Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Розглянуто жанрово-стильові модифікації сучасної української новели. Значну увагу приділено міфологізмам поезії Празької школи, хорватському новоісторичному роману та постмодерністській традиції, есеїстичній прозі У.Самчука, архетипним темам в "Украденому щасті" І.Франка, а також проблемі "двоїстості" у Ф.Достоєвського і романістів "Південної школи".

Розглянуто феномен карнавалізації у поезії Ю.Андруховича, рецептивні моделі творчості Т.Осьмачки, витоки сповідальності в німецькій літературі другої половини ХХ ст. Висвітлено художні функції пейзажу у малій прозі Б.Лепкого, мистецько-виражальні особливості в повісті "Поза межами болю" О.Турянського, роль гри як організуючого чинника постмодерністської культурної парадигми. Охарактеризовано творчість Н.Кибальчич у контексті української літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст., психологію влади як проблему у творчості Ф.Достоєвського та письменників "Південної школи" американського роману, а також визначено уендерний аспект прози В.Підмогильного.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.04:ю + Ю3(4Нім)6-663.9

Рубрики:

Література та філософія

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Міститься творчий доробок М.Євшана, провідного критика і культуролога початку XX століття, послідовника естетико-психологічного напряму в літературознавстві. Розглядаються проблеми творчості, суспільний і артистичний елемент у творчості, найновіша лірика Галицької України, козаччина в українській поезії, сучасна польська література і її вплив на нашу. Представлено літературні характеристики Т.Шевченка, Л.Українки, Б.Лепкого, О.Кобилянської, В.Стефаника, Л.Толстого, М.Конопніцької, С.Боттічеллі, Р.Кіплінга та ін. Публікуються полемічні нотатки та рецензії М.Євшана на творчі роботи Б.Грінченка, М.Рильського, Г.Хоткевича, В.Винниченка, А.Луначарського, І.Франка, А.Тесленка, Ф.Шіллера, М.Яцківа та ін.

Висвітлено деякі закономірності розвитку української літературної мови. Детально проаналізовано творчість Г.Сковороди, Л.Толстого, О.Лятуринської, Б.Харчука, О.Забужко та ін. Досліджено особливості використання внутрішніх ресурсів української мови у процесі вторинної фразеологічної номінації, класифікації складнопідрядних поліпредикативних речень, а також функціональні особливості вживання різновидів номінативних речень у творах О.Гончара.

Розглядаються питання історії й теорії літератури, суспільного й наукового життя колишньої радянської держави у другій половині XX століття. Особлива увага приділяється питанням історії російської літератури, літературної критики й журналістики, історії української літератури, російсько-українським і українсько-російським літературним взаєминам, історії української діаспори. Висвітлюються актуальні питання загального літературознавства, теорії словесно-художнього твору, теоретичні аспекти літературознавчої спадщини XX століття, проблеми методики викладання літератури у вузі та школі.

Розглянуто актуальні питання сучасного літературознавства й культурології, зокрема, проблеми функціонування традиційних образів і сюжетів у літературі ХІХ - ХХ ст. Охарактеризовано пасторальну лірику І.Богдановича у контексті стильових традицій, метафору смерті та її жанрове вираження у ліриці І.Франка, образ Понтія Пілата у легендарно-апокрифічних оповідях, поняття вічності та абсолютної реальності у "Мертвих душах" М.В.Гоголя.

Представлено матеріали з літературознавства, які включають праці професорсько-викладацького складу й аспірантів кафедр Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка, а також статті науковців тих вузів, з якими співпрацює університет. Висвітлено ряд питань з проблем: християнство і література; естопсихологія і рецептивна естетика; питання про наукову поезію; неоромантизм і міфологізм; історичний документ як об'єкт художнього осмислення; Бальзак і Тернопільщина; творчість І.Драча у дискусії 60-х років; еміграція, історія та міжкультурний діалог; історично-культурні виміри творчості письменників об'єднання "Логос"; трансформація обрядової весільної пісні у фольклорі порубіжжя Гуцульщини та Покуття та ін.

Проаналізовано епістолярну спадщину В.Винниченка як джерело інформації про його особистість: риси характеру, особисті якості, психологію, настрої, стан здоров'я тощо. Досліджено майстерність письменника щодо відображення психології персонажів. Простежено еволюцію художньої інтерпретації В.Винниченком проблеми національної самоідентифікації єврейського народу. Розглянуто проблему підгрунтя художнього мислення драматурга В.Винниченка крізь призму його естетичного ідеалу. Вивчено особливості функціонування займенникових слів у структурі тексту прози В.Винниченка у формально-синтаксичному аспекті. Висвітлено зв'язок філософії В.Винниченка з екзистенційними орієнтаціями українського філософствування періоду ХІХ - ХХ ст. Обгрунтовано необхідність їх аналізу через функціонування семантико-екзистенційного простору в творчості письменника. Зіставлено естетику В.Винниченка та поетів-шістдесятників через "знаки духовної співмірності" - квазіміфи Сонця, Місяця, Зірки, Моря (води) та Моря (повітря). Розкрито специфіку поглядів В.Леонтовича на задекларований В.Винниченком принцип "чесності з собою". Описано деякі особливості української мови та мовлення, лінгвокультурної ситуації на початку ХХ ст. в Україні.

Аналізується повість І.Франка "Великий шум" у відношенні до історичного часу і реального читача, тема України в ліриці В.Пачовського 20-х років, повість В.Мельника-Лімниченка "Верховинець" у контексті християнської літератури, а також жанрова специфіка кіноповісті О.Довженка "Поема про море". Простежується становлення української літературної критики в першій третині ХІХ ст., розглядаються особливості розвитку дидактичної словесності російського середньовіччя, соціодинаміка літературно-критичних жанрів у львівській періодиці 20-30-х років ХХ ст. Описується інтерпретація образу Христа в однойменній поемі В.Сосюри, релігійно-міфологічна форма мислення У.Самчука як своєрідний спосіб моделювання оточуючого світу у романі "Марія", а також рецептивна стратегія поетики малої епічної прози (оповідання І.Франка "Місія", "Чума") тощо.

Рассмотрены особенности построения алогизмов в речи повествователя, а также образ стилизованного повествователя и поэтика фантастического в "Пестрых сказках" В.Ф.Одоевского. Анализируется повесть А.Белого "Серебряный голубь" в контексте историософской эпопеи "Восток или Запад", литературная репутация Пушкина в творческом наследии В.В.Розанова, а также показаны стилистические приемы создания образа персонажа в романе М.А.Булгакова "Белая гвардия". Описано своеобразие концепции поэтического творчества в лирике З.Н.Гиппиус 1911-1921 гг. и др.

Досліджено маловідомі антинігілістичні романи М.С.Лєскова "Нікуди" та "На ножах" у працях російських і українських літературознавців післяреволюційного періоду. Розглянуто особливості художнього методу А.Платонова у типологічному зіставленні з модерністськими концепціями. Детально проаналізовано біблійну герменевтику І.Галятовського, а також мотив швидкоплинності та марності людського життя у творах І.Левади.

Наведено порівняльну характеристику лірики Мура та Лермонтова. Описано поетику імпресіонізму "малої прози" Е.Золя. Розглянуто тему українського козацтва в творчості Марка Кропивницького. Висвітлено символіку топонімів у поезії Лесі Українки. Розкрито ідею українського національного відродження в науковій спадщині М.Ф.Сумцова. Розглянуто жанрові особливості притчі.

Рассмотрены особенности воссоздания местного колорита в романе И.Т.Калашникова "Дочь купца Жолобова", актуальные аспекты изучения творчества Энтони Манди, тема искусства в повести В.М.Гаршина "Надежда Николаевна". Охарактеризованы стилистические функции религиозных наименований в украинской поэзии в начале ХХ в., истоки трагического мироощущения в творчестве Л.Андреева, проза А.Платонова и новаторские принципы повествования в мировой литературе ХХ в.

Проанализированы жанрово-стилевая организация повести Л.Андреева "Мысль", ницшеанские мотивы в "Уединенном" В.В.Розанова, повесть А.Платонова "Епифанские шлюзы" в контексте культурологических идей своего времени, некоторые особенности композиционно-речевой организации стихотворений И.А.Бунина, концепция жизни и человека в книге Т.Капоте "Музыка для хамелеонов". Охарактеризованы произведения А.Гайдара в аспекте теории девиантного поведения несовершеннолетних, поэтика импрессионизма в поэзии и прозе О.Мандельштама, образы псевдореволюционеров в романе Н.С.Лескова "Некуда", роль французских мотивов в разработке образов интерьера в творчестве И.С.Тургенева на материале романа "Новь", жанровые особенности мемуаристики.

Збірник складається з рефератів-доповідей (або статей) на 4-й всеукраїнській науковій конференції, яка відбулася 14-18 вересня 1998 р. в Запоріжжі на базі кафедри німецької філології Запорізького держуніверситету. Головна тема - підвищення наукового і методичного рівня вивчення та викладання філологічних дисциплін у вузі. Висвітлено не тільки старі проблеми під новим кутом зору, а перш за все - нові фізіологічні явища, що виростають на межі різних наукових "грунтів", так що важко згрупувати ці розшуки до традиційних галузей: мовознавство, літературознавство тощо. Через це тут запропоновано нове тематичне упорядкування : "Слово" (вивчення лексичної семантики та граматичних категорій слова), "Текст" (аналіз мікро- та макровисловлювання), "Мови" (міжмовні зв'язки), "Навчання" (проблеми викладання філології).

Узагальнено результати дослідження вітчизняним і зарубіжним літературознавством і мистецтвознавством теоретичних та історико-літературних аспектів функціонування традиційних структур легендарно-міфологічного, легендарно-церковного (євангельського) і літературного походження в кінці ХІХ-ХХ ст. Розглянуто еволюційну динаміку інтегральних характеристик класичного сюжетно-образного матеріалу, форми та способи його трансформації в різних національних літературах, розроблено й уточнено термінологічний апарат. Висвітлено основні проблеми і теоретичні напрямки функціонування легендарно-церковного матеріалу, домінантні поведінкові та аксіологічні мотивування варіантів євангельських колізій і персонажів в українській літературі (Ісус Христос, Іуда Іскаріот, Марія Магдалина, Понтій Пілат та ін.). Досліджено напрямки руйнування канонічних характеристик євангельського сюжетно-образного матеріалу в загальнокультурній свідомості сучасної доби.

Розглянуто деякі аспекти використання семіотичного методу в літературознавстві.

Розглядаються видання українською, російською, іншими європейськими та східними мовами, що друкувалися у 1917-1992 роках і відображають культурні взаємозв'язки України з народами Близького та Середнього Сходу. Міститься перелік монографій, книг, статей, загальних праць, збірних видань, періодики та інших видань, в яких висвітлюються українсько-східні літературні та мистецькі зв'язки, турецьке та перське літературознавство, арабістика, афганська література, українсько-кримськотатарські культурні зв'язки, історичні художні твори та дослідження, пов'язані з Близьким Сходом, а також перелік перекладів з арабської, турецької та перської мов.