Запропоновано концепцію і структуру віртуального дидактичного середовища, призначеного для навчання та підтримки рівня комунікативної компетенції з англійської мови. Мультимедійні технології, які підтримують це середовище, дають можливість реалізувати навчання шляхом створення максимально наближеної до реальної розмовної ситуації та організації різноманітних способів комунікативної взаємодії.

Представлено практичний курс, який націлено на навчання основам перекладу, реферування та композиції текстів міжнародних документів та дипломатичної кореспонденції як різновиду офіційно-ділового стилю англійської мови. Використано оригінальні матеріали ООН та інших міжнародних організацій, а також міжнародні договори України, укладені після проголошення нею незалежності. Включено понад 60 зразків документів, найбільш розповсюджених у міжнародних відносинах.

Проаналізовано проблему емоцій та їх вираження в сучасній англійській мові, розглянуто особливості їх вивчення в лінгвістиці в тісному зв'язку з психологією. Наведено стислий огляд психологічних теорій з проблем емоцій, що трактують механізми виникнення та сутність даного явища. Подано термінологічне визначення емоцій, емоційного стану, емоційності. Обговорено поняття класифікації перших, оскільки воно тісно пов'язане з їх позначенням в мові. Охарактеризовано види параметрів емоцій: полярність,щільність, передбачення, експресію. Особливу увагу приділено факту співвідношення емоцій і оцінок, їх ролі у вираженні експресивної функції мови. Типологічно ці психологічні стани віднесено до трьох різних груп лексики мови: 1) лексика, що називає емоції; 2) лексика, що описує емоції; 3) лексика, що виражає емоції. До основи роботи покладено характеристику "модальності переживання", тобто позитивну та негативну конотації емоцій. Дослідження проводилося на матеріалі творів англійських і американських авторів. Наведено дані про частоту зустрічальності фундаментальних негативних емоцій в англійській мові. Зроблено висновок про те, що незважаючи на відсутність єдиної класифікації, серед найчастіше виражених негативних емоцій можна виділити наступні: гнів, презирство, огиду, страх, здивування, горе-страждання, а також іронію.

Досліджуються лексичні інновації різних типів: словотвірні та семантичні деривати, запозичення; мовні та мовленнєві явища (узуальні і оказіональні). Корпус досліджуваних одиниць складає близько 4-х тисяч одиниць. Аналізується динаміка, закономірності, шляхи і способи формування новітньої болгарської лексики у 80-ті роки. Зазначено, що у колі лексичних інновацій усіх видів найбільш репрезентативну групу склали іменники, а найбільш продуктивним способом творення слів була композиція. Підкреслюється, що найбільший вплив на інноваційні зміни в лексиці болгарської мови справили англійська та російська мови. Повідомляється про деякі закономірності застосування тих чи інших способів поповнення вокабуляра іззовні залежно від ряду факторів як лінгвістичної, так і не лінгвістичної природи. Міститься словник аналізованих неолексем.

Розглядаються актуальні проблеми сучасного слов'янського мовознавства, історії слов'янських мов, фразеології, діалектології, етимології, літератур, фольклористики, історії та культури слов'янських народів. Детально аналізується боснійська мова у висловлюваннях діячів минулого та сучасного. Визначаються графіко-фонетичні особливості першого українського розмовника. Представлена антитеза в хорватській та польській поезії початку ХХ ст. Простежуються тенденції образного слововживання в українському символізмі, особливості розвитку чеської літературної мови на сучасному етапі тощо.

Розглянуто функціональні особливості розмовного дискурсу. Проведено аналіз колоквіальної специфіки художнього дискурсу британського й американського варіантів англійської мови, зважаючи на фонетичні, лексичні та синтаксичні особливості діалогу трьох синхронних зрізів - 1940-х, 1960-х, 1980-х рр., що дає можливість простежити колоквіальну динаміку діалогу та виділити ті особливості, які є найбільш типовими для кожного національного варіанта. Доведено, що частотність вживання фонологічних, лексичних і синтаксичних колоквіальних структур у діалогах романів британських та американських авторів залежить від ряду факторів: жанрової приналежності твору, творчої манери автора, часового періоду, в якому він жив і працював, співвідношення діалогічної мови персонажів і авторського оповідання, віку та статі героїв роману. З'ясовано, що найбільш насиченим колоквіальною лексикою, з досліджених творів, є роман D.D. Salinger "The Catcher in the Rye", де превалює підлітковий діалект. Найбільш типовою особливістю британської прози є професійно-експресивна лексика, яка мала місце у всіх досліджених творах.

Проаналізовано головні напрямки оказіональної номінації в сучасній англійській мові. Вивчення оказіональних інновацій дозволяє повніше розкрити креативний потенціал мовної системи. Актуальність дослідження зумовлено прагненням визначити, які номінативні сфери знаходять відображення в словотворчості, є пріоритетними для повсякденної та літературно-художньої форм комунікації. Для вивчення особливостей оказіональної номінації обрано функціональний підхід, адже саме функція як об'єкт лінгвістичного аналізу визначає зміст значної частини сучасних досліджень мови. Представлено функціональну модель оказіонального слова, головні позиції в якій належать номінативній та прагматичній функціям, що окреслюють особливості виникнення та використання оказіоналізмів у мовленні для реалізації негайних комунікативних потреб мовця. Як доводить лексико-семантичний аналіз, більшість оказіоналізмів виступають засобом фіксації фрагментів навколишньої дійсності, що давно існують і знайшли відображення в свідомості носіїв мови, але не мають лексичної форми чи позбавлені конотацій, необхідних для даної ситуації. Запропоновано номінативно-семантичну класифікацію оказіоналізмів, основою якої є розподіл одиниць на лексико-семантичні класи як носіїв найбільш загальних семантичних ознак. Наступними етапами є класифікація одиниць за тематичними та лексико-семантичними групами. Матеріалом для дослідження слугували 1002 оказіональних слова з англомовних художніх творів і періодичних видань.

Проведене дослідження наочно демонструє переважно іменний характер англійської оказіональної номінації, що має антропоцентричну спрямованість і вказує на пріоритетність понятійної сфери "людина та її світ" для різних форм комунікації.

Розглянуто художньо-образний зміст та взаємодію слова та музики у трьох хорах Д.Січинського на вірші І.Франка, деякі особливості виконавської творчості піаніста, а також проблеми взаємодії розмовних та музичних театральних жанрів. Детально проаналізовано культурно-освітню діяльність О.І.Маркуша (20 - 40 рр. XX ст.), методи покарання у педагогічній системі А.С.Макаренка. Особливу увагу приділено експериментальним дослідженням потенційних резервів підвищення ефективності функціонування комплексної системи професійної адаптації робітників, педагогічним умовам впливу комплексної дидактичної гри на розвиток мовленнєвих умінь у студентів-іноземців, структурному процесу педагогічного проектування тощо.

Розглянуто проблему лінгвокраїнознавчого підходу до викладання іноземних мов у вузах і необхідність перегляду ступеня наявності національно-культурного компонента в навчальних програмах з іноземних мов. Підкреслено, що основним об'єктом лінгвокраїнознавства є фонові знання, притаманні членам певної мовної та етнокультурної спільноти. Зроблено висновок про те, що навчання національно-культурному компоненту мови має бути невід'ємною частиною навчання іноземній мові. Запропоновано критерії відбору країнознавчих фонових знань - порівняння культур і словникових запасів мов для виявлення розбіжностей між ними. Запровадження культурного аспекту до програми навчання іноземної мови передбачає такі етапи: визначення мети, окреслення бачення інокультури студентами, визначення місця культурного аспекту в навчальній програмі, розробка методів навчання, забезпечення викладача та студентів довідковим матеріалом. Особливу увагу приділено проблемі акультурації тих, хто вивчає іноземну мову. Зважаючи на категорію студентів факультетів іноземних мов, які фізично віддалені від життєвих реалій суспільства, що вивчається, запропоновано використати поєднання наступних методів навчання: вирішення проблемних ситуацій, введення культурно значущої інформації під час програвання стандартних ситуацій та рольових ігор, які дають можливість студенту уявити себе членом іноземної культурної спільноти, тобто сприяти розвитку поведінкової емпатії.

Зроблено висновок, що для ліквідації обопільного незнання у ситуаціях міжкультурного спілкування та уникнення проблем непорозуміння необхідно, поряд з виробленням білінгвізму, розвивати й бікультурність.

Висвітлено перші російсько-японські мовні контакти XVIII ст., біля джерел яких стояли японські мореплавці: Денбей, Саніма, Гондза, Содза, Кодаю, Судая Хьобе, Цудаю, Гіхей, Сахей, Тадзюро та ін. Здійснено ретроспективне дослідження мовної комунікативної діяльності японських мореплавців у російськомовному середовищі. Проаналізовано конкретні лінгвістичні результати зазначеної діяльності, зокрема: рукописні російсько-японські та японсько-російські словники, розмовники, навчальні посібники. Досліджено позитивний та негативний впливи даних факторів на процес зародження та розвитку перших мовних взаємозв'язків між двома народами.

Проаналізовано розходження в стилістичному плані мовних одиниць між французькою та російською мовами, які фіксуються в термінах безеквівалентної лексики (лакунах). Особливу увагу приділено складності порівняльного аналізу, яка посилюється специфікою розмовного стилю французької мови: він характеризується близкістю до арго- та просторіччя. Досліджено варіанти зв'язку стилістичних розходжень між двома мовами зі змістом навчального процесу. Оскільки майже кожне французьке слово нейтрального стилю має один або кілька фамільярних синонімів з різним ступенем уживання, доведено, що слід запроваджувати його на більш-менш ранньому етапі навчання розмовної французької. Висунуто тезу про те, що поступове опанування стилістичних синонімів французької та російської мов сприятиме збагаченню словникового запасу та набуттю навичок адекватного перекладу стилістичних лакун.

На матеріалі східнослов'янських (українська, російська), германських (англійська, німецька), романських (французька) мов здійснено порівняльно-зіставний аналіз фразеологічних інновацій періодів першої та другої світових воєн. Визначено гносеологічні та онтологічні фактори формування їх загальних та специфічних рис. Встановлено сфери представлення, джерела, шляхи виникнення стійких словесних комплексів.

Висвітлено різні аспекти розвитку історії української літератури та актуальні проблеми теорії літератури. Особливу увагу звернено на символічний та міфологічний аспекти прочитання української літератури XIX ст., а також на питання шкіл і напрямів у сучасному літературознавстві. Розглянуто проблеми української мови та історії української мови в галузі фразеології, морфології, стилістики, актуальні аспекти українознавства, а також проблеми перекладу чеської народно-розмовної мови.

Вміщено близько трьох тисяч фразеологізмів (фразеологічних зрощень, єдностей, сполучень), які вживаються в говірках Нижньої Наддніпрянщини. Переважну більшість реєстрових одиниць склали сталі звороти, зібрані дослідником та його учнями протягом 1952 - 1998 рр. у селах, селищах і містах Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей. Використано десятки фразеологізмів, зафіксованих фольклорно-етнографічними та діалектологічними записами другої половини ХІХ - початку ХХ ст., зробленими на території колишніх Катеринославської та Херсонської губерній І.Манжурою, Я.Новицьким, Д.Яворницьким, І.Бесарабом, О.Курилом та іншими відомими дослідниками. Фразеологічні звороти подано в алфавітному порядку, а за основи взято їх вихідні форми. За наявності відповідного матеріалу вживання фразеологізмів проілюстровано текстовими уривками з розмовного мовлення. Всі зареєстровані одиниці задокументовано. Збережено діалектні фонетичні, морфологічні, словотворчі та лексичні особливості усталених висловів і текстових уривків-ілюстрацій. Під час укладання реєстрових статей використано як сучасні діалектологічні записи, так і записи минулого. У "Додатках" наведено цікаві фразеологізовані каламбури, нісенітниці, дотепи, побажання, заклинання, поради, подяки, запрошення, вітання, тости тощо.

Розглянуто творчі контакти М.Лисенка 1870-х рр. у контексті розвитку міфологічної науки, освітні питання у музично-критичній спадщині П.О.Козицького, проблеми втілення принципу токатності в сучасних українських фортепіанних концертах. Висвітлено особливості взаємодії розмовних та музичних жанрів французького театру та їх відбиття у "великій опері" Дж.Мейербера - Е.Скріба. Проаналізовано оперу "Кармен" Ж.Бізе крізь призму інтонаційного конфлікту, художньо-естетичні принципи пізньої творчості М.Равеля, музичні образи в поетиці М.Семенка.

Представлено справи актової книги Житомирського гродського уряду за 1590 р. та 1635 р., що характеризують суспільні правові відносини та побут поліщуків. Відображено особливості ділової мови та розмовної лексики, зафіксованої в польових записах протоколів опитування свідків.

Представлены дела актовой книги Житомирского гродского правительства за 1590 г. и 1635 г., которые характеризируют общественные правовые отношения и быт полещуков. Отражены особенности делового языка и разговорной лексики, зафиксированной в полевых записях протоколов опроса свидетелей.

Висвітлено питання кримінального права (КП) у порівняльно-правовому аспекті на підставі чинних положень КП України, Англії, Франції, США, Німеччини.

Освещены вопросы уголовного права (УП) в сравнительно-правовом аспекте на основе действующих положений УП Украины, Англии, Франции, США, Германии.

Викладено правила читання англійської мови, граматичний матеріал з тренувальними вправами до нього та тексти з розмовної тематики.

Изложены правила чтения английского языка, грамматический материал с тренировочными упражнениями к нему и тексты по разговорной тематике.

Наведено тематичні тексти з питань географічного положення та політичної системи англомовних країн, а також спорту, театру, кіно, дослідження космосу.

Приведены тематические тексты о географическом положении и политических системах англоязычных стран, а также спорте, театре, кино, исследование космоса.

Розглянуто питання граматики англійської мови, а також особливості перекладу та спілкування на теми загальнонаукового характеру.

Рассмотрены вопросы грамматики английского языка, а также особенности перевода и общения на темы общенаучного характера.