Висвітлено проблеми мовно-текстологічного аналізу актової писемності кінця XVII - другої половини XVIII ст. Детально проаналізовано історичний розвиток староукраїнської орфографічної системи. Розглянуто етапи формування української мови, особливості семантичної двовимірності омонімів у поетичному тексті, лексикографічну репрезентацію невербального компонента мовленнєвого спілкування, символіку зображення світла у поетичній мові українського бароко.

Розглянуто причини та етапи реформування німецького правопису. Визначено його основні засади та принципи. Встановлено зв'язок між написанням літери та її звучанням і значенням. Описано сучасну орфографію німецьких слів та окремих літер.

Предметом курсу "Культура мови вчителя" є норми та виразові засоби усного та писемного мовлення. Виходячи з даного положення, у посібнику розглядаються актуальні проблеми культури усної та писемної мови, подаються практичні рекомендації щодо вживання слів, граматичних форм, синтаксичних конструкцій. Мета, яку поставили автори, - прищеплення навичок усного спілкування в тісному колі і перед широким загалом, ознайомлення з головними нормами української літературної мови (орфоепічною, лексичною, граматичною, стилістичною, правопису), формування стійкого інтересу до власної мови, прагнення добиватися вдосконалення її в практичному володінні.

Розглянуто граматичний матеріал та лексику анатомічного, фармацевтичного та клінічного профілю, основи рецептури та клінічна термінологія. Описано тверді, м'які та рідкі лікарські форми, а також лікарські форми, які виробляються за кордоном. Значну увагу приділено виробленню орфографічних навичок; висвітлено деякі культурологічні аспекти; подано словниковий матеріал, таблиці, схеми, ілюстрації.

Розкрито роль рідної мови у реалізації концепції національної освіти в Україні, зміст та організацію навчання рідної мови у школах нового типу. Висвітлено особливості засвоєння лінгвістичної теорії, зокрема, лексики, фразеології, морфології, синтаксису, орфографії та пунктуації. Викладено методику словникової роботи на уроках рідної мови, зв'язного мовлення. Визначено основні напрями роботи зі стилістики, шляхи удосконалення знань, мовних умінь і навичок у старших класах, а також проблеми професійної підготовки студентів-філологів до роботи в школах різних типів.

Проаналізовано становлення філософської антропології у духовній культурі України. Значну увагу приділено неофрейдистській концепції існування людини, категорії абсолюту в естетиці українського нефігуративного живопису, орфічним мотивам вшанування пам'яті, проблемі життя та смерті у давньоукраїнській філософській думці, а також концепції "космічного динамізму" К.Малевича.

Проаналізовані явища інтерференції, характерні сучасному мовленню. Визначено види орфографічних помилок, зумовлених впливом мовленнєвого середовища. Охарактеризовано особливості диференційованого підходу до навчання орфографії, що враховує вплив мовленнєвого оточення, а також раціональне використання структурних зв'язків орфографії з різними розділами української мови. Визначено оптимальні методи і прийоми навчання орфографії. Досліджено рівень залежності орфографічної грамотності від культури усного мовлення школярів. Пропонується новий підхід до навчання орфографії української мови, який зумовлений урахуванням інтерферуючих впливів на неї як з боку діалектів, так і спорідненої російської мови на етапі формування в учнів орфографічних умінь і навичок.

Викладено максимально простий опис фонетичних особливостей голосних та приголосних звуків у межах слова, який відповідає сучасній літературній нормі. Запропоновано пояснення варіативності вимови та наголошування, орфоепічні умови, що виникають в усному спілкуванні. У словнику лексичні одиниці розміщено у зручному для користувача фонетико-морфологічному оформленні, яке сприятиме успішній реалізації правил нормативного слововживання в будь-якій мовленневій ситуації.

Простежується вплив фонетичних особливостей мови на розвиток голосу співаків, показано процес удосконалення орфоепічних норм (вокальних форм мовного походження). Описані способи організації вокального апарату засобами техніки вокальної орфоепії. Наведено нотатки щодо орфоепічних закономірностей сучасних української та російської літературних мов у співі.

Розглянуто проблеми іншомовних запозичень у сучасній українській фінансово-економічній термінології, а також транскрипції в укладанні англійсько-українських словників з математики, програмування та обчислювальної техніки. Досліджено еволюцію впливу російської та англійської мов на розвиток української науково-технічної термінології за умов глобалізації економіки та інтернаціоналізації науки. Окреслено шляхи та перспективи удосконалення української професійної мови медиків. Охарактеризовано актуальні питання орфоепії, фоностилістики та соціофонетики.

Вміщено понад 1300 назв протічних вод басейну р.Стрий, які не фіксуються у "Словнику гідронімів України", виняток становлять 117 назв допливів, які уточнено, доповнено відповідною інформацією. Автор протягом 1990-1998 рр. обстежив 120 населених пунктів, що знаходяться у басейні ріки, і додатково зібрав з уст оповідачів 1065 гідронімів, без урахування фонетичних, словотвірних, лексико-структурних різновидів, паралельних найменувань та назв тієї ж річки у різних частинах течії. Зроблено спробу подати реєстрові слова відповідно до норм літературної мови. У кінці кожної статті засобами літературної орфографії фіксуються назви говіркової вимови.

Вміщено близько 2000 найменувань спеціальних понять і реалій східно-християнського церковного обряду (номенклатуру богослужбових книг та еортоніми - назви церковних свят, постів, днів, тижнів). Подано термінографічний опис сучасного стану української церковно-обрядової термінології. Зафіксовано фонетичні, словотвірні, лексичні, синтаксичні та орфографічні варіанти церковно-обрядових термінів, а також застарілі, рідковживані, ненормативні з погляду терміновживання спеціальні лексеми (професіоналізми, професійні жаргонізми).

Вміщено ритмічний виклад оригінального тексту "Слово о полку Ігоревім" за першим виданням (1800 р.), його переклад, історико-філологічний, орфографічний і палеографічний коментарі, а також переклад англійською мовою.

Розглядається концепція мистецтва Д.М.Овсянико-Куликовського і її призначення, розвиток сучасної української мови в естетичному напрямі, спостереження та експеримент концепції психології художньої творчості. Висвітлюються особливості книжки Д.Овсянико-Куликовського про М.Гоголя в контексті українсько-російських літературних взаємин, суспільно-психологічні типи соціалістів у романах В.Винниченка 1911-1917 років. Характеризується лінгвофілософська категорія оцінки в системі поглядів Д.М.Овсянико-Куликовського, аналізуються проблеми визначення статусу архаїзму в сучасній мові, повідомляється про застосування методів порівняльного мовознавства при дослідженні графіки та орфографії галицько-волинського літопису та ін.

Розглянуто метод алгоритмічного моделювання щодо дослідження та викладання мови. Наведено систему правил української та російської орфографії, що сформульовані як алгоритми. Запропоновано відповідний набір вправ, за якими виконується процедура систематизації та узагальнення відомостей з орфографії з використанням правил щодо алгоритмічних моделей. Подано дидактичний матеріал для порівняльного вивчення складних орфографічних питань.

Викладено всі основні теоретичні відомості про українську мову як національну мову українського народу, її походження та розвиток, фонетичну і фонологічну системи, словниковий склад, граматичну будову й словотвір. Розглянуто питання графіки, орфографії та пунктуації.

Досліджено етнокультурологічний аспект феномену української вокальної школи. Запропоновано мовно-вокальну теорію, яка містить етнологічний інструментарій, застосований для наукового вирішення сучасних культурологічних проблем художньої творчості та музично-професійної освіти. Вміщено словник вокальних термінів, упорядкований, згідно з їх полімовним походженням. Викладено основи вокальної орфоепії українською, російською, італійською та німецькою мовами.

Представлено тематичний бібліографічний покажчик, який укладено з метою інформування читачів про наявність книг про Україну в іменних фондах. Принципами відбору книг були: видання українською мовою, незалежно від місця друку; видання про Україну, всіма мовами, видані в усьому світі; видання всіма мовами на будь-яку тему, видані на території сучасної України та видання українських авторів. Описи фондів подано за алфавітом колишніх власників цих фондів: Воронцових, Готалова-Готліба, Григоровича, Лупанова, Петруня, Строганова, Терещенка, Шильдера. У межах кожного розділу матеріал систематизовано за схемою, де послідовність розділів є такою, як у третьому виданні міжнародної Універсальної десятичної класифікації (УДК). Всі описання наведено в сучасній орфографії. Покажчик має в своєму складі допоміжні покажчики: іменний (містить прізвища авторів, перекладачів, редакторів, упорядників, а також осіб, яким присвячено публікації - персоналії), географічний (включає назви фізико-географічних, історико-географічних та економіко-географічних об'єктів).

Розглянуто складні питання основних розділів програми з української мови - лексикології, лексикографії, фразеології, фонетики, орфографії та пунктуації. Висвітлено поняття "лексикологія". Наведено основні принципи українського правопису. Описано способи словотворення. Проаналізовано пунктуацію в простому та складному реченнях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-316

Шифр НБУВ: В343069 Пошук видання у каталогах НБУВ