Відтворено трагічний злам української історії другої половини 1939 р.: німецько-радянський пакт 23 серпня, договір про дружбу і кордони 28 вересня, похід "визволителів" 17 - 26 вересня, більшовицьку систему "виборів" до Народних зборів Західної України, опір галичан сталінській диктатурі та їх вірність соборно-державним ідеалам.

Широке розповсюдження немонетарного обміну в економіках колишнього Радянського Союзу викликає подальше занепокоєння економістів і політиків, оскільки дана проблема недостатньо розкрита в економічній літературі, значною мірою внаслідок ненадійності емпіричних даних і короткого періоду їх накопичення. Проаналізовано останні дослідження з даного питання, підбито підсумок існуючих пояснень немонетарного обміну з метою висвітлення певних аспектів проблеми. Розглянуто сутність бартеру як реакції раціональних економічних агентів на інституційне середовище, в якому вони працюють.

Охарактеризовано основні організаційно-структурні заходи, здійснені в Академії наук Грузії у роки перебудови та в перехідний період. Показано загальні риси, властиві розвитку науки в Грузії та інших республіках колишнього СРСР у ці роки, та специфічні особливості функціонування й реформування академічної науки в Грузії в даний період.

Розглянуто питання українського національного відродження 1920-х рр. у радянській історичній літературі кінця 50-х - середини 80-х рр., стадії розвитку, стан селянства Лівобережної України напередодні суцільної колективізації 1927-1928 рр., причини кризових явищ промисловості Харкова у січні-грудні 1917 р., а також українське повоєнне село 1946-1953 рр. у вітчизняній історіографії. Досліджено роль Харківського університету у керівництві середньоосвітніми навчальними закладами 1805-1835 рр. Особливу увагу приділено висвітленню ролі та значення діяльності відомих вітчизняних діячів (Б.Н.Чичеріна, В.Н.Каразіна, К.Р.Дашкової та ін.) на розвиток української культури та освіти.

У монографії висвітлено досвід здійснення процесів акціонування і приватизації в індустріально розвинутих країнах, постсоціалістичних державах та колишніх республіках СРСР. Ведеться мова про необхідність участі держави при здійсненні приватизації. Зазначені принципові відмінності приватизації в Україні від аналогічного процесу за кордоном. Робляться висновки про необхідність зміцнення грошового обігу і оздоровлення фінансового стану, а також вишукування коштів для здійснення структурної перебудови економіки нашої країни.

Наведено анотовані документи з історії Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), що містяться у фонді друкованих видань Державного архіву Служби безпеки України. Головну увагу приділено документам відомчого походження (радянських органів державної безпеки), які містять найбільш чіткі відомості узагальнюючого характеру стосовно організаційної побудови та діяльності підпілля ОУН і збройних загонів УПА 1943 - 1953 рр., або розкривають ступінь причетності та суб'єктивне ставлення до них різних осіб, зокрема, членів Центрального проводу ОУН М.Степаняка, П.Дужого, В.Галаси, керівників проводу ОУН Буковини М.Гайдука, А.Галицької, одного з вищих командирів УПА О.Луцького та ін.

Вміщено праці дослідників з археології України, суспільних і природничих наук, історії мистецтва, архітектури, етнографії, лінгвістики, що містять відомості про вивчення археологічних пам'яток, опубліковані на території колишнього Радянського Союзу в 1981 - 1990 рр. Покажчик складається з відповідних розділів історії первіснообщинного ладу, античності та середніх віків, палеоантропології, палеозоології, палеоботаніки, фізики, хімії, природознавства, техніки та деяких інших наук, матеріалів про діяльність наукових установ і товариств, музеїв, вузів України та Росії, які брали участь у дослідженні й охороні археологічних пам'яток, опрацюванні проблем археології,а також праць про вчених, які активно досліджували археологічні пам'ятки України та висвітлювали на основі результатів загальні та конкретні питання історії минулих епох південної частини Східної Європи.

Зроблено спробу дослідити взаємовідносини партійно-радянського керівництва і літературно-мистецької інтелігенції України у 1920-х рр. Проаналізовано політику українізації у цей період, а також розглянуто процес поширення політико-ідеологічного тиску на літераторів та митців країни (М.Хвильового, М.Куліша, Л.Курбаса, Л.Сердюка, Г.Хоткевича, О.Довженка та ін.) з боку партійно-радянського керівництва наприкінці 20-х рр. ХХ ст.

Проаналізовано роль релігії у системі загальнолюдських цінностей, значення християнства у розвитку національної культури та відносин влади і християнських конфесій в Україні протягом першої половини ХХ ст. Значну увагу приділено правовій культурі православного духовенства на початку ХХ ст., розвитку релігійної освіти у період національно-визвольних змагань, проблемам становлення українського молодіжного християнського руху за умов радянської антирелігійної політики, а також ідеологічному протистоянню церкви і держави під час утвердження тоталітарної ідеології.

Розглянуто процес утворення Галицько-Волинської держави, українсько-польські відносини на Волині в роки Першої світової війни, соборність українських земель в історичній ретроспективі. Висвітлено специфіку радянської тоталітарної системи на західноукраїнських землях, зокрема, особливості становлення і періодизації сталінського тоталітаризму в Західній Україні, вплив його на українське письменство, створення нової системи освіти на Волині та її радянізацію тощо. Особливу увагу приділено культурному розвитку Волині на межі століть.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4Укр)61-621:э

Рубрики:

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядаються проблеми єдності українського православ'я, духовність у контексті сучасних наукових концепцій, християнська моральна доктрина і національно-культурне відродження України. Висвітлюються питання формування національної самосвідомості і православні братства в Україні, участь військового духовенства у боротьбі за волю України, економічна політика Радянської влади щодо церкви в Україні у післявоєнний період. Досліджується вплив християнства на розвиток культури, на процес українського державотворення. Особливу увагу приділено сімейному питанню, зокрема, аналізуються актуальні проблеми сучасного сімейного виховання дітей на основі християнських цінностей, духовні основи виховання молоді в сучасних умовах української родини, а також психологічні проблеми сімейного виховання через призму християнської моралі тощо.

Висвітлено особливості європейського міжнародного права у практиці країн після 1648 року. Детально проаналізовано морське право, зокрема, акти втручання у відкритому морі та права прибережної держави над територіальним морем. Окремі розділи присвячено міжнародному гуманітарному праву та міжнародній кримінальній відповідальності осіб за військові злочини. Значну увагу приділено міжнародно-правовому аналізу розпаду Чехословаччини, Югославії та Радянського Союзу.

Розглядається стан сучасних вітчизняних та зарубіжних теорій власності та приватизації. Показана їх суперечність та недостатність для осмислення процесів трансформації української та російської економічних систем. Сформульовані основні положення нового інституціонального підходу до аналізу власності, який базується на дослідженнях корпоративного контролю, економічної влади та розділу праці. Висвітлені процеси формування нової соціально-економічної групи власників основних виробничих ресурсів, обгрунтований їх зв'язок із попередньою радянською економікою та закономірність перетворення на монополістів економічної влади.

Висвітлено історію становлення та розвитку республіканського міжвідомчого науково-методичного збірника "Бібліотекознавство і бібліографія", принципові засади наукової збірки "Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика".

Розглянуто вплив ідей діячів культури східнослов'янських країн на формування історичних поглядів кирило-мефодіївців, культурно-освітні та релігійні товариства як гарант добросусідства між Україною та Польщею, політичну структуру Київської держави. Визначено національні моменти у формуванні компартійно-радянського апарату в УРСР на початку 1930-х рр., історичні аспекти становлення федералістських концепцій європейської інтеграції, нові контури північноатлантичного альянсу, ставлення США до європейської інтеграції у другій половині 40-х - 80-х рр. тощо.

Вперше в українській історіографії на підставі документальних та оповідних джерел наведено узагальнюючу характеристику преси України 1917 - 1920 рр. Висвітлено національно-культурні процеси у період українських визвольних змагань. Визначено їх якісно-кількісні характеристики на рівні газетного джерела. Застосовано проблемно-тематичний, систематично-хронологічний, традиційно-описовий та кількісний методи дослідження. Вивчено матеріали 1150 газет. Використано матеріали архівів, спеціальну літературу, збірники документів з питань радянського та культурного будівництва, видання енциклопедичного характеру. Наведено два додатки: "Газети періоду Української революції 1917 - 1920 рр.", котрі піддано контент-аналізу та "Газети 1917 - 1920 рр." - складений за матеріалами фондів Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського та Бібліотеки науково-довідкових видань Центральних державних архівів України.

На основі архівних та опублікованих джерел, а також спогадів-свідчень людей проаналізовано три радянські голодомори, їх причини та наслідки. Встановлено, що голодомори у колоніально залежній Україні були штучними, рукотворними, викликаними політикою державної комуністичної партії та уряду СРСР. Внаслідок постійного репресивного тиску партії, її адміністративно-командної верхівки, українське село найбільше постраждало від проведення хлібозаготівельної та податкової політики.

Розглянуто основні причини, соціальні та демографічні наслідки трьох радянських голодоморів: 20-х рр., голоду-геноциду в українському селі 30-х рр., людомору 40-х рр. Проаналізовано їх схожість і відмінність, а також наведено статистику жертв кожного з них.

Простежується життєвий шлях митрополита А.Шептицького на фоні загальної характеристики епохи, в якій він творив. Висвітлюються головні віхи церковної діяльності Шептицького, звертається увага на його екуменічні погляди. Зроблений грунтовний аналіз основних теологічних праць ("Культ Христової любові", "Про милосердя", "До вірних", "Не убій" та інших), простежується еволюція його релігійних поглядів. Дана оцінка діяльності А.Шептицького в галузі освіти і культури, а також зроблена спроба об'єктивно і без упереджень проаналізувати політичну орієнтацію митрополита, з'ясувавши мотиви його відношення до різноманітних режимів (польського, німецького, радянського). Характеризується релігійна ситуація в Закарпатті в 20-30-х рр. ХХ ст. і позиція щодо неї А.Шептицького.