Розкрито зміст поняття гірудотерапія як методу лікування п'явками. Висвітлено дію медичної п'явки (МП) на організм людини. Описано механізм дії гірудотерапії. Увагу приділено застосуванню МП і техніці гірудотерапії. Наведено загальні рекомендації з застосування МП. Визначено умови проведення сеансу гірудотерапії.

Раскрыто содержание понятия гирудотерапии как метода лечения пиявками. Показано действие медицинской пиявки (МП) на организм человека. Описан механизм действия гирудотерапии. Внимание уделено применению МП и технике гирудотерапии. Приведены общие рекомендации по применению МП. Определены условия проведения сеанса гирудотерапии.

Ключ. слова: Heptacyclus albus, Heptacyclus virgatus, Oceanobdella alba, Hirudinea, Piscicolidae, пиявки
Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.144.4*99

Рубрики:

Hirudinea П'явки

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання плодючості медичної п'явки за умов штучного розведення. Розглянуто такі кількісні ознаки медичної п'явки, цінні у репродуктивному відношенні, як кількість нитчаток на кокон і маса молодняка на момент виходу з коконів. Вивчено залежність чисельності потомства, яке досягло 6-місячного віку, від вираженості ознаки. Виявлено існування прямої залежності між кількістю нитчаток на кокон і чисельністю дорослого потомства. Встановлено, що найбільшу життєздатність мав молодняк, у якого на момент виходу з коконів маса була меншою, ніж 40 мг або більшою, ніж 60 мг. Існування встановлених оптимумів пояснено з погляду популяційної екології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.144.4 + Е60*443*444*736

Рубрики:

Hirudinea П'явки

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: РА313412 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання лікування рецидивних фурункулів носа та використання препарату "Ербісол" і медичної п'явки Hirudo medicinalis у їх комплексній терапії. Наведено результати обстеження 123-х хворих з даною патологією. Досліджено вміст антиендотоксинових і загальних імуноглобулінів класів A, M і G, проаналізовано показники перекисного окислювання ліпідів, антиоксидантного захисту, активності протеїназ та інгібіторів протеолізу в плазмі крові. Встановлено вплив препарату "Ербісол" на рівень антиендотоксинових антитіл, клінічний перебіг захворювання, частоту його рецидивування. Розроблено нову схему використання гірудотерапії у комплексі лікувальних заходів за даної патології. Зроблено висновок, що застосування препарату "Ербісол" та медичних п'явок нормалізує досліджені показники і є більш ефективним методом лікування рецидивних фурункулів носа, ніж традиційна терапія.

Влияние биологически активных веществ медицинской пиявки на изолированные образцы венозной крови в флаконе и крови, выделенной с желудка кормленной медицинской пиявки, сопровождалось апоптотическими реакциями лейкоцитов, которые проявлялись больше до гирудотерапии. В интактных и изолированных образцах крови имелись сходные изменения соотношения субпопуляций лимфоцитов: снижение активности инициирующих и стимуляция ингибирующих субпопуляций в границах их физиологических значений.

На підставі експериментів щодо визначення рівня споживання кисню епіфітоном і його окремими компонентами та розрахунків споживання кисню деякими групами гідробіонтів за допомогою раніше одержаних формул установлено, що в процесах трансформації органічної речовини близько 50 % її мінералізується бактеріально-водоростевим комплексом. Визначено, що серед гідробіонтів найвищою є роль личинок комарів-дзвінців (хірономід), їм суттєво поступаються п'явки та молюски. Участь мікробезхребетних і найпростіших у загальній деструкції органічної речовини епіфітоном є незначною і для кожної групи лише іноді перевищує 1 %.

В експерименті на 55-ти лабораторних щурах з моделюванням поведінки гедонії (у 30-ти - потяг до канабіноїдів, у 25-ти - потяг до алкоголю) та 16-ти щурах з умовно-рефлекторним стереотипом уникнення і перемиканням на нові екзальтовані реалії у сферу дистантних енергоінформаційних взаємодій за умов їх обмеження (в камері Райха) досліджено значення енергоінформаційного простору у відновленні нейродинамічних процесів мозку. Вивчено нейроетологічні, нейрофізіологічні, когнітивні, електрофізіологічні механізми відновлення порушених функцій. За канабіноїдної залежності використано надмалі дози імплантації ембріональної тканини п'явки, що містить анандамід - ліганд канабіноїдних рецепторів. Можна припустити, що ці дози анандаміду мали, згідно з теорією О.І. Епштейна, хвильову інформаційну форму, що впливає позитивно на тваринний об'єкт. Надмалі дози білка S-100 та пептиду дельта-сон також, мабуть, мають хвильову інформаційну форму дії, знаходячись у світовому енергоінформаційному просторі, відновлюють нейродинамічні процеси за експериментальної гедонії у щурів. Обмеження впливів енергоінформаційних дій простору за умови поміщення щурів у камеру Райха за ауторезонансними механізмами через G-рецептори мембран клітин відновлюють їх нейродинамічний гомеостаз.

В эксперименте на 55-ти лабораторных крысах с моделированием гедонического поведения (у 30-ти - влечение к каннабиноидам, у 25-ти - влечение к алкоголю) и 16-ти крысах с условно-рефлекторным стереотипом избегания и переключением на новые экзальтированные реалии в сферу дистантных энергоинформационных взаимодействий в условиях их ограничения (в камере Райха) исследовано значение энергоинформационного пространства в восстановлении нейродинамических процессов мозга. Изучены нейроэтологические, нейрофизиологические, когнитивные, электрофизиологические механизмы восстановления нарушенных функций. При каннабиноидной зависимости использованы сверхмалые дозы имплантации эмбриональной ткани пиявки, содержащей анандамид - лиганд каннабиноидных рецепторов. Можно допустить, что эти дозы анандамида имели, согласно теории О.И. Эпштейна, волновую информационную форму, влияющую позитивно на животный объект. Сверхмалые дозы белка S-100 и пептида дельта-сна также, по-видимому, имеют волновую информационную форму воздействия, находясь в мировом энергоинформационном пространстве, восстанавливают нейродинамические процессы при экспериментальной гедонии у крыс. Ограничение влияний энергоинформационных воздействий пространства в условиях помещения крыс в камеру Райха по ауторезонансным механизмам через G-рецепторы мембран клеток восстанавливает их нейродинамический гомеостаз.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.12*114

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Організм медичної п'явки продукує комплекс унікальних біологічно активних речовин, які виділяються у водне середовище разом із продуктами життєдіяльності і проявляють широкий спектр терапевтичних ефектів. Досліджено вплив біологічно активних речовин біотехнологічної води з-під п'явок у штучних екосистемах на виживання нижчих ракоподібних (Daphnia magna Straus). Визначено гостру летальну токсичність біотехнологічної води з-під медичної п'явки щодо тест-об'єктів. Показник гострої токсичності, у порівнянні з контролем, вже в перші години досліду (4 - 6 годин) становить 3,3 % і в подальшому зростає, а починаючи з третьої доби (через 72 та 96 годин) відзначається гостра токсичність на рівні 60,0 і 69,0 %, відповідно. Дафнії, які культивувались у біотехнологічній воді з-під медичної п'явки, відрізнялися морфологічно від контрольних: на початкових етапах біотестування вони набували більших середніх розмірів тіла і проявляли більшу активність.

Мета роботи - з'ясувати вплив екзогенних біологічно активних речовин культуральної води, де утримувалися медичні п'явки, на біологічні властивості Escherichia coli 3912/41. Готували м'ясо-пептонний агар (МПА) з різною концентрацією культуральної води, де утримувалися медичні п'явки: 0, 0,1, 1, 5, 10, 15 %. На поверхню МПА з культуральною водою відповідної концентрації (дослід) та без неї (контроль) вносили робочу суспензію добової культури бактерій E. coli 3912/41 з концентрацією клітин 850 КУО/мл. Досліджували культуральні та морфологічні властивості E. coli. Зміну антигенних властивостей вивчали в реакції слайд-аглютинації з сироваткою діагностичною ешеріхіозною ОКА полівалентною сухою для реакції аглютинації. Виявлено пригнічення культуральних властивостей E. coli, яке характеризувалося зменшенням колоній, починаючи з 1 % вмісту культуральної води, де утримувалися медичні п'явки в МПА. Під час мікроскопічного аналізу виявлено бактерії зі зменшенням розмірів до кокоподібної форми. Зі збільшенням концентрації культуральної води в МПА виявлено порушення видових антигенних властивостей E. coli. Висновки: культуральна вода, де утримувались медичні п'явки, залежно від концентрації в МПА пригнічує культуральні та антигенні властивості E. coli. Одержані результати вказують на перспективу використання культуральної води, де утримувалися медичні п'явки, як джерело біологічно активних речовин з бактеріостатичною дією на умовно-патогенні бактерії.

Мета роботи - дослідити вплив дистантної імплантації ембріональних тканин передніх відділів медичної п'явки на динаміку неврологічного стану, м'язового тонусу та рухових функцій у щурів при моделюванні геморагічного інсульту. Дослідження здійснено на 10-ти нелінійних білих щурах-самцях. Проведено візуальний огляд тварин і тестування для визначення динаміки розвитку неврологічних порушень і стану м'язового тонусу, оцінку больових та емоційних реакцій на початку експерименту та у динаміці після моделювання геморагічного інсульту і виконання дистантної імплантації ембріональних тканин передніх відділів медичної п'явки. Експериментальна модель геморагічного інсульту в першу добу після операції характеризувалася розвитком тяжких неврологічних порушень: зниженням м'язового тонусу, порушенням рухової активності, наявністю птозу або екзофтальму. Дистантна імплантація ембріональних тканин передніх відділів медичної п'явки, починаючи з третьої доби після моделювання інсульту, сприяє зниженню ступеня тяжкості неврологічного стану, регресу неврологічного дефіциту та запобігає летальності тварин. Очевидно, це зумовлено модулювальним впливом анандаміду, який міститься у гангліях передніх сегментів п'явки, на ендоканабіноїдну систему щурів. Анандамід має нейропротекторний потенціал та захищає нейрони від цитотоксичної дії глутамату, який спричиняє їх загибель за гострих порушень мозкового кровообігу. Висновки: дистантна імплантація ембріональних тканин медичної п'явки щурам з моделлю геморагічного інсульту в ділянці проекції capsula interna має багатовекторний позитивний вплив на патологічні процеси, про що свідчить зниження ступеня тяжкості неврологічного стану та подальший регрес неврологічного дефіциту, відновлення м'язового тонусу та рухових функцій, а також запобігає загибелі тварин.

Інтернейрони генератора серцевого ритму (HN-нейрони) п'явки, зв'язані гальмівними синапсами, змодельовано з використанням декількох модифікованих моделей, основаних на рівняннях Ходжкіна - Хакслі, проте адекватні характеристики HN-клітин було важко відтворити через складність таких моделей. Для моделювання мереж, до яких входять HN-клітини, більш придатною є так звана Winnerless Competition-модель, розроблена для симулювання мереж із нейронів, які поєднані гальмівними зв'язками. Досліджено різни патерни розрядів, генерованих такою моделлю, за умов прикладання різних струмових стимулів, імітуючих зміни в середовищі мешкання п'явки. Реєстрація частот розрядів, їх синхронізації, міжімпульсних інтервалів, максимумів потенціалів дії (ПД), а також застосування теорії мішаного режиму осциляцій надало змогу дослідити різні властивості патернів розрядів HN-клітин. Згідно з результатами комп'ютерного аналізу, стимуляції постійним та змінним струмами, як виявилося, відіграють різну роль у модуляції серцевого ритму п'явки; зовнішні стимули можуть впливати на інтенсивність і тривалість реакції мережі, змінюючи як частоту, так і амплітуду ПД. Окрім того, зміни в здатності нейронів до відновлення можуть призводити до різних варіантів розрядів HN-клітин. Поєднання фізіологічних експериментів на п'явках та модельного комп'ютерного аналізу надає змогу дійти глибшого розуміння, яким чином HN-клітини координують свою активність у перебігу формування ритму в системі керування скороченнями "серця" у цієї тварини.

Дисертаційна робота присвячена характеристиці імуномодуляторних властивостей біологічно активних речовин медичної п’явки в системах in vivo та in vitro. Вперше показано, що біологічно активні речовини слини медичної п’явки чинять виражену імуномодуляторну дію, яка виявляється зниженням кількості ефекторних клітин запалення, посиленням фагоцитарної активності нейтрофілів, підвищенням проліферативної активності лімфоцитів і зниженням продукції прозапальних цитокінів мононуклеарними лейкоцитами. Одержано нові дані стосовно більш виразного імуномодуляторного впливу біологічно активних речовин слини медичної п’явки виду Hirudo verband in vivo на показники імунної реактивності у лабораторних щурів старого віку, у порівнянні з молодими статевозрілими. Гірудовплив H. verbana у людини викликав посилення спонтанної проліферативної активності лімфоцитів in vitro, помірне зростання мітоген-активованої та зростання стимульованої активності лімфоцитів у відповідь на тканинні антигени різних видів медичної п’явки (H. verbana, H. medicinalis та H. orientalis). Вперше встановлено здатність біологічно активних речовин медичної п’явки викликати апоптоз лімфоцитів in vitro у процесі бластної трансформації. Гірудовплив спричиняв пригнічення спонтанної та стимульованої мітогенами й антигенами медичної п’явки продукції прозапальних цитокінів (ІЛ-8, ФНП-α) та стимульованої мітогенами продукції ІЛ-1β мононуклеарними лейкоцитами периферичної крові людини in vitro. Одержані результати можуть бути підгрунтям для розробки профілактичних і лікувальних засобів на основі біологічно активних речовин медичної п’явки.

Досліджено вплив біологічно активних речовин сольового екстракту медичної п'явки на фагоцитарну активність нейтрофілів і цитоморфометричні зміни лімфоцитів крові людини у культурі. Проаналізовано динаміку чисельності та статевовікового складу популяцій диких копитних напівострівних екосистем південної України. Розкрито індивідуально-типологічні особливості реактивності тканинного кровотоку у дівчат-студенток. Вивчено кількість показників основного білка мієліну як специфічного маркеру вікових змін мієлінової оболонки головного мозу гризунів. Визначено роль побічних ефектів фармакотерапії хвороби Паркінсона в розвитку розумових дисфункцій. Оцінено динаміку чисельності мікрофлори рекультивованих відвалів Бориславського озокеритового родовища. Вивчено стан процесів перекисного окиснення ліпідів у штамів \i Aspergillus versicolor\i0 за дії хронічного опромінення. Охарактеризовано утворення феназинових пігментів деякими представниками роду \i Pseudomonas\i0.

Обставини хвороби і смерті великого письменника Миколи Васильовича Гоголя пов'язані із загадками та містикою. Біль у животі турбував Гоголя протягом усього життя. Він звертався до лікарів зі скаргами на занепад сил і больові відчуття у різних частинах живота. Лікарі припускали "катар кишок", який перетворився на "тиф", несприятливий плин гастроентериту і "нетравлення шлунка", яке ускладнилося "запаленням". Сам письменник вважав, що хворий на невиліковну хворобу, називаючи її "дияволом, який сидить у череві". В останні дні життя Гоголь відмовлявся від їжі, води і спілкування, вкрай ослаб морально і фізично. Один з лікарів виявив лише "катар кишок", інший установив діагноз inanitione ex gastroenteritis (?). Запрошені лікарі відзначили стан крайнього виснаження за відсутності гарячки і будь-якого соматичного захворювання. Консиліум пропонував різні медичні маніпуляції - від кровопускання до гіпнозу і примусового годування. Однак п'явки, обливання холодною водою, гірчичники, препарат ртуті тощо, на жаль, не допомогли Гоголю. Він втратив свідомість і до ранку перестав дихати. Розтин тіла не проводили, тому існують різні гіпотези про причини його смерті. Смерть Гоголя оповита міфами про те, що його могилу розкривали двічі, що череп витягли з труни за повторного поховання, що тіло в труні перебувало у напівзігнутому положенні тощо. Причиною популярної гіпотези щодо летаргічного сну став заповіт Гоголя, в якому він просив поховати його лише після появи явних ознак розкладання. Однак летаргічний сон великого письменника був неможливим хоча б через технологію виготовлення посмертної маски. Багато лікарів були схильні розцінювати скарги Гоголя як вияв іпохондрії. Проте відомий хірург-онколог П. О. Герцен за описом симптомів хвороби дійшов висновку: письменник помер від раку підшлункової залози. Цим пояснюється різке схуднення Гоголя ("крізь живіт пальпувався хребет") і повна відмова від їжі через неможливість проковтнути навіть маленький шматочок. Виражена кахексія дуже характерна для хворих на рак підшлункової залози. Сучасні медичні експерти провели кілька аналітичних зустрічей і дійшли висновку, що основою прогресуючої хвороби Гоголя з можливим розвитком раку підшлункової залози був панкреатит.

Досліджено функціональний стан імунної системи статевозрілих нелінійних самиць щурів, які піддавалися гірудологічному впливу та введенню водно-сольового екстракту Hirudo verbana в передкоїтальний та післякоїтальний періоди, та функціональний стан імунної системи їх приплоду в постембріональному онтогенезі. Вперше встановлено в експерименті на лабораторних щурах, що слина та водно-сольовий екстракт тканин Hirudo verbana стимулюють імунну систему самиць та їх приплоду в ранньому постембріональному онтогенезі, спричинюють позитивні структурні зміни у первинних та вторинних лімфоїдних органах, посилення як вродженої, так і адаптивної імунної реактивності у цих тварин, а також у їх приплоду. Посилення імунної реактивності у приплоду супроводжується збільшенням приросту його маси, що підтверджує взаємозв’язок імунної системи з процесами морфогенезу і здатність медичної п’явки позитивно впливати на ці процеси. Отримані дані дають підстави вважати застосування гірудовпливу перспективним методологічним підходом для використання у тваринництві з метою підвищення ефективності репродуктивних процесів при розведенні свійських тварин.

Таємниці, що вкривають алхімію завісою містицизму, передавалися від членів братств фізикам і фармацевтам і досі певною мірою зберігаються серед представників цих професій. Їхні препарати були екзотичними, зокрема широкий спектр засобів для лікування багатьох захворювань. Наприклад, так зване золоте рішення, що вихваляли як універсальне лікування, продавали під назвою "Сонячний еліксир". У давнину однією з об'єктивних ознак захворювання була наявність паразитів, наприклад, глистів або їхніх яєць. Їхнє виявлення надавало підставу для висновку про вселення диявола як результат гріха. Таким чином, багато видів лікування передбачало не лише вилучення паразитів крізь задній прохід або шкірні виразки, а й читання молитов і використання зілля, спрямованого на вигнання духів. У той час як космологія, віщування та біблійні пророцтва домінували в оцінці стану здоров'я та використовувалися для прогнозу ймовірності успішного наслідку лікування, результати досліджень анатомів і фізіологів XVI і XVII ст. започаткували розуміння взаємозв'язку між будовою тіла та його функціями. Застосування принципу, що структура управляє функцією, а функція перебуває під впливом структури у межах концепції повної інтеграції організму, надало змогу дослідникам розкрити деякі таємниці організму та сприяло певним досягненням у сфері медичних знань. Кровопускання з медичною метою використовували практично в усіх культурах і суспільствах. Воно базувалося на концепції, що за низки захворювань видалення певного об'єму крові забезпечує швидше одужання пацієнта. Існували 3 основних методи кровопускання: флеботомія - розтин вени для виходу крові, накладання банок, яке проводили юним, літнім і слабким пацієнтам, які не могли перенести флеботомію, застосування п'явок. Найпопулярнішим було використання п'явок. Антикоагулянти, що секретуються п'явкою у кров, уповільнюють загоєння та рубцювання. Ця властивість особливо корисна для відновлення пошкоджених тканин без рубця, тому становить особливий інтерес для пластичної хірургії.