Проаналізовано методичне забезпечення профорієнтаційної підготовки вчителя трудового навчання у вищих педагогічних закладах. Обгрунтовано систему, визначено рівні та показники даної підготовки, розроблено й експериментально апробовано навчальну програму "Профорієнтація і методика профорієнтаційної роботи". Виділено основні підсистеми і компоненти, які є структурними одиницями системи профорієнтації. З метою вдосконалення профорієнтаційних знань студентів розроблено систему формування профорієнтаційних понять (базових і локальних) та систему умовних балів для розрахунку коефіцієнта засвоєння профорієнтаційного матеріалу, а також розглянуто процедуру їх перетворення на традиційну п'ятибальну систему. Теоретично обгрунтовані й експериментально перевірені результати проведеного дослідження можна використовувати як науково-методичну основу для вдосконалення процесу вивчення курсу "Профорієнтація і методика профорієнтаційної роботи" майбутніми вчителями трудового навчання.

Описано систему підтримки прийняття рішень (СППР) під час вибору професій, який здійснюється з урахуванням бажань користувача та його психофізіологічних можливостей. У СППР використано метод декартової декомпозиції задач багатокритеріального оцінювання, що дозволяє забезпечити вибір професії серед декількох сотень можливих на основі експертних оцінок ознак професій і бажань користувача. Реалізовано режим роботи "експерт", в якому формується база оцінок ознак професій, а також режим "користувач", в якому формується оцінка бажань користувача та визначаються його психофізіологічні можливості за допомогою тестів Голланда та Русалова.

Розглянуто завдання системи профорієнтації та відбору на вчительську професію. Проаналізовано історичний досвід підготовки майбутніх педагогів та описано специфіку проведення вступних випробувань. Висвітлено питання психолого-педагогічної діагностики особистості та профорієнтації на вчительську професію, їх мету та етапи, вимоги до абітурієнта як майбутнього вчителя.

Рассмотрены задания системы профориентации и отбора на учительскую профессию. Проанализирован исторический опыт подготовки будущих педагогов и описана специфика проведения вступительных испытаний. Освещены вопросы психолого-педагогической диагностики личности и профориентации на учительскую профессию, их цели и этапы, особенности абитуриента как будущего учителя.

Обгрунтовано принципи професійної переорієнтації працівників (державної підтримки, раціональності, ефективності, суттєвості, індивідуалізації, реальності, доступності, мінімізації витрат, орієнтації на міжнародний досвід). Розкрито суть та оцінено особливості реалізації стратегічних, проміжних і тактичних цілей (орієнтирів) політики зайнятості. Розраховано загальні коефіцієнти раціональної професійної переорієнтації та визначено раціональні варіанти професійної переорієнтації робочої сили відповідно до специфіки професійних знань працівників. Висвітлено напрями підвищення ефективності професійної переорієнтації працівників з урахуванням їх психологічних особливостей. Розроблено методику та розраховано інтегровані коефіцієнти раціональної професійної переорієнтації з урахуванням типу мислення та особливостей професійних знань працівників, вивільнюваних внаслідок закриття потенційно небезпечних об'єктів. Адаптовано до умов України методичні рекомендації Міністерства праці США щодо запобігання масовому вивільненню кадрів. Розроблено пропозиції щодо формування збірників професіограм основних професій з метою підвищення ефективності практичної роботи служби зайнятості. Здійснено класифікацію основних професій України з метою її практичного застосування у процесі управління вивільненням кадрів внаслідок закриття потенційно небезпечних об'єктів.

Розглянуто питання історії розвитку профорієнтації, основні теорії професійного самовизначення, напрями, етапи та методи профорієнтації як єдиної системи державних заходів, спрямованих на надання соціальної допомоги людині у її самовизначенні. Розкрито психологічні основи професійного самовизначення особистості. Наведено соціально-психологічний аналіз професійної діяльності.

Рассмотрены вопросы истории развития профориентации, основные теории профессионального самоопределения, направления, этапы и методы профориентации как единой системы государственных мероприятий, направленных на предоставление социальной помощи человеку в его самоопределении. Раскрыты психологические основы профессионального самоопределения. Приведен социально-психологический анализ профессиональной деятельности.

Обгрунтовано, що профорієнтаційна робота (ПОР) із учнями молодшого шкільного віку є важливим засобом формування соціальної компетенції особистості. Розкрито теоретичні аспекти змісту, методів і форм профорієнтаційної роботи з учнями початкової школи. Особливу увагу зосереджено на практичних рекомендаціях щодо поліпшення ПОР із учнями цієї вікової групи.

Розкрито нові підходи до організації профорієнтаційної роботи у процесі підготовки учнівської молоді до праці. Описано основні складові профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю. Наведено конкретні рекомендації щодо проведення профорієнтаційних заходів як у загальноосвітніх, так і в професійно-технічних учбових закладах.

Раскрыты новые подходы к организации профориентационной работы при подготовке учащейся молодежи к труду. Описаны основные составляющие профориентационной работы с учащейся молодежью. Приведены конкретные рекомендации по проведению профориентационных мероприятий как в общеобразовательных, так и в профессионально-технических учебных заведениях.

The new approaches to the organization of professional orientation as means of secondary school youth's preparation to work are considered; the main professional orientation components are described; a number of certain recommendations regarding the organization of professional orientation both in secondary schools and in vocational schools are suggested.

Запропоновано перспективні інновації у підготовці викладачів професійно орієнтованих дисциплін для аграрних ВНЗ. Розглянуто організацію навчально-виховного процесу з підготовки викладачів у вищих аграрних навчальних закладах країн Європейського Союзу. Визначено, що інститути педагогічної освіти викладачів у країнах Європейського Союзу працюють як єдиний організм: профорієнтація - навчання - стажування - підвищення кваліфікації - адаптація.

Предложены перспективные инновации в подготовке преподавателей профессионально-ориентированных дисциплин для аграрных ВУЗ. Рассмотрена организация учебно-воспитательного процесса по подготовке преподавателей в высших аграрных учебных заведениях стран Европейского Союза. Определено, что институты педагогического образования преподавателей в странах Европейского Союза работают как единый организм: профориентация - обучение - стажировка - повышение квалификации - адаптация.

Perspective innovations in training teachers of professionally-oriented disciplines for agrarian higher educational establishments are suggested. Organization of educational process of training teachers agrarianin establishments in the countries of European Union is described. It has been ascertained that pedagogical educational institutes in the countries of European Union work as a single organism: vocational guidance-training-in-depth training-improvement of professional skills-adaptation.

Розглянуто структуру й особливості функціонування системи професійної орієнтації в органах внутрішніх справ (ОВС) України. Описано порядок здійснення професійно-психологічного відбору кандидатів на службу у дані структури, а також на навчання у ВНЗ МВС України. Запропоновано методику поглибленого психологічного обстеження кандидатів на керівні посади у правоохоронних органах. Наведено відомості про професійну діяльність працівників ОВС України у заходах ООН, розглянуто психодіагностичні методики вивчення психофізіологічних якостей кандидатів до участі у міжнародних миротворчих місіях. Розкрито особливості діяльності керівника органу (підрозділу) ОВС України, визначено професійні й особистісні якості, необхідні для її успішного виконання. Розроблено професіограму екстремального виду оперативно-службової діяльності.

Рассмотрены структура и особенности функционирования системы профессиональной ориентации в органах внутренних дел (ОВД) Украины. Описан порядок осуществления профессионально-психологического отбора кандидатов на службу в данные структуры, а также на обучение в ВУЗ МВД Украины. Дана методика углубленного психологического обследования кандидатов на руководящие должности в правоохранительных органах. Изложены сведения о профессиональной деятельности работников ОВД Украины при проведении мероприятий ООН, рассмотрены психодиагностические методики изучения психофизиологических качеств кандидатов на участие в международных миротворческих миссиях. Раскрыты особенности деятельности руководителя органа (подразделения) ОВД Украины, определены профессиональные и личностные качества, необходимые для ее успешного выполнения. Разработана профессиограмма экстремального вида оперативно-служебной деятельности.

Визначено основні тенденції та особливості публікацій у 1950 - 1980-ті рр. На базі сучасної методології проаналізовано розвиток сільських шкіл у системі освіти України у даний період у контексті історичних і освітніх реформ. Розглянуто стан наукової розробки проблеми в історико-педагогічній літературі. Наведено характеристику української педагогічної преси цього періоду. Розкрито основні проблеми діяльності сільських шкіл, які висвітлювала педагогічна преса України, а саме: зміст освіти, трудове виховання та профорієнтація учнів, матеріально-технічне та кадрове забезпечення, організація управління.

Розроблено й експериментально перевірено структурно-функціональну схему взаємозв'язку умов профорієнтації, розвитку психологічних особливостей і навчальних досягнень старших підлітків. Доведено, що проведення профорієнтаційної роботи впливає на розвиток даних особливостей учнів основної школи та рівень їх навчальних досягнень. За умов спеціально організованого профорієнтаційного психолого-консультативного тренінгу можна забезпечити позитивну динаміку розвитку психологічних особливостей старших підлітків і рівня їх навчальних досягнень. Це створює нову, більш перспективну ситуацію для професійного самовизначення, дозволяє розв'язати проблеми, зумовлені наявністю системи: психологічні особливості - низький рівень досягнень - неефективна профорієнтація та професійне самовизначення, сприяє розвитку взаємозумовлених компонентів системи: профорієнтаційний психолого-консультативний тренінг - розвиток психологічних особливостей - зростання навчальних досягнень - більш ефективне професійне самовизначення. Запропоновано методичні рекомендації для психологів і вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.

Показано доцільність впровадження активних форм навчання - пошукових, дослідницьких, проектувальних, зокрема моніторингу явищ природи на базі об'єктів природно-заповідного фонду. Висвітлено етапи дослідження, які здійснюються юннатами Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю на базі Деснянсько-Старогутського національного природного парку, ботанічного саду Сумського педагогічного університету ім. А.С. Макаренка. На підставі одержаних результатів зроблено висновок про стан природних компонентів та запропоновано природоохоронні рекомендації. Наведено формулу роботи з дітьми: "Допитлива молодь + природно-заповідні теориторії + дослідницька діяльність + екоосвіта + профорієнтація = надійна кадрова зміна".

Обоснована необходимость качественного изменения содержания, форм и методов подготовки школьников к выбору будущей профессии. Проанализированы существующие проблемы и определены основные требования к организации и педагогическому сопровождению процесса подготовки школьников к профессиональной деятельности. Рассмотрены особенности и функции модели профильного обучения на профориентационных курсах. Раскрыто противоречие между задачами общеобразовательной школы в плане подготовки учащихся к профессиональному самоопределению и отсутствием адекватных организационно-педагогических условий его осуществления.

Обгрунтовано необхідність якісних змін змісту, форм і методів підготовки школярів до вибору майбутньої професії. Проаналізовано існуючі проблеми та визначено основні вимоги до організації та педагогічного супроводу процесу підготовки школярів до професійної діяльності. Розглянуто особливості та функції моделі профільного навчання на профорієнтаційних курсах. Розкрито протиріччя між завданнями загальноосвітньої школи у сфері підготовки учнів до професійного самовизначення та відсутністю адекватних організаційно-педагогічних умов її здійснення.

In article problems of preparation of schoolboys to a choice of professional career and construction of a professional trajectory are considered. On the basis of the analysis of the psychological and pedagogical literature and normative documents the basic requirements to the organization and pedagogical support of process of preparation of schoolboys to a choice of the future trade are defined, the contradiction between problems of a comprehensive school by way of preparation of pupils for professional self-determination and absence of adequate organizational-pedagogical conditions of its realization reveals.

Розглянуто процес введення профільного навчання у старших класах як одну з найважливіших інновацій сучасної школи, зауважено, що профілізація сприятиме профорієнтації та полегшенню вибору життєвого шляху. Окреслено недоліки профілізації в існуючому вигляді. Акцентовано увагу на потребі запозичення кращого світового досвіду з профільного навчання та профорієнтації, а також адаптації їх до умов України з використанням вітчизняного культурно-історичного досвіду. Проаналізовано адекватність професійних намірів учнів потребам ринку праці. Розкрито умови, за яких можлива успішна профілізація - профорієнтація - соціалізація випускників школи, зокрема, кооперування різних освітніх закладів, діяльність ресурсних центрів органів місцевої влади, врахування стану здоров'я та особистісних рис учня.

Визначено мету професійної орієнтації учнів і завдання їх професійної підготовки, важливою ланкою якої є кабінети профоорієнтації в школах, УПК, ПТНЗ. Розглянуто складові готовності до вибору професії: психологічну, інформаційну й операційну, що відіграють вирішальну роль у виборі методик, форм і методів навчально-виховного процесу молоді. Зазначено, що для успішного проведення профорієнтації необхідна співпраця адміністрацій ПТНЗ і шкіл.

Обгрунтовано актуальність і представлено зміст програми "Основи профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками" та досвід експериментального навчання за нею на базі Рівненського державного гуманітарного університету 2006 - 2007 н. р. Мета програми - формування готовності майбутнього вчителя інформатики до профорієнтаційної діяльності зі старшокласниками. Програму спецкурсу розраховано на 60 академічних годин. Висвітлено розроблений для семінарських занять "Метод спікера" (різновид роботи у групах), застосування методів моделювання реальних ситуацій, самостійної роботи дослідницького характеру, вироблення навичок під час шкільної практики. Відзначено, що дана програма створює атмосферу зацікавленості, глибокої та цілісної включеності студентів у процес навчання.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади конструювання змісту програми курсу "Побудова кар'єри". Викладено мету, завдання та структуру курсу. Розглянуто вимоги до організації заняття з основ побудови кар'єри та умови реалізації змісту навчання. Проаналізовано роль ведення учнями "Щоденника вибору майбутньої професії", подано його зразок.

Обосновываются теоретико-методологические основы конструирования содержания программы курса "Построение карьеры". Изложены цели, задачи и структура курса. Рассмотрены требования к организации занятия по основам построения карьеры и условия реализации содержания обучения. Проанализирована роль ведения учащимися "Дневника выбора будущей профессии", представлен его образец.

Вперше розкрито сутність профорієнтаційної компетентності як нового інтегративного особистісного утворення, яке забезпечує можливість здійснювати майбутніми вчителями технологій профорієнтаційної роботи у загальноосвітній школі. Конкретизовано зміст і способи набуття майбутніми учителями технологій ключових змістовних та операційно-діяльнісних компетентностей на різних етапах формування профорієнтаційної компетентності. Охарактеризовано структуру, встановлено критерії та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх учителів технологій загальноосвітньої школи. Визначено педагогічні умови, необхідні для ефективного формування профорієнтаційної компетентності майбутніх учителів технологій, якими є застосування технологій комплексного навчання, використання потенціалу змісту педагогічних дисциплін, спрямування змісту предмету "Профорієнтація та методика профорієнтації" на формування ключових компетентностей, забезпечення послідовності етапів формування профорієнтаційної компетентності майбутніх учителів технологій. Розроблено модель формування профорієнтаційної компетентності майбутніх учителів технологій, що складається з таких компонентів: цільового, змістового, операційно-діяльнісного, оцінювально-результативного.

Обговорено проблеми та шляхи підготовки молоді до правильного професійного вибору. Запропоновано створити в регіонах профорієнтаційні центри при міжшкільних навчально-виробничих комбінатах.

Розкрито зміст окремих матеріалів науково-практичного семінару на базі Інституту ПТО АПН України (червень 2009 р.), на якому обговорювалися концептуальні підходи до підвищення рівня престижності робітничої професії засобами професійної орієнтації. Відзначено дисбаланс на ринку праці між попитом і пропозицією у фахівцях і розглянуто причини, що призводять до цього, серед яких вплив батьків і вчителів, відсутність мотивації сучасних роботодавців вкладати кошти у профпідготовку робітничих кадрів, підготовка у ПТНЗ лише на грунті оновлення змісту теоретичного навчання. Для вирішення зазначених суперечностей запропоновано підвищення на державному рівні престижності та ролі робітничої професії у виведенні економіки країни з кризи, випуску продукції, що відповідає міжнародним стандартам якості. Наголошено, що профорієнтація повинна розглядатися як система інформаційного супроводу неперервного і свідомого вибору професійної освіти та галузі професійної діяльності з урахуванням потреб виробництва, особистості.