Розглянуто систематику покритонасінних рослин із використанням сучасних даних з філогенії зазначеної групи, зокрема із геносистематики. Наведено альтернативні варіанти сучасних систем у розумінні O. K. Тимоніна, Д. Д. Соколова, О. Б. Шипунова (2009) та С. Л. Мосякіна (2013). Подано інформацію окремо про кожний порядок підкласів магноліїди, ранункуліди, розиди, астериди та ліліїди. Приділено увагу особливостям будови квітки, суцвіття, плоду в представників родини пасльонові, шорстколисті, ранникові, ясноткові та ін. Охарактеризовано вегетативні органи родини смикавцеві, або осокові, та тонконогові, або злакові.

Для вивчення анатомічної будови проведено мікроскопічний аналіз листків дев'яти видів родини пасльонові: помідора їстівного, синього пасльону, стручкового перцю однорічного, картоплі, пасльону чорного, фізалісу звичайного, беладонни звичайної, дурману звичайного, блекоти чорної. Визначено загальні та відмінні діагностичні ознаки будови листкової пластинки і черешка.

Для изучения анатомического строения проведен микроскопический анализ листьев девяти видов семейства пасленовые: помидора съедобного, синего паслена, стручкового перца однолетнего, картофеля, паслена черного, физалиса обыкновенного, беладонны обыкновенной, дурмана обыкновенного, белены черной. Определены общие и отличительные диагностические признаки строения листовой пластинки и черешка.

Вперше проведено дослідження щодо перспективних фітосубстанцій з протисудомною дією з рослинної сировини родини Пасльонові. Стандартизовано листя дурману звичайного відповідно до вимог Європейської Фармакопеї. Визначено валідаційні характеристики методики визначення тропанових алкалоїдів методом екстракційної фотометрії, доведено можливість використання цієї методики для визначення глікоалкалоїдів у лікарській рослинній сировині (ЛРС). Визначено вміст тропанових акалоїдів, глікоалкалоїдів, флавоноїдів, дубильних речовин, поліфенолів та амінокислот у рослинах родини Пасльонові та їх екстрактах. Вперше виявлено протисудомну активність водних, водно-спиртових та спиртових екстрактів з надземних частин ЛРС родини Пасльонові. Вперше виявлено, що екстракти трави перцю однорічного виявляють значну протисудомну активність на коразоловій моделі судом. Вперше встановлено кореляцію показників протисудомної активності від вмісту флавоноїдів у екстрактах.

Виділено структуру 51-ї природної сполуки, з яких - 3 нові природні сполуки та 18 сполук вперше виділені з рослинної сировини. Проведено хемосистематичне дослідження видів роду бадан. Розроблено нові способи одержання стандартів: капсаїцину, лютеоліну й екдизону. Створено проекти національних монографій для сировини меліси та розмарину, сухого екстракту м'яти перцевої, плодів та настойки перцю стручкового. Проведено дослідження технології одержання екстрактів з м'яти перцевої, меліси та бадану. Встановлено противірусну та протиракову активність екстрактів листків бадану.

На підставі проведеного аналізу інформаційних джерел охарактеризовано актуальність здійснення фітохімічних і фармакологічних досліджень рослин родини Пасльонові провідними лабораторіями світу. Проаналізовано літературні джерела відносно існуючої в них інформації про перспективи застосування представників родини Пасльонові. Екстракти листя та насіння дурману звичайного підвищують рухливу активність, скорочують тривалість барбітурового сну, що надає змогу запропонувати цю рослину як природний антидепресант. Ацетоновий екстракт дурману виявив активність проти холерного вібріона. Вченими виявлено імуностимулювальну дію екстрактів пасльону чорного. Екстракти насіння пасльону чорного виявили протигрибкову активність проти Penicillium notatum, Aspergillus niger, Fuserium oxisporium and Trichoderma viridae. Встановлено перспективність впровадження пасльону чорного як природного антиоксиданту. Екстракти листя та коренів вітанії виявили антибактеріальну та протигрибкову активність. Для екстрактів вітанії та блекоти також виявився притаманний протисудомний ефект. Висновки: представники родини Пасльонові є перспективними видами для їх подальшого фітохімічного та фармакологічного вивчення, а також для створення ефективних лікарських засобів.

Охарактеризовано актуальність пошуку рослинних джерел, що містить поліфенольні сполуки. Мета роботи - визначення вмісту поліфенольних сполук у видах родини Пасльонові. Для дослідження використано траву дурману звичайного, блекоти чорної, беладони лікарської, картоплі, помідора їстівного, баклажану синього, перцю однорічного, фізалісу звичайного, зібрані у відповідні періоди. Визначення проводено за методом абсорбційної спектрофотометрії на аналітичній ділянці спектра 400 - 900 нм. Як стандартну речовину використано пірогалол. Найвищим вмістом поліфенольних сполук характеризується трава помідора їстівного (1,0 %), трава перцю однорічного (0,98 %) та фізалісу звичайного (0,89 %). Найменший вміст поліфенолів - у траві дурману звичайного (0,51 %) та у траві беладони лікарської (0,57 %). Висновки: деякі представники родини Пасльонові у майбутньому можуть бути використані як потенційні джерела для одержання даної групи біологічно активних сполук.

Наведено результати експериментального дослідження, присвяченого вивченню вмісту флавоноїдів у надземних частинах харчових, офіцинальних та декоративних рослин родини пасльонові. Визначено, що найвищим вмістом флавоноїдів у перерахунку на рутин характеризуються листя дерези звичайної (1,71 %), трава перцю однорічного (1,68 %) та трава фізаліса звичайного (1,36 %). Трава петунії гібридної, картоплі та листя тютюну звичайного характеризуються найнижчим вмістом флавоноїдів серед досліджуваних видів сировини.

Приведены результаты экспериментального исследования, посвященного изучению содержания флавоноидов в надземных частях пищевых, официнальных и декоративных растений семейства пасленовые. Определено, что самым высоким содержанием флавоноидов в пересчете на рутин характеризуются листья дерезы обыкновенной (1,71 %), трава перца однолетнего (1,68 %) и трава физалиса обыкновенного (1,36 %). Трава петуньи гибридной, картофеля и листьев табака обыкновенного характеризуются низким содержанием флавоноидов среди исследуемых видов сырья.

Обгрунтовано актуальність визначення вмісту амінокислот у рослинах родини Solanaceae. Мета роботи - визначення вмісту амінокислот, що мають найбільш значний вплив на ЦНС, у надземних частинах видів родини пасльонових. Для дослідження використовували траву дурману звичайного, беладони звичайної, блекоти чорної, картоплі, помідору їстівного, перцю однорічного, баклажану синього та фізалісу звичайного. Ідентифікацію амінокислот проводили за методом паперової хроматографії у системі розчинників БОВ (4: 1: 2) з подальшим застосуванням розчину нінгідрину як проявника. Було ідентифіковано: ГАМК - у траві перцю однорічного та блекоти чорної; гліцин - в усіх зразках досліджуваних рослин; глютамінова кислота - в усіх зразках сировини, крім трави баклажану синього та беладони звичайної; тирозин - у траві перцю однорічного, фізалісу звичайного та блекоти чорної; фенілаланін - у траві перцю однорічного, блекоти чорної, фізалісу звичайного та баклажану синього. Висновки: одержані дані експериментального дослідження надають змогу визначити перспективні види рослинної сировини родини пасльонові, що можуть застосовуватись у майбутньому як джерела амінокислот.

Індекс рубрикатора НБУВ: П24-3

Рубрики:

Овочівництво

Шифр НБУВ: РА442613 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представники видового комплексу Ralstonia solanacearum (RSSC) є збудниками судинного в'янення більше ніж 450 видів сільськогосподарських культур, включаючи пасльонові рослини, такі як картопля, помідори, болгарський перець, баклажани тощо. Ці фітопатогени спричиняють серйозні втрати врожаю переважно пасльонових культур, які вирощують у регіонах світу з тропічним, субтропічним і помірним кліматом. Втрати врожаю коливаються від 80 до 100 % для картоплі, до 91 % для помідорів, 10 - 30 % для тютюну, 33 - 90 % для бананів, знижуючи продуктивність і врожайність зазначених культур. ПЛР є специфічним, чутливимта економічно ефективним методом для виявлення та ідентифікації представників RSSC. Мета дослідження полягала у порівнянні специфічності стандартно використовуваної суміші праймерів для виявлення представників RSSC за методом ПЛР з парами новостворених видоспецифічних праймерів для зручності використання в діагностичній лабораторії. Консервативні геномні ділянки послідовностей 16S рРНК R. solanacearum, R. pseudosolanacearum і R. syzygii було відібрано для створення праймерів. Видоспецифічність новостворених праймерів перевіряли за допомогою ПЛР з використанням ДНК двох цільових і 12 нецільових штамів бактерій. Три пари новостворених праймерів Rs-28(F)/Rs-193(R), Rs-28(F)/OLI-160(R), Rs28(F)/OLI248(R) продукували специфічні фрагменти для штамів бактерій Ralstonia solanacearum: 166 пн, 132 пн і 220 пн. Жодних продуктів ПЛР не було одержано під час ампліфікації з негативним контролем або нецільовими матрицями ДНК з інших видів бактерій. Висновок: створені праймери можуть бути використані для розроблення ПЛР тест-системи для якісного та кількісного виявлення представників RSSC.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.6-31 + П241.7-31

Рубрики:

Пасльонові овочеві

Гарбузові (баштанні)

Шифр НБУВ: ВА867205 Пошук видання у каталогах НБУВ