Проведено исследование, в котором при помощи опросника "Отношение к лечению" у 125-ти больных артериальной гипертензией (АГ) изучены типы поведения, мешаюшие правильному выполнению медицинских рекомендаций, - несогласие с режимом лечения (НРЛ). У больных АГ выявлены сниженное настроение, эмоциональную нестабильность, повышенную обидчивость, уменьшение психической и двигательной активности, низкую толерантность к стрессовым ситуациям. Показано, что эти особенности эмоционального реагирования обеспечивают хроническую неудовлетворенность больных АГ результатами лечения, способствуют уклонению от выполнения рекомендаций врачей. Определены 4 типа НРЛ. Наиболее часто встречается замаскированная мотивация к уклонению от назначенного лечения. Сделан вывод, что достижение необходимой медико-биологической, медико-психологической и медико-социальной эффективности реабилитации больных АГ возможно только при сотрудничестве врачей-терапевтов и психотерапевтов.

Висвітлено теоретичні і практичні аспекти звукового вираження згоди та незгоди у французькому діалогічному мовленні. Описано просодичну структуру діалогічних єдностей унісонного та дисонансного характеру, наведено характеристики аудитивного сприйняття та електроакустичного відтворення реплік діалогічних єдностей, що передають згоду та незгоду.

Освещены теоретические и практические аспекты звукового выражения согласия и несогласия во французской диалогической речи. Описана просодическая структура диалогических единств унисонного и диссонансного характера, приведены характеристики аудитивного восприятия и электроакустического воспроизведения реплик диалогических единств, передающих согласие и несогласие.

Проаналізовано процеси злиття та поглинання акціонерних товариств. Дано визначення поглинання акціонерного товариства та класифіковано його способи. Наведено інформацію про права, які виникають за даних умов у акціонерів. Сформульовано визначення нових для українського права понять ворожого поглинання та рейдерства. Аргументовано доцільність поширення права на незгоду на випадки поглинання акціонерного товариства. Розкрито сутність поняття грінмейлу та зміст права акціонера на витіснення.

Проанализированы процессы слияния и поглощения акционерных обществ. Дано определение поглощения акционерного общества и классифицированы его способы. Приведена информация о правах, возникающих в данных случаях у акционеров. Сформулировано определение новых для украинского права понятий враждебного поглощения и рейдерства. Аргументирована целесообразность распространения права на несогласие в случаях поглощения акционерного общества. Раскрыты сущность понятия гринмейла и содержание права акционера на вытеснение.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4УКР)-8

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі комплексного аналізу широкого кола літератури здійснено всебічне дослідження процесу формування та діяльності партійно-радянської номенклатури УРСР у 1920 - 1930 рр. Запропоновано концепцію організаційно-теоретичних передумов, основних етапів, особливостей та закономірностей конструювання апарату більшовицької влади в республіці у даний період. Обгрунтовано періодизацію основних етапів становлення української номенклатури. Запропоновано висновок, що партійно-радянська номеклатура УРСР не тільки перетворилася на привілейований прошарок суспільства, але й стала об'єктом подвійного контролю, що здійснювався офіційними партійно-державними структурами та органами ВЧК - ГПУ - НКВД. Проаналізовано діяльність вищої ланки української номенклатури під час голодомору 1932 - 1933 рр. і зроблено висновок, що керівництво республіки виступило провідником політики московського партійного центру, який використав терор голодом для боротьби з українцями, незгодними з політикою комуністичних перетворень. Обгрунтовано тезу, що масовий терор у радянській Україні перманентно тривав упродовж усього періоду 1930-х рр.

Розкрито сутність процесів злиття, приєднання та поглинання акціонерних товариств (АТ). Запропоновано легальне визначення поглинання АТ як встановлення контролю над ним. Виявлено основні ознаки злиття, приєднання та поглинання. Проведено порівняльне дослідження даних процесів, встановлено відмінності між злиттям (приєднанням) і поглинанням. Класифіковано способи поглинання АТ, визначено права акціонерів, які виникають у процесах злиття, приєднання та поглинання АТ. Сформульовано визначення ворожого поглинання. Доведено необхідність законодавчого регулювання поглинання АТ. Обгрунтовано доцільність закріплення на рівні закону права акціонера вимагати викупу належних йому акцій у разі незгоди з рішенням про злиття та приєднання. Наведено пропозиції щодо розповсюдження права на незгоду на випадки поглинання АТ з покладенням обов'язку викупу акцій на товариство (у разі прийняття рішення про згоду на поглинання загальними зборами або уповноваженим ними органом), або на контролюючого акціонера (у випадку ворожого поглинання). Розкрито зміст права акціонера на витіснення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.2-1/7

Шифр НБУВ: РА326387 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено функціонально-прагматичний аналіз значення чеських прагматичних кліше (ПК) - міжрівневих одиниць, значення та призначення яких сформовано мовою та мовленнєвою системами. Запропоновано сприймати значення ПК як відносно стабільно організовану референційну, емоційну та функціонально-смислову інформацію, одержану на перетині семантики та прагматики, зумовлену контекстуальністю та призначенням впливати на емоції, інтелект і поведінку комунікантів. Відзначено, що комунікативно-прагматична типологія ПК грунтується на функціонально-семантичних критеріях, насамперед на актомовленнєвих (ілокутивних) функціях. На цій підставі виділено ПК звертання, знайомства, вітання, прощання, ритуального та неритуального запиту інформації, привертання уваги, метатекстові оператори, прохання, пропозиції, запрошення, поради, похвали, компліменту, подяки, вибачення, згоди, незгоди, у межах яких виявлено додаткові ілокутивні підтипи. На базі спорідненості функціональних ознак утворено метакомунікативні, спонукальні, оцінні, співпереживання та негопозитивні ПК. Зроблено висновок, що кожен смисловий різновид грунтується не тільки на притаманних йому типізованих семантичних елементах пресупозиції вживання та функціях, а й на мовних і немовних індикаторах функцій, а також синтагматичних і парадигматичних зв'язках з іншими ПК.

З використанням структурно-семантичного, аудитивного та електроакустичного аналізу експериментального матеріалу простежено розумову діяльність людини та її емоційно-експресивні можливості під час звукового відтворення думок у ситуативному мовленні. Описано експліцитні та імпліцитні форми вираження діалогічної згоди/незгоди та лексико-граматичних засобів їх реалізації. Систематизовано численні різновиди сполучень реплік діалогічних єдностей на підставі кореляції ступенів їх модально-емоційного забарвлення. Визначено найінформативніші параметри перцептивних та основних фізичних характеристик інтонації експериментальних реплік. Виявлено основні диференційні просодичні ознаки їх функціонування у французькому мовленні. З'ясовано інваріантну основу інтонаційних структур досліджених діалогічних єдностей, що є підгрунтям для формування відповідних звукових моделей фраз французької мови.

Досліджено просодію логіко-аргументованих інтеракцій в англомовних ділових переговорах, зумовлену їх інтерактивністю та регламентованістю, а також специфікою взаємодії пропонента й опонента. Встановлено кореляцію між інтенцією мовця та просодичною актуалізацією логіко-аргументативних інтеракцій, які грунтуються на комунікативній основі "згода - незгода". Виокремлено просодичні засоби втілення семантичного навантаження ініціальних і реактивних аргументативних кроків. Доведено, що просодія англомовних ділових переговорів відображає комунікативно-прагматичне навантаження інтеракцій, їх унісонний чи контрадикторний характер. З'ясовано, що актуалізації прагматичного потенціалу логіко-аргументативних інтеракцій в англомовному дискурсі ділових переговорів сприяє інтеракція просодичних підсистем.

У ході дослідження визначено умови усиновлення як закріплені в законі вимоги, що пред'являються до строго визначеного кола осіб з приводу усиновлення, недотримання яких перешкоджає встановленню усиновлення або може призвести до визнання усиновлення недійним чи скасування усиновлення. На підставі теоретичних розробок надано класифікацію умов усиновлення. Надано визначення та проаналізовано значення висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини, що видається службою у справах дітей, як доказу у справі, обгрунтовано самостійне становище висновку серед інших доказів у зв'язку з необхідністю відрізняти його від висновку органу опіки та піклування, що має аналогічну назву та надається відповідно до ст. 253 ЦПК України. У разі незгоди з мотивами негативного висновку про доцільність усиновлення, або відмови в усиновленні, особа може звернутись до адміністративного суду з позовом про оскарження висновку про доцільність усиновлення. Проаналізовано особливості кожної стадії цивільного провадження у справах усиновлення. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення низки норм чинного законодавства з питань розгляду справ про усиновлення громадянами України.

Феномен театральності музичної культури Романтизму першої половини XIX ст. став предметом спеціального музично-культурологічного дослідження з точки зору його інтердисциплінарного розуміння. Запропоновано поняття concordia discors (згода незгодного або ж поєднання різного) як основи багаторівневого синтезу у музичній культурі, що дозволяє зняти протиріччя між музичними та немузичними компонентами феномену "театральність". Визначено найважливіші фактори театральності у музиці композиторів-романтиків першої половини XIX століття - міфотворчість, видовищність, ігрове начало, танцювальність. Систематизовано домінуючі прийоми карнавальності, що продовжують літературні принципи Е.-Т. Гофмана та віддзеркалюють concordia discors театральності у музичній культурі Романтизму ("манера Калло", "Серапіонів принцип", "принцип кутового вікна"). Виявлено, що основні історико-культурні передумови появи театральності у Росії є результатом процесів європеїзації, впливу інокультур на російську культуру, історичних і соціально-політичних подій (Вітчизняна війна 1812 р., повстання "декабристів" 1825 р.), впливу літературних праць і театральних творів, що пропонують модель життя як театру.

Виявлено закономірності, характерні для "театральності" у романсовій творчості російських композиторів-романтиків першої половини XIX ст.: "внутрішній" діалог як часово-просторова багатоплановість, тяжіння до театрально-видовищних та ігрових асоціацій, використання танцювальних ритмів і карнавально-гротескових образів, масочності. Проаналізовано побутові романси С.Ф. Делюсто у контексті романтичної театральності; встановлено значення феномену "театральність" для постромантичної музичної культури, яке обумовлено стремлінням до злиття не тільки різних видів мистецтв, стилів і жанрів, а й самого життя та мистецтва.

Природа зміни комунікативних ролей (ЗКР) в англомовному кінодискурсі визначена як операціональна метадискурсивна категорія. Система стратегій, тактик і прийомів ЗКР інтерактивно контролює діалогічне спілкування за допомогою вербальних та / або невербальних, у тому числі кінематографічних, засобів взяття, збереження, передачі ходу та відрізняється за місцем у дискурсі, за критеріями ініціатора ЗКР та адресата передачі ходу, за типом співвіднесеності сусідніх ходів і засобами реалізації. Стратегії взяття та передачі ходу, які переважають в кооперативних ситуаціях кінодискурсу, реалізуються ініціювальними тактиками констатації, запитання та реагувальною тактикою згоди / незгоди, прийомами зміни теми, повтору, перебивання; у конфліктних ситуаціях - ініціювальними тактиками констатації, запитання, наказу, грубого спонукання та реагувальною тактикою згоди / незгоди, сумніву, іронії, докору, погрози, прийомами повтору, перебивання, підхоплення; їх вибір залежить від співвідношення ролей комунікантів і характеристик ситуацій кінодискурсу.

Розглянуто правове регулюванню трансплантації органів і тканин людини. Розглянуто стан законодавчого регулювання трансплантації. Проаналізовано моделі регулювання донорства від померлих осіб: "презумпція згоди" та "презумпція незгоди". Обгрунтовано необхідність внесення доповнень до законодавства досліджуваної теми. Проведений аналіз незаконної трансплантації органів і тканин людини.

Розглянуто окремі аспекти виникнення конфліктів у сім'ї, їх особливості. З позицій поняття конфліктології "конфліктна особистість" наведено типи класифікації конфліктних особистостей І. Русинки й основні стилі поведінки у конфліктних ситуаціях. Проаналізовано сімейний конфлікт як особливий вид соціального конфлікту, який характеризується складністю за рахунок розмаїття проявів. За дослідженнями В. Сисенка у конфліктних сім'ях виділено "зони розбіжностей" сімейної незгоди, фактори сімейного зв'язку та типи поведінки, які забезпечують поведінкову узгодженість.

Рассмотрены отдельные аспекты возникновения конфликтов в семье, их особенности. С позиций понятия конфликтологии "конфликтная личность" представлены типы классификации конфликтных личностей по исследованиям И. Русинки и основные стили поведения в конфликтных ситуациях. Семейный конфликт проанализирован как особый вид социального конфликта, поскольку он характеризуется особой сложностью за счет разнообразия своих проявлений. Согласно исследованиям В. Сысенко в конфликтных семьях выделены "зоны разногласий" семейного несогласия, факторы семейных связей и типы поведения, которые обеспечивают согласованность поведения.

Consider some aspects of conflict in the family, their peculiarities. From the standpoint of the concept of conflict Уpersonality conflictФ are types of classification of conflict of personalities I.Rusinka five basic styles of behavior in conflict situations. ItТs analyzed family conflict as a special kind of social conflict, because it is characterized by diversity, complexity of expressions. According to research V.Sysenko in conflict families identified Уareas of disagreementФ family disagreementthe factors of family communication and behaviors that provide behavioral consistency.

Розглянуто один із головних компонентів психологічного співіснування - взаєморозуміння людей, що виконують спільну діяльність. Розкрито зміст взаєморозуміння, охарактеризовано його рівні, проаналізовано механізм згода - незгода як основний регулятор спілкування, з'ясовано причини виникнення нерозуміння дій партнера. Досліджено адекватність як істотну характеристику взаєморозуміння.

Рассмотрен один из главных компонентов психологической совместимости - взаимопонимание людей, выполняющих совместную деятельность. Исследовано содержание взаимопонимания, его уровни, согласие - несогласие как основной регулятор взаимодействия и общения, установлены причины возникновения непонимания действий партнера. Важное место отведено исследованию адекватности как существенной характеристике взаимопонимания.

It is examined one of main components of psychological compatibility is matual understanding of interactive persons executing joint activity. It is explored maintenance mutual understanding, his levels consent-disagreement - as basic regulator of cooperation and intercourse, reason of origin of understanding of actions partner. An importan place is spared to research of adequacy as substantial description of the mutual understanding.

Розглянуто різні аспекти метафізичного бунту (в інтерпретації А. Камю) у світоглядній позиції Лесі Українки: апокрифізація релігійних тем і незгода з божеством, іронічне переосмислення релігійних образів та богословської риторики, творення альтернативної релігії та потреба належати до сакралізованої спільноти, бунт проти смерті та естетичне самогубство.

На підставі вибірки обсягом 3 400-та одиниць, сформованої на основі 68-ми романів американських і британських письменників кінця XX ст. - початку XXI ст. та двох комп'ютеризованих корпусів The British National Corpus і The Corpus of Contemporary American English, розглянуто семантику, синтактику та прагматику висловлень згоди/незгоди в сучасному художньому англомовному дискурсі. Встановлено особливості вербальних та невербальних засобів реалізації цих висловлень. Виявлено спільні лексико-стилістичні та відмінні синтаксичні засоби вираження висловлень згоди/незгоди, які впливають на їх емоційне та експресивне забарвлення, посилення чи послаблення їх ролі в комунікації. Запропоновано комплексну методику дослідження лінгвопрагматики висловлень згоди/незгоди в сучасній англійській мові. Наведено єдину загальну класифікацію цих висловлень за сімома різними параметрами: зв'язком з реплікою-стимулом, кількістю ілокутивних сил, способом вираження, усталеністю, ступенем категоричності, повторюваністю у дискурсі, критерієм оцінки дійсності. Встановлено основні функції, які виконують висловлення згоди/незгоди у дискурсі, серед яких регулятивна, маніпулятивна, інформативна, експресивна, комунікативна та функція соціалізації. Виокремлено тактики реалізації висловлень згоди/незгоди, а також фактори успішної реалізації цих висловлень. Проаналізовано особливості перлокутивного ефекту висловлень згоди/незгоди.

Зазначено, що радянізація Південної Бессарабії вирізнялася м'якістю, що частково пояснювалося втечею "експлуататорського елементу" до Румунії, а також можливістю евакуації незгодних з Радянською владою під виглядом репатрійованих до Німеччини німецьких колоністів. Останньою можливістю скористалися багато етнічних росіян та українців. Місцеве населення не робило активного опору процесам державних перетворень; тут фактично відсутні українські націоналістичні структури. До того ж навіть у цьому регіоні не доводиться говорити про якусь особливу гуманність радянізації або тим більше про відступ від "принципів".

Зазначено, що важливість для професійної підготовки практик дотримання правил, недотримання правил, маніпуляції ними полягає у формуванні індивідуального досвіду осмисленого впливу професійної діяльності на стани збалансованості культури та творчості, традиції і новації, споживання та створення. Він пов'язаний і з позитивним самопочуттям, оптимізацією наявних ресурсів за збереження соціальної та культурної ідентичностей, і з негативним самопочуттям, трансгресією, нонконформізмом, протистоянням оточенню, відмовою від соціальної та культурної ідентичностей. Реалізація ідеї культуротворчості в професійній підготовці забезпечує конструктивну активність, уміння створювати мирне, добросусідське та благополучне середовище для індивідуального і колективного існування. Визначення припустимих меж протистояння тиску соціокультурного оточення в разі незгоди з правилами, маніпуляція ними на засадах партикулярної конвенції сприяє збереженню фізичних, психічних, соціальних і культурних ресурсів.