Вміщено праці дослідників з археології України, суспільних і природничих наук, історії мистецтва, архітектури, етнографії, лінгвістики, що містять відомості про вивчення археологічних пам'яток, опубліковані на території колишнього Радянського Союзу в 1981 - 1990 рр. Покажчик складається з відповідних розділів історії первіснообщинного ладу, античності та середніх віків, палеоантропології, палеозоології, палеоботаніки, фізики, хімії, природознавства, техніки та деяких інших наук, матеріалів про діяльність наукових установ і товариств, музеїв, вузів України та Росії, які брали участь у дослідженні й охороні археологічних пам'яток, опрацюванні проблем археології,а також праць про вчених, які активно досліджували археологічні пам'ятки України та висвітлювали на основі результатів загальні та конкретні питання історії минулих епох південної частини Східної Європи.

Робота знайомить з особистістю та творчим доробком церковного й громадського діяча, письменника, мислителя й філософа ХVIII ст. - Г.Кониського, який створив драму-мораліте в українській літературі, завершив процес переорієнтації філософії від схоластичного арістотелізму до дослідного природознавства, послідовно відстоював права православного населення в Речі Посполитій. У додатках вміщено уривки з його філософського курсу та окремих промов в українському перекладі.

Розглянуто історичні умови розвитку західноукраїнської фольклористики на початку другої половини ХІХ ст., елементи філософської етнології в українській етнографії ХІХ ст., процес становлення і розвитку національної культури і духовності, а також фольклорно-християнські традиції та їх роль у формуванні активного мовленнєвого соціуму. Подано аналіз фольклорності стрілецьких пісень Б.Лепкого, типізації українського національного характеру у творчості В.Винниченка, ідеї державотворення у спадщині В.Липинського. Досліджено краєзнавчі звістки про українську землю та її населення істориків античної епохи, історичні витоки зв'язку природознавства з народознавством, а також запропоновано палеоекологічній підхід до вивчення давньої історії населення сучасного терену України тощо.

Агрокультура українського козацтва розглядається в контексті ідей геніальної роботи українського вченого ХIX ст. Сергія Подолинського про працю на землі та розподіл сонячної енергії, яка є єдиним джерелом життя на нашій планеті. Сергій Подолинський доводить величезну, навіть космічну, роль селянства, яке своєю творчою працею на землі нагромаджує й зберігає сонячну енергію. В роботі також досліджуються ідеї Володимира Вернадського - видатного природознавця ХХ ст., який створив вчення про живу речовину та біосферу, що є теоретичним і практичним підгрунтям сучасної екології, та концепцію ноосфери (сфери розуму) - майбутнього періоду розвитку біосфери, пов'язавши в такий спосіб природознавство з історичною наукою.

Наведено результати дослідження використання комп'ютерних комунікацій російськими вченими, проведеного сектором соціології науки Інституту історії природознавства і техніки РАН у 1995 - 1996 та 1998 - 1999 р.: залучення академічних вчених до комп'ютерних телекомунікацій, "інтернетизації" академічного співтовариства тощо. Зроблено висновок про роль новітніх комунікаційних технологій в науці Росії та їх перспективи.

Посібник присвячений проблемам застосування математичних методів та методів математичного моделювання в екології. Сучасна наука характеризується глибоким проникненням математичних методів у різні галузі природознавства. Істотно зростає роль математики в розв'язуванні екологічних проблем. Майбутні біологи, а особливо екологи, потребують серйозної математичної підготовки, яка давала б можливість математичними методами досліджувати широке коло нових проблем, застосувати обчислювальну техніку, використовуючи теоретичні досягнення в практиці.

Інтегрується психолого-педагогічний зміст, на основі якого побудовано методичну систему управління цілісним процесом навчання природознавства в початковій школі. Вона передбачає формування педагогічного мислення вчителя, його творчого підходу до оцінювання і розв'язання практичних педагогічних задач та індивідуального стилю педагогічної діяльності. Розглядаються засоби наочності, методи, а також форми організації процесу навчання природознавства.

В монографії розкрита структура об'єктивної реальності та сутність фундаментальних властивостей живої природи - цілісність, системність та ієрархічний принцип її побудови. Обгрунтовано основні принципи конструювання цілісності знань школярів про живу природу. Висвітлено конкретні шляхи проектування змісту природничо-наукової освіти школярів на рівні навчального матеріалу (зокрема, у курсах "Природознавство" та "Біологія").

Проаналізовано наукову діяльність Закарпатського краєзнавчого музею у 1995 - 1999 рр. Окремі розділи присвячено рукописним книгам і стародрукам XV - XIX ст. з колекції фондів даного музею, національно-культурному відродженню закарпатських українців у 20 - 30 рр. XX ст., а також важливим питанням археології, етнографії та природознавства.

Розглянуто теоретичні передумови розвитку творчих здібностей учнів середніх класів у вокально-хоровій діяльності, національні та культурно-історичні умови створення угорської музично-виховної системи, проблеми особистісного самовизначення старшокласників, диференційованого навчання у сучасній школі. Висвітлено питання формування пізнавальних інтересів молодших школярів засобами народознавчого матеріалу, шляхи підвищення ефективності уроку математики у початкових класах, психологічні механізми музичного сприймання, проблеми розвитку пізнавальних інтересів у теорії та практиці вивчення природознавства тощо.

Подано ретроспективний аналіз становлення і розвитку методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці за три останні століття від її зародження до сьогодення, зокрема, наприкінці XVIII ст., у ХІХ ст., на початку ХХ ст. у радянський період та на сучасному етапі.

Відображено важливі проблеми з історії вітчизняної та світової математики, її застосування. Розглянуто питання виникнення та розвитку нелінійної механіки, математичної теорії тепла, теорії стійкості, функціонального аналізу. Наведено нові факти та цікаві розвідки з історії механіки та математичної фізики. Запропоновано нові матеріали про життя і творчість математиків: Г.Ф.Вороного, М.М.Лузіна, С.Н.Бернштейна, М.Гулака, Д.Г.Гребенюка, фізиків О.Хевісайда, А.А.Ейхенвальда. Висвітлено питання застосування математичних методів у різних галузях науки і техніки, а також особливості розвитку математики у ХІХ та ХХ ст.

Теоретично обгрунтовано загальні положення методики викладання природознавства та сільськогосподарської праці в початковій школі. Подано практичні поради майбутнім класним керівникам стосовно викладання даного шкільного курсу. Проаналізовано процес розвитку методики навчання як педагогічної науки та її зв'язок з шкільною практикою. З позицій системного підходу розглянуто завдання, зміст, методи, організаційні форми навчання під час викладання природознавства та сільськогосподарської праці, а також питання формування природничих понять. Запропоновано шляхи підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Екологічна підготовка майбутніх педагогів передбачає оволодіння ними екологічною культурою, а також уміння здійснювати екологічну освіту та виховання школярів. Значну увагу приділено використанню додаткового матеріалу екологічного спрямування на уроках природознавства.

Обгрунтовано існування причинно-наслідкового зв'язку між пізнавальними можливостями методу економічної науки і межами її предмета. Предмет економічної науки розглянуто як особливе вираження пізнавальних можливостей методу. Показано, що власні результати економічної теорії, отримані в рамках стандартних підходів, не можуть бути ключем до розуміння процесів, раніше виключених з предмета науки в ході її історичного розвитку. Доведено необхідність глибокого оновлення методу економічної теорії на базі досягнень сучасного природознавства для виходу в нову область дослідження економічної реальності. Найбільш перспективним напрямом збагачення проблематики економічних досліджень визнано інституціональний аспект господарських систем. Зроблено висновок про наявність сьогодні достатнього обсягу проблемного матеріалу та інструментарію його дослідження для внесення на порядок денний переходу до нелінійної парадигми економічної науки.

Розглядається шлях природознавства, його загальнотеоретичних положень та моделей вiд античностi, епохи раннього християнства i середньовiччя до науки нового часу, зазначенi їх протирiччя та недолiки, що сполучається з реконструкцiєю понятiйного апарату та космогонiчних моделей науки доiсторичних цивiлiзацiй. Зроблено висновок про доцiльнiсть залучення до такого аналiзу методологiї загальної теорiї систем та необхiднiсть подолання сучасною наукою низки її усталених стереотипiв.

Рассмотрена проблема развития понимания в младшем школьном возрасте. Проанализированы разработки отечественных психологов по данному вопросу.

Показано роль принципу Всеєдності і в цілому екологічних знань у формуванні нового світобачення. Доведено, що наукові дослідження, національні програми з екологічної освіти повинні зважати на те, що екологія має зв'язати природничі дисципліни в єдиний вузол з одного боку, з іншого - перекинути міст від природознавства до суспільствознавства, і створити єдину наукову й освітню конструкцію.

Проведено конкретизацію та певну дидактичну технологізацію провідних принципів і положень гуманітаризації на рівні хіміко-біологічних дисциплін. Розроблено змістову частину світоглядних питань у галузі природознавства на методологічно нових засадах з урахуванням різноманітних світоглядних орієнтацій студентів.

Розглянуто основні ідеї та поняття, методи і досягнення синергетики без використання складного фізико-математичного апарату. Висвітлено сучасні інтеграційні процеси в науці та освіті, питання застосування універсальних ідей та методів синергетики до вивчення систем різної природи (фізичних, хімічних, медико-біологічних, суспільно-політичних тощо). Обговорено фізико-математичні аспекти загальних принципів і методів теорії самоорганізації та впорядкування у відкритих системах. Наведено результати застосування синергетичних методів у деяких галузях природознавства під час дослідження колективних процесів зародження нової фази, утворення впорядкованих просторових структур і часових ритмічних явищ, впливів зовнішніх факторів на системи різної природи поблизу їх критичних точок.