Запропоновано варіант методу послідовних навантажень для розв'язання нелінійних задач теорії оболонок, особливістю якого є незмінність розрахункового алгоритму в докритичному стані, граничній точці та після проходження цієї точки. Варіант базується на припущенні про рівноправність всіх невідомих, включаючи параметр навантаження. Показано можливість використання методу розв'язання алгебричних рівнянь за правилом Крамера з метою уникнення від нестійкості розрахунку в околі граничної точки. Тестові приклади свідчать про правомірність даного підходу.

Досліджено процеси соціальної адаптації у контексті концепції самоорганізації суспільства. Здійснено аналіз змісту поняття "соціальна адаптація", з'ясовано можливість і коректність його міжгалузевого вжитку. Наведено характеристику напрацьованих у сучасній науковій літературі класифікацій різновидів цього процесу. З'ясовано його особливості за найрізноманітніших соціальних умов. Значну увагу приділено вивченню специфіки соціальної адаптації за умов аномічного суспільства. Поширюючи ідеї синергетики на соціальну сферу, зроблено спробу представити соціальну адаптацію як одну з форм соціальної взаємодії, де мають місце не відносини, побудовані на принципах суб'єкт-об'єктного зв'язку, а відносини суб'єкт-суб'єктні, характеристикою яких є рівноправність і рівноцінність усіх учасників взаємодії. На підставі такого підходу по-новому осмислено сучасні соціально-адаптаційні процеси в Україні, які попри їх аномічний характер, містять значний потенціал можливостей соціального прогресу.

Проаналізовано процес створення національної держави чехів і словаків, її політику щодо національних меншин в 1918 - 1919 рр. Досліджено конституційні основи національної політики Чехословаччини, що забезпечили рівність громадян усіх національностей, гарантували національним спільнотам національно-культурну автономію, Закарпаттю - територіальну автономію. Охарактеризовано особливості політики Чехословаччини щодо Словаччини та національних меншин у 1920 - 1925 рр., що полягала в розвитку словацького краю і Закарпаття, сприяла становленню словацької нації, забезпечила громадянську рівноправність і культурні права всіх представників національних спільнот. Висвітлено спробу розв'язання національного питання в державі чехів і словаків у 1926 - 1929 рр. на основі створення уряду міжнаціональної коаліції із залученням до її складу представників правих чехословацьких, активістських судетсько-німецьких партій і Глінкової словацької народної партії.

Досліджено ідейно-теоретичні й історичні джерела формування правового статусу жінки. Проаналізовано особливості реалізації її суб'єктивних прав і законних інтересів, охарактеризовано окремі механізми їх правового захисту. Сформульовано положення про правове становище жінки на підставі теоретико-історичного значення її соціальної цінності та відповідно до уявлень про справедливу міру свободи й рівності жінки та чоловіка. Проаналізовано співвідношення рівності та справедливості як найбільш повного визначення загальносоціальної сутності права, прагнення до пошуку належного балансу між учасниками правових зв'язків, між особистістю та суспільством, громадянином і державою. Досліджено ліберальну та соціальну концепції рівності, здійснено розмежування понять "рівність" і "рівноправність". Розкрито сутність гендерної рівності, розглянуто її ознаки, зміст яких формувався поступово, неоднозначно та суперечливо. Обгрунтовано визначення поняття "гендер" як соціальної приналежності до певної статі, уявлення кожного індивіда про рольові характеристики та поведінкові особливості індивідів тієї статі, до якої він належить. Зроблено висновок, що формальна рівність не є засобом подолання фактичної нерівності, що існує між чоловіком і жінкою та проявляється в різних аспектах, але її можна використати як юридичну підставу для поступової ліквідації найнебезпечніших для суспільства проявів гендерної нерівності. Розглянуто різні моделі забезпечення рівності чоловіка та жінки: формальну, протекціоністську та субстантивну. Досліджено такі види дискримінації за ознакою статі, як формальна та фактична, позитивна та негативна, що проявляються в

Досліджено етапи розвитку принципу диспозитивності (ПД). Визначено особливості реалізації ПД в суді першої інстанції, в апеляційному та касаційному провадженнях, в перегляді рішень, ухвал, що набрали законної сили. Обгрунтовано ПД за класифікаційними ознаками. За дією в системі права даний принцип є міжгалузевим, за формою нормативного закріплення - закріплений законодавством про цивільне судочинство, за предметом регулювання - функціональним, за роллю у виникненні та розвитку цивільних процесуальних правовідносин - основоположним. Внесено пропозиціі щодо доповнення Цивільного процесуального кодексу України положеннями, що визначають ПД, змагальність, процесуальну рівноправність сторін, законність, об'єктивність істини, публічність. Доповнено чинне законодавство правами апеляційного та касаційного оскаржень рішень суду у справах з питань виборчих і адміністративно-правових відносин.

Досліджено інститут підвідомчості в цивільному судочинстві, який є фундаментальним інститутом цивільного судочинства. Розглянуто класифікацію судової підвідомчості. Простежено критерії підвідомчості суду спорів про право, для яких характерним є юридична рівноправність сторін. Сформульовано конкретні пропозиції з метою удосконалення чинного цивільного процесуального законодавства.

Проведено комплексний аналіз специфіки літературної комунікації у німецькомовній літературі для дітей та юнацтва, зміни комунікативної парадигми в ній у період від 1970-х рр. до сьогодення. Обгрунтовано суть поняття літератури для дітей і юнацтва на базі комунікативної теорії дієвості. Визначено головні принципи здійснення комунікації в літературі для дітей та юнацтва, а саме: ідейне збагачення наративу, бінарність, рівноправність і самодостатність комунікантів, візуалізацію образу дитини як ідеального реципієнта, що є літературним явищем, зумовленим його власною природою як безпосереднім центром причинно-наслідкового зв'язку всієї комунікативної інтеракції у тексті. Проаналізовано твори видатних німецькомовних письменників У.Вьольфель, П.Гертлінга, О.Пройслера, М.Енде, Ю.Шубігера з метою з'ясування специфіки комунікативного процесу на внутрішньо-текстовому рівні.

Обгрунтовано шляхи вирішення теоретичних і прикладних проблем становлення та функціонування малих підприємств в Україні. Розкрито економічну сутність малого підприємництва та мотивацію його функціонування, висвітлено еволюцію діяльності малих підприємств у зарубіжних країнах. Обгрунтовано детермінанти мотиваційної поведінки підприємця: економічну самостійність, відповідальність та рівноправність, які сприяють реалізації його особистого інтересу та спонукають до організації діяльності у формі малого підприємництва. Проаналізовано сучасний стан організації виробництва та робочої діяльності на малих підприємствах Поділля. Показано ефективність сектору малого підприємництва Вінницької області. Розкрито вплив податків як фактора діяльності малих підприємств і проаналізовано взаємозалежність розвитку малого підприємництва та регіону. Розроблено пропозиції щодо поліпшення оцінки ефективності діяльності малих підприємств у регіоні та доведено доцільність впровадження дорадницької моделі у сфері підприємництва з метою підвищення дохідності малих товарних підприємств.

Вивчено теорію та методологію дослідження трипартизму як інституту політичної системи (ПС) у перехідному суспільстві. Доведено, що трипартизм виконує у ПС України функцію забезпечення соціальної стабільності та рівноваги між ПС і середовищем. Досліджено, що трипартизм - механізм взаємодії держави та найбільших суспільних груп для забезпечення соціальної та політичної стабільності, важлива передумова встановлення стійких демократичних відносин у суспільстві, які забезпечують рівноправність взаємодій партнерів і стабільність у визначенні інтересів, основа трансформації політико-економічних взаємодій в Україні до рівня розвинених країн. Визначено властивості трипартизму як інституту взаємодії інтеграції різнорідних і різноспрямованих інтересів, встановлення компромісу та загальної суспільної згоди.

Сімейні цінності зазнали великих змін. Роль чоловіка та жінки змінюється. Розглянуто ставлення феміністок до неповних сімей. Вони виступають за рівноправність статей. Спростовано деякі наслідки виховання дітей із неповних сімей.

Вибір оптимальної марки вугілля для ТЕЦ під час переведення їх котлоагрегатів на пиловугільне спалювання здійснюється за допомогою формулювання задачі багатокритеріальної оптимізації для системи котел - вугільне паливо. Запропоновано сукупність частинних критеріїв оптимальності для оцінки ефективності функціонування ТЕЦ під час спалювання вугілля в котлі. На основі аналізу та оцінки ступеня впливу основних параметрів енергетичного вугілля на показники роботи ТЕЦ для математичного моделювання вибрано фізико-хімічні, теплотехнічні та економічні характеристики - зольність, вміст сірки, волога, теплота згорання, ціна продукції та коефіцієнт доступності - частка виду вугільної продукції в сукупному обсязі вітчизняного товарного вугілля. Для визначення узагальненого критерію оптимальності системи використано принцип крайнього песимізму (критерій Вальда). Оптимальним вважається вид вугільної продукції, для якого мінімальна оцінка за одним із частинних критеріїв є максимальною у переліку цих видів. Таким чином досягається рівноправність впливу окремих критеріїв на результат вибору. Розглянуто приклад застосування розробленої моделі до вибору оптимальної марки палива під час переведення на спалювання вугілля котла БКЗ-420-140НГМ. Для оцінки ефективності паливозабезпечення ТЕЦ використано вісім технологічних, теплотехнічних та фізико-хімічних, цінових показників вугільної продукції власного виробництва та шість - для імпортованого вугілля.

В контексте обоснования модели становлення толерантности предложена трактовка понятия "толерантность" как способность слушать, обучаясь слышать. Условием становления и развития толерантности является диалоговость - сущностная характеристика знания. Определены основные виды направленности личности в диалогическом общении: диалогическая, авторитарная, манипулятивная, альтероцентристская, конформная, индифферентная. Раскрыты основные компоненты диалогичного общения: взаимодоверие, равноправие, взаимопонимание и взаимосимпатия. Констатировано, что диалогичность - это ситуация деятельности, в которой субъект-субъектное взаимодействие основано на признании ценностно-смысловой множественности, ценностно-смысловом обмене в процессе познания действительности.

В контексті вивчення моделі становлення толерантності запропоновано трактування поняття "толерантність" як здатність слухати, навчаючись, чути. Умовою становлення та розвитку толерантності є діалоговість - сутнісна характеристика знання. Визначено основні види спрямованості особистості в діалогічному спілкуванні: діалогічна, авторитарна, маніпулятивна, альтероцентристська, конформна, індиферентна. Розкрито основні компоненти діалогічного спілкування: взаємодовіра, рівноправність, взаєморозуміння і взаємосимпатія. Констатовано, що діалогічність - це ситуація діяльності, в якій суб'єкт-суб'єктна взаємодія грунтується на визнанні ціннісно-смислової множинності, ціннісно-смисловому обміні в процесі пізнання дійсності.

The article analyses some actual issues of tolerance and dialogue. Tolerance is an ability of listening to another person. The process of dialogue speaking is the main feature of knowledge and a condition of tolerance foundation and development. The author ascertains the main kinds of personal trends and components of dialogue communication.

У контексті гуманізації системи освіти України актуалізовано необхідність урахування психологічної категорії гендеру як складової особистісного підходу до організації навчання й виховання дітей. Визначено завдання гендерного виховання як процесу формування соціально організованих відносин між людьми різних статей. Наведено фрагменти уроків української літератури в X класі та української мови у VIII класі, під час яких учням надається інформація з гендерних питань, висвітлюється зміст понять "гендер", "гендерна рівність", "гендерна рівноправність", "гендерна поведінка".

В контексте гуманизации системы образования Украины актуализирована необходимость учета психологической категории гендера как составляющей личностного подхода к организации обучения и воспитания детей. Определены задачи гендерного воспитания как процесса формирования социально организованных отношений между людьми разного пола. Приведены фрагменты уроков украинской литературы в X классе и украинского языка в VIII классе, во время которых ученикам предоставляется информация по гендерным вопросам, освещается содержание понятий "гендер", "гендерное равенство", "гендерное равноправие", "гендерное поведение".

Висвітлено основоположні позиції співпраці між школою і батьками (ШіБ), які можна використовувати в початковій школі, а також в яслах, у закладах професійно-технічної освіти, за аспектами: співпраця як свідомий вибір, встановлення спільних інтересів, якісні характеристики співпраці, школа як ініціатор формування партнерства. Наведено комбінації вимірів взаємного залучення ШіБ: батьків - до життя їх дитини в школі, до життя класу їх дитини і школи, школи - до життя родини школяра (симпатія, допомога, спільність поглядів, участь у прийнятті рішень). Виділено особливості партнерських відносин між ШіБ. Акцентовано увагу на тому, що у сфері середньої освіти ШіБ дедалі більше звертаються до дітей як до контактних осіб між ШіБ (учні середньої школи та студенти мають законне право голосу). Підкреслено рівноправність партнерства ШіБ, в якому школа відіграє провідну роль. Підсумовано, що чітке бачення партнерських відносин, стійке уявлення про поведінку, послідовність дій - необхідні умови ефективного партнерства ШіБ.

Освещены основополагающие позиции сотрудничества между школой и родителями (ШиР) в начальной школе, которые можно также использовать в яслях, учреждениях профессионально-технического образования, по аспектам: сотрудничество как сознательный выбор, установление общих интересов, качественные характеристики сотрудничества, школа как инициатор формирования партнерства. Представлены комбинации измерений взаимного вовлечения ШиР: родителей - в жизнь их ребенка в школе, в жизнь класса их ребенка и школы, школы - в жизнь семьи школьника (симпатия, помощь, общность взглядов, участие в принятии решений). Выделены особенности партнерских отношений между ШиР. Акцентировано внимание на том, что в сфере среднего образования ШиР все больше обращаются к детям как к контактным лицам между ШиР (учащиеся средней школы и студенты имеют законное право голоса). Подчеркнуто равноправие партнерства ШиР, в котором, школа играет ведущую роль. Подытожено, что четкое видение партнерских отношений, устойчивое представление о поведении, последовательность действий - необходимые условия еффективного партнерства ШиР.

Аre illuminated, the fundamental position of co-operation between schools and parents (SaP) in elementary school, which can also be used in nurseries, institutions of vocational education on the aspects: cooperation as a conscious choice, to establishcommon interests, the qualitative characteristics of cooperation, the school as the initiator of the formation of partnerships . The concept of cooperation as a permanent joint investment and educational cooperation - as a two-dimensional phenomenon, which consists of the involvement of parents and school involvement, as opposed to the traditional "parental involvement". Presented by the combination of measurements of the mutual involvement of the SaP: the parents - in the lives of their children in school, the class life of their child, and schools, schools - in family life schoolboy (sympathy, support, commonality of views, participation in decision-making). The features of partnerships between the SaP. Accentuated the fact that in secondary education SaP are increasingly turning to children as a contact person between the SaP (secondary school pupils and students have a legitimate right to vote). Highlighted equity partnership SaP, which, however, the school has played a leading role.

Досліджено потребу інституційної моделі державного регулювання якості зерна для вдосконалення нормативного забезпечення ринку зерна в Україні. Показано європейської та міжнародної практики, що надасть змогу підвищити рівень конкурентоспроможності та рівноправність країни.

Визначено поняття «толерантність» та її педагогічні аспекти: виховання ставлення до толерантності, формування міжособистісної толерантності учнівської молоді. Проаналізовано наукові розробки вітчизняних вчених щодо формування толерантності молоді. Розкрито основні підходи до розуміння педагогіки толерантності: антропологічний, діалогічний, культуротворчий та акмеологічний. Наведено приклад уроку з використанням інтерактивних технологій для виховання толерантності та шанобливого ставлення до історії Батьківщини та національних традицій. Виявлено принципи педагогічної толерантності: рівноправність учасників педагогічного процесу, виховання як розвиток особистості, створення атмосфери соціального та морального комфорту. Розглянуто особливості процесу формування толерантності у майбутніх вчителів та оволодіння ними уміннями вирішувати конфліктні ситуації. Подано порівняльну характеристику вчителя толерантного й авторитарного стилів спілкування.

Определены понятие «толерантность» и ее педагогические аспекты: воспитание отношения к толерантности, формирование межличностной толерантности учащейся молодежи. Проанализированы научные разработки отечественных ученых по формированию толерантности молодежи. Раскрыты основные подходы к пониманию педагогики толерантности: антропологический, диалогический, культуротворческий и акмеологический. Приведен пример урока с использованием интерактивных технологий для воспитания толерантности и уважительного отношения к истории Отечества и национальных традиций. Выявлены принципы педагогической толерантности: равноправие участников педагогического процесса, воспитание как развитие личности, создание атмосферы социального и морального комфорта. Рассмотрены особенности процесса формирования толерантности у будущих учителей и овладения ими умениями решать конфликтные ситуации. Подана сравнительная характеристика учителя толерантного и авторитарного стилей общения.

Defined is the concept of "tolerance" and its pedagogical aspects: education the pupils’ attitude to the tolerance, the formation of interpersonal tolerance of students. Analyzed is the scientific research of our scientists to promote tolerance of youth. Covered are the main approaches to understanding the pedagogy of tolerance: an anthropological, dialogical, and cultural-creative and acmeological. Exemplified is the lesson using interactive technologies to promote tolerance and respect for the history of the country and national traditions. Identified are the pedagogical principles of tolerance: equity of participants in the pedagogical process, nurturing the development of personality, creating an atmosphere of social and moral comfort. Considered are the features of the formation of tolerance among future teachers and their mastery of skills to resolve conflicts. Filed is the comparative analysis of tolerance teacher and authoritarian teacher, and their style of communication.

Доведено, що загальнообов'язкове державне медичне страхування - це врегульовані правом відносини, що складаються між застрахованими особами, страхувальниками, страховиками й надавачами медичних послуг. Вони мають на меті реалізацію громадянами конституційного права на охорону здоров'я та передбачають матеріальне забезпечення витрат на надання необхідного обсягу медичних послуг за рахунок цільового використання коштів Фонду медичного страхування, що формуються шляхом сплати обов'язкових страхових внесків, а також надходжень з інших джерел, передбачених законом. Визначено, що до основних функцій загальнообов'язкового державного медичного страхування належать - захисна, економічна, компенсаційна, реабілітаційна, профілактична та демографічна. Принципами загальнообов'язкового державного медичного страхування є: законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного медичного страхування; рівноправність застрахованих осіб; обов'язковість; гарантованість державою реалізації застрахованими особами своїх прав; формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; диференціювання страхового тарифу; своєчасність надання страхових виплат; некомерційність; самоврядність; гласність (відкритість); цільове використання коштів загальнообов'язкового державного медичного страхування; паритетність держави, представників застрахованих осіб і роботодавців в управлінні загальнообов'язковим державним медичним страхуванням. Установлено основні напрями вдосконалення нормативно-правового забезпечення відносин із загальнообов'язкового державного медичного страхування.

Досліджено право на суд у цивільному судочинстві, його структурно-складний зміст, сферу застосування з урахуванням положень п.1 ст. 6 ЄКПЛ та прецедентну практику ЄСПЛ. Доведено надімперативний характер права на суд як норми \i ϳus cogens \i0 та як принципу цивільного судочинства, що забезпечує мінімальні вимоги до організації та процедури відправлення правосуддя у цивільних справах. Досліджено особливості окремих статичних (доступ до суду, незалежність і неупередженість суду, створення суду на підставі закону) та динамічних (рівноправність сторін, змагальність, гласність, вмотивованість і здійсненність рішень суду, розумний строк судового розгляду) елементів права на суд у цивільному судочинстві. Сформовано теоретичні положення та практичні висновки, спрямовані на удосконалення цивільного процесуального законодавства та судової практики.

Described is the method of cooperative learning a foreign language as the only democratic learning. It is proved that cooperative learning enhances the development opportunities of the individual and society. Was made the attempt to analyze cooperative learning as learning in small groups where interaction is structured by elaborate principles. Practiced are the methods of work in cooperative learning a foreign language: group work, class work, the development of communication and intellectual skills, information search and practice acquired knowledge. Elucidated are the basic principles of teaching foreign languages simultaneous interaction, equality of all participants in the educational process, positive interdependence and individual accountability.

Описано метод кооперативного навчання іноземної мови як винятково демократичної форми навчання. Доведено, що кооперативне навчання посилює розвиток можливостей індивідуума та суспільства. Зроблено спробу проаналізувати кооперативне навчання як навчання в невеликих групах, де взаємодія структурована згідно з ретельно розробленими принципами. Сформовано методи роботи в системі кооперативного навчання іноземної мови: робота в групах, робота в класі, розвиток комунікативних та інтелектуальних навичок, пошук інформації та практика набутих знань. Висвітлено основні принципи викладання іноземних мов: одночасна взаємодія, рівноправність всіх учасників навчального процесу, позитивна взаємозалежність та індивідуальна відповідальність.

Описан метод кооперативного обучения иностранному языку как исключительно демократической формы обучения. Доказано, что кооперативное обучение усиливает развитие возможностей индивидуума и общества. Сделана попытка проанализировать кооперативное обучение как обучение в небольших группах, где взаимодействие структурировано согласно тщательно разработанным принципам. Сформирован методы работы в системе кооперативного обучения иностранному языку: работа в группах, работа в классе, развитие коммуникативных и интеллектуальных навыков, поиск информации и практика приобретенных знаний. Освещены основные принципы преподавания иностранных языков: одновременное взаимодействие, равноправие всех участников учебного процесса, положительная взаимозависимость и индивидуальная ответственность.

Проаналізовано ціннісні характеристики права як чинника формування правової культури. Запропоновано класифікацію зазначених характеристик з визначенням базового й інструментального рівнів. Розглянуто цінності-цілі, які дозволяють людям задовольняти їх потреби та інтереси та слугують основою нормотворчої діяльності держави, незалежно від зміни соціально-історичних умов ("верховенство права", "свобода і справедливість", "соціально збалансована рівноправність і формальна рівність"). Розглянуто цінності-засоби, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування системи соціальних норм і державних інститутів ("відповідальність", "законність", "безпека приватного і суспільного життя", "правопорядок", "моральність" та ін.). Обгрунтовано аксіологічну природу права як основи формування правової культури. Досліджено вплив ціннісних характеристик права на динаміку розвитку української правової культури за умов глобалізаційних змін. Обгрунтовано ціннісні характеристики права як засіб демократизації правової культури українського суспільства.