Наведено результати клінічних та експериментальних досліджень, а також новітні дані щодо змін в нирках, головному мозку, органах кровообігу й травлення, вегетативні порушення за наявності гломерулонефритів, пієлонефритів, діабетичної нефропатії, ревматичних, лімфопроліферативних захворювань, енурезу в дітей, хронічної ниркової недостатності. Приділено увагу медикаментозним, фізичним методам лікування і психотерапії.

Розглянуто вікові особливості функції підшлункової залози та нирок хворих на інсулінозалежний цукровий діабет під впливом гіпоксичної гіпоксії, а також клініко-лабораторні аспекти синдрому ендогенної інтоксикації у пацієнтів із хронічним пієлонефритом без порушення азотовидільної функції. Проаналізовано ефективність інтубації тонкої кишки у комплексному лікуванні гострої спайкової кишкової непрохідності та розповсюдженого перитоніту. Досліджено стан антиоксидантної системи та процесів ліпопероксидації у тварин з токсичним ураженням солянокислим гідразином. Подано кількісну та якісну оцінку синдрому легеневої гіпертенцзії за допомогою комп'ютерної томографії.

Викладено сучасні відомості з питань організації амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям і підліткам, виховання здорової дитини. Особливу увагу відведено неонатології. Широко представлено сучасну класифікацію, етіологію, патогенез, клініку, діагностику, диференціальну діагностику, невідкладну допомогу і лікування захворювань дитячого віку. Висвітлено деякі демографічні і статистичні показники періоду новонародженості, біологічні особливості доношеної новонародженої дитини та анатомо-фізіологічні особливості недоношених дітей. Охарактеризовано рецидивуючі та хронічні неспецифічні бронхолегеневі захворювання: рецидивуючий бронхіт, хронічну пневмонію, полікістоз легень тощо; дифузні захворювання сполученої тканини, зокрема, склеродермію, вузликовий періартеріїт, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, а також хвороби нирок і сечових шляхів: тубулопатію, пієлонефрит, цистит тощо. Розглянуто нові патологічні синдроми, а також нові фармакотерапевтичні підходи щодо лікування та профілактики дитячих хвороб. Детально проаналізовано питання медичної генетики та радіаційної медицини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.540

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.540.112

Рубрики:

Пієлонефрит

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчення захворюваності населення гострими гнійно-запальними хворобами нирок за двадцятирічний період (1978 - 98 рр.) показало, що вона має стабільну тенденцію до зростання. Гострі гнійно-запальні захворювання нирок у 21,3 % хворих ускладнювалися гнійним паранефритом. Первинні форми захворювань складали 8,2 % спостережень. У 24,6 % випадків захворювання було виявлено своєчасно. Більшості хворих діагноз було поставлено перед операцією (41,8 %) або під час неї (32,8 %). З урахуванням того, що у 36,5 % хворих після перенесених гострих гнійних уражень нирок функціонально активною залишається одна нирка, а після органозберігаючих операцій 37,8 % хворих страждають хронічним пієлонефритом, усі вони протягом всього життя підлягають контрольним обстеженням 1 - 2 рази на рік.

Розглянуто питання застосування гормональної контрацепції у лікуванні хронічних запальних захворювань придатків матки, сучасні погляди на використання препаратів судинної та ноотропної дії у психічно хворих похилого віку. Проаналізовано особливості продукції інтерлейкінів у хворих на гострий пієлонефрит, динаміку спектра сенсибілізації у дітей з атопічним дерматитом під час лікування методом системної ензимотерапії. Запропоновано спосіб хірургічного лікування ускладненої виразки дванадцятипалої кишки і пілоричного відділу шлунка, нові підходи до створення істинних кардіотоніків тощо.

За допомогою ультразвукового сканування з використанням апарата "Toshiba-240" у 171 хворого на цукровий діабет І та ІІ типів з середньою та тяжкою формами захворювання вивчено стан нирок. Клінічно обстежено 68 чоловіків і 103 жінки віком від 18 до 65 років з давністю цукрового діабету від 5 до 30 років. Діагностовано у 18 з них хронічний пієлонефрит, у 119 - діабетичну нефропатію І - ІІІ стадії та у 34 пацієнтів - комбіноване ураження нирок (хронічний пієлонефрит + діабетична нефропатія). Найхарактернішою ознакою ураження нирок у хворих на цукровий діабет є ущільнення чашечко-мискового комплексу в переважної більшості з них і ущільнення паренхіми нирок осередкового і дифузного характеру. Останнє спостережено лише у осіб з діабетичною нефропатією та у разі поєднання з хронічним пієлонефритом. Практично у всіх хворих з наявністю ущільнення паренхіми нирок спостережено артеріальну гіпертензію. Майже у половини обстежених відзначено наявність численних дрібних конкрементів у порожнинах нирок, а в деяких з них - і кальцинатів у їх паренхімі. Незважаючи на достатньо високу інформативність методу ультразвукового сканування, який дозволяє визначити топографію, розміри і структуру нирок, він не дає можливості проводити диференціальну діагностику діабетичної нефропатії та хронічного пієлонефриту.

С помощью ультразвукового сканирования с использованием аппарата "Toshiba-240" у 171 больного сахарным диабетом І и ІІ типов со средней и тяжелой формой заболевания изучали состояние почек. Среди обследованных было 68 мужчин и 103 женщины в возрасте от 18 до 65 лет с длительностью сахарного диабета от 5 до 30 лет. При клиническом обследовании у 18 из них был диагностирован хронический пиелонефрит, у 119 - диабетическая нефропатия І - ІІІ стадии и у 34 пациентов - комбинированное поражение почек (хронический пиелонефрит + диабетическая нефропатия). Наиболее характерным признаком поражения почек у больных сахарным диабетом явилось уплотнение чашечно-лоханочного комплекса у подавляющего большинства из них и уплотнение паренхимы почек очагового и диффузного характера. Последнее наблюдалось лишь у лиц с диабетической нефропатией и при сочетании ее с хроническим пиелонефритом. Практически у всех больных с наличием уплотнения паренхимы почек наблюдалась артериальная гипертензия. Почти у половины обследованных отмечено наличие множественных мелких конкрементов в полостях почек, а у некоторых из них - и кальцинатов в их паренхиме. Несмотря на достаточно высокую информативность метода ультразвукового сканирования, позволяющего определить топографию, размеры и структуру почек, он не дает возможности проводить дифференциальную диагностику диабетической нефропатии и хронического пиелонефрита.

Kidney status was studied in171patients with moderate and grave forms of type I and II diabetes mellitus by ultrasonic scanning with "Toshiba-240". Among the subjects under study there were 68males and 103 females aged from 18to 65years with diabetes duration from 5to 30years. Clinical examination showed chronic pyelonephritis in 18out of these patients, diabetic nephropathy stage 1-3 in 119, and a combined lesion of kidneys (chronic pyelonephritis + diabetic nephropathy) in 34patients. The most characteristic sign of kidney lesion in diabetic patients was an induration of caliceal-pelvic complex in most of them, and focal and diffuse induration of kidney parenchyma. The latter was observed only in patients with diabetic nephropathy when it was associated with chronic pyelonephritis. Practically in all patients with induration of kidney parenchyma arterial hypertension was noted. Almost in half of the studied subjects multiple small concrements in kidney cavities were reported, and in some of themcalcinates in kidney parenchyma were also noted. In spite of a sufficient informativity of ultrasonic scanning which allows to determine kidney topography, size and structure, this method does not allow a differential diagnosis of diabetic nephropathy and chronic pyelonephritis.

Розглянуто питання реабілітації в нефрології, актуальні проблеми лікування, гломеруло- та пієлонефриту, хронічної ниркової недостатності, гемодіалізу, трансплантації нирки. Визначено шляхи удосконалення спеціалізованої допомоги нефрологічним хворим, висвітлено загальну стратегію їх реабілітації. Наведено прогностичні критерії хронізації та прогресування гломерулонефриту у дітей. Викладено сучасні підходи до терапії гострого гломерулонефриту з нефритичним синдромом у дітей, нові підходи до корекції протирецидивної терапії хронічного гломерулонефриту. Проаналізовано клінічну ефективність кальцеміну у разі остеопатій у хворих з захворюванням нирок, роль гомоцистеїну у прогнозуванні перебігу хронічного гломерулонефриту. Описано особливості профілактики гестозу у вагітних з хронічним пієлонефритом, зміни неспецифічних адаптаційних реакцій організму залежно від способу лікування у хворих з хронічною нирковою недостатністю, процеси вільно-радикального та перекисного окиснення ліпідів у хворих з нирковою недостатністю. Розкрито вплив препарату "Рекормон" на показники варіабельності серцевого ритму у хворих з термінальною хронічною нирковою недостатністю в період лікування гемодіалізом. Наведено результати імуносупресивної індукційної терапії у реципієнтів ниркових алотрансплантантів з використанням комбінації препаратів "Зенапакс" та "Сел-Септ".

Рассмотрены вопросы реабилитации в нефрологии, гломеруло- и пиелонефрита, хронической почечной недостаточности, гемодиализа, трансплантации почки. Определены пути усовершенствования специализированной помощи нефрологическим больным, освещена общая стратегия их реабилитации. Приведены прогностические критерии хронизации и прогрессирования гломерулонефрита у детей. Представлены современные подходы к терапии острого гломерулонефрита с нефритическим синдромом у детей, новые подходы к коррекции противорецидивной терапии хронического гломерулонефрита. Проанализированы клиническая эффективность кальцемина при остеопатиях у больных с заболеванием почек, роль гомецистеина в прогнозировании протекания хронического гломерулонефрита. Описаны особенности профилактики гестоза у беременных с хроническим пиелонефритом, изменения неспецифических адаптационных реакций организма в зависимости от способа лечения у больных с хронической почечной недостаточностью, процессы свободно-радикального и перекисного окисления липидов у больных почечной недостаточностью. Изучено влияние препарата "Рекормон" на показатели вариабельности сердечного ритма у больных с терминальной хронической почечной недостаточностью в период лечения гемодиализом. Приведены результаты иммуносупрессивной индукционной терапии у реципиентов почечных алотрансплантантов с использованием комбинации препаратов "Зенапакс" и "Сел-Септ".

Наведено дані про структурно-функціональну організацію сечовидільної системи, а також лабораторно-інструментальні методики, які застосовують для діагностики її захворювань. Описано провідну семіотику, викладено сучасні підходи до лікування окремих форм патології та синдромів, пов'язаних з ураженням нирок (гломерулонефритів, пієлонефритів, ренальної артеріальної гіпертензії, нефротичного синдрому, гострої ниркової недостатності, дисметаболічної нефропатії). Охарактеризовано принципи диспансеризації та санаторно-курортного лікування.

Приведены данные о структурно-функциональной организации мочевыделительной системы, а также лабораторно-инструментальные методики, использующиеся для диагностики ее заболеваний. Описана ведущая семиотика, изложены современные подходы к лечению отдельных форм патологии и синдромов, связанных с поражением почек (гломерулонефритов, пиелонефритов, ренальной артериальной гипертензии, нефротического синдрома, острой почечной недостаточности, дисметаболической нефропатии). Охарактеризованы принципы диспансеризации и санаторно-курортного лечения.

Розглянуто питання профілактики гострої респіраторної вірусної та герпетичної інфекції у дітей з допомогою вітчизняного індуктора інтерферону. Проаналізовано досвід лікування гострої ниркової недостатності у новонароджених за умов інтенсивної терапії, практичного використання антигомотоксичних препаратів у комплексному лікуванні інфекції сечовивідної системи у дітей, особливості її перебігу у дітей раннього віку. Розкрито нефротоксичний вплив нестероїдних протизапальних препаратів під час лікування дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит. Наведено характеристику соматитів і еритроцитарних антигенів у дітей, хворих на пієлонефрит, а також комплексну оцінку ризику розвитку остеопенічного синдрому у дітей з хронічним пієлонефритом. Представлено імуногенетичні критерії схильності до розвитку хронічного необструктивного пієлонефриту у дітей. Описано методи регіонарної антибактеріальної терапії в комплексному лікуванні хворих на гострий біліарний панкреатит, основні патогенетичні механізми розвитку артеріальної гіпертензії.

Рассмотрены вопросы профилактики острой респираторной вирусной и герпетической инфекции у детей с помощью отечественного редуктора интерферона. Проанализированы опыт лечения острой почечной недостаточности у новорожденных в условиях интенсивной терапии, практического использования антигомотоксических препаратов в комплексном лечении инфекции мочевыводящей системы у детей, особенности её протекания у детей раннего возраста. Изучено нефротоксическое влияние нестероидных противовоспалительных препаратов при лечении детей, больных на ювенильный ревматоидный артрит. Приведены характеристика соматитов и эритроцитарных антигенов у детей, больных пиелонефритами, а также комплексная оценка риска развития остеопенического синдрома у детей с хроническим пиелонефритом. Представлены иммуногенетические критерии склонности к развитию хронического необструктивного пиелонефрита у детей. Описаны методы регионарной антибактериальной терапии в комплексном лечении больных на острый билиарный панкреатит, основные патогенетические механизмы развития артериальной гипертензии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.540.112-3

Рубрики:

Пієлонефрит

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто діабетичну цистопатію, що є чинником підвищеного ризику розвитку інфекції сечових шляхів, нефролітіазу, хронічного пієлонефриту та прогресування нефропатії у хворих на цукровий діабет. З метою пошуку її ранніх уродинамічних ознак вивчали функціональний стан нижніх сечових шляхів за допомогою радіоізотопної урофлоуметрії і визначення залишкової сечі, а також стан автономної нервової системи за аналізом варіабельності серцевого ритму у 45-ти хворих на цукровий діабет I типу. Діабетична цистопатія, яка спостерігалася більш ніж у половини хворих та мала латентний або малосимптомний перебіг, характеризувалася суттєвим сповільненням об'ємної швидкості потоку сечі, подовженням часу сечовипускання, збільшенням ємності сечового міхура і значним збільшенням об'єму залишкової сечі. Виявлено, що зниження об'ємної швидкості потоку першої половини загального об'єму сечі, подовження часу її виділення та загального часу сечовипускання є ранніми ознаками діабетичної цистопатії, які з'являються ще до підвищення об'єму залишкової сечі. Діабетична цистопатія тісно зв'язана зі станом автономної нервової системи і має залежну від неї природну історію поступового прогресування уродинамічних порушень.

Рассмотрена диабетическая цистопатия, что есть фактором повышенного риска развития инфекции мочевых путей, нефролитиаза, хронического пиелонефрита и прогрессирования нефропатии у больных сахарным диабетом. С целью поиска ее ранних уродинамических признаков изучали функциональное состояние нижних мочевых путей с помощью радиоизотопной урофлоуметрии и определения остаточной мочи, а также состояние автономной нервной системы по анализу вариабельности сердечного ритма у 45-ти больных сахарным диабетом I типа. Диабетическая цистопатия, которая наблюдалась более чем у половины больных и имела латентное или малосимптомное течение, характеризовалась существенным замедлением объемной скорости потока мочи, удлинением времени мочеиспускания, увеличением емкости мочевого пузыря и значительным увеличением объема остаточной мочи. Виявлено, что снижение объемной скорости потока первой половины общего объема мочи, удлинение времени ее выделения и общего времени мочеиспускания являются ранними признаками диабетической цистопатии, которые появляются еще до повышения объема остаточной мочи. Диабетическая цистопатия тесно связана с состоянием автономной нервной системы и имеет зависимую от нее естественную историю постепенного прогрессирования уродинамических нарушений.

Diabetic cystopathy is a threatening factor of increased risk of development of urinary tract infection, nephrolithiasis, chronic pyelonephritis, and progression of diabetic nephropathy in diabetes mellitus patients. In order to detect early urodynamic signs, the functional state of lower urinary tracts was studied using radioisotopic uroflowmetry and determination of residual urine, as well as the state of the autonomic nervous system based on the analysis of heart rate variability in 45patients with type 1 diabetes mellitus. Diabetic cystopathy, that was reported in more than a half of patients and had a latent or poorly symptomatic course, was characterized by a considerable delay in volume velocity of urine flow, a prolonged voiding time, an increased bladder capacity, and a significant increase in residual urine. It has been established that a decreased volume velocity of flow of the first half of total urine volume, prolonged time of its voiding and total elimination time represent early signs of diabetic cystopathy, that manifest themselves before appearance of increased residual urine. Diabetic cystopathy is closely related to the state of the autonomic nervous system and has a natural history of gradual progression of urodynamic disturbances, which is dependent on this system.

Проведен сравнительный клинический анализ традиционного микробиологического исследования и новых технологий выявления микобактериурии у 184-х больных нефротуберкулезом. Установлено, что наиболее точным и информативным в вопросах диагностики нефротуберкулеза является микробиологический метод определения возбудителя заболевания в моче с использованием питательной среды Левенштейна - Йенсена (количество выявленных случаев микобактериурии в клинической группе больных с изолированым нефротуберкулезом превышало 50 %). Отмечено, что новые методы определения возбудителя (полимеразная цепная реакция мочи и посевы ее на среду ВКГ) являются методами экспресс-диагностики и диспансерного наблюдения, но требуют для установки окончательного диагноза и начала специфического лечения подтверждения с использованием других диагностических методик.

Приведены результаты эхокардиографического исследования больных хроническим гломерулонефритом (ХГ) и хроническим пиелонефритом (ХП) с терминальной почечной недостаточностью (ХПН), а также в динамике их лечения программным гемодиализом. При этом у больных ХГ в миокарде отмечено преобладание процессов дилатации, у больных ХП превалируют процессы, связанные с гипертрофией стенок сердца. У больных ХПН, длительно получающих заместительную терапию программным гемодинамиком, описано развитие диастолической дисфункции миокарда.

Розглянуто питання хірургії, онкології, ортопедії і травматології, урології, терапії, кардіології, педіатрії, фармації. Висвітлено особливості хірургічного лікування гнійно-некротичних ускладнень панкреонекрозу, хіазмальних та хіазмально-гіпоталамічних гліом у дітей, їх клініко-радіологічні прояви, а також особливості діагностики і хронічного лікування атипових та злоякісних менінгіом головного мозку. Проаналізовано зміни імунної системи у разі хронічного простатиту, особливості ниркової гемодинаміки у хворих на есенціальну гіпертензію з різною сольовою чутливістю артеріального тиску. Наведено порівняльну характеристику гемодинамічних процесів в ниркових клубочках за хронічного пієлонефриту, ускладненого симптоматичною артеріальною гіпертензією та у разі гіпертонічної хвороби. Викладено тактичні підходи до діагностики та лікування гострого біліарного панкреатиту. Описано систолічну функцію лівого шлуночка та висвітлено активність цитокінів у хворих на гострий інфаркт міокарда. Розкрито вплив гемотрансфузійної терапії на продукцію еритропоетину у дітей з залізодефіцитною анемією, основи фітолікування гіпертонічної хвороби у геріатричних хворих.

Рассмотрены вопросы хирургии, онкологии, ортопедии и травматологии, урологии, терапии, кардиологии, педиатрии, фармации. Освещены особенности хирургического лечения гнойно-некротических осложнений панкреонекроза, хиазмальных и хиазмально-гипоталамических глиом у детей, их клинико-радиологические проявления, а также особенности диагностики и хронического лечения атипичных и злокачественных менингиом головного мозга. Проанализированы изменения иммунной системы при хроническом простатите, особенности почечной гемодинамики у больных эссенциальной гипертензией с разной солевой чувствительностью артериального давления. Приведена сравнительная характеристика гемодинамических процессов в почечных клубочках при хроническом пиелонефрите, осложненном симптоматической гипертензией и при гипертонической болезни. Представлены тактические подходы к диагностике и лечению острого билиарного панкреатита. Описана систолическая функция левого желудочка и освещена активность цитокинов у больных с острым инфарктом миокарда. Изучено влияние гемотрансфузионной терапии на продукцию эритропоэтина у детей с железодефицитной анемией. Освещены основы фитолечения гипертонической болезни у гериатрических больных.

Представлено характеристику природних лікувальних чинників курортної зони "Солоний лиман" та можливості їх використання у лікуванні пацієнтів з хронічним пієлонефритом. Показано позитивну клініко-лабораторну динаміку перебігу цієї патології.

Представлена характеристика природных лечебных факторов курортной зоны "Соленый лиман" и возможности их использования в лечении пациентов с хроническим пиелонефритом. Показана позитивная клинико-лабораторная динамика течения этой патологии.

Висвітлено екологічні аспекти сучасної біології та медичної генетики, питання екологічної та клінічної імунології та імунореабілітації, біохімії, гастроентерології та гепатології, актуальні проблеми фармакотерапії, експериментальної та клінічної медицини. Проаналізовано вплив пестициду 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти на активність амінотрансфераз крові та гомогенату печінки у щурів. Визначено показники клітинного імунітету у жінок з хронічним урогенітальним хламідіозом, встановлено імунний, імуногенетичний статус та мікробіоценоз вагітних жінок з хронічним пієлонефритом. Розглянуто питання порушення антиокисного гомеостазу в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інфікованих цитомегаловірусом, а також питання ураження гепатобіліарної системи у хворих на черевний тиф. Розкрито вплив препарату "Глутаргін" та артишоку "екстракту здоров'я" на рівень "середніх молекул" у хворих на хронічний некалькульозний холецистит, сполучений з хронічним необструктивним бронхітом.

Освещены экологические аспекты современной биологии и медицинской генетики, вопросы экологической и клинической иммунологии, иммунореабилитации, биохимии, гастроэнтерологии и гепатологии, актуальные проблемы фармакотерапии, экспериментальной и клинической медицины. Проанализировано влияние пестицида 2,4-дихлорфеноксиуксусной кислоты на активность аминотрансфераз крови и гомогената печени у крыс. Определены показатели клеточного иммунитета у женщин с хроническим урогенитальным хламидиозом, иммунный, иммуногенетический статус и микробиоценоз беременных женщин с хроническим пиелонефритом. Рассмотрены вопросы нарушения антиокислительного гомеостаза у участников ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы, инфицированных цитомегаловирусом, а также вопросы поражения гепатобилиарной системы у больных брюшным тифом. Изучено влияние препарата "Глутаргин" и артишока "экстракта здоровья" на уровень "средних молекул" у больных с хроническим некалькулезным холециститом, соединенным с хроническим необструктивным бронхитом.

Проаналізовано стан захисних і пристосувальних систем організму у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, хворих на уролітіаз та калькульозний пієлонефрит. Встановлено роль імунної, гемостазної, кортико-адреналової, тиреоїдної, оксидаційно-антиоксидаційної систем у патогенезі хронічного калькульозного пієлонефриту. Обгрунтовано можливості удосконалення методів санаторного-курортного лікування даної патології та поліпшення профілактики з використанням трускавецького бальнеотерапевтичного комплексу та фітоадаптогенів. Продемонстровано позитивний вплив біоактивної води Нафтуся, аплікацій озокериту, мінеральної купелі та ЛФК на зменшення виразності дезадаптозу, імунодисфункції та коагулопатії, що сприяє ослабленню або ліквідації запального процесу в ураженій нирці, а в кінцевому результаті - повному або частковому відновленню головних ниркових функцій. З метою підвищення ефективності процесу реабілітації захисних і пристосувальних систем запропоновано додаткове використання фітоадаптогенів (фітокомпозицій "Бальзам Бітнера" та "Бальзам Кримський").

Проанализировано состояние защитно-адаптационных систем организма у ликвидаторов аварии на ЧАЭС, больных с уролитиазом и калькулезным пиелонефритом. Установлена роль имунной, гемостазной, кортико-адреналовой, тиреоидной, оксидационно-антиоксидационной систем в патогенезе хронического калькулезного пиелонефрита. Обоснованы возможности усовершенствания методов санаторно-курортного лечения данной патологии и улучшения профилактики с использованием трускавецкого бальнеотерапевтического комплекса и фитоадаптогенов. Продемонстрировано позитивное влияние биоактивной воды Нафтуся, аппликаций озокерита, минеральных ванн и ЛФК на уменьшение выраженности дезадаптоза, иммунодисфункции и коагулопатии, что способствует ослаблению или ликвидации воспалительного процесса в пораженной почке, а в конечном результате - полному или частичному восстановлению ее основных функций. С целью повышения эффективности процесса реабилитации защитно-адаптационных систем обоснована целесообразность дополнительного использования фитоадаптогенов (фитокомпозиций "Бальзам Битнера" и "Бальзам Крымский").

Висвітлено особливості перебігу та тактики лікування тиреоїдної патології в Україні на сучасному етапі. Викладено погляди на сучасний стан тиреоїдних захворювань, принципи їх діагностики та лікування. Проведено порівняльний аналіз захворювання щитовидної залози у міського населення Криму, оперованого в 1990 - 1999 рр. Вивчено клініко-функціональні особливості перебігу захворювань щитовидної залози у населення радіоактивно забруднених районів Рівненщини. Описано гістоморфологічні особливості злоякісних новоутворень щитовидної залози. Розглянуто особливості діагностики та лікування тиреотоксичного зоба. Проаналізовано вплив гіпофункції щитовидної залози на частоту ускладнень вагітності та пологів. За допомогою методу покрокової регресії визначено клініко-лабораторні критерії для вибору оптимально ефективної лікувальної тактики пацієнтів із хронічним пієлонефритом без порушення азотовидільної функції нирок з застосуванням ентеросорбенту "Фібрабет" та імуномодулятора - настоянки ехінацеї пурпурової. Наведено результати дослідження показників ендогенної інтоксикації та імунного статусу 103 хворих на негоспітальну пневмонію. Виявлено ознаки імуносупресії та високий рівень ендогенної інтоксикації у більшості обстежених осіб. Проведено загальноклінічне, експериментально-психологічне та соціально-психологічне дослідження впливу мікросоціальних факторів (сім'ї) на розвиток невротичних захворювань.