У хронічному експерименті на 27 щурах пізнього постнатального, пубертатного та зрілого віку вивчали організацію циклу неспання - сон після довготривалого емоційного стресу. Показано, що характер порушень лімбіко-неокортикальних механізмів, відповідальних за організацію циклу неспання - сон, виявляє залежність від віку. У щурів пізнього постнатального та пубертатного віку стрес-дія викликала скорочення фази неспання і подовження стадії повільнохвильового глибокого сну. У щурів зрілого віку відбувалися подовження фази неспання та стабілізація фази глибокого повільнохвильового сну. Зміни парадоксального сну були неістотними.

Показано, що тренування в пубертатному віці зумовлює підвищення функціональних можливостей дихання, якості регуляції, зростання здатності легеневої і альвеолярної вентиляції. Відмічено, що навіть у добре тренованих юних плавців вона не досягає рівня, який характерний для дорослих спортсменів. Величина реакції, її динамічні характеристики різні у дітей та підлітків 11 - 15 років різної статі. Особливості і зміни економічної системи дихання, властивості регуляції в динаміці фізичних тренувань визначаються багатьма морфофункціональними зрушеннями і можуть бути фізіологічними критеріями адаптації організму.

Досліджено особливості гормонального статусу 115 дітей пубертатного віку, хворих на бронхіальну астму. Виявлено зміни гормонального статусу, які залежать від важкості та періоду захворювання. Водночас гормональні зрушення, притаманні пубертатному віку, також впливають на перебіг захворювання та сприяють його покращенню у хлопчиків і погіршанню у дівчаток.

На нелінійних щурах-самцях пубертатного віку досліджена участь катехоламін- та серотонінергічних механізмів у формуванні потягу до морфіну. Показано ініціальний неспецифічний характер включення центральних нейромедіаторних систем емоціогенних структур мозку в реакцію на дію морфіну та наступне пригнічення периферичної ланки нейромедіації при тривалому введенні цього алкалоїда. Обговорюються нейрохімічні кореляти дезадаптації в пубертатному віці, яка призводить до ранньої наркотичної залежності. Це може вказувати на існування в даному віковому періоді онтогенезу особливого фактора ризику розвитку штучно набутої мотивації - пристрасті до морфіну (підкріплюючого агента в системі позитивно-емоційного реагування).

Проаналізовано співвідношення понять "стать", "секс" та "сексуальність". Висвітлено психологічні особливості засвоєння статевих чоловічих і жіночих ролей, поцеси формування статевої ідентичності. Наведено теорії психосексуального розвитку: ідентифікації, статевої типізації, самокатегоризації. Досліджено проблеми психосексуального розвитку в пубертатному періоді. Визначено мету та завдання статевого виховання.

Досліджено динаміку вмісту біоелементів (БЕ) у тканинах головного мозку та інших органів білих щурів у віці 3-х та 6-ти місяців під впливом загального охолодження. В інтактних тварин встановлено вірогідні вікові відмінності складу БЕ у головному мозку та інших органах, відсутність різниці у сироватці крові. Загальне охолодження за температури 10 +- 1 °C викликало зміни різного ступеня вмісту БЕ в обох групах. У пубертатному віці значні зміни вмісту БЕ, особливо міді, спостережено у гіпоталамусі, а також у печінці та легенях; у статевозрілих щурів у печінці та легенях змінювався рівень кальцію, магнію та натрію. У неокортексі обох вікових груп зміни БЕ менш вірогідні.

У самок щурів у препубертаті штучно знижено рівень ендогенних стероїдів, метаболітів тестостерону: естрогенів (введенням інгібітора ароматази) або 5alpha-відновлених андрогенів (введенням інгібітора 5alpha-редуктази). У щурів протягом пубертації розвивалась у першому випадку гіперандрогенія на тлі недостатності естрогенів, у другому - гіперестрогенія. Зміни андроген-естрогенного гомеостазу у пубертаті призводили у дорослому віці до патології репродуктивної функції, головним проявом якої було порушення статевого циклу. Віддаленим наслідком пубертатної андрогенізації було пригнічення гонадотропної секреції, гонадального синтезу андрогенів, пізніх стадій фолікулогенезу й овуляції. Зменшення кількості овуляцій, навіть за умов збереженого циклу, може спричиняти зниження плодючості самок. Пубертатна естрогенізація самок призводила у репродуктивному віці до пригнічення секреції прогестерону в післяовуляційний період. Недостатність лютеїнової фази оваріального циклу може стати причиною невиношування вагітності, безпліддя ендокринного генезу.

Исследованы у самок крыс в пубертате искусственно сниженные уровни эндогенных стероидов, метаболитов тестостерона: эстрогенов (введением ингибитора ароматазы) или 5alpha-восстановленных андрогенов (введением ингибитора 5alpha-редуктазы). В первом случае у крыс в течение пубертации наблюдалась гиперандрогения на фоне недостаточности эстрогенов, во втором - гиперэстрогения. Изменение андроген-эстрогенного гомеостаза в пубертате приводило у взрослых животных к патологии репродуктивной функции, главным проявлением которой было нарушение структуры полового цикла. Отдаленным последствием пубертатной андрогенизации было угнетение гонадотропной секреции, гонадального синтеза андрогенов, поздних стадий фолликулогенеза и овуляции. Уменьшение числа овуляций, даже в условиях сохраненного цикла, может вызывать снижение плодовитости самок. Пубертатная эстрогенизация организма приводила в репродуктивном возрасте к угнетению секреции прогестерона в постовуляторный период. Недостаточность лютеиновой фазы овариального цикла, вероятно, может стать причиной невынашивания беременности и бесплодия эндокринного генеза.

In prepubertal female rats low endogenous estrogen or 5alpha-reduced androgen levels were modeled by treatment with aromatase or 5alpha-reductase inhibitors, respectively. the former resulted in hyperandrogenemia with lack of estrogens during pubertation; thelatter led to the hyperestrogenemia. the altered androgen-estrogen homeostasis in puberty evoked the disturbance of reproductive function in adult animals that mainly consisted in the disorder of the estrous cycle. the depression of the gonadotrophin secretion, the ovarian androgen synthesis, the latest stages of folliculogenesis and ovulation were the remote results of female pubertal androgenization. the diminishing of ovulation number provokes the decrease of fertility, notwithstanding preserved estrous cycle. the pubertal estrogenization resulted in suppression of progesterone secretion in postovulatory period in adulthood. luteal phase lack of the ovarian cycle contributed to the break off pregnancy that could be the cause of the endocrine infertility.

Установлено, что у самок крыс начальная (открытие вагины) и завершающая (становление положительной обратной связи и овуляция) стадии полового созревания в большинстве случаев разделены во времени и регулируются различными метаболитами тестостерона. Необходимым условием в индукции начального этапа пубертатогенеза является значительное снижение содержания тестостерона и его биотрансформации в 5 alpha-восстановленные андрогены. Продолжительность периода между началом и завершением пубертатогенеза зависит от пути метаболизма тестостерона. Его предпочтение в сторону 5 alpha-восстановления стимулирует открытие вагины, но увеличивает время появления первой овуляции. Активация ароматизации андрогена способствует укорочению интервала и даже совпадению во времени начальной и финальной фаз в пубертации.

Наведено результати механізмів довготривалої адаптації ендокринної системи юних спортсменів на етапі їх статевого дозрівання до систематичних фізичних навантажень. Подано практичні рекомендації для спортивного відбору дівчат й оцінки ефективності тренувальних навантажень на становлення функцій організму юних спортсменок у пубертатному періоді.

Приведены результаты механизмов длительной адаптации эндокринной системы юных спортсменов на этапе их полового созревания к систематическим физическим нагрузкам. Даны практические рекомендации для спортивного отбора девочек и оценки эффективности тренировочных нагрузок на становление функций организма юных спортсменок в пубертатном периоде.

Results of endocrine system long-term adaptation in young athletes at the stage of sexual maturation to systematic physical loads are presented. Practical recommendations concerning sports selection of girls and evaluation of training load efficiency for body function establishment during pubertal period are given.

Ключ. слова: гіпоталамічний синдром пубертатного періоду, хлопці-підлітки, вуглеводний обмін, інсулінорезистентність, гіперінсулінемія, ожиріння
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.10-3

Рубрики:

Хвороби гіпофіза і диенцефало-гіпофізарної системи у дітей

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено сучасні концепції розвитку залізодефіцитної анемії. Розглянуто немедикаментозні методи корекції.

Изложены современные концепции развития железодефицитной анемии. Рассмотрены немедикаментозные методы коррекции.

Modern tendencies of iron deficiency anemia development have been presented. Non - pharmacological methods of corrections have been also focused on.

Розглянуто вплив фізичних навантажень на становлення функції ендокринної системи юних спортсменок, планування спортивних навантажень з урахуванням виявленої дисфункції продукування гормонів і вплив її на формування морфологічних параметрів тіла спортсменок.

Рассмотрено влияние физических нагрузок на становление функции эндокринной системы юных спортсменок, планирование спортивных нагрузок с учетом выявленной дисфункции продуцирования гормонов и влияние ее на формирование морфологических параметров тела спортсменок.

Influence of physical loads on development of endocrine system function in young female athletes, planning of loads with account for revealed disfunction of hormone production and its impact on formation of the body morphological parameters have been considered.

Приведены цитохимические показатели нейтрофилов периферической крови при использовании в хирургическом лечении пародонтита препарата "Кергап". Рассмотрено влияние верапамила и пропранолола на безболевую ишемию миокарда, вызванную применением низких доз антрациклиновых антибиотиков. Исследованы особенности этиологии и патогенеза экспериментальных иммобилизационных язв у крыс. Раскрыты теоретические основы использования климатофизиобальнеотерапии. Изложена клиническая характеристика хронического вирусного гепатита C. Проведен сравнительный анализ активаторной активности крови и урокиназной активности мочи у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких на фоне хронического генерализованного пародонтита. Приведена сравнительная оценка заживления ран кожи после рассечения ее различными способами. Проанализировано применение модифицированной методики Фолля и антигомотоксической терапии в комплексе лечебно-диагностических мероприятий у ортодонтических больных пубертатного возраста. Изучено влияние комплексных методов лечения склеродермии на показатели протеолитической активности нейтрофильных лейкоцитов в крови. Освещено влияние комплекса пищевых биоактивных добавок на адаптационно-приспособительные механизмы детей, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы.

Ключ. слова: естральний цикл, яєчники, овуляція, матка, дигідротестестерон, естрадіол, гонадотропіни
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.381.423

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу літератури та власних спостережень узагальнено дані про характер продукції пролактину у чоловіків з різними варіантами порушень процесів пубертатогенезу. Виявлено, що рівень пролактину підвищується синхронно з рівнями фолікулостимулювального та лютеїнізувального гормонів, а також естрадіолу у разі первинного препубертатного гіпогонадизму та у випадках гіпоплазії яєчок, яка є наслідком орхіпексії, проведеної з приводу крипторхізму. Встановлено, що у чоловіків, які отримували терапію гонадотропіном хоріонічним у період пубертату в зв'язку з його недостатністю, відмічається невластива нормі негативна кореляція між рівнем пролактину та співвідношенням тестостерон/лютеїнізувальний гормон.

На основании анализа литературных и собственных наблюдений обобщены данные о характере продукции пролактина у мужчин с различными вариантами нарушений процессов пубертатогенеза. Показано, что уровень пролактина повышается синхронно с уровнем фолликулостимулирующего и лютеинизирующего гормонов, а также эстрадиола при первичном препубертатном гипогонадизме и в случаях гипоплазии яичек, которая является следствием орхипексии, проведенной по поводу крипторхизма. Установлено, что у мужчин, которые получали терапию гонадотропином хорионическим в период пубертата в связи с его недостаточностью, отмечается несвойственная норме отрицательная корреляция между уровнем пролактина и соотношением тестостерон/лютеинизирующий гормон

Literature data and own observations on prolactin production in men with different disorders of pubertatogenesis have been analized and summarized. It has been shown that prolactin level increases with folliculostimulating, luteinizing hormones and estradiol levels synchronously in primary prepubertal hypogonadism in cases of testis hypoplasia which was the result of orchipexia performed for cryptorchidism. In men, treated with chorionic gonadotropin in puberty because of puberty failure, the abnormal negative correlation between prolactin levels and testosterone/luteinizing hormone contents has been established

Представлено вікову динаміку аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму хлопців пубертатного віку (11 - 16 років) з різним режимом фізичної активності за різної метеоситуації.

В статье представлена возростная динамика аэробной и анаэробной (лактатной) продуктивности организма мальчиков пубертатного возроста (11-16 лет) с разным режимом физической активности в условиях различной метеоситуацией.

The article introduces the age dynamics of aerobic and anaerobic productiviy of the pubescent youth (aged 11-16) with different physical activity routine and under different meteorological conditions.

Рассмотрены вопросы изменения внутрисердечной гемодинамики под влиянием антрациклинов, показателей вариабельности сердечного ритма при гипербарической оксигенации у пациентов с различными клиническими формами ишемической болезни сердца. Освещена эффективность электрической кардиоверсии при фибрилляции предсердий. Изучены влияние терапии эналаприла малеатом и метопрололом на показатели гемодинамики и вариабельности сердечного ритма среди разновозрастных пациентов с хронической сердечной недостаточностью, препарата "Энелбин" на нейрогуморальный гомеостаз при дисциркуляторной ангиоэнцефалопатии, обусловленной гипертонической болезнью. Описаны особенности метаболических нарушений при гипоталамическом синдроме пубертатного периода в детском и подростковом возрасте. Проанализирована роль факторов сыворотки в регенерации костного мозга животных после облучения и миелотрансплантации.

Висвітлено проблеми здоров'я дітей України. Описано топографо-анатомічні особливості яремних венозних кутів та лімфовенозних сполучень у новонароджених, внутрішніх клубових артерій плода. Розглянуто заходи щодо попередження порушення фізичного розвитку дітей груп ризику. Проаналізовано взаємозв'язок між фізичним розвитком та процесами адаптації організму дитини до умов впливу несприятливих факторів навколишнього середовища, стан здоров'я дівчат пубертатного віку, що проживають у гірській місцевості. Наведено показники жовчних кислот у жовчі здорових дітей, допплерографічні показники церебрального кровообігу у здорових немовлят, оцінку біологічного віку дітей. Розкрито особливості будови стінок носа у дітей грудного віку, вплив перинатальної патології на показники психофізіологічного розвитку та шкільну зрілість дітей віком 6 - 7 років, діагностичне значення біохімічних показників сироватки крові в оцінці ступеня клінічної дезадаптації недоношених новонароджених дітей. Викладено характеристику гематологічних індексів у динаміці септичного процесу у недоношених дітей, клініко-антропометричні характеристики новонароджених немовлят з синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку. Описано систему гемостазу у новонароджених з діабетичною фетопатією та підходи до корекції її наслідків, особливості неонатальної адаптації новонароджених у жінок зі звичним невиношуванням вагітності ендокринного генезу. Значну увагу приділено питанням раціонального харчування та вигодовування дітей, збереження їх здоров'я та профілактики.

Освещены проблемы здоровья детей Украины. Описаны топографо-анатомические особенности яремных венозных углов и лимфовенозных соединений у новорожденных, внутренних клубовых артерий плода. Рассмотрены мероприятия по предупреждению нарушений физического развития детей групп риска. Проанализированы взаимосвязь между физическим развитием и процессами адаптации организма человека к условиям влияния неблагоприятных факторов окружающей среды, состояние здоровья девочек пубертатного возраста, проживающих в горной местности. Приведены показатели желчных кислот в желчи здоровых детей, допплерографические показатели церебрального кровообращения у здоровых младенцев, оценка биологического возраста детей. Раскрыты особенности структуры стенок носа у детей грудного возраста, влияние перинатальной патологии на показатели психофизиологического развития и школьную зрелость детей 6 - 7 лет, диагностическое значение биохимических показателей сыворотки крови в оценке степени клинической дезадаптации недоношенных новорожденных детей. Изложены характеристика гематологических индексов в динамике септического процесса у недоношенных детей, клинико-антропометрические характеристики новорожденных младенцев с синдромом задержки внутреннеутробного развития. Описаны система гемостаза у новорожденных с диабетической фетопатией и подходы к коррекции ее последствий, особенности неонатальной адаптации новорожденных у женщин с обычным невынашиванием беременности эндокринного генеза. Значительное внимание уделено вопросам рационального питания и вскармливания детей, сохранения их здоровья и профилактики.

За результатами клінічного обстеження 220-ти хлопців, у яких діагностували гіпоталамічний синдром пубертатного періоду, встановлено роль чинників спадкування та оточення у розвитку захворювання. Продемонстровано, що тяжкість перебігу хвороби залежить від поєднання цих чинників. Основну роль серед чинників спадкування відіграє обтяжена спадковість щодо ожиріння, серед чинників оточення - травми голови і хребта, а також - патологія вагітності і пологів.

По результатам клинического обследования 220-мальчиков-подростков, которым был поставлен диагноз гипоталамического синдрома пубертатного периода, установлена роль некоторых наследственных и средовых факторов в развитии заболевания. Показано, что тяжесть течения заболевания зависит от сочетания этих факторов. Ведущую роль среди наследственных факторов играет отягощенная наследственность по ожирению, среди средовых факторов - травмы головы и позвоночника, а также патология беременности и родов.

On the basіs of clіnіcal observatіon of 220-adolescent boys wіth the dіagnosіs of pubertal hypothalamіc syndrome the role of some heredіtary and envіronmental factors іn the development of the dіsease was establіshed. Іt was shown that the severіty ofpubertal hypothalamіc syndrome depended on combіnatіon of those factors. The leadіng role among heredіtary factors belongs to heredіtary obesіty and among envіronmental factors - to cranіo-cerebral traumas as well as to pathologіcal pregnancy and labor

Розглянуто питання субклінічного гіпотиреозу, поширеність якого відчутно зростає, переважно в осіб жіночої статі у періоди гормональної перебудови організму на тлі підвищеної потреби в тиреоїдних гормонах - у пубертатний період і період гестації. Зазначено, що поєднання вагітності та субклінічного гіпотиреозу у підлітків є одним з найменш висвітлених питань медицини. Досліджено особливості клінічного анамнезу у 105-ти юних вагітних із субклінічним гіпотиреозом і у 40-ка здорових юних першовагітних. Отримані дані збігаються з літературними і свідчать про те, що субклінічний гіпотиреоз у юних вагітних з несформованою нейроендокринною системою розвивається на тлі обтяженого інфекційно-соматичного, акушерсько-гінекологічного анамнезу, попередньої тиреоїдної та спадкової патології. Юний вік і вагітність є чинниками ризику щодо розвитку субклінічного гіпотиреозу.

Субклиническому гипотиреозу в настоящее время уделяют особое внимание, его развитие значительно увеличивается преимущественно у лиц женского пола в период гормональной перестройки организма на фоне повышенной потребности в тиреоидных гормонах: в пубертатный период и период гестации. Так как сочетание беременности и субклинического гипотиреоза у подростков является одним из наименее изученных вопросов медицины, целью нашего исследования стало изучение особенностей клинического анамнеза у 105 юных беременных с субклиническим гипотиреозом и 40здоровых юных первобеременных. По нашему мнению, субклинический гипотиреоз у юных беременных с несформировавшейся нейроэндокринной системой развивается на фоне отягощенного инфекционно-соматического, акушерско-гинекологического анамнеза, предшествующей тиреоидной и наследственной патологии

Subclinical hypothyroidism is paid much attention nowadays. Its development is substantially increased in women in the period of hormonal changes in the organism, namely: in the pubertal and gestation periods against the background of the increased requirements in thyroid hormones. Since the combination of pregnancy and clinical hypothyroidism in juveniles is poorly studied, the aim of our investigation was to study the peculiarities of the clinical anamnesis in 105juvenile pregnant women with subclinical hypothyroidism and 40healthy juvenile gravidas. In our opinion, subclinical hypothyroidism in young pregnant women with the unformed neuroendocrinal system is developed against the background of complicated, infectious somatic, obstetric gynecological history, prior thyroid and hereditary pathology