Запропоновано концепцію і структуру віртуального дидактичного середовища, призначеного для навчання та підтримки рівня комунікативної компетенції з англійської мови. Мультимедійні технології, які підтримують це середовище, дають можливість реалізувати навчання шляхом створення максимально наближеної до реальної розмовної ситуації та організації різноманітних способів комунікативної взаємодії.

Розглядаються актуальні проблеми сучасного слов'янського мовознавства, історії слов'янських мов, фразеології, діалектології, етимології, літератур, фольклористики, історії та культури слов'янських народів. Детально аналізується боснійська мова у висловлюваннях діячів минулого та сучасного. Визначаються графіко-фонетичні особливості першого українського розмовника. Представлена антитеза в хорватській та польській поезії початку ХХ ст. Простежуються тенденції образного слововживання в українському символізмі, особливості розвитку чеської літературної мови на сучасному етапі тощо.

Розглянуто функціональні особливості розмовного дискурсу. Проведено аналіз колоквіальної специфіки художнього дискурсу британського й американського варіантів англійської мови, зважаючи на фонетичні, лексичні та синтаксичні особливості діалогу трьох синхронних зрізів - 1940-х, 1960-х, 1980-х рр., що дає можливість простежити колоквіальну динаміку діалогу та виділити ті особливості, які є найбільш типовими для кожного національного варіанта. Доведено, що частотність вживання фонологічних, лексичних і синтаксичних колоквіальних структур у діалогах романів британських та американських авторів залежить від ряду факторів: жанрової приналежності твору, творчої манери автора, часового періоду, в якому він жив і працював, співвідношення діалогічної мови персонажів і авторського оповідання, віку та статі героїв роману. З'ясовано, що найбільш насиченим колоквіальною лексикою, з досліджених творів, є роман D.D. Salinger "The Catcher in the Rye", де превалює підлітковий діалект. Найбільш типовою особливістю британської прози є професійно-експресивна лексика, яка мала місце у всіх досліджених творах.

Розглянуто життєвий і творчий шлях видатного сербського письменника, лауреата Нобелівської премії (1961 р.) І.Андрича (1892 - 1975 рр.). Простежено становлення і рух художньої свідомості митця від ранньої лірико-медитативної прози ("Ex Ponto", "Неспокої") до естеїстики ("Розмова з Гойєю"), а також "малої" ("Шлях Алі Джерзелеза") і "великої" ("Травницька хроніка", "Проклятий двір") прози. Розкрито основні ознаки "міфологічного" історизму І.Андрича, сутність його історико-філософської концепції, особливості розуміння людини та її долі, специфіку оповідної манери.

Розглянуто історію розвитку методів оцінювання, теорію планування програм, практичні поради для проведення аналітичних досліджень з моменту оцінювання програми шляхом планування, розробки методології, збирання даних з метою застосування одержаних результатів. Наведено поради, що стосуються добору показників затрат програми, її процесів, проміжних індикаторів наявності надходженнь, результатів і можливих побічних наслідків. Значну увагу приділено особливостям неформальних розмов, спостереження, формальному опитуванню, анкетуванню тощо. Окремі розділи присвячено методам формування показників, нагромадження даних, програмування результатів, кодифікації відповідей та етичним аспектам оцінювання ефективності програм.

Розглянуто художньо-образний зміст та взаємодію слова та музики у трьох хорах Д.Січинського на вірші І.Франка, деякі особливості виконавської творчості піаніста, а також проблеми взаємодії розмовних та музичних театральних жанрів. Детально проаналізовано культурно-освітню діяльність О.І.Маркуша (20 - 40 рр. XX ст.), методи покарання у педагогічній системі А.С.Макаренка. Особливу увагу приділено експериментальним дослідженням потенційних резервів підвищення ефективності функціонування комплексної системи професійної адаптації робітників, педагогічним умовам впливу комплексної дидактичної гри на розвиток мовленнєвих умінь у студентів-іноземців, структурному процесу педагогічного проектування тощо.

Висвітлено перші російсько-японські мовні контакти XVIII ст., біля джерел яких стояли японські мореплавці: Денбей, Саніма, Гондза, Содза, Кодаю, Судая Хьобе, Цудаю, Гіхей, Сахей, Тадзюро та ін. Здійснено ретроспективне дослідження мовної комунікативної діяльності японських мореплавців у російськомовному середовищі. Проаналізовано конкретні лінгвістичні результати зазначеної діяльності, зокрема: рукописні російсько-японські та японсько-російські словники, розмовники, навчальні посібники. Досліджено позитивний та негативний впливи даних факторів на процес зародження та розвитку перших мовних взаємозв'язків між двома народами.

Проаналізовано розходження в стилістичному плані мовних одиниць між французькою та російською мовами, які фіксуються в термінах безеквівалентної лексики (лакунах). Особливу увагу приділено складності порівняльного аналізу, яка посилюється специфікою розмовного стилю французької мови: він характеризується близкістю до арго- та просторіччя. Досліджено варіанти зв'язку стилістичних розходжень між двома мовами зі змістом навчального процесу. Оскільки майже кожне французьке слово нейтрального стилю має один або кілька фамільярних синонімів з різним ступенем уживання, доведено, що слід запроваджувати його на більш-менш ранньому етапі навчання розмовної французької. Висунуто тезу про те, що поступове опанування стилістичних синонімів французької та російської мов сприятиме збагаченню словникового запасу та набуттю навичок адекватного перекладу стилістичних лакун.

Висвітлено різні аспекти розвитку історії української літератури та актуальні проблеми теорії літератури. Особливу увагу звернено на символічний та міфологічний аспекти прочитання української літератури XIX ст., а також на питання шкіл і напрямів у сучасному літературознавстві. Розглянуто проблеми української мови та історії української мови в галузі фразеології, морфології, стилістики, актуальні аспекти українознавства, а також проблеми перекладу чеської народно-розмовної мови.

Вміщено близько трьох тисяч фразеологізмів (фразеологічних зрощень, єдностей, сполучень), які вживаються в говірках Нижньої Наддніпрянщини. Переважну більшість реєстрових одиниць склали сталі звороти, зібрані дослідником та його учнями протягом 1952 - 1998 рр. у селах, селищах і містах Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей. Використано десятки фразеологізмів, зафіксованих фольклорно-етнографічними та діалектологічними записами другої половини ХІХ - початку ХХ ст., зробленими на території колишніх Катеринославської та Херсонської губерній І.Манжурою, Я.Новицьким, Д.Яворницьким, І.Бесарабом, О.Курилом та іншими відомими дослідниками. Фразеологічні звороти подано в алфавітному порядку, а за основи взято їх вихідні форми. За наявності відповідного матеріалу вживання фразеологізмів проілюстровано текстовими уривками з розмовного мовлення. Всі зареєстровані одиниці задокументовано. Збережено діалектні фонетичні, морфологічні, словотворчі та лексичні особливості усталених висловів і текстових уривків-ілюстрацій. Під час укладання реєстрових статей використано як сучасні діалектологічні записи, так і записи минулого. У "Додатках" наведено цікаві фразеологізовані каламбури, нісенітниці, дотепи, побажання, заклинання, поради, подяки, запрошення, вітання, тости тощо.

Автор переконаний, що в Україні не тільки цілком можливе співіснування української і російської мов, а й необхідне. Підкреслено історичну обумовленість цих двох мов та вільне володіння ними більшістю населення України. Зроблено висновок, що вивчення російської мови, літератури, культури на тому рівні, який був за радянських часів поряд з поглибленим вивченням української мови, культури, літератури тільки б збагатило духовний світ українського народу.

Розглянуто творчі контакти М.Лисенка 1870-х рр. у контексті розвитку міфологічної науки, освітні питання у музично-критичній спадщині П.О.Козицького, проблеми втілення принципу токатності в сучасних українських фортепіанних концертах. Висвітлено особливості взаємодії розмовних та музичних жанрів французького театру та їх відбиття у "великій опері" Дж.Мейербера - Е.Скріба. Проаналізовано оперу "Кармен" Ж.Бізе крізь призму інтонаційного конфлікту, художньо-естетичні принципи пізньої творчості М.Равеля, музичні образи в поетиці М.Семенка.

Представлено справи актової книги Житомирського гродського уряду за 1590 р. та 1635 р., що характеризують суспільні правові відносини та побут поліщуків. Відображено особливості ділової мови та розмовної лексики, зафіксованої в польових записах протоколів опитування свідків.

Представлены дела актовой книги Житомирского гродского правительства за 1590 г. и 1635 г., которые характеризируют общественные правовые отношения и быт полещуков. Отражены особенности делового языка и разговорной лексики, зафиксированной в полевых записях протоколов опроса свидетелей.

Викладено правила читання англійської мови, граматичний матеріал з тренувальними вправами до нього та тексти з розмовної тематики.

Изложены правила чтения английского языка, грамматический материал с тренировочными упражнениями к нему и тексты по разговорной тематике.

Розглянуто питання лексикології, фразеології, ономастики, ідеостилю, граматики, історії мови. Описано механізм формування сленгу, наведено класифікацію епітетів, народно-розмовні варіанти чоловічих імен на основі антропонімічних досліджень сіл Підгаєцького району Тернопільщини. Представлено загальну характеристику ономастикону закарпатської народної казки. Проаналізовано особливості відтворення семантики та внутрішньої форми онімів української народної казки в англомовному перекладі, семантико-прагматичні особливості перформативних висловлювань у формулах мовленнєвого етикету. Висвітлено специфіку граматичного вираження порівняльних конструкцій з темпоральною лексикою, лексико-семантичний спосіб творення іменників словотвірної категорії особи в лемківському говорі. Описано комунікативні функції безособово-інфінітивних речень сучасної української мови. Проаналізовано особливості використання української мови в церковній літературі другої половини ХІХ ст.

Рассмотрены вопросы лексикологии, фразеологии, ономастики, идеостиля, грамматики, истории речи. Освещен механизм формирования сленга, приведены классификация эпитетов, народно-разговорные варианты мужских имен на основе антропонимических исследований сел Подгаецкого района Тернопольской области. Представлена общая характеристика ономастикона закарпатской народной сказки. Проанализированы особенности воспроизведения семантики и внутренней формы онимов украинской народной сказки в англоязычном переводе, семантико-прагматические особенности перформативных высказываний в формулах этикета речи. Изучены специфика грамматического выражения сравнительных конструкций с темпоральной лексикой, лексико-семантический способ создания существительных словообразовательной категории личности в лемковском говоре. Раскрыты коммуникативные функции безличностно-инфинитивных предложений современного украинского языка. Проанализированы особенности использования украинского языка в церковной литературе второй половины ХІХ ст.

Вміщено перелік основних теоретичних питань теми, короткий теоретичний матеріал, питання для самостійного вивчення. Викладено додаткову інформацію за темою заняття, практичні та тестові завдання, питання для самоконтролю. Розглянуто особливості управлінської праці та її наукової організації, основні види роботи менеджера. Проаналізовано принципи планування особистої праці менеджера, організації робочих місць, складання та оформлення документів. Особливу увагу приділено питанням організації роботи з документами, ділових контактів, переговорів та телефонних розмов.

Представлен перечень основных теоретических вопросов темы, краткий теоретический материал, вопросы для самостоятельного изучения. Изложена дополнительная информация по теме занятия, практические и тестовые задания, вопросы для самоконтроля. Рассмотрены особенности управленческого труда и его научной организации, основные виды работы менеджера. Проанализированы принципы планирования личного труда менеджера, организации рабочих мест, составления и оформления документов. Особое внимание уделено вопросам организации работы с документами, деловых контактов, переговоров и телефонных разговоров.

Розглянуто специфіку журналістської діяльності в радіосфері, наведено технології програмування та методику менеджменту за конкурентних ринкових умов. Запропоновано класифікацію радіостанцій, проаналізовано особливості національного радіомовлення та формування сучасного радіоринку в Україні. Визначено типи радіопрограм, описано види розмовних, комунальних і музичних форматів.

Рассмотрена специфика журналистской деятельности в радиосфере, приведены технологии программирования и методика менеджмента в конкурентных рыночных условиях. Предложена классификация радиостанций, проанализированы особенности национального радиовещания и формирования современного радиорынка в Украине. Определены типы радиопрограмм, описаны виды разговорных, коммунальных и музыкальных форматов.

Розглянуто засади фонетики та граматики польської мови. Наведено розмовні теми та теми для читання з питань країнознавства Польщі та України, українсько-польських стосунків, європейської інтеграції.

Рассмотрены основы фонетики и грамматики польского языка. Приведены разговорные темы и темы для чтения по вопросам краеведения Польши и Украины, украино-польских отношений, европейской интеграции.

Вміщено судові документи актової книги Житомирського гродського уряду 1611 р., важливі для вивчення історії мови пам'ятки ділової писемності того часу, а також для характеристики суспільних правових відносин і побуту українського народу. Висвітлено живу розмовну лексику, зафіксовану в польових записах протоколів опитування свідків та учасників розмежувань.

Представлены судебные документы актовой книги Житомирского гродского правительства 1611 г., важные для изучения истории языка памятки деловой письменности того времени, а также для характеристики общественных правовых отношений и быта украинского народа. Освещена живая разговорная лексика, зафиксированная в полевых записях протоколов опрашывания свидетелей и участников межевания.

Розглянуто характерні для сучасної української мови тенденції до подальшої колоквіалізації літературної мови та стилістичного зниження (з масовими переміщеннями в різні сфери її функціонування елементів субстандартних соціолектів - одиниць просторіччя, українсько-російського "суржику", жаргонізмів, діалектизмів, вульгаризмів).

The article deals with peculiar to the modern Ukrainian language tendencies to subsequent colloquialization of the literary language and to its stylistic deterioration (with mass shifts of the elements of substandart sociolects - units of popular language, Ukrainian-Russian "surzhyk", slang words, dialectismes, vulgarismes - into various spheres of its functioning).