Синтезовано алкілзаміщені трифеніл- і дифенілнафтиламіни. Вони мають більш низькі температури плавлення, кращу розчинність у неполярних розчинниках і меншу здатність до кристалізації, ніж незаміщені триариламіни. Використання їх у фотопровідникових шарах дозволило суттєво підвищити світлочутливість електрофотографічних матеріалів.

Процеси впорядкування та розпаду є загальними рисами сплавів з використанням міді з ефектом пам'яті форми. Практично всі сплави, які мають ефект пам'яті форми, містять неоднорідності різної фізичної природи (вакансії, антифазні межі, виділення, модуляції хімічного складу тощо), які змінюють структуру і властивості. Наведено експериментальні дані впливу Nb на властивості сплавів з ефектом пам'яті форми системи Cu - Al - Nb. Одержано штучно введені неоднорідності у вигляді дрібних частинок або частково розчинених (в Cu-матриці) металів з високою точкою плавлення. Методами рентгеноструктурного аналізу, електронної мікроскопії та резистометричними вимірюваннями вивчено вплив зміни структури внаслідок ізотермічних відпалів у широкому температурному інтервалі на характеристики мартенситного перетворювання в цих сплавах.

В зразках ніобію та танталу, загартованих при температурах, близьких до температури плавлення, виявлено нові максимуми внутрішнього тертя, пов'язані зі створенням комплексів вакансія - атом кисню. На базі аналізу змін нових піків та кисневих максимумів Снука показано, що існує два типи кластерів вакансія - атом кисню: в одному з них атом кисню знаходиться в октаедричній міжвузловині поряд з вакансією, в другому - всередині вакансії. Відпал загартованих зразків призводить в міру підвищення температури до створення спочатку першого типу кластерів, а потім - другого. При більш високих температурах відбувається розпад кластерів та анігіляція вакансій.

Показано, що метод зонної плавки порошкових матеріалів із розчинником домішок, що рухається, дає змогу виготовляти кристали з надтвердих тугоплавких сполук завдовки до 180 - 200 мм і діаметром 3,5 - 8 мм. Визначено умови протікання процесу, за яких об'єм кристала дорівнює об'єму розплаву, що дає змогу аналітично розраховувати діаметр кристала грунтуючись на фізичних і технологічних властивостях вихідного порошкового матеріалу та кінетичних параметрів зонної плавки. Експериментально встановлено межі, в яких розмір кристала може бути розраховано за запропонованою залежністю, що дає змогу, змінюючи швидкість пересування фронту кристалізації відносно фронту плавлення, регулювати діаметр кристала з точністю до 0,1 мм.

Експериментально встановлено вплив умов проведення безтигельної зонної плавки пористих заготовок на характер розподілу домішок у вихідній заготовці та кристалі, пористість фронту плавлення, стабільність розмірів та форми зони розплаву, структурну та хімічну досконалість кристалів. Показано, що формування пористого фронту плавлення та сегрегація домішок в окремі скупчення в порах і по границях зерен вихідної заготовки відбувається в процесі спікання заготовки у полі температурного градієнта в умовах безперервного нагріву перед зоною розплаву.

Для одержання максимальної протяжності монотектичної лінії в сплавах на базі системи Cu- Cr, доцільно вводити в них треті елементи - "емульгатори", атоми яких мають максимальну енергію змішування з атомами міді та мінімальну - з атомами хрому. Застосування вуглецю як "емульгатора" забезпечує формування дисперсних включень, що зміцнюють мідь ще в рідкому стані. Це дає можливість отримати сплави, які зберігають високі механічні та теплоелектрофізичні властивості за температур, що наближаються до температури плавлення.

Методом радіоактивних ізотопів досліджено кінетику накопичення інертного газу та закономірності міграції атомів інертних газів у плазмі жевріючого розряду. Показано, що процес накопичення газу в твердому розчині приповерхневого шару металу визначається швидкостями дифузії вглиб матеріалу та розпиленням опроміненої поверхні. Встановлено вплив параметрів розряду (енергії іонів, тривалості іонного бомбардування) та характеристик металів (типу кристалічних грат, енергії дефектів пакування, наявності домішок, температури плавлення) на процеси проникнення атомів і утворення фаз. Виявлено нерівномірний розподіл криптону на опроміненій поверхні та встановлено, що рухливість атомів є різною в об'ємі металу та приповерхневих шарах, де ефективний коефіцієнт дифузії слабко залежить від енергії іонів і зменшується зі зростанням тривалості обробки. Проаналізовано причини, якими може бути зумовлене прискорене проникнення на значну глибину атомів інертних газів.

Наведено результати досліджень та аналіз умов виявлення надпластичності ряду матричних сплавів на основі алюмінію. Встановлено, що надпластичність реалізується в цих сплавах за температур, досить близьких до температур плавлення. Обговорюються можливі причини її виявлення та особливості структурного стану меж зерен за цих умов.

Описано електричні, теплові та механічні властивості чистих металів на основі класичного підходу, з використанням найпростіших уявних моделей апаратом елементарної математики. Отримано формулу для обчислення питомого опору металу як функцію абсолютної температури. Обчислено теплоємність твердого тіла як суму теплоємності іонного остова і колективізованих електронів. Уточнено формулу закону Відемана - Франца. Знайдено модуль пружності елементів періодичної системи Д.І.Менделєєва відносно температури плавлення.

Наведено результати досліджень по контрольованій зміні хімічного складу поверхневого шару зливків нікелевих жароміцних сплавів при його оплавленні по технології плазмово-дугового рафінуючого переплаву. Показано, що розбавлення жароміцних сплавів нікелем призводить до збільшення тріщиностійкості зливків при локальному плавленні.

Для простих рідин запропонована модель хвиль статичних зміщень атомів з амплітудами, обернено пропорційними хвильовим числам. Динамічні зміщення атомів описані в рамках дебаївської моделі. Припущення про незалежність двох видів зміщень атомів добре пояснює з кількісної сторони власну ширину піків експериментальних радіальних функцій розподілу рідких олова, свинцю, талію, вісмуту як поблизу точки плавлення, так і при перегріві на 100-200 К. Встановлено, що експериментальні значення середньоквадратичних зміщень атомів у переохолоджених галії і олові відповідають високотемпературним станам цих речовин.

Випробувано технологічну схему переробки залізомарганцевих конкрецій, що передбачає вуглецевовідновлювальне плавлення в руднотермічній печі з одержанням малофосфористого марганцевого шлаку та багатокомпонентного побіжного сплаву і конвертування останнього з метою максимальної утилізації марганцю та підвищення сумарної концентрації нікелю, кобальту та міді в сплаві. Витяг даних елементів у процесі переробки складає 88,7; 84,5 та 81,9 % відповідно.

Доведено, що на першому етапі планетоутворення речовина планет, викинута з Сонця, була іонізована. Внаслідок цього утворились ядра планет, речовині яких було передано обертовий момент від Сонця. Встановлено, що після нейтралізації речовини планет залежність від електромагнітних сил майже зникає, а під дією гравітації вони збільшують обертову швидкість навколо своєї осі. Зовнішню оболонку (мантію) гальмують приливні сили і на межі між нею та ядром утворюється лава (рідко ядра), яка згодом видавлюється на поверхню і стікає з хребтів.Доведено, що за рахунок тертя на нижній межі (М) підтримується температура, достатня для часткового плавлення порід, і через це на межі (М) температура досягає максимуму для верхніх 600 - 700 км. Водночас, у верхній мантії за рахунок тепла, що надходить в основному від межі (М), утворюються астенолінзи. Визначено,що єдиною геотектонічною концепцією (теорією) є М-тектоніка, детальне вивчення і застосування якої на практиці дасть можливість отримати дешеві сировинні ресурси.

На прикладі міді, срібла й золота деталізовано умови придатності рівняння Шредера - Ле Шательє для обчислювання ентальпії плавлення металів. Визначено довірчі інтервали ентальпії плавлення міді та срібла.

Досліджено процес окиснення металевого цирконію нітратом натрію за температур, що передують займанню цирконію. Встановлено, що окиснення цирконію починається після плавлення нітрату натрію і здійснюється киснем, що утворюється. Процес не лімітується кінетикою розкладу нітрату натрію, а визначається реакційною поверхнею цирконію. Запропоновано математичну модель процесу окиснення цирконію, що включає рівняння твердофазної кінетики й теплового балансу. Визначено кінетичні параметри процесу взаємодії.

Наведено математичну модель та методику оцінки теплофізичних параметрів процесу термоконтактного плавлення для сталого режиму. Описано установку "Термобат-4.5" для одержання розплаву пластичних матеріалів з низькою теплопровідністю. Зроблено зіставлення експериментальних даних з теоретичним розрахунком. Сформульовано рекомендації з ефективного використання установки "Термобат-4.5".

Експериментально встановлено взаємозв'язок між технологічними параметрами зонної плавки та процесом формування структури пористої заготовки з розчинником домішок, що рухається за умов великого температурного градієнта і безперервного нагрівання. Сформульовано основні вимоги до розчинника домішок. Показано, що розчинник домішок, введений у вихідний порошок, у процесі зонної плавки пересувається в полi температурного градієнта по порах підпеченого каркасу із частинок порошку тугоплавкого матеріалу, активує процеси ущільнення і перекристалізації вихідної заготовки на рівні окремо взятих частинок і за малих швидкостей руху фронту плавлення не потрапляє в зону розплаву. Це дозволяє поєднати операції одержання компактної заготовки і зонної плавки.

Наведено результати досліджень очищення стрижнів силіцію методом безтигельної зонної плавки. Доведено можливість установлення необхідних режимів плавлення для отримання заданого значення питомого електричного опору кристалів кремнію. Виконано розрахунки, що дозволили визначити вимоги до вихідного матеріалу та прогнозувати характеристики кристалів силіцію після очищення.

Наведено загальні властивості полімерів, основні методи їх переробки та конструктивні схеми екструдерів. Подано загальну математичну модель процесів переробки, на основі якої розроблені математичні моделі, алгоритми і програми розрахунку процесів подачі, плавлення та гомогенізації в робочих органах екструдерів. Містяться алгоритми і програми розрахунку черв'ячних, черв'ячно-дискових та дискових екструдерів, а також формуючих головок. Описані загальні принципи розрахунку процесів термообробки виробів із полімерів, а їх застосування показано на прикладі розрахунку процесів калібрування та охолодження полімерних труб. Розглянуто загальні принципи розрахунку екструзійних ліній.

Досліджено вплив величини потенціалу дефектів на температуру плавлення вихрової гратки у шаровому ВТНП. Показано, що збільшення потенціалу дефектів призводить до зсуву точки фазового переходу до критичної температури, що розширює область існування проміжної фази "обертова гратка".