Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Розглянуто питання лексико-семантичної деривації. Проаналізовано особливості творення лексико-семантичних варіантів багатозначного слова. З'ясовано способи лексико-семантичної деривації. Досліджено парадигми лексико-семантичних варіантів і різновиди зв'язку між ними. Виділено типи моделей творення багатозначного слова.

Монографію присвячено історії багатолексемних власних іменувань особи й антропонімних формул, що лежать у їх основі. Антропонімні формули проаналізовано у морфологічному, словотвірному, лексикологічному та синтаксичному аспектах. Реконструйовано праслов'янську антропосистему, досліджено внутрішні та зовнішні причини переходу від однолексемної системи іменування людини до антропонімних формул, а також простежено їх еволюцію у східнослов'янських, південнослов'янських та західнослов'янських мовах. Розглянуто процес розвитку антропосистеми як соціолінгвістичну проблему.

Обговорено розвиток етногенетичних процесів у середньовічному слов'янському світі. Представлені роботи свідчать про розмаїття поглядів і підходів учених з України, Росії та Білорусі до визначення характеру та сутності етнічних процесів на сході Європи доби середньовіччя та своєрідно характеризують стан і перспективи подальшого дослідження цієї проблематики в згаданих країнах.

Розглянуто стосунки Союзу визволення України (СВУ) з політичними організаціями слов'янських країн у роки Першої світової війни. Такі відносини внаслідок особливостей геополітичних інтересів складалися по-різному. Наголошено, що інформаційно-дипломатична діяльність СВУ у слов'янських країнах Європи та його діяльність щодо захисту українських національних інтересів сприяли утвердженню міжнародного іміджу України.

Висвітлено еволюцію гуманістичних просвітницьких кирило-мефодіївських традицій, шляхи слов'янських міжцивілізаційних контактів, історичні та культурологічні аспекти розвитку української мови та літератури, інші проблеми словістики.

Розглядається історія Української Церкви у контексті розвитку всієї Християнської Церкви. Відображається діяльність визначних церковних діячів: Михайла Рогози, Іпатія Потія, Петра Могили та ін. Показано Галицький період Київського православ'я та становище єпархії Києво-Галицького архиєпископства в Галичині. Велику увагу приділено громадсько-політичній діяльності А.Шептицького.

Висвітлено актуальні проблеми динаміки розвитку та функціонування слов'янських мов, а також різні аспекти слов'янського літературознавства, зокрема, стилістики та перекладу. Залучено матеріали з української, російської, польської, чеської та інших слов'янських мов і літератур. Проаналізовано деякі питання лінгвістики, у т.ч. структурно-стилістичні особливості іменних словосполучень, варіантність флексій родового відмінка іменників множини у староукраїнських пам'ятках, структуру українських наукових термінів-антонімів у галузі економіки та юриспруденції, лінгвокультурологічні характеристики фразеологічних одиниць у споріднених мовах тощо.

Висвітлено актуальні проблеми мовознавства, літературознавства та культурології. Детально проаналізовано наслідки розпаду праслов'янської мови в українській, болгарській, польській мовах у період становлення національних мов.

На основі поєднання структурно-семіотичного, лінгвоконцептуального та зіставного підходів представлено комплексне дослідження семантики родинних обрядів у слов'янських мовах. Розглянуто міжобрядову стереотипну модель номінації, з'ясовано внутрішньообрядові, міжпольові, перехресні, парадигматичні та інші системні зв'язки обрядових лексичних позначень з урахуванням концептуальних опозицій, інваріантної структури та різних кодів ритуалу.

Наведено результати оцінки бугаїв знам'янської породи за власною продуктивністю і якістю нащадків у племзаводі ім.Шевченка Кіровоградської області.

Охарактеризовано розвиток української правознавчої науки, демографічні процеси, які відбулися після 1939 р. у Західній Україні. Проаналізовано взаємини між державою та церквою у сучасному житті України. Визначено демографічні втрати в популяціях Західної України після вересня 1939 р. Висвітлено наукову і громадсько-політичну діяльність видатних українських та слов'янських діячів науки та культури. Відображено проблеми, які стосуються різних галузей мовознавства.

На підставі сучасних досягнень у галузях історичних і філологічних наук розглянуто походження східнослов'янських народів та їх мов. Доведено необгрунтованість доктрини про давньоруську народність і першу руську державу як "спільну колиску" українців, росіян і білорусів. Проаналізовано терміни "Русь", "Росія", "Великоросія", "Малоросія" та історію їх вживання. Висвітлено походження назви "Україна". Охарактеризовано етапи та особливості формування східнослов'янських мов.

Розглядаються питання походження і розвитку праслов'янських інтонацій та акцентних парадигм, реконструюються пізньопраслов'янські акцентні парадигми імен та дієслів, встановлюється, яким словам була властива та чи інша акцентна парадигма. Висвітлюється праслов'янська акцентуація похідних утворень. Велика увага приділена встановленню природи балто-слов'янських і праслов'янських інтонацій, пояснюється цілий ряд акцентологічних явищ та процесів, які мали місце в праслов'янській мові.

Розглядаються теоретичні аспекти вилучення старожитньої гідронімії слов'ян, подається фрагмент реконструкції праслов'янського гідронімного фонду. Описується реконструкція понад 600 прагідронімів, здійснена на основі лінгвістичних критеріїв. Особлива увага відводиться "біографії" окремо взятої назви, дослідженню її історії в межах генетичного гнізда. Чимало проінтерпретовано так званих "темних" гідронімів або таких, які в свій час тлумачилися різними дослідниками як запозичення з іншомовних джерел. Відновлено також ряд дохристиянських особових власних імен. Підкреслюється ефективність методики відновлення праслов'янських гідронімних гнізд.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш4в + Ш4г(4Укр)6 + Ш5(0)941-31

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальні проблеми слов'янської ономастики. Висвітлено стан проблеми взаємозв'язку ономасіологічного та семасіологічного аналізів ареальних гідронімних систем, фонетико-графічної адаптації китайських запозичень в українській мові. Розкрито особливості вживання власних назв у рекламному тексті, основні принципи історичного лексикографування прізвищевих назв. Наведено характеристику літературно-художніх антропонімів засобами художніх порівнянь тощо.

Наведено підсумки досліджень у галузі шашкевичезнавства, проведених за останні роки на підставі впровадження в науковий обіг нових джерел, недоступного раніше доробку української діаспори, досягнень світової науки. Розкрито невідомі, маловідомі або ж замовчувані за часів тоталітарного режиму сторінки подвижницької діяльності М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького та їх послідовників на ниві національного відродження, традиції "Руської Трійці" в духовному житті України. Опубліковано творчі здобутки визначних шашкевичезнавців минулого, літературну Шашкевичіану, рецензії на нові літературознавчі видання, хроніку Шашкевичіани.

Розглянуто питання граматичної будови і лексичного складу східнослов'янських мов, етимології та словотвору, історії та взаємодії мов, культурології та стилістики. Об'єктом лінгвістичного аналізу виступають структурні одиниці різних рівнів мовної системи. Значну увагу приділено висвітленню деяких аспектів фонетики, морфології, синтаксису, лексикології, термінології та лексикографії.

Досліджено актуальні проблеми сіхднослов'янського мовознавства. Розглянуто питання граматичної будови та лексичного складу східнослов'янських мов, етимології та словотвору, історії та взаємодії мов, культурології та стилістики. Здійснено лінгвістичний аналіз структурних одиниць різних рівнів мовної системи. Висвітлено питання фонетики, морфології, синтаксису, лексикології, термінології та лексикографії.