З використанням структурно-семантичного, аудитивного та електроакустичного аналізу експериментального матеріалу простежено розумову діяльність людини та її емоційно-експресивні можливості під час звукового відтворення думок у ситуативному мовленні. Описано експліцитні та імпліцитні форми вираження діалогічної згоди/незгоди та лексико-граматичних засобів їх реалізації. Систематизовано численні різновиди сполучень реплік діалогічних єдностей на підставі кореляції ступенів їх модально-емоційного забарвлення. Визначено найінформативніші параметри перцептивних та основних фізичних характеристик інтонації експериментальних реплік. Виявлено основні диференційні просодичні ознаки їх функціонування у французькому мовленні. Розроблено інваріантну основу інтонаційних структур досліджених діалогічних єдностей, що становить основу для формування відповідних звукових моделей фраз французької мови.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено просодію логіко-аргументованих інтеракцій в англомовних ділових переговорах, зумовлену їх інтерактивністю та регламентованістю, а також специфікою взаємодії пропонента й опонента. Встановлено кореляцію між інтенцією мовця та просодичною актуалізацією логіко-аргументативних інтеракцій, які грунтуються на комунікативній основі "згода - незгода". Виокремлено просодичні засоби втілення семантичного навантаження ініціальних і реактивних аргументативних кроків. Доведено, що просодія англомовних ділових переговорів відображає комунікативно-прагматичне навантаження інтеракцій, їх унісонний чи контрадикторний характер. З'ясовано, що актуалізації прагматичного потенціалу логіко-аргументативних інтеракцій в англомовному дискурсі ділових переговорів сприяє інтеракція просодичних підсистем.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність процесів злиття, приєднання та поглинання акціонерних товариств (АТ). Запропоновано легальне визначення поглинання АТ як встановлення контролю над ним. Виявлено основні ознаки злиття, приєднання та поглинання. Проведено порівняльне дослідження даних процесів, встановлено відмінності між злиттям (приєднанням) і поглинанням. Класифіковано способи поглинання АТ, визначено права акціонерів, які виникають у процесах злиття, приєднання та поглинання АТ. Сформульовано визначення ворожого поглинання. Доведено необхідність законодавчого регулювання поглинання АТ. Обгрунтовано доцільність закріплення на рівні закону права акціонера вимагати викупу належних йому акцій у разі незгоди з рішенням про злиття та приєднання. Наведено пропозиції щодо розповсюдження права на незгоду на випадки поглинання АТ з покладенням обов'язку викупу акцій на товариство (у разі прийняття рішення про згоду на поглинання загальними зборами або уповноваженим ними органом), або на контролюючого акціонера (у випадку ворожого поглинання). Розкрито зміст права акціонера на витіснення.

  Скачати повний текст

Визначено особливості маніфестації клінічних форм сальмонельозу у дітей різних вікових підгруп. Розроблено критерії діагностики сальмонельозних менінгітів та пневмоній із диференціацією особливостей симптоматики та їх перебігу. На підставі експерементальних, бактеріологічних, ультраструктурних досліджень розглянуто гістоморфологічні зміни в органах, уражених сальмонелами, ультраструктурну візуаліацію взаємодії збудників із клітинами організму. Встановлено тропічність збудників інфекції та шляхи їх транслокації до органів-мішеней, зокрема головного мозку та його оболонок. Досліджено перебіг випадків інфекції із летальним наслідком та співставлено їх з результатами аутопсій. Встановлено зв'язок еритроцитарних антигенів, сироваткових гаптоглобінів та імуноглобулінів крові з різними формами захворювання, що стало підставою для розробки критеріїв ризику. Запропоновано застосування фторхінолонів як ефективного засобу лікування тяжких гастроінтестинальних і септичних форм інфекції.

  Скачати повний текст

Феномен театральності музичної культури Романтизму першої половини XIX ст. став предметом спеціального музично-культурологічного дослідження з точки зору його інтердисциплінарного розуміння. Запропоновано поняття concordia discors (згода незгодного або ж поєднання різного) як основи багаторівневого синтезу у музичній культурі, що дозволяє зняти протиріччя між музичними та немузичними компонентами феномену "театральність". Визначено найважливіші фактори театральності у музиці композиторів-романтиків першої половини XIX століття - міфотворчість, видовищність, ігрове начало, танцювальність. Систематизовано домінуючі прийоми карнавальності, що продовжують літературні принципи Е.-Т. Гофмана та віддзеркалюють concordia discors театральності у музичній культурі Романтизму ("манера Калло", "Серапіонів принцип", "принцип кутового вікна"). Виявлено, що основні історико-культурні передумови появи театральності у Росії є результатом процесів європеїзації, впливу інокультур на російську культуру, історичних і соціально-політичних подій (Вітчизняна війна 1812 р., повстання "декабристів" 1825 р.), впливу літературних праць і театральних творів, що пропонують модель життя як театру. Виявлено закономірності, характерні для "театральності" у романсовій творчості російських композиторів-романтиків першої половини XIX ст.: "внутрішній" діалог як часово-просторова багатоплановість, тяжіння до театрально-видовищних та ігрових асоціацій, використання танцювальних ритмів і карнавально-гротескових образів, масочності. Проаналізовано побутові романси С.Ф. Делюсто у контексті романтичної театральності; встановлено значення феномену "театральність" для постромантичної музичної культури, яке обумовлено стремлінням до злиття не тільки різних видів мистецтв, стилів і жанрів, а й самого життя та мистецтва.

  Скачати повний текст

Зроблено функціонально-прагматичний аналіз значення чеських прагматичних кліше (ПК) - міжрівневих одиниць, значення та призначення яких сформовано мовою та мовленнєвою системами. Запропоновано сприймати значення ПК як відносно стабільно організовану референційну, емоційну та функціонально-смислову інформацію, одержану на перетині семантики та прагматики, зумовлену контекстуальністю та призначенням впливати на емоції, інтелект і поведінку комунікантів. Відзначено, що комунікативно-прагматична типологія ПК грунтується на функціонально-семантичних критеріях, насамперед на актомовленнєвих (ілокутивних) функціях. На цій підставі виділено ПК звертання, знайомства, вітання, прощання, ритуального та неритуального запиту інформації, привертання уваги, метатекстові оператори, прохання, пропозиції, запрошення, поради, похвали, компліменту, подяки, вибачення, згоди, незгоди, у межах яких виявлено додаткові ілокутивні підтипи. На базі спорідненості функціональних ознак утворено метакомунікативні, спонукальні, оцінні, співпереживання та негопозитивні ПК. Зроблено висновок, що кожен смисловий різновид грунтується не тільки на притаманних йому типізованих семантичних елементах пресупозиції вживання та функціях, а й на мовних і немовних індикаторах функцій, а також синтагматичних і парадигматичних зв'язках з іншими ПК.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 «Філологія» (03 – Гуманітарні науки). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2021.На сьогодні в суспільстві як пріоритетний принцип висувається врахування «людського фактора» в різних галузях знань і, перш за все, у сучасній соціолінгвістиці, що вивчає різноманітні варіанти існування мови: літературної норми, окремих функціонально-мовних різновидів, передусім розмовної мови, мови ЗМІ, а також професійних жаргонів, територіальних і соціальних діалектів, які мають різний рівень усталеності та кодифікованості. Вивчення соціолектних форм мови відповідає потребам сучасної лінгвістики, коли мова розглядається в тісному зв'язку з індивідом, його мисленням, світоглядом, духовною культурою та практичною діяльністю. У цьому контексті розгляд гендеру, вікових та маргінальних груп населення, молодіжної мови становить важливу і перспективну сферу лінгвокультурологічного дослідження і аналізу.^UPh. D. thesis specialization 035 Philology (03 – Humanities). – Taras Shevchenko National University of Kyiv. Kyiv, 2021.Today in society, the "human factor" is taken into account as a priority principle in various fields of knowledge and, above all, in modern sociolinguistics, which studies multiple variants of language: literary norms, certain functional-linguistic varieties, mainly spoken language, media language, as well as professional jargons, territorial and social dialects, which have different levels of stability and codification. The study of sociolects forms of language meets modern linguistics's needs when language is considered closely connected with the individual, thinking, worldview, spiritual culture, and practical activities. In this context, consideration of gender, age, and marginal groups of the population, youth language is an important and promising area of linguistic and cultural research and analysis.

У дисертації комплексно досліджено переповідні конструкції як посутні складники синтаксичної системи української мови, визначено їхній функційний потенціал у текстах художнього, наукового, публіцистичного, релігійного та епістолярного стилів. У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; сформульовано мету та завдання; визначено предмет, об'єкт, методи та прийоми дослідження; описано джерельну базу дисертації; окреслено наукову новизну, практичне та теоретичне значення дисертаційної роботи; представлено особистий внесок дисертантки; зазначено інформацію про кількість публікацій, апробацію результатів дослідження, структуру та обсяг праці.У першому розділі «Теоретичні засади дослідження переповідних конструкцій у лінгвістиці» з'ясовано місце переповідних речень у практиці мовознавчих студій; визначено термінообшир низки понять, зокрема переповідного речення як модально-інтенційного висловлення, що його застосовують для переказування певної інформації, для точного або трансформованого відтворення своїх слів чи чужих, для непрямого переповідання гіпотетичного знання; автопереповідності (самопереказування) – терміна, що позначає точне чи трансформоване відтворення власного мовлення; передорученої переповідності – моделі, яка передає прохання мовця переповісти ту чи ту інформацію, адресовану певному суб'єктові комунікації; діалогічної переповідності – комунікативного регістра, спрямованого на відтворення переповідачем розмови, у якій у минулому він був або безпосереднім учасником, або спостерігачем; кільцевої переповідності, що постає за умови, якщо адресат тим самим інформаційним каналом, яким отримав дані від переповідача, ретранслює свої думки джерелу інформації; розглянуто переповідність як композиційно-мовленнєвий складник розповідного тексту; репрезентовано базову схему, за якою відбувається інтеракція переповідача та адресата; установлено, що джерелом інформації для переповідача бувають: 1) людина як соціальна істота в плані освіти / професії / звання / посади; громадянської, етнічної, територіальної належності; релігії; статі; родинних зв'язків; способу життя / суспільного становища тощо; 2) неозначений суб'єкт, невизначеність якого детермінована певними причинами небажання переповідача вказувати на джерело інформації; 3) установа / організація; схарактеризовано методологійну парадигму дослідження. Другий розділ «Структурно-семантичні особливості переповідних речень» присвячено аналізу складнопідрядного з'ясувального речення як основного засобу вербалізації інтенцій переповідності; дослідженню часток, які маркують відтворення чужого мовлення і реалізують певну функційно-змістову семантику; визначенню суб'єктивно-модальних форм, що вербалізують переповідність (подано їхній поділ на особистісно зорієнтовані, статусно зорієнтовані та інституційно зорієнтовані); розгляду чужого мовлення в контексті маркерів переповідної модальності; виокремленню атипових засобів вираження семантики переповідності.У третьому розділі «Комунікативно-інтенційні параметри переповідних речень» проаналізовано переповідне діалогічне та монологічне мовлення; чутку як висловлення переповідного характеру, в основі якого наявне інформаційне повідомлення, що слугує дієвим маніпулятивним інструментом у межах ретрансляції інформації; інтонаційні особливості переповідних конструкцій, їхній функційний діапазон.У четвертому розділі «Переповідні конструкції в дискурсивно-жанрових виявах і стильових формах української мови» репрезентовано усебічний аналіз переповідності в художніх, наукових, публіцистичних, релігійних та епістолярних текстах. З'ясовано, що переповідні конструкції в художньому дискурсі сприяють збалансуванню переходів між репліками, уводять важливу інформацію, показують специфіку характерів персонажів; у науковому – допомагають порівняти різні думки й за потреби спричинити дискусію; у публіцистичному – реалізують волюнтативну функцію; у проповідницькому дискурсі – надають аргументативності, переконливості й декларативності словам священника; в епістолярному – вербалізують згоду / незгоду з адресатом, просьбу про допомогу, обіцянку переповісти якусь інформацію, прохання переказати подяку, вітання, співчуття, скаргу тощо.У висновках узагальнено основні результати дослідження про функційні параметри переповідних конструкцій у дискурсивно-жанрових виявах української мови. Ключові слова: переповідність, переповідне речення, переповідна модальність, комунікативна інтенція, мовець, переповідач, адресат, функція, складне речення, суб'єктивно-модальні форми, мовленнєвий жанр, стиль, дискурс.^UThe dissertation presents a comprehensive study of re-narrative constructions as an essential component of the Ukrainian syntactic system with the focus on their functional potential in the texts of artistic, scientific, journalistic, religious and epistolary styles.The introduction substantiates the relevance of the thesis. It also formulates the goal and objectives of the thesis, defines the subject, object, methods and techniques of research, describes the source basis of the thesis, specifies the scientific novelty, practical and theoretical significance of the thesis, and presents the personal contribution of the candidate for a degree. It also provides information about the number of publications, approbation of research results, and structure and volume of the work. The first section, Theoretical Foundations of Research of Re-narrative Constructions in Linguistics, the place of re-narrative sentences in the practice of linguistic research is highlighted; the term base of several concepts has been determined, in particular, a re-narrative sentence as a modal-intentional utterance used to re-narrate certain information, to reproduce, directly or indirectly, one's own words or others', to retell indirectly conjectural knowledge; auto-reported narration (self-reported narration) as a term denoting an accurate or transformed reproduction of one's own speech; delegated re-narration as a model of the speaker's request to retell a particular piece of information addressed to a particular subject of communication; dialogical re-narration as a communication register aimed at the re-narrator's reproduction of a past conversation in which he / she was either a direct participant or an observer; ring re-narration which provides that the addressee retransmits their thoughts to the source of information through the same information channel he / she received the data from the re-narrator; re-narration is considered as a compositional and verbal component of the narrative text; the basic scheme by which the interaction of the re-narrator and the addressee takes place is represented; it is established that the sources of information for the re-narrator are: 1) a human as a social being in terms of education / profession / title / position; civil, ethnic, territorial affiliation; religion; sex; family ties; lifestyle / social status, etc; 2) an unidentified subject, the uncertainty of which is determined by some of the reasons why the re-narrator is reluctant to indicate the source of information; 3) institution / organization; the methodological paradigm of the research is characterized.The second section, Structural and Semantic Features of Re-narrative Sentences, is devoted to the analysis of a complex explanatory sentence as the main means of verbalizing the intentions of the re-narration; the study of particles that mark the reproduction of another's word and implement specific functional and content semantics; the description of subjective-modal forms that verbalize re-narration (their division into personality-oriented, status-oriented and institutionally oriented is presented); the consideration of another's speech in the context of markers of re-narration modality; the identification of atypical means of expressing the semantics of re-narration.The third section, Communicative-intentional Parameters of Re-narrative Sentences, deals with re-narrated dialogue and re-narrated monologue; rumor as a statement of a re-narrative nature based on an informative message, which serves as an effective manipulative tool within the retransmission of information; intonation features of translational constructions, their functional range.The fourth section, Re-narrative Constructions in Discourse-Genre Manifestations and Stylistic Forms of the Ukrainian Language, presents the comprehensive analysis of re-narration in artistic, scientific, journalistic, religious and epistolary texts. It is found that re-narrative constructions in artistic discourse help to balance the exchange, to introduce some important information, to show the characters' specifics. In scientific discourse, they help to compare different opinions and, if necessary, generate discussion. In journalistic discourse, they implement a voluntative function; in sermons discourse, they add give argumentativeness, persuasiveness and declarativeness to the priest's words); in epistolary discourse, they verbalize agreement / disagreement with the addressee, request for help, promise to retell some information, request to convey gratitude, congratulations, sympathy, complaint, etc.The conclusion summarizes the main research results of the functional parameters of re-narrative constructions in discourse-genre manifestation of the Ukrainian language. Key words: re-narration, re-narrative sentence, re-narrative modality, communicative intention, speaker, re-narrator, addressee, function, complex sentence, subjective-modal forms, speech genre, style, discourse.

Актуальність дисертації полягає в тому, що новим Законом «Про ТОВ» змінюються підходи у правовому регулюванні статусу товариства та його учасників, здійснюється реформування системи корпоративного управління, запроваджуються нові поняття та інструменти (корпоративний договір, безвідклична довіреність з корпоративних прав, значні правочини, правочини із заінтересованістю, що прямо або опосередковано стосуються корпоративних прав та обов’язків учасника у такому товаристві). Новели законодавчого регулювання потребують ґрунтовного наукового осмислення щодо підстав набуття, здійснення та припинення корпоративних прав та обов’язків учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Автором запропоновано розглядати корпоративні права як сукупність самостійних суб’єктивних прав, що виникають з майнової та/або особистої участі в товаристві, види, зміст та особливості реалізації яких визначені законодавством, локальними актами товариства та корпоративними договорами у разі їх укладення учасником. Запропоновано механізм повідомлення учасників ТОВ про намір продати свою частку (частину частки) третій особі. Учасник ТОВ, що бажає відчужити частку, подає письмове повідомлення товариству. Товариство зобов’язане направити копію повідомлення всім іншим учасникам ТОВ протягом встановленого строку за рахунок того учасника ТОВ, який має намір відчужити частку. Запропоновано процедурні моменти механізму повідомлення визначати локальними актами товариства. Автор аргументує доцільність заборонити на законодавчому рівні уступку переважного права на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі. Висловлено пропозиції щодо закріплення обов’язку учасників ТОВ викупити частку (її частину) у разі їхньої незгоди на відчуження частки (її частини) іншим учасником ТОВ на запропонованих ним умовах. У разі невиконання такого обов’язку, учасник ТОВ повинен отримати можливість відчужити частку (її частину) будь-якій особі на власний розсуд. Доведено доцільність надання учаснику ТОВ, який частково вніс свій вклад у статутний капітал, право на отримання дивідендів пропорційно до внесеного вкладу. Автором доведено необхідність закріплення виконавчого напису нотаріуса на документах, за якими стягнення заборгованості здійснюється у безспірному порядку як правову підставу стягнення нарахованих та невиплачених дивідендів учаснику ТОВ. Удосконалені положення про спосіб внесення вкладів до статутного капіталу ТОВ. Автор встановив, що найбільш ефективним способом забезпечення належного виконання обов’язків сторонами корпоративного договору є неустойка, яка може носити виключно договірний характер. Автором удосконалені положення про застосування правових наслідків прострочення внесення вкладу учасником ТОВ та визнання нікчемним корпоративного договору. Обґрунтовано зміни до законодавчих актів щодо звернення стягнення на частку. З метою уникнення конфлікту інтересів запропоновано встановити у Законі «Про ТОВ» заборону представництва учасника ТОВ на загальних зборах посадовими особами такого товариства. Запропоновано визначення локальних актів як актів, що приймаються уповноваженими органами товариства або його засновниками/учасниками для досягнення визначеної мети діяльності та врегулювання відносин в товаристві із врахуванням інтересів учасників ТОВ та вимог законодавства. Автором доведено, що зловживання корпоративними правами учасниками ТОВ є різновидом зловживання суб’єктивним правом і може проявлятися не лише у активних діях, пов’язаних зі здійсненням такого права, але й у пасивній поведінці, тобто в утриманні від реалізації цього права.^UThe relevance of the dissertation lies in the fact that the new Law "On LLCs" changes approaches to the legal regulation of the status of the company and its members, reforms the corporate governance system, introduces new concepts and tools (corporate contract, irrevocable power of attorney on corporate rights, significant deeds, deeds with interests that directly or indirectly relate to the corporate rights and obligations of a participant in such a company). Novel legislative regulations require a thorough scientific understanding of the grounds for acquiring, exercising, and terminating corporate rights and obligations of members of a limited liability company. The author proposed to consider corporate rights as a set of independent subjective rights arising from property and/or personal participation in the company, the types, content and specifics of implementation of which are determined by legislation, local acts of the company and corporate contracts in case of their conclusion by the participant. A mechanism for notifying members of an LLC about the intention to sell their share (part of a share) to a third party is proposed. A member of an LLC wishing to dispose of a share shall submit a written notice to the company. The company is obliged to send a copy of the notification to all other members of the LLC within the prescribed period at the expense of the member of the LLC who intends to alienate the share. It is suggested that the procedural moments of the notification mechanism be determined by local acts of the company. The author argues for the expediency of prohibiting at the legislative level the assignment of the preferential right to purchase a share (part of a share) of another member of the company, which is sold to a third party. Proposals were made to establish the obligation of LLC participants to buy back a share (part thereof) in the event of their disagreement with the alienation of a share (part thereof) by another LLC participant on the terms proposed by him. In case of non-fulfillment of this obligation, the participant of the LLC must be given the opportunity to alienate the share (part of it) to any person at his own discretion. The expediency of granting the participant of the LLC, who partially contributed to the authorized capital, the right to receive dividends in proportion to the contributed contribution has been proven. The author proved the necessity of securing the executive inscription of the notary on the documents according to which debt collection is carried out in an undisputed manner as a legal basis for collection of accrued and unpaid dividends to the participant of the LLC.Improved regulations on the method of making contributions to the authorized capital of the LLC. The author established that the most effective way to ensure the proper performance of obligations by the parties to a corporate agreement is a penalty, which can be exclusively contractual in nature. The author improved the provisions on the application of the legal consequences of the late payment of the contribution by the participant of the LLC and the invalidation of the corporate agreement. The changes to the legislative acts regarding the foreclosure on the share are substantiated. In order to avoid a conflict of interests, it is proposed to establish in the Law "On LLCs" a ban on the representation of a member of an LLC at general meetings by officials of such a company. It is proposed to define local acts as acts adopted by the authorized bodies of the company or its founders/participants to achieve the defined goal of activity and regulation of relations in the company, taking into account the interests of the members of the LLC and the requirements of the law. The author proved that the abuse of corporate rights by members of an LLC is a type of abuse of a subjective right and can be manifested not only in active actions related to the exercise of such a right, but also in passive behavior, that is, in refraining from exercising this right.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретичних основ та розробки конкретних практичних заходів для регіонального розвитку в Україні через новітні технології стратегічного планування в системі публічного управління.Констатовано, що узагальнення поняття, сутності та цілей стратегічного планування регіонального розвитку виявило глибокий вплив цього процесу на подальший розвиток регіонів. Установлено, що стратегічне планування є ключовим інструментом для досягнення сталого та гармонійного розвитку регіонів. Воно не обмежується випадковими кроками, а є систематичним підходом, що зорієнтований на баланс між економічним, соціальним та екологічним ростом. Підкреслено, що успішне стратегічне планування визначає шляхи розвитку, які відкривають потенціал регіонів та допомагають протистояти викликам. В основі стратегічного планування лежить ретельний аналіз майбутніх можливостей та розробка науково обґрунтованих стратегій для їх досягнення. Важливою складовою є врахування різноманітних потреб регіонального суспільства, що сприяє конкурентоспроможності регіонів та сталому росту економіки при одночасному поліпшенні якості життя населення.У ході аналізу різних технологій та практик стратегічного планування розвитку в різних країнах стало очевидним, що існує чимала різноманітність підходів до цього процесу. Акцентовано, що кожна країна має власний унікальний контекст, завдання та специфіку розвитку, що призводить до розмаїтості моделей та методологій стратегічного планування. Так, деякі держави успішно залучають громадськість до процесу планування, що сприяє широкому спектру поглядів та насиченості стратегій. Інші країни можуть застосовувати децентралізовані моделі, орієнтовані на особливості різних регіонів. Установлено користь використання інноваційних технологій, які покращують аналіз, спрощують планування та забезпечують більш точний та передбачуваний підхід до стратегічного планування.Аналіз правового та інституційного забезпечення стратегічного планування в регіонах вказує на важливість створення чіткого законодавчого фундаменту. З’ясовано, що належне правове регулювання є ключовим фактором для досягнення ефективного та стабільного регіонального розвитку. Систематичне та консистентне законодавство виступає як основа для забезпечення стабільності та передбачуваності у процесі стратегічного планування. Аналіз демонструє, як відсутність координації між різними рівнями влади може завадити успішній реалізації стратегій розвитку. Визначено роль забезпечення відповідності різних законодавчих та інституційних рамок, яка може запобігти конфліктам та розбіжностям під час планування та впровадження стратегій. Спеціальні нормативні акти або законодавчі документи, які регулюють аспекти стратегічного регіонального розвитку, можуть установити чіткі процедури планування, виконання та моніторингу стратегій. Паралельно вони можуть визначити механізми взаємодії з громадськістю, бізнесом та іншими зацікавленими сторонами, що забезпечує більший ступінь адаптації та підтримки стратегій.Ідентифікація проблем, пов’язаних з упровадженням інноваційних технологій та практик у стратегічне планування, свідчить про необхідність детального аналізу та розробки відповідних рішень. Дослідження конкретизує, що розпізнавання складних справ із впровадження інноваційних технологій та методів у стратегічне планування, виокремлює конкретні виклики, які можуть стати завадами на шляху до успішної реалізації. Проблеми можуть передбачати технологічні обмеження, недостатню підготовку кадрів, фінансові труднощі, недостатню підтримку з боку керівництва, незгоду персоналу та відсутність внутрішньої координації. Результати дослідження вказують на важливість детального аналізу цих питань та на розробку збалансованих та ефективних стратегій для їх подолання.Аналіз можливостей підвищення ефективності інформаційно-аналітичного забезпечення рішень стратегічного планування відкриває широкий спектр можливостей для подальшого вдосконалення цього процесу. Підкреслено, що однією з ключових вимог є посилення обробки та використання даних. Сучасна інформаційна реальність надає нам необмежені обсяги інформації, які можуть виявитися надзвичайно корисними для розробки та втілення стратегічних планів. Однак без належної обробки та аналізу ці дані можуть залишитися невикористаними джерелами інформації. Важливим елементом є вдосконалення технологій обробки даних та застосування алгоритмів для їх систематизації, аналізу та інтерпретації. Це дозволяє точніше визначити потенційні можливості та ризики для реалізації різних стратегічних сценаріїв. Дослідження вказує на ключову роль сучасних аналітичних інструментів у покращенні якості стратегічного планування.^UThe dissertation made a theoretical generalization and proposed a new solution to the scientific task, which consists in substantiating the theoretical foundations and developing specific practical measures for regional development in Ukraine through the latest technologies of strategic planning in the public administration system. The concepts, essences and goals of strategic planning of regional development have been summarized and the deep impact of this process on the further development of regions has been revealed. The analysis emphasizes that strategic planning is a key tool for achieving sustainable and harmonious development of regions. It is not limited to random steps, but is a systematic approach oriented towards the balance between economic, social and environmental growth. One of the main conclusions is that successful strategic planning identifies development paths that unlock the potential of regions and help to face challenges. At the heart of strategic planning is a thorough analysis of future opportunities and the development of scientifically based strategies to achieve them. An important component is taking into account the various needs of the regional society, which contributes to the competitiveness of the regions and the sustainable growth of the economy while simultaneously improving the quality of life of the population.During the analysis of different technologies and practices of strategic development planning in different countries, it became obvious that there is a wide variety of approaches to this process. The study emphasizes that each country has its own unique context, tasks and specifics of development, which leads to a variety of strategic planning models and methodologies. For example, some states successfully involve the public in the planning process, which promotes a wide range of views and a richness of strategies. Other countries can apply decentralized models, focused on the peculiarities of different regions. The study also highlights the benefits of using innovative technologies that improve analysis, simplify planning, and provide a more accurate and predictable approach to strategic planning.Analysis of legal and institutional support for strategic planning in the regions indicates the importance of creating a clear legislative foundation. The study reveals that proper legal regulation is a key factor in achieving effective and sustainable regional development. Systematic and consistent legislation acts as a basis for ensuring stability and predictability in the process of strategic planning. The analysis demonstrates how a lack of coordination between different levels of government can hinder the successful implementation of development strategies. Also highlighted is the role of ensuring the compatibility of different legal and institutional frameworks, which can prevent conflicts and disagreements during the planning and implementation of strategies. Special regulations or legislative documents that regulate aspects of strategic regional development can establish clear procedures for planning, implementing and monitoring strategies. At the same time, they can define mechanisms for interaction with the public, business and other stakeholders, which ensures a greater degree of acceptance and support for the strategies.Identification of problems related to the implementation of innovative technologies and practices in strategic planning indicates the need for detailed analysis and development of appropriate solutions. The study specifies that the recognition of complex cases of implementation of innovative technologies and methods in strategic planning singles out specific challenges that can become obstacles on the way to successful implementation. Challenges may include technological limitations, insufficient training, financial difficulties, insufficient management support, staff disagreement, and lack of internal coordination. The results of the study indicate the importance of a detailed analysis of these issues and the development of balanced and effective strategies to overcome them.Analysis of the possibilities of increasing the effectiveness of information and analytical support of strategic planning decisions opens up a wide range of opportunities for further improvement of this process. The study highlights that one of the key requirements is to strengthen the processing and use of data. Modern information reality provides us with unlimited amounts of information that can be extremely useful for developing and implementing strategic plans. However, without proper processing and analysis, these data can remain unused sources of information. An important element is the improvement of data processing technologies and the application of algorithms for their systematization, analysis and interpretation.

Клименко О.С. Публічне управління сферою судово-медичних експертиз у системі охорони здоров’я в Україні. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 281 – Публічне управління та адміністрування. – Національний університет «Одеська політехніка», МОН України, Одеса, 2023.У дисертаційному дослідженні наведено розв’язання актуального наукового завдання – визначення теоретико-прикладних засад публічного управління сферою судово-медичних експертиз та запропонування пріоритетних напрямів розвитку цілісної і незалежної мережі судово-медичних закладів у системі охорони здоров’я в Україні.Актуальність вирішення наукового завдання дисертації зумовлена наявністю наукової проблеми, яка дотепер не знайшла системного висвітлення у вітчизняній та зарубіжній літературі, не стала об’єктом пильної уваги з боку центральних органів виконавчої влади, зокрема неурегульованим є питання підпорядкування і функціонування судово-медичних служб.Найбільш значущими результатами дисертаційного дослідження, що становлять наукову новизну, розкривають суть роботи та її практичне значення є наступне: - обґрунтування і систематизація теоретичних і прикладних засад публічного управління сферою судово-медичних експертиз у системі охорони здоров’я в Україні, запропоновано визначення поняття «публічне управління судово-медичною експертизою в системі охорони здоров'я», що визначає процес організації та забезпечення державою умов проведення судово-медичних експертиз спеціалізованими установами з метою забезпечення їх ефективності, надійності та якості здійснення, в системі охорони здоров'я.- розробка механізму публічного управління системою судово-медичних експертиз реалізацію якого пропонується здійснювати у визначених основних напрямах з метою формування цілісної і незалежної системи судово-медичної експертизи.У першому розділі – «Історико-теоретичні засади організації та проведення судово-медичної експертизи у системі охорони здоров’я в Україні» досліджено основні етапи становлення та розвитку судово-медичної експертизи як виду судової експертизи. Аналіз історії судово-медичної експертизи свідчить, що вона розвинулась в результаті накопичення даних з медичної практики й з криміналістики. Судова медицина в слідчій і судовій практиці застосовується переважно у вигляді судово-медичної експертизи, висновки якої слугують одним із джерел доказів.Визначено, що на кожному етапі становлення національної системи охорони здоров’я в Україні розвивалась судово-медична діяльності в Україні. Основними питаннями, які виносилася на розгляд у процесі реформування ставало недостатнє фінансування, нестача кваліфікованих спеціалістів та неналагоджена комунікація і взаємодія між судово-медичними експертами та правоохоронними органами. Проаналізовано організаційну форму судово-медичної діяльності в Україні, яка складається з державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України», Кримською республіканською установою «Бюро судово-медичної експертизи» (наразі не функціонує), бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я обласних виконавчих комітетів. Загалом, організація судово-медичної служби побудована за принципом інстанційності, що дає громадянам України у разі їх незгоди з висновками експертизи звертатися до вищої інституції. Громадяни мають право вільного вибору експерта та експертної установи, це положення закріплено в базовому законі, що діє в сфері охорони здоров'я.У другому розділі – «Сучасний стан та проблеми публічного управління сферою судово-медичних експертиз у системі охорони здоров'я в Україні» проаналізовано сучасний стан судово-медичної експертизи та виявлені недоліки її нормативно-правового забезпечення. Виявлено проблеми публічного управління сферою судово-медичних експертиз, основною з яких є невідповідність статусу бюро судово-медичної експертизи вимогам чинного законодавства. Подальший аналіз сучасного стану правового забезпечення діяльності судово-медичної служби та судово-медичних експертів виявив низку недоліків, зокрема щодо законодавчо визначеною та фактичною заробітною платою судово-медичних експертів, що обумовлено віднесенням бюро судово-медичної експертизи до комунальних установ; колізій між Законом України «Про судову експертизу», КПК та підзаконними нормативно-правовими актами, затвердженими наказом МОЗ, які стосуються збору матеріалів для проведення експертизи. У третьому розділі «Напрями вдосконалення публічного управління сферою судово-медичних експертиз як складової системи охорони здоров’я України» охарактеризовано форми міжнародного співробітництва в галузі судової експертизи, основою з яких є створення міжнародних судово-експертних мереж. Відзначено, що протягом останнього часу спостерігається активізація міжнародного співробітництва в галузі судової експертизи, зокрема обмін науково-практичним досвідом.^UKlymenko O.S. Public Management in the Field of Forensic Medical Expertise within the Healthcare System in Ukraine. – Qualification scientific work as a manuscript.Doctoral dissertation in Philosophy, specialization 281 – Public Administration and Administration. – National University "Odessa Polytechnic," Ministry of Education and Science of Ukraine, Odessa, 2023.The dissertation research provides solutions to a relevant scientific task – the determination of theoretical and applied principles of public administration in the field of forensic medical expertise, and the proposition of priority directions for the development of an integrated and independent network of forensic medical institutions within the healthcare system in Ukraine.The relevance of addressing the scientific task of the dissertation is determined by the existence of a scientific problem that has not yet received a comprehensive treatment in domestic and foreign literature, has not been the subject of close attention from central executive authorities, particularly the unresolved issues of subordination and functioning of forensic medical services.The most significant results of the dissertation research, which constitute scientific novelty and reveal the essence of the work and its practical significance, are as follows:- justification and systematization of theoretical and applied principles of public administration in the field of forensic medical expertise within the healthcare system in Ukraine, proposing the definition of the concept "public administration of forensic medical expertise in the healthcare system," which defines the process of organization and state provision of conditions for conducting forensic medical examinations by specialized institutions in order to ensure their effectiveness, reliability, and quality of implementation within the healthcare system;- development of a mechanism for public administration of the forensic medical expertise system, the implementation of which is proposed to be carried out through defined main directions aimed at forming an integrated and independent forensic medical expertise system.In the first chapter, titled "Historical and Theoretical Foundations of Organization and Conduct of Forensic Medical Examination in the Healthcare System of Ukraine," the main stages of formation and development of forensic medical examination as a type of forensic expertise are investigated. The analysis of the history of forensic medical examination indicates that it evolved through the accumulation of data from medical practice and criminology. Forensic medicine is primarily applied in investigative and judicial practices in the form of forensic medical examination, the conclusions of which serve as one of the sources of evidence.It is determined that at each stage of the establishment of the national healthcare system in Ukraine, forensic medical activity developed. The main issues raised during the reform process included insufficient funding, a shortage of qualified specialists, and inadequate communication and interaction between forensic medical experts and law enforcement agencies.The organizational form of forensic medical activity in Ukraine has been analyzed, which consists of the state specialized institution "Main Bureau of Forensic Medical Examination of the Ministry of Health of Ukraine," the Crimean Republican institution "Bureau of Forensic Medical Examination" (currently not functional), and the bureaus of forensic medical examination under the health departments of regional executive committees. Overall, the organization of forensic medical service is built on the principle of hierarchy, allowing Ukrainian citizens, if they disagree with the examination findings, to appeal to a higher institution. Citizens have the right to freely choose an expert and an expert institution, a provision enshrined in the basic law governing the healthcare sector.In the second chapter, titled "Current State and Issues of Public Administration in the Field of Forensic Medical Examinations within the Healthcare System of Ukraine," the current state of forensic medical examination is analyzed, and deficiencies in its regulatory and legal framework are identified. Problems related to public administration in the field of forensic medical examinations are identified, with a primary concern being the inconsistency of the status of forensic medical examination bureaus with the requirements of the current legislation. Further analysis of the current legal framework for the activities of the forensic medical service and forensic medical experts revealed a range of shortcomings, including those related to the legally defined and actual remuneration of forensic medical experts, stemming from the categorization of forensic medical examination bureaus as communal institutions.

Дисертацію присвячено вивченню вербалізації концепту СУМНІВ в сучасному англомовному художньому дискурсі з позицій комплексного підходу, що дав змогу дослідити поняттєву, образну та ціннісну складові концепту СУМНІВ, розглянувши його концептуальні та категоріальні властивості, фреймову будову, образи-схеми та реалізацію концепту в дискурсі. Концепт СУМНІВ досліджено у сучасному англомовному художньому дискурсі з когнітивно-комунікативних позицій дослідження; розкрито інтенсіонал та імплікаціонал значення ядерних номінантів концепту СУМНІВ та визначено низку номінантів цього концепту; створено фреймову структуру концепту СУМНІВ та виокремлено діапазон концептуальних метафор для нього; проаналізовано епістемічні слова, як лексичні одиниці для вираження концепту СУМНІВ та здійснено їх поділ на епістемічні слова високої сили модальності (ЕСВСМ), епістемічні слова середньої сили модальності (ЕСССМ) та епістемічні слова низької сили модальності (ЕСНСМ); проаналізовано мовленнєві акти для вираження концепту СУМНІВ; здійснено типологію комунікативних ситуацій сумніву; схарактеризовано комунікативні стратегії й тактики актуалізації досліджуваного концепту в сучасному англомовному художньому дискурсі в комунікативних ситуаціях сумніву.У першому розділі «Теоретичні засади дослідження концепту СУМНІВ» визначено місце лінгвоконцепту в когнітивній лінгвістиці. СУМНІВ визначається, як емоційний концепт, складне структурно-смислове, ментальне, вербалізоване утворення, яке включає в себе поняття, образ та цінність, функціонально заміщає людині в процесі рефлексії та комунікації предмети світу, та є культурно зумовленим для певного історичного етапу розвитку суспільства. У другому розділі «Методи та етапи дослідження» представлено основні підходи до вивчення концепту СУМНІВ. У дисертаційному дослідженні використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, що включають дефініційний й компонентний аналіз, концептуальний аналіз в інтерпретації Й. А. Стерніна і З. Д. Попової, прагматичний аналіз для опису вживання слів та словосполучень з метою досягнення прагматичного ефекту, дискурсивний аналіз для встановлення соціального контексту комунікативної ситуації сумніву, метод скалярної градації для розміщення епістемічних слів на шкалі впевненості, процедуру кількісних підрахунків, статистичну формулу ваги компонента значення. У роботі розглянуто поняття шкали впевненості, яка допомагає скаляризувати епістемічні слова різної сили модальності та виокремити ті з них, що є вербалізаторами концепту СУМНІВ. У третьому розділі «Лінгвокогнітивні ознаки концепту СУМНІВ у сучасному англомовному художньому дискурсі» досліджено поняттєвий та образний компоненти концепту СУМНІВ. Було розглянуто 118 епістемічних слів з їх заперечними формами для визначення їх семного складу та для того, щоб групувати їх на епістемічні слова високої, середньої та слабкої сили модальності. Образно-ціннісний аспект концепту представлено 53 концептуальними метафорами, серед яких орієнтаційні, онтологічні, структурні та художні, що утворюються шляхом розширення, нарощування чи поєднання конвенційних метафор. Концептуалізація СУМНІВУ через когнітивну метонімію складає 20 різновидів. Розділ 4 «Реалізація концепту СУМНІВ в англомовному художньому дискурсі» фокусується на ціннісно-прагматичному аспекті концепту СУМНІВ для англійської лінгвокультури. Концепт СУМНІВ реалізується через констативи (55%), квестиви (24%), експресиви (11%), комісиви (6%), директиви (4%). Аналіз тем 400 фрагментів художнього дискурсу із 36 творів виявив 10 тем для комунікативної ситуації сумніву. Концепт СУМНІВ стосується фактичної невпевненості, що виступає глобальною стратегією у стратегічному мовленні. Локальними стратегіями виступають стратегії кооперації (57%) та конфронтації (43%). Перший вид стратегій поділяється на мовні стратегії забезпечення стабільно-гармонійного спілкування (8%) (тактики пошуку згоди, виправдання), презентації інформації (29%) (тактики констатації, припущення, прогнозування) та формування емоційного настрою (20%) (тактики створення напруги, індукції емпатії, емоційної самоекспресії). Другий вид стратегій проявляється у мовних стратегіях дискредитації (19%) (тактики докору, критики, недовіри, самодискредитації), порушення стабільно-гармонійного спілкування (18%) (тактики незгоди, насмішки, ухилення, зміни теми) та маніпулювання (5%) (тактики психологічного тиску та нав’язування суб’єктивної думки).^UThe dissertation is dedicated to the study of the verbalization of the DOUBT concept in modern English-language artistic discourse from the standpoint of a comprehensive approach, which made it possible to explore the conceptual, figurative and value components of the DOUBT concept, considering its conceptual and categorical properties, frame structure, image-schemes, and the implementation of the concept in discourse.The DOUBT concept is investigated in the modern English-language artistic discourse from the cognitive and communicative positions of research; the intentional and implicational meanings of the nuclear nominees of the DOUBT concept are revealed and a number of nominees of this concept are defined; the frame structure of the DOUBT concept was created and the range of conceptual metaphors for it was identified; analyzed epistemic words as lexical units for expressing the DOUBT concept and divided them into epistemic words of high modality strength (EWHMS), epistemic words of medium modality strength (EWMMS) and epistemic words of low modality strength (EWLMS); speech acts for expressing the DOUBT concept were analyzed; a typology of communicative situations of doubt was carried out; communicative strategies and tactics of actualization of the researched concept in modern English-language artistic discourse in communicative situations of doubt are characterized.In the first chapter "Theoretical foundations of the DOUBT concept research" the place of the language concept in cognitive linguistics is determined. DOUBT is defined as an emotional concept, a complex structural-semantic, mental, verbalized formation, which includes a concept, an image and a value, functionally replaces objects of the world for a person in the process of reflection and communication, and is culturally determined for a certain historical stage of the development of society. The second chapter "Methods and stages of research" presents the main approaches to the study of the DOUBT concept. The dissertation study uses general scientific and special research methods, including definitional and component analysis, conceptual analysis in the interpretation of Y. A. Sternin and Z. D. Popova, pragmatic analysis to describe the use of words and phrases to achieve a pragmatic effect, discursive analysis for establishing the social context of the communicative situation of doubt, the scalar gradation method for placing epistemic words on the confidence scale, the procedure for quantitative calculations, the statistical formula for the weight of the meaning component. The paper examines the concept of a confidence scale, which helps to scalarize epistemic words of different strength of modality and to single out those of them that are verbalizers of the DOUBT concept. In the third chapter "Linguocognitive features of the DOUBT concept in modern English-language artistic discourse" the conceptual and figurative components of the DOUBT concept are investigated. 118 epistemic words with their negative forms were examined to determine their seed composition and to group them into epistemic words of high, medium, and weak modality strength. The image-value aspect of the concept is represented by 53 conceptual metaphors, including orientational, ontological, structural, and artistic metaphors, which are formed by expanding, building up, or combining conventional metaphors. Conceptualization of DOUBT through cognitive metonymy consists of 20 varieties. Chapter 4 "Implementation of the DOUBT concept in English-language artistic discourse" focuses on the value-pragmatic aspect of the DOUBT concept for English linguistic culture. The DOUBT concept is realized through constatives (55%), questives (24%), expressives (11%), commissives (6%), directives (4%). Theme analysis of 400 fragments of artistic discourse from 36 works revealed 10 themes for the communicative situation of doubt. The DOUBT concept refers to actual uncertainty, which acts as a global strategy in strategic communication. The local strategies are the strategies of cooperation (57%) and confrontation (43%). The first type of strategies is divided into language strategies for ensuring stable and harmonious communication (8%) (tactics of seeking agreement, justification), presentation of information (29%) (tactics of ascertaining, supposing, forecasting) and forming an emotional mood (20%) (tactics of creating tension , induction of empathy, emotional self-expression). The second type of strategies is manifested in language strategies of discrediting (19%) (tactics of reproach, criticism, distrust, self-discrediting), disruption of stable and harmonious communication (18%) (tactics of disagreement, ridicule, evasion, changing the topic) and manipulation (5%) ( tactics of psychological pressure and imposition of subjective opinion).