділу Чехословаччини. Одержали подальший розвиток вивчення причин і передумов розділення Чехословаччини на Чеську та Словацьку Республіки.

Виявлено особливості ідіолекту перекладів Роми Франко - канадійської перекладачки українського походження. Застосовано зіставлення кількісних параметрів мовостилів текстів її англомовних перекладів та оригінальних творів української прози межі ХІХ-ХХ століть. Кожному автору художнього тексту притаманний власний ідіолект, який є спільною характеристикою стилів різних його текстів. Найточніший переклад можна отримати у тому випадку, коли перекладач обирає тексти авторів, ідіолект яких близький до його власного. У результаті опрацювання вибірки визначено ступінь відхилення від авторського ідіолекту у тексті перекладу - величину, яка вказує на ступінь близькості власного ідіолекту Роми Франко до ідіолектів авторів, переклади творів яких досліджено. Ступінь відхилення від авторського ідіолекту при перекладі визначено на основі аналізу різних параметрів лексикографічного та лексичного компонентів семантичного аспекту мовостилю тексту - відтворення власних назв, форм звертання, культурно-національних понять, історизмів та архаїзмів, інтертекстуальних елементів, інтерглосем, фразеологічних виразів, діалектизмів, іншої стилістично маркованої лексики.

Проаналізовано явище запозичення форм грецької архітектури у зодчестві Давнього Риму епохи імператора Адріана (II ст. н.е.). На прикладі таких об'єктів, як Арка Адріана в Афінах, храм Венери і Роми у Римі та вілли Адріана у Тіволі показано яким чином форми архітектури Давньої Греції впливали на формування специфічного еклектичного образу у будівництві епохи Адріана. Показано, що запозичення форм "зниклої" культури (на момент будівництва проаналізованих об'єктів минуло вже понад 600 років) були символічними. На підставі цього сформульовано висновок про те, що феномен "грецького відродження" можна трактувати як одну з перших репрезентацій історизму в архітектурі: використання елементів колишньої культури в актуальній проектній творчості для передачі певних ідей і змістів. Наголошено на тому, що запозичення форм грецької культури у зодчестві Давнього Риму методологічно суттєво відрізняється від популярної у імператорські часи практики "єгиптоманії": змішання форм римської та єгипетської архітектури та мистецтва. Показано, що "грецьке відродження" в архітектури імператорського Риму було органічною складовою загального процесу еллінофільства, властивого для культурного розвитку того часу.

Проаналізовано образи ромів у творчості Ольги Кобилянської на тлі багатоетнічної ситуації на Буковині, простежується вплив антропологічного трактування ромів як раси на репрезентацію їх в літературі періоду романтизму та другої половини ХIХ ст. Циган як образ "іншого" служить для письменниці матрицею інакшості й функціонує в різних смислових контекстах. Така матриця проєктується на життя гуцулів як дітей природи; співвідноситься з ситуацією перверсивної гендерної, зокрема фемінної, ідентичності; атрибутується як екзотична й орієнтальна расова інакшість. Переймаючи романтичні орієнтальні стереотипи щодо ромів, Кобилянська у відповідності до тодішньої антропології маркує їх расово і географічно, зближує ці образи з українським життям та побутом і не оминає увагою асиміляцію та взаємини українських селян, гуцулів і ромів. Осілі та кочові народи, інсайдери і аутсайдери, "свої" та "чужинці" стають тлом, на якому Кобилянська розгортає драму становлення модерного українства на початку ХХ ст.