Проаналізовано хорові твори М.Кармінського - значний внесок у розвиток хорового мистецтва України. Жанри, пов'язані з літературним текстом, складають ядро спадщини композитора. Перші кроки роботи М.Кармінського в синтетичних жанрах починаються зі співробітництва з Харківським театром юного глядача, який став своєрідною лабораторією творчих пошуків, вплинув на його формування як театрального композитора. Домінантою творчості М.Кармінського є пісня. Жанр пісні приваблював композитора своїми виразними можливостями синтезу музики та слова. Логічним був перехід від музики драматичних спектаклів до музики у кінематографі, де реальність, зримість образів художніх фільмів відточувала індивідуальність композитора.

Висвітлено історію, мову, звичаї, вірування, традиційний побут, етнічні та естетичні погляди українського народу. Встановлено, що проникнення народної культури в "Енеїду" відбувалося завдяки використанню видів (жанрів) народного мистецтва. Основну увагу приділено фрагментам фольклорної культури та мистецтва, зокрема, народним пісням. Доведено, що звернення до оперного жанру забезпечило злиття ліричного над-сюжету з давньою історією та міфом, що у підсумку призвело до неповторного синтезу античного з національним.

Розглядаються теоретичні питання слов'янського літературознавства: модернізм як художній метод; розвиток художньої біографії від давнини до сьогодення; авторський варіант фольклорного тексту та ін. Аналізуються основні аспекти, які притаманні літературі слов'янських народів: наступність традицій у дослідженні болгарської літератури; жанрові новації сучасної документальної прози; функціональність образів руху в українській та польській модерністській поезії; стійкі мотиви в російській, українській і польській історичній романістиці другої половини ХІХ ст. Висвітлюються питання слов'янської фольклористики: архаїчні уявлення про зустрічі з тваринами; міфологічний образ тура; символіка "яблука" в серболужицьких народних піснях та ін. Розглядаються актуальні проблеми історії та культури слов'янських народів.

Розглядаються дидактичні можливості позакласної роботи у навчанні школярів хімії, фізичні закономірності і задачі в курсі радіоелектроніки, проблеми підготовки старшокласників до фізико-математичних олімпіад, а також критерії та психолого-педагогічні умови діалогової взаємодії вчителя та учнів початкової школи. Запропоновано нові напрями загальнотехнічної освіти і використання поезії як неспецифічного джерела географічних знань. Висвітлюються питання про термінологію в системі моносемантики сучасної української мови, проблема творчих взаємин О.Кониського та П.Куліша, структура та функції метафори в поетичній творчості М.Гумільова, а також основні мотиви збірки поезій Олександра Де "Пісня серця" тощо.

Досліджено взаємозв'язок соціального та біологічного у теорії девіантної поведінки особистості, вплив телебачення на агресивну поведінку у дітей та молоді, а також роль фізичного виховання у формуванні належного психофізіологічного стану професійного керівника-лідера. Значну увагу приділено тенденціям постмодернізму в сучасній українській камерній музиці, концептуальним засадам мистецької освіти в Україні на прикладі організації театральної освіти в Україні у 90-ті роки ХХ ст., альтовій сонаті Д.Шостаковича, єврейським народним пісням релігійно-національного змісту тощо.

Розглянуто християнські традиції у творчості Т.С.Еліота, біблійні мотиви у ранній прозі Ф.Дюрренматта, а також поетичне новаторство Е.Паунда. Висвітлено основні тенденції термінологічного словотвору в юридичних системах французької та української мов. Проаналізовано причини та умови появи навмисних смислових пропусків у тексті. Окремі статті присвячено когнітивним процесам у сучасному словотворенні, фразеологічним одиницям літературного походження у сучасній німецькій мові, комунікативним етапам формування зовнішньоекономічного контракту, інтонаційним засобам вираження суб'єктивної модальності в американських ліричних піснях. Всебічно досліджено вплив творчої індивідуальності автора на диференціацію функціональних стилів англійської мови на фонологічному рівні.

Одна з найменш досліджених сторінок історії українського театру - творча діяльність режисера І.А.Маковського. Проаналізовано виставу "Лісова пісня" (1940 р.), яка стала подією культурного життя Харкова того часу.

Висвітлено актуальні проблеми мовної семантики. Досліджено семантичні взаємозв'язки багатозначних лексем (мова, слово, думка, дума, пісня) на прикладі мови Т.Шевченка, І.Франка та Л.Українки. Розкрито специфіку індивідуального та загальномовного у реалізації комплексного поняття "мова - слово" у поетичній мові XIX - початку XX ст.

Досліджено процес історичного розвитку і взаємовпливу джазу і синкретичних жанрів популярної естрадної музики (рок, блюз, кантрі, диско, шансон, авторська пісня). Проаналізовано їх витоки, музичну специфіку, соціальні функції, а також охарактеризовано основні напрями, жанри та стилі. Значну увагу приділено творчості сучасних вітчизняних композиторів, поетів-піснярів, аранжувальників у жанрі поп-музики: Є.Рибчинського, Д.Гершензона, І.Поклада, Г.Татарченка, Ю.Рибчинського та ін.

Розглядається життя і творчість кобзаря з Ромен Євгена Адамцевича. Містяться замовчувані за радянських часів факти, які істотно доповнюють образ народного співця, висвітлюють питання його значення у формуванні національної самосвідомості нашого сучасника. Повідомляється, що характерною особливістю виконавської манери Євгена Адамцевича є те, що у ній практично неможливо виділити виконуване і виконавця: кобзар зливається з піснями повністю і до кінця, виражаючи себе в них і їх у собі. Представлені спогади, листи, наукові розвідки.

Висвітлено актуальні проблеми літературознавства, сучасної фольклористики, документалістики. Розглянуто питання інтерпретації біблійних мотивів та образів у творчості відомого сучасного українського прозаїка А.Дімарова, проблему художньої інтерпретації класики в сучасній світовій драматургії. Проаналізовано жанрову специфіку лірики українського поета, прозаїка, публіциста М.Малахути. Наведено результати дослідження вираження народних ідеалів природної та моральної краси людини в ліричних родинно-побутових піснях. Описано особливості та функції художнього часопростору мемуарних і біографічних творів.

Освещены актуальные проблемы литературоведения, современной фольклористики, документалистики. Рассмотрены вопросы интерпретации библейских мотивов и образов в творчестве известного современного украинского прозаика А.Димарова, проблема художественной интерпретации классики в современной мировой драматургии. Проанализирована жанровая специфика лирики украинского поэта, прозаика, публициста Н.Малахуты. Приведены результаты исследования отражения народных идеалов естественной и моральной красоты человека в лирических семейно-бытовых песнях. Изучены особенности и функции художественного времяпространства мемуарных и биографических произведений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання духовності та родинної культури у народному побуті Поділля. Висвітлено динаміку образної системи народної прози Поділля, образ брацлавського полковника Данила Нечая в українських народних піснях, міфологічні образи в казках. Описано особливості народної православної архітектури Поділля XVII - XVIII ст. у контексті художнього розвитку європейської культури. Проаналізовано специфіку родинно-виховного досвіду елітарних родин Східного Поділля, роль етнопедагогічного досвіду в адаптації дитини до соціуму, формування національної свідомості, патріотизму в учнів початкових класів, розвиток етносоціальної культури молоді.

Рассмотрены вопросы духовности и семейной культуры в народном быте Подолья. Освещены динамика образной системы народной прозы Подолья, образ брацлавского полковника Даниила Нечая в украинских народных песнях, мифологические образы в сказках. Описаны особенности народной православной архитектуры Подолья XVII - XVIII ст. в контексте художественного развития европейской культуры. Проанализированы специфика семейно-воспитательного опыта элитарных семей Восточного Подолья, роль этнопедагогического опыта в адаптации ребенка к социуму, формирование национального сознания, патриотизма у учеников начальных классов, развитие этносоциальной культуры молодежи.

Розглянуто основні підходи щодо вивчення колискових пісень (дескриптивний, компаративний, експланаторний) та базові типи їх аналізу (народнопоетичний, етномузикознавчий, семіологічний, структурно-тезаурусний, мотивний, комунікативний, акціональний, функціональний, культурно-етнографічний). Зазначено, що колискова пісня як жанр народної родинної лірики для дітей генетично пов'язана з замовляннями та відзначена специфічною домінантою ритмомелодичного начала у порівнянні зі значенням тексту, що пояснюється квазікомунікативністю мовленнєвих структур у складі творів жанру.

Рассмотрены основные подходы к изучению колыбельных песен (дескриптивный, компаративный, экспланаторный) и базовые типи их анализа (народнопоэтический, этномузыковедческий, семиологический, структурно-тезаурусный, мотивный, коммуникативный, акциональный, функциональный, культурно-этнографический). Указано, что колыбельная песня как жанр народной семейной лирики для детей генетически связана с заговорами и отмечена специфической доминантой ритмомелодичного начала в сравнении со значением текста, что объясняется квазикоммуникативностью речевых структур в составе произведений жанра.

Розглянуто різні, часом суперечливі прикметникові окреслення назви України в народних піснях. Зазначено, що в більшості пісень Україна виступає не як категорія історична, соціальна чи етнічна, а як поняття позаісторичне, сакральне й міфологічне.

Рассмотрены разные, иногда противоречивые прилагательные - названия Украины в народных песнях. Указано, что в большинстве песен Украина выступает не как категория историческая, социальная или этническая, а как понятие внеисторическое, сакральное и митологическое.

Висвітлено особливості мови українських тваринників проукраїнської культури. Визначено причини захворювань тварин, надано народні назви хвороб. Проаналізовано місце тварин у народній творчості. Приділено особливу увагу казкам, пісням, загадкам, прізвищам, назвам населених пунктів, художнім творам, в основі назв яких є тварини.

Освещены особенности речи украинских животноводов праукраинской культуры. Определены причины заболеваний животных, даны народные названия их болезням. Проанализировано место животных в народном творчестве. Уделено особое внимание сказкам, песням, загадкам, фамилиям, названиям населенных пунктов, художественным произведениям, в названиях которых есть животные.

Розглянуто питання загального мовознавства, стилістики та культури мовлення, української літератури, методики філологічних наук, зарубіжної філології. Проаналізовано формування демоністичної лексики старослов'янської мови на основі дохристиянських вірувань давніх слов'ян. Наведено результати дослідження синонімії у східнослов'янському мовознавстві. Висвітлено функціональну специфіку релятивних дієслів української мови. Вивчено стилістичні особливості лірики Ліни Костенко, описано стилістичні функції антонімів у творчості поетеси. Розкрито міфологічну основу драми-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки, гуманістичну основу оповідань Б.Антоненка-Давидовича, функціональні аспекти використання епіграфа з творчості Т.Г.Шевченка на уроках української літератури в школах.

Рассмотрены вопросы общего языковедения, стилистики и культуры речи, украинской литературы, методики филологических наук, зарубежной филологии. Проанализировано формирование демонистической лексики древнеславянского языка на основе дохристианских верований древних славян. Приведены результаты исследования синонимии в восточнославянском языковедении. Освещена функциональная специфика релятивных глаголов украинского языка. Изучены стилистические особенности лирики Лины Костенко, стилистические функции антонимов в творчестве поэтессы. Раскрыты мифологическая основа драмы-феерии "Лесная песня" Л.Украинки, гуманистическая основа рассказов Б.Антоненко-Давыдовича, функциональные аспекты использования эпиграфа Т.Г.Шевченко на уроках украинской литературы в школах.

Розглянуто інтерпретації "Лісової пісні" Л.Українки - одного з шедеврів української літератури, де прадавня міфопоетика, туга за втраченою гармонією людини зі світом і модерністське прагнення краси витворюють магію тексту. Наведено інтерпретації драми дослідників різних поколінь, уривки з листування, які дають змогу поглибити розуміння твору.

Рассмотрены интерпретации "Лесной песни" Л.Украинки - одного из шедевров украинской литературы, где прадавняя мифопоэтика, туга за утраченной гармонией человека с природой и модернистская потребность в красоте создают магию текста. Приведены интерпретации драмы исследователей разных поколений, отрывки из писем, которые дают возможность глубже и понять произведение.

Досліджено творчість О.Сахновської, зокрема, особливості графіки, багатство відтінків її гравюри, що сприяли поглибленому відображенню природи, показу її впливу на дії та переживання героїв драми "Лісова пісня", відтворенню емоційності літературного твору.

Исследовано творчество Е.Сахновской, штриховка которой приобрела особые серебристые оттенки, что делало ее гравюры богатыми и прозрачными. Это помогало художнице ощущить природу, показать ее влияние на действия и переживания героев драмы "Лісова пісня", воссоздать эмоциональность литературного произведения.

At Sahnovskoy the shading gets the special silvery shades, which do its engravings rich and transparent. It helps painter to look sensations spirituality of a nature, to show its influence on actions, experience of the heroes of a drama, reconstitute the emotional order of literary product.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч313(4Укр) + Ш3(2=1Ук)-304

Рубрики:

Народна педагогіка. Етнопедагогіка

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ